Коли я почав збирати матеріали для передачі Митці оспівують Варшаву, то виявилося, що таких пісень кілька десятків ! Більшість з них дійсно вдалі, написані від серця, емоційно, відчувається, - такі мелодії на замовлення не створюється. 

У попередніх 2-х передачах, які можна знайти на нашій інтернетній сторінці www.polradio.pl/ у рубриці КУЛЬТУРА, польську столицю оспівували Мєчислав Фоґґ, Сідней Поляк, Марія Котербська, Ірена Сантор, Гурт WILKI, Збіґнєв Замаховський, Рената Рольська...

А сьогодні почнемо з легендарного гурту польського біґ-біту 60-70-х років Trubadurzy, тобто - Трубадури.

1969-го року ця популярна четвірка з характерним чоловічим вокалом,  виконала твір Богуслава Климчука Jest Warszawa.

Звичайно, не всі музиканти гурту Трубадури, як і сам Климчук, походили з Варшави, але усі вони згодом жили і працювали у польській столиці, тут закохувалися, творили, робили кар‘єру у шоу-бізнесі.

Тому й виникли такі слова: «Є Варшава, імені два – Варс і Сава, – це Ти і я»...

А тепер, про парадокс, - пісню про Варшаву, яка 2004 року стала офіційним гімном вболівальників футбольної команди Legia і яку міські депутати столиці хочуть зробити офіційним гімном Варшави, написала людина, яка походить з білоруського села.

Колишній хлопчина зі Старих Василишків (Західна Білорусія) Чеслав Виджицький, вже коли через багато років став суперзіркою польського рока Чеславом Нєменом, створив і виконав композицію, яку нині наспівують усі, – від старого до молодого.

В Інтернеті створено навіть портал про столицю www.senowarszawie.pl використавши назву цієї композиції.

«Сон про Варшаву» співають сьогодні також різні естрадні виконавці, але запис самого автора – Чеслава Нємена залишається неперевершеним:
Маю так само, як ти,
Моє місто, а в ньому
Найгарніший мій світ
Мої найращі дні
Залишив я там кольорові сни...

Яцек Лєх також належав до покоління біг-біту і також, як і Чеслав Нємен кілька років тому полишив нас.

І знову ж таки, він хоча й походив з Сілезії і помер на батьківщині, проте чи не найвдалішу свою мелодію також присвятив місту над Віслою.

Цей шлягер 70-х років співають усі покоління, - легка, ностальгічна мелодія і прості слова про любов і до міста і до коханої:
Варшава без Тебе - сумна...

Володимир Прядко.