Перший тур президентських виборів в Україні пройшов чесно, демократично й відповідав міжнародним стандартам – вважають міжнародні спостерігачі.
 
Анатолій Зимнін розмовляє з головою групи спостерігачів Європейського Парламенту під час виборів в Україні – Павелом Ковалем.
 
Анатолій Зимнін: Отже перший тур президентських виборів в Україні, на думку європейських спостерігачів, був законним та демократичним?
 
Павел Коваль: Найголовніше, що не було зафіксовано порушень, які могли вплинути на результат голосування. На цьому полягає різниця нинішньої ситуації від тієї, що мала місце п’ять років тому. Тоді порушень та сумнівних справ була ціла низка, а українці були настільки незадоволені перебігом виборчої кампанії та самого голосування, що вишли на вулиці та домоглися повторення виборів. Сьогодні нічого подібного вже немає – і це найважливіша новина для України.
 
Анатолій Зимнін: Як спостерігачі від ЄС оцінюють процедуру голосування в Україні, зокрема положення, що кожен бажаючий може проголосувати на дому?
 
Павел Коваль: Сама ідея голосування вдома могла б чудово прижитися в деяких європейських країнах, наприклад в умовах холодної зими або в ситуації, коли хтось є дуже хворим. Якщо це дає людям можливість проголосувати – то це добра ідея. Але існують дві проблеми. Перша – має бути чітко сформульовано, хто має таке право і на якій підставі. Шкода, що в Україні така інтерпретація не з’явилася раніше, шкода, що вона з’явилася практично перед самим голосуванням, через це було багато шуму. Це стало джерелом різного роду звинувачень, які шкодять Україні. Краще мати чітке визначення, аніж потім тижнями міркувати, скільки осіб могло скористатися правом голосувати на дому в невідповідний спосіб.
 
Анатолій Зимнін: Чи місія спостерігачів отримала повідомлення про порушення під час голосування?
 
Павел Коваль: Ні, таких повідомлень від членів нашої місії, або інших спостерігачів, не надходило. Це також стосується голосування на дому. Наші спостерігачі дуже детально слідкували за «домашнім голосуванням», їздили разом зі скриньками та навіть відвідували осіб, які проголосували раніше. Спостерігачі не виявили порушень. 
   Натомість повідомлення про порушення надійшли ззовні, але ми не можемо спиратися на повідомленнях ЗМІ, чи на тому, що заявляють політики. Ми беремо до уваги реальну ситуацію: 750 груп спостерігачів не знайшли доказів того, що голосування на дому було джерелом серйозних порушень.
 
Анатолій Зимнін: Чи вдалося Вам зустрітися з основними кандидатами на посаду президента?
 
Павел Коваль: З головними кандидатами я розмовляв два місяці тому під час спеціального візиту до Києва. Натомість безпосередньо під час виборів я перебував у постійному контакті з Борисом Тарасюком, який є головою делегації Україна-ЄС з українського боку. Під час виборів я також зустрічався з міністром закордонних справ Петром Порошенком та його заступником Костянтином Єлісєєвим. Я повідомляв українській стороні про свої уваги та зауваження місії спостерігачів. Українські чиновники в свою чергу інформували мене про хід голосування, отже ми були в постійному контакті.
 
Анатолій Зимнін: Чи не боїтеся, що після другого туру в Україні буде декілька президентів, що кандидат, який програє, не визнає своєї поразки? Якою тоді буде позиція ЄС?
 
Павел Коваль: Перед першим туром виборів також говорили, що хтось з кандидатів не визнає результатів голосування, навіть з’являлися перші намети. Але цей прогноз не виправдався, і немає жодних передумов, аби сподівтися такого розвитку подій після другого туру. 
   Мені відома правнича експертиза, яка була підготовлена для спостерігачів від СНД. Ця експертиза припускає, що над Дніпром, у крайньому випадку, буде декілька претендентів на президентське крісло. Найкраща відповідь на це запитання – це виборчий механізм, який протягом останніх років було перевірено двічі під час парламентських виборів та втретє - під час першого туру президентських виборів. Сподіваюся, що цей механізм знову діятиме.
 
Анатолій Зимнін: Юлія Тимошенко свго часу заявила, що «жоден лідер жодної країни не подасть руки президентові Віктору Януковичу. Це звичайно – передвиборчі гасла. А в якому випадку ізоляція України та невизнання світом новообраного президента може стати реальністю?
 
Павел Коваль: Демократично обраний президент України безумовно буде цінним партнером для всіх найважливіших політичних сил в Європі та світі.
Мені б не хотілося коментувати заяв кандидатів на посаду президента, адже триває політична боротьба, яка в свою чергу є елементом виборів та демократії. У цьому немає нічого поганого. 
   Ми оцінюємо лише механізм: підготовку до виборів, їхнє проведення та те, чи громадяни мають вибір. Якщо українці мають вибір, мають доступ до інформації, тоді існують 100%-ві підстави, аби визнати ці вибори.
 
Анатолій Зимнін: Тобто шлях до визнання наступного президента України лежить через законно проведені вибори?
 
Павел Коваль: Демократично обраний президент України – це найважливіша на даний момент справа для Києва. В Україні вже не вперше після Помаранчевої революції відбуваються нормальні вільні демократичні вибори, під час яких кожен може зробити вибір, а інші держави не можуть диктувати Україні, кого обрати. ЄС зі свого боку мусимо подбати про те, щоб існував чіткий сигнал: Україна має шанси увійти до ЄС, після виконання певних умов в Брюсселі та Страсбурзі знайдеться також місце для українських євродепутатів.
 
Анатолій Зимнін: Кандидати, які потрапили до другого туру, відкрито декларують свою проєвропейську спрямованість. Юлія Тимошенко обіцяє підготувати Україну до вступу в ЄС, а Віктор Янукович заявив, що «приведе Україну до Європи сильною та незалежною країною». Чи в ЄС задоволені, що претенденти на президентське крісло в Україні орієнтуються на Європу?
 
Павел Коваль: Мене радує, що міжнародна тема, тема стосунків з ЄС є елементами передвиборчої кампанії. Помітно, що в Україні кандидати на президентський пост ведуть вирішальну боротьбу за виборців з проєвропейськими поглядами. В цьому немає нічого дивного, адже європейську інтеграцію підтримують більшість українців. Це також дає надію, що і після виборів європейська справа відіграє свою роль, адже майбутній президент не зможе не брати до уваги думки більшості громадян. Я зі свого боку буду піклуватися, аби по відношенню до України панувала відкритість та чіткі декларації, що двері Євросоюзу для Києва є відкритими.