Про польську закордонну політику останніх 20 років та її перспективи на наступні 10 пише газета "Rzeczpospolita". Перші двадцять років зовнішньої політики ІІІ Речіпосполитої сьогодні оцінюємо як період великих шансів, – пише щоденник. Польща зуміла переконати сусідів з Заходу і Сходу, що вона – частина Заходу. І що далі? Як і куди Польща прямуватиме? Що чекає країну найближчі 20 років? На ці запитання відповідають експерти.
Євродепутат, колишній віце-міністр закордонних справ Павел Коваль описуючи ситуацію Польщі на міжнародній арені та її закордонну політику, вживає слово "фінляндизація". Що це означає? Фінляндизація – це відмова від дій (також у галузі дипломатії ) проти сильнішого сусіда, в обмін за цю пасивність країна отримує северенітет, щопрада досить обмежений. Цим сильнішим сусідом є, звичайно, Росія. Починаючи з 89-го року Польща намагається скасувати логіку фінляндизації. Вступ до НАТО, активнітсь стосовно сусідів – балтійських країн, України і Грузії - це кілька спроб показати сильному сусідові свою власну волю.
Наступний голос в дискусії – це євродепутат, голова Закордонної комісії у польському Сеймі Павел Залєвський. Політик запитує про стратегічну мету Варшави: чи Польща хоче бути країною, яка має і послідовно реалізує своє бачення Європи і Європейського Союзу, країною, що зосереджує довкола своєї ідеї інших, чи Польща залишатиметься субпідрядчиком, котрий тільки виконує волю інших? На переконання Залєвського, Польща повинна навчитися озвучувати свої інтереси у стосунках з партнерами, наприклад, з Україною, яку, як пише депутат, деякі польські політики інструментально використовують у регулюванні взаємин з Росією. Павел Залєвський закликає будувати консолідаційну політику, зосередитись на економічній співпраці з центральноєвропейськими країнами, знайти партнерів і прихильників своїх ідей саме серед них. І активізуватися на Сході – логічному напрямку зовнішньої діяльності Польщі.
Лукаш Важеха, коментатор газети "Fakt" вважає, що Польща повинна виграти у Європейському Союзі. Що це означає? Максималізувати користь від членства в ЄС, збільшити польський вплив на прийняття рішень у Спільноті, послідовно реалізувати свої інтереси. Журналіст пише, щои сьггодні Польща має у Європейському Союзі статус, який не відповідає вповні можливостям країни. Аби покращити ситуацію, слід: а) посилити дипломатичні дії; б) внести інституційні зміни, що стосуються механізмів приймання рішень; в) збільшити присутність поляків у євросоюзних структурах.