Останнім часом у Польщі з’явилися інформації про можливу небезпеку виникнення повені. Цієї зими особливо багато снігу, у деяких місцях вже були підтоплення з приводу крижаних заторів на річках.
До дій у випадку повеневої загрози підготовлені 110 тисяч рятівників, а також солдати. Як повідомило польське відомство внутрішніх справ і адміністрації, в їхньому розпорядженні – 48 літаків та гелікоптерів Поліції, Кордонної Сторожі, гірських рятівників та інших служб.
Чи побоювання оправдані? Звертаємося до гідролога Томаша Ґрабовського.

Томаш Ґрабовський: Є чого побоюватись, якщо раптом настане потепління, особливо разом з опадами дощу. Це – найгірший варіант, який може нас зустріти. Але якщо сніг буде танути поступово, протягом довшого періоду, у такому випадку, можливо, вдасться уникнути більших підтоплень.

Чи масштаб повеневої загрози у Польщі великий?

Томаш Ґрабовський: Тепер, практично, на більшості території країни дуже багато снігу. Запас води, що накопичена у вигляді снігу, сягає кількадесяти міліметрів – від 50-ти до 80-ти міліметрів. А це означає, що у випадку розтавання можна сподіватися загрози з боку річок. Небезпека може виникнути, по-перше, внаслідок того, що річками почне спливати велика кількість води, а також внаслідок сформування на воді льодових заторів. Просто, крига, що спливає річкою, може зупинятися у таких місцях як мости, мілина, і бути приводом локального накопичення води та її розливу на території над річкою. 

Тобто усе залежить від географічних умов?

Томаш Ґрабовський: Так, це залежить від того, як швидко проходитиме розтавання, а також від стану річища: чи вода може вільно спливати далі, чи перед нею постануть перешкоди з криги, котра може зупинитися у якомусь місці. 

Як запобігати таким явищам? Чи протиповеневі забезпечення і регулювання під цим оглядом річок у Польщі є достатніми?

Томаш Ґрабовський: На більших ріках відбуваються акції ламання криги. Але такі заходи будуть проводитися більш інтенсивно щойно у момент, коли підвищиться температура. Поки що, через те, що вода швидко замерзала б знову, роботи в цьому напрямку не відбувається. Проте, звернімо увагу, що при таких явищах завжди треба брати до уваги можливість підтоплення і такої ймовірності цілком виключити не можна.

У Польщі добре пам’ятають події з 1997 року, коли повінь завдала великої шкоди у західній і південній частині держави. Зовсім недавно подібна стихія пройшла Україною. Чи людина може зробити щось більше, аби запобігти таким ситуаціям?

Томаш Ґрабовський: Безперечно, треба звернути увагу, передусім, на те, де люди будують свої поселення, будинки. Це повинні бути території, не наражені на заливання водою з річок. А також треба утримувати відповідний стан технічної інфраструктури, дбати про водосховища, щоб у них були утримані відповідні повеневі резерви. Але, передусім, головним чинником, який тут відіграє роль, є розміщення забудови на відповідних територіях.

У Західній Європі річки регулюють більше, ніж у Польщі – чи такі дії впливають на ймовірність появи повені?

Томаш Ґрабовський: Безперечно, загроза повені тепер виступає в усіх країнах Європи, ніде не вдалося цього явища цілком виключити. Повені трапляються також у західних державах. Причому, дуже важливим є створення системи, завдяки якій якнайменше людей буде наражених на небезпеку виникнення повені; щоб люди не оселялися на територіях, про які відомо, що кожного року або раз на кілька чи кільканадцять років їх заливає вода з річок.

Немає сумніву, що ці перестороги варто взяти до уваги. Наш наступний гість – черговий гідролог Інституту Метеорології і Водної Економіки у Варшаві Губерт Міщук. Чи треба сподіватися найгіршого, чи Польщі загрожує повінь? Як передбачається найближче майбутнє?

Губерт Міщук: У найближчі дні, тобто протягом шести днів, на які ми маємо прогнози в Інституті Метеорології і Водної Економіки, не передбачається більших повеней. Місцями є можливими підтоплення з приводу льодових явищ на річках: замерзання, утворення тривкого льодового покриву, а накінець – накопичення і спливання криги. Це явища локального характеру, яких обсяг і місце важко прогнозувати. Але назагал буде утримуватися така ситуація, як тепер, тобто від’ємні температури, і близько нуля, не спричинятимуть розтавання снігового покриву. Тому найближчим часом не передбачаємо повені з розталого снігу. 

Мабуть, велика кількість снігу, що тепер лежить в усіх регіонах Польщі, збільшує небезпеку у момент потепління, коли цей сніг та лід почне танути у швидкому темпі?

Губерт Міщук: В Інституті Метеорології і Водної Економіки ми ведемо 24-годинний моніторинг гідрологічної і метеорологічної ситуації. Треба сказати, що розгортання подій, які можуть вести до повені, залежить від погодних умов; від схеми, як відбуватиметься розтавання. Якщо, наприклад, удень буде утримуватися плюсова температура, а вночі – від’ємна, то цілком можливо, що розтавання проходитиме спокійно, без більшої небезпеки.

Як підготуватися до небезпеки, чи людина в силі запобігти підтопленням?

Губерт Міщук: За це відповідають регіональні служби кризового управління, вони підготовлені на такі локальні випадки. Більший масштаб таких явищ важко було б тепер передбачати. Гадаю, що найважливіше – стежити за актуальними повідомленнями і прогнозами. Відповідальні служби поставлено у стан готовності з огляду на значну кількість снігу, але, можливо, їхня участь не буде необхідною.

А чи є кому стежити за станом протиповеневих споруд?

Губерт Міщук: Відносно протиповеневих валів – там, де вони збудовані, слід моніторувати їх стан, оператори водосховищ також підготовлені до своїх обов’язків. Тобто, як досі, все працює добре і ми не сподіваємося особливих проблем.

Наталя Бень