Переживання Пасхального тридення і Великодня під час пандемії може стати нагодою до рефлексії над нашим життям, сьогоденням і майбутнім, – переконаний директор Школи нової євангелізації сєдлєцької єпархії священник Томаш Бєлінський. Нинішнє блокування економіки і суспільного життя, спричинене епідемією коронавірусу, він порівняв до ситуації перших християн. За його словами, Великдень несе надію на те, що наше життя не закінчиться тут, на Землі, але що ми воскреснемо як Христос: «Перші християни мали локдаун. Апостоли самі зачинилися, перебували у відокремленні. Всі, хто вірив в Ісуса, залишилися при ньому, – тривали в непевності, що буде завтра. Атмосфера тих пасхальних днів для християн була досить подібною, вона була пов’язана з певними обмеженнями, запитаннями без відповіді, що буде тепер, що буде завтра... І це також може нам послужити як покладання надії у Христі. Адже, якщо Церква перших свідків не була придушена, – це тому, що в них жевріла надія». Священник підкреслив, що нинішні труднощі можуть нам допомогти збагнути крихкість нашого буття, і заодно відкритися на присутність та обіцянки нескінченного Бога.
Страждання, пов’язані зі смертю, можуть стати для нас більш зрозумілими в перспективі наших власних щоденних страждань, – сказав священник проф. Ян Пшибиловський з Університету імені Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві. За його словами, смерть Ісуса Христа на хресті показує, що страждання зрівнюють людей, і це може дати людям надію: «Залишімо кожній людині надію. Це якийсь спосіб підвищення нашої людяності. Бо смерть – це таємниця, перехід, у випадку Христа – перехід зі смерті, через воскресіння, до дому Отця. Але смерть кожного – це також Пасха, це перехід. Якщо в нас є хоча б рештка надії, можемо сказати, що така людина передусім належить Богові».
Краківський митрополит архієпископ Марек Єндрашевський зазначив, що Церква, готуючись до Воскресіння, нагадує про послання Божої любові до людей та про гідність кожної людини: «Ми не є якимось випадково створеним накопиченням атомів, які в момент смерті незворотно обернуться в прах і нікчемність. Ми – улюблені діти Бога, створені на його образ і подобу, відкуплені кров’ю його Сина, покликані до вічного життя, щоб бачити Бога віч-на-віч». Архієпископ також наголосив, що гідність кожного з нас ми повинні відкривати і зараз, у важкий час пандемії коронавірусу. Зіткнення з бідами і труднощами слід перетворити в атмосферу взаємної солідарності.
IAR/Н.Б.