Британська контррозвідка повідомила уряд, що у неї є докази того, що російський розвідник особисто викрав у компанії AstraZeneca формулу вакцини проти Covid-19, яка використовувалася для створення вакцини Sputnik V у Росії, повідомляє у понеділок «The Sun».
Як нагадує впливове британське видання, торік контррозвідка заявила, що «понад 95 відсотків» упевнена, що гакери, які працюють на російську владу, намагалися викрасти у британських, американських та канадських лабораторій формули вакцин проти Covid-19, що тоді розроблялися.
Однак тепер агенти контррозвідки впевнені, що російський розвідник фізично вкрав формулу вакцини у AstraZeneca. Інша газета «Daily Mail» додає, що тільки не зрозуміло, чи шпигун забрав документи, чи флакон готового продукту, що потім контрабандою потрапив до Росії, де його скопіювали.
Обидва видання зазначають, що технологія вакцини Sputnik V дуже подібна до тієї, що використовується компанією AstraZeneca, і вказують на збіг у часі оголошення того, що Великобританія розпочала тестування на людях і що Росія оголосила про розробку вакцини.
23 квітня 2020 року дослідники з Оксфордського університету оголосили, що розпочинають тестування вакцини, а через тиждень, що науково-дослідна компанія AstraZeneca буде виробляти та розповсюджувати її, якщо випробування будуть успішними. Тим часом у травні Російський інститут епідеміології та мікробіології оголосив, що він винайшов вакцину, а 11 серпня президент Путін оголосив, що Росія першою у світі створила ефективну вакцину проти Covid-19. Як пише «Daily Mail», це говорить про те, що формула вакцини була вкрадена під час перших випробувань на людях. Продукт AstraZeneca у Великобританії був схвалений для використання 30 грудня.
Заступник міністра внутрішніх справ Великої Британії Деміан Хайндс заявив у понеділок, що не може коментувати це питання, але не спростував повідомлення ЗМІ і сказав: «Можна припустити, що, безумовно, є іноземні країни, які постійно хочуть отримати в руки конфіденційну інформацію, включаючи комерційну таємницю та наукову або інтелектуальну власність».
PAP/Т.А.