X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Українські експерти коментують повернення Москвою захоплених торік українських кораблів

21.11.2019 16:41
Росія повернула їх Україні за рішенням міжнародного трибуналу ООН з морського права. Проте російська пропаганда подає цю подію, як жест доброї волі і примирення з боку Кремля
Аудіо
Олег СаакянФото: Вільгельм Смоляк/УСПР

Обстріляні російським військом в нейтральних водах неподалік Керченської протоки українські кораблі 20 листопада прибули у порт Очакова. Росія повернула їх Україні за рішенням міжнародного трибуналу ООН з морського права. Проте російська пропаганда подає цю подію, як жест доброї волі і примирення з боку Кремля.

Повернення двох українських бойових катерів "Нікополь" і Бердянськ", а також буксира "Яні Капу" Військово-морських сил України Росією відбулося 19 листопада. Фактично ця подія була приурочена до річниці їхнього захоплення наприкінці листопада минулого року. Тоді сили Федеральної служби безпеки Росії обстріляли три українські кораблі, заблокували їхній прохід через Керченську протоку до Азовського моря і ув'язнили 24 членів екіпажів цих кораблів. 25 травня цього року Міжнародний трибунал ООН з морського права ухвалив, що Росія має звільнити моряків і повернути судна. Утім, моряки повернулися на Батьківщину лише 7 вересня за українсько-російською угодою  про обмін полоненими.

Ще на початку листопада міністр закордонних справ України Вадим Пристайко був стурбований тим, в якому стані Росія збирається повертати українське військово-морське майно:

- Я хотів би подивитися, коли ми отримаємо ці кораблі, чи залишилися наслідки обстрілу цих кораблів, чи ця затримка пов'язана з тим, що вони поступово ремонтуються і зникають ці дірки від обстрілів наших бойових кораблів.

Але насправді, стан трьох повернутих кораблів виявився далеко більш важким, ніж очікували дипломати, зазначив командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко. Він повідомив, що всі три кораблі не можуть пересуватися самостійно і їх довелося відбуксувати до українського порту Очаків в обхід окупованого Росією Криму. Воронченко не виключив, що бойовий катер "Бердянськ" не зможе бути відновлений і його доведеться списати.

- Це було буксування. Швидкість дуже маленька, вони своїх ходом не йдуть. Росіяни їх угробили. Познімали навіть плафони, розетки і унітази. Так що ми покажемо всьому світу варварське ставлення росіян.

З бортів українських кораблів зникли особисті речі і навіть натільна білизна українських військових моряків, сказав один з них. Про недостачу та пошкодження заявив і президент України Володимир Зеленський під час брифінгу в Очакові. Він зазначив, що на кораблях бракує обладнання, частини озброєння і пообіцяв провести розслідування та звернутися до російської сторони з вимогою все це повернути.

Попри волання російської пропаганди, яка подає повернення українських кораблів, як акт доброї воля Кремля і наслідок особистих домовленостей між президентами України і Росії, міністр оборони України Андрій Загороднюк на своїй сторінці у Facebook написав, що це зовсім не так. "Я розглядаю ці події як не що інше, як виконання державою-агресором травневого рішення Міжнародного морського трибуналу", – написав Загороднюк.

Реакція українських політиків та державних службовців була неоднозначною. Так уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала повернення кораблів "ще одним кроком до звільнення з російських тюрем українських бранців".

- Зараз я дуже вдячна, що всі питання щодо моряків і кораблів вирішені. І я думаю, що всі перемовини, які зараз проводяться, – ми всі очікуємо зустрічі в "нормандському форматі", – що це буде ще один крок до звільнення всіх на всіх. Україна до цього готова.

Натомість депутатка Верховної Ради від фракції Європейська солідарність Ірина Фріз обурилася тим, що Росія фактично принизила Україну:

- Офіційна влада не прокоментувала те, що Росія принизила Україну, передавши захоплені нею в брутальний спосіб кораблі "на відповідальне зберігання". Це публічне приниження України і мовчанка офіційної влади лише підтверджує, що вона і далі буде гнутися, в тому числі і в норманському форматі, лише для того, щоби Путін був задоволений. Тому в нас, на жаль проросійська влада, яка не виконує державницьку функцію і не захищає національні інтереси.

Цю думку поділяє і політолог Віталій Голобуцький. Він вважає, що такий спосіб виконання Росією вердикту міжнародного трибуналу є спробою Кремля приховати свою юридичну поразку з боку України і зберегти свою велич в очах населення Росії:

- За всім міжнародними законами і правилами, це було піратське захоплення українських кораблів. Спочатку вони розповідали, яка це була яскрава військова операція, тоді які це діряві корита, що нікому непотрібні. Зараз триває третя спецоперація щодо того, що ці "діряві корита" слід віддати Україні. І знову ж таки, що це не за рішенням міжнародного суду, а винятково через те, що один президент зателефонував іншому і вони вирішили віддати. Таким чином вони показують свою миротворчість, готовність віддати кораблі в річницю їхнього захоплення і поставити України цим в незручну позицію.

Але політичний експерт Олег Саакян, який переїхав до Києва з Донецька і добре ознайомлений із методами роботи російської пропаганди вважає, що крім суто пропагандистських завдань, Москва так діяла ще й через загрозу неминучого покарання:

- Вони вимушені це робити. Вони це роблять під тиском обставин. Є рішення міжнародного морського трибуналу і там санкції дуже жорсткі. Фактично в будь-який момент, якщо рішення не виконується, то можуть бути заарештовані судна російських компаній, не допускатися в міжнародні порти… Це боляче вдарить по російській економіці. Ми бачили за ці місяці, що ніхто на Заході цього робити не готовий. Але в разі зміни обставин, якщо Росія перейде інтерес якоїсь іншої країни, цілком вірогідно, що це зможуть використати, щоби в найскрутніший момент вдарити по Росії і скористатися тим, що приводом буде Україна. По-друге, це роблять через те, що на носі зустріч в норманському форматі. Росія намагалися виставляти різні передумови. А Україна зробила цілу низку кроків, а Росія не зробила нічого, але цілий час висувала нові ультиматуми. Щоразу відкладаючи цю зустріч, росіяни багато в о=чому попсували нерви і нашим західним партнерам. Якщо ще півроку ця зустріч відбувалася в форматі, коли є Україна з одного боку, і є Росія, Франція і Німеччина, які часто загравали з Москвою з іншого боку, то зараз, коли Москва зірвала президентові Франції Макрону швидку дипломатичну перемогу, ситуація дещо інакша.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що на зустрічі лідерів нормандського формату мають бути вирішені три основні питання: щодо обміну полоненими за формулою “всіх на всіх”, терміни розведення військ і виведення усіх військ з окупованих територій ще до проведення там місцевих виборів. Водночас Зеленський не впевнений, що на зустрічі норманської четвірки 9 грудня вдасться вирішити всі ці питання.

Вільгельм Смоляк