Українська Служба

Невже ж Тшасковський хоче диктату Москви?

08.07.2020 18:10
У неділю в Польщі - президентські вибори. За останніми результатами громадської думки різних установ, у президентських перегонах перевагу має чинний президент – Анджей Дуда, але відрив між ним та Рафалом Тшасковським - далеко не однозначний
Аудіо
  • Невже ж Тшасковський хочу диктату Москви? - політичний журнал
Президент Польщі Анджей Дуда в ЕлкуPAP/Tomasz Waszczuk

Під час кампанії обидва кандидати намагаються зустрічатися з людьми в їхніх маленьких батьківщинах, таким чином показуючи, що вони - близькі до щоденних проблем громадян. Анджей Дуда і Рафал Тшасковський прагнуть переконати виборців, що соціальна та економічна програма політичних сил, які їх підтримують гарантує достатнє і безпечне життя. Тому економістів та експертів дуже здивувала заява представника опозиції – Рафала Тшасковського, який заявив про його бажання припинити дві найпотужніші інвестиції чинної влади, тобто Центральний комунікаційний порт неподалік Лодзі та будівництво каналу через Віслинську косу. Другий проєкт має покінчити з диктатом Путіна у стратегічно важливому регіоні Балтійського моря.

Заява опозиційного кандидата Рафала Тшасковського про припинення двох найбільших інвестицій сучасної Польщі, які відкривають нові перспективи розвитку держави здивувала не лише його опонентів, але також деяких прихильників:

«Бюджет Центрального комунікаційного порту, який обраховують на сімдесят п’ять мільярдів злотих повинен бути переданий на антикризову фінансову подушку для людей, які втрачають роботу у зв’язку з пандемією. Два мільярди злотих з будівництва Віслинської коси можна передати на премії для лікарів та медсестер».

Кандидат на пост президента Польщі від Громадянської коаліції Рафал Тшасковський Кандидат на пост президента Польщі від Громадянської коаліції Рафал Тшасковський

Після критики заяви кандидата опозиції, його прихильники, серед іншого, однопартієць Тшасковського і лідер «Громадянської платформи» у Вармінсько-Мазурському регіоні Яцек Протас намагався пояснити слова лідера як непорозуміння. Пан Протас наголосив, що навіть, якби Тшасковський як президент хотів припинити будівництво каналу, то не зможе цього зробити. Однак Тшасковський офіційно не відкинув свого задуму. Відповідаючи на запитання журналіста суспільного телебачення TVP – ІNFO, хто забезпечить кошти на страхування для будівельників за розірвання контрактів, Тшасковський заговорив вже не про відхід від ідеї будівництва каналу, але про його перенесення з приводу пандемії.

«Шановане панство, але всі стаємо перед такою ж дилемою, громадяни мусять заощадити у своїх домашніх бюджетах. Маніципалітети мусять задумуватися майже кожного дня, бо немає допомоги уряду, чи з деякими найважливішими інвестиціями доведеться спізнитися, адже всі нині задумують над тим, як забезпечити основні потреби. Уряд мусить робити те ж саме. Я кажу про можливе відтермінування цих інвестицій, які нині „у полі”. Я кажу про те, про що нині люди на вулицях кажуть, що тепер потреби зовсім інші».

Тшасковський під час пресконференції заявив, що про припинення будівництва каналу, який дуже не до вподоби службам Путіна, неподалік російського військового порту в Балтійську, кажуть йому люди на вулицях. Тим часом журналіст видання Gazeta Polska Пйотр Лісєвіч оприлюднив біографії радників Тшасковського, які однозначно показують, що за часів комуністичної Польщі та й до сьогодні, експерти кандидата опозиції особливо прихильно споглядали на бажання Москви. Шефом радників з питань безпеки Тшасковського став ген. Мєчислав Цєнюх - у сімдесятих роках, доби Брежнєва та Ґєрека, заступник командувача дивізії Народного війська польського, а його співробітником став Ярослав Стружик із Військових служб інформації. Військові служби інформації ліквідував польський парламент у 2006 за ряд злочинів, навіть кримінального характеру, та особливу слабкість на інфільтрованість російськими спецслужбами. ВСІ очолював ген. Марек Дукачевський – частий гість та авторитет з питань безпеки комерційного телеканалу TVN. Рафал Тшасковський визнав за доцільне своїм дорадником призначити Пйтора Пителя. За правління Дональда Туска Пйотр Питель як шеф Служби Військової Розвідки, носив кашкет із написом АВРОРА та дружив із ФСБ Путіна. Після зміни влади у 2017 році дорадника Тшасковського Пйотра Пителя арештували військові жандарми. Відомо, що йдеться про його особливу слабкість до знайомства із ,,російськими колегами’’. Список експертів Тшасковського бентежить, оскільки самі росіяни опозиційно налаштовані до режиму Путіна, після останнього так званого ,,референдуму’’ щодо змін до конституції, казали Польському радіо, що Путін веде їх до катастрофи:

Пьотр Питель, фото: niezalezna.pl Пьотр Питель, фото: Мар'яни Кріль зі сторінки niezalezna.pl

«Ми повертаємося до авторитарної диктатури, ми виходимо з-під юрисдикції міжнародного права, та й ще агресивна зовнішня політика, яка може призвести до катастрофи».

Політологи кажуть, що виборці мають шанс отримати відповідь на запитання, яку програму здійснюватиме той чи інший кандидат, якщо журналісти покажуть громадянам біографії його оточення перед виборами, а не після них.

На зв’язки експертів Рафала Тшасковського із Москвою за тоталітарної Польської народної республіки, ще у час перегонів на мера Варшави, вказав журналіст Мацєй Марош. Виявилося, що мати Рафала Тшасковського Тереса була таємним співробітником комуністичної Служби безпеки, і мала кличку ,,Юстина’’. Саме ,,Юстина’’ повідомляла про зв’язки із дипломатами США польських артистів, які займалися джазом. ,,Юстина’’ писала до СБ про такі визначні постаті культури, як Лєопольд Тирманд та Єжи Матушкєвіч.

Політологів, свідомих впливу оточення на кандидата, слова Рафала Тшасковського про повне відкинення або відтермінування будівництва каналу – не здивували. Суперник Тшасковського – чинний президент Анджей Дуда - однозначно відповів кандидату опозиції.

«Ми будемо здійснювати всі інвестиції. Не так, як каже моя конкуренція, що треба залишити великі інвестиції і робити малі інвестиції. Ні, треба робити одні і другі, годі жебракувати, годі жебракувати. Шановне панство, Польщі не потрібен президент, який казатиме, що летовище в Берліні, ні, летовище має бути в Польщі, так, щоб люди могли прилітати із всього світу, щоб були центри логістики, щоб до Польщі прилітав великий бізнес, щоб життя регіону зосередилося у нас. Бо ми маємо таку амбіцію, ми найбільша країна регіону  Центральної Європи. Ми говоримо нині про співробітництво держав цієї частини Європи, в рамках Тримор’я і рамках Європейського Союзу».

Президент Дуда переконаний, що саме нова інфраструктура незалежна від Москви може дати енергетичну незалежність всім країнам регіону.

«Ми розвиваємося, ми - амбітні. Хочемо гарантувати енергетичну безпеку не лише собі, але також іншим. Тому розбудовуємо газопорт в Свиноусті, тому будуємо Baltic Pipe, тобто газопровід із норвезького шельфу, через Данію, по дні Балтійського моря і далі до Польщі, який виходитиме саме тут, на наш пляж, на Західному Помор’ї. Шановне панство, ми хочемо бути повністю незалежні, якщо йдеться про газ. Будемо незалежні тоді, коли самі вибиратимемо постачальників газу. Ми мусимо мати повну диверсифікацію поставок, і тепер ми це реалізуємо. Ми мусимо розбудувати польські порти, бо хочемо стати великим центром логістики нашої частини Європи. Маємо плани розбудови ґданського порту, а також в Ґдині, Щецині та Свиноусті. Саме це є справжнім розвитком, це поширення економічних та торгівельних можливостей».

Дуда проти диктату Москви і тому допомагає реалізувати канал через Віслинську Косу.

«Разом із цими великим інвестиціями, будівництва Центрального комінікаційного порту, каналу на Віслинській косі, так, щоб можна було б без питання росіян про згоду впливати на наші територіальні води. Це - питання нашого суверенітету, щоб ми мали таку можливість, щоб випливати і впливати із Віслинського заливу, коли ми бажаємо, а не тоді, коли росіяни нам це дозволять. Це також економічний розвиток Ельблонґа, Толькміцка, Фромборґа».

Заява Рафала Тшасковського про припинення  будівництва каналу, який дуже не до вподоби Путіну, робить клопіт польській владі, що послідовно реалізує проєкт і мусить змагатися із промосковським лобі в структурах ЄС, який намагається заблокувати інвестицію. Міністр морської економіки та судноплавства Марек Ґрубарчик в інтерв’ю Радіо WNET звернув увагу на те, що Тшасковський як депутат, підтримав закон про будівництво каналу через Віслинську косу. За словами міністра Ґрубарчика, «заява про блокування каналу - це форма шизофренії та роздвоєння свідомості пана Тшасковського, який з одного боку підтримує цю інвестицію за допомогою закону, а з другого – заявляє, що її блокуватиме».

«Не завершився процес втручання Росії в будівництво каналу. Найбільшим противником інвестиції є Російська Федерація, бо йдеться про конкурентноспроможність. Якщо розвиватиметься порт в Ельбльонґу, то це буде потужна конкуренція для Калінінґраду, тобто це є боротьба насамперед за економічний розвиток. З нашого боку – це, звісно, елемент безпеки держави, бо цією акваторією управляє виключно російська сторона. Яка тут роль президента? Відбулися зустрічі екологів з комісарем ЄС – Франсом Тіммермансом, де обговорювали способи заблокування будівництва каналу через Віслинську косу – таку інформацію ми отримували із Брюсселя».

Міністр Ґрубарчик звертає увагу, що дії комісара Франса Тіммерманса в Брюсселі співпадають з роботою людей Путіна.

«Маємо виступи міністра Російської Федерації до комісара Європейського Союзу саме з метою блокування будівництва каналу та бажання вплинути на Європейську комісію таким чином, щоб Комісія заблокувала будівництво каналу через Віслинську косу. І, у такому випадку, разом із президентом, який хоче заблокувати будівництво каналу, то бачимо у майбутньому  ряд дій, процесів, трибуналів ЄС, парламентів, які мають завдання виключно заблокувати цю інвестицію. Отже, всі розуміємо наскільки це небезпечні дії із середини держави і з цим можемо мати справу».

Після першого туру президентських виборів в Польщі, деякі українські кореспонденти, які працювали у Варшаві, в сюжетах більш прихильно висловилися про Рафала Тшасковського, звертаючи увагу, що на одній зустрічі, де були українці, він намагався заговорити українською. Про Анджея Дуду писали більш стримано, оскільки він за свій термін президентсва часто говорив про болючі сторінки польсько-української історії, причому, на думку українських оглядачів, далеко не об’єктивно.

Українські експерти, а також ті громадяни Польщі, що мають право вибирати президента, мусять відповісти собі на запитання, де їхні пріоритети. У історичних спорах, які ніколи не завершаться, що характерне для всіх сусідніх європейських націй, або піар-заходах кандидатів, де вони скажуть кілька слів їхньою рідною мовою, чи, однак, найвагоміші є потужні інфраструктурні проєкти, які дозволять вийти на економічний рівень життя та розвитку Західної Європи та покінчити з диктатом злочинного апарату Росії в регіоні Балтійського моря, а – як наслідок – у майбутньому у всій Центрально-Східній Європі.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Андрій Рибалт