X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Об’єднані зусилля-2020» як відповідь на «Кавказ-2020». Україна в епіцентрі цивілізаційного протистояння

24.09.2020 17:03
Третьої декади вересня Росія почала у безпосередній близькості до кордонів України та на Чорному морі військові навчання «Кавказ-2020». У відповідь Міноборони України почало свої власні військові навчання «Об’єднані зусилля», які за своїм розмахом, складом сил та засобів, залученням міжнародних партнерів стали унікальними
Аудіо
  CV-22,        ,   , 23  2020
Американські конвертоплани CV-22, що беруть в Україні участь у спільних навчаннях, пролітають над Києвом, 23 вересня 2020 рокуEPA/SERGEY DOLZHENKO

Третьої декади вересня Росія почала у безпосередній близькості до кордонів України та на Чорному морі військові навчання «Кавказ-2020». Українські експерти ще задовго до їхнього початку попереджували, що зосередження Москвою впритул до України 120 тисяч військових, не менш як 500 танків, 300 літаків та сотні одиниць іншої техніки та озброєння загрожує новим рівнем воєнного протистояння і можливою агресією Кремля на півдні держави. У відповідь Міноборони України почало свої власні військові навчання «Об’єднані зусилля», які за своїм розмахом, складом сил та засобів, залученням міжнародних партнерів стали унікальними. Як зазначив український Генштаб, вперше до таких масштабних українських військових тренувань залучені підрозділи збройних сил країн НАТО – США, Великої Британії та інших. Ситуацію, що склалася, проаналізували українські військові та політичні експерти під час дискусії «"Об’єднані зусилля-2020" як відповідь на "Кавказ-2020". Україна в епіцентрі цивілізаційного протистояння».

Вересень знаменувався вражаючими рейдами натівської авіації в небі над Україною, які стали вкрай неприємним сюрпризом для Москви і спричинилися до панічної реакції в російській пресі. Вперше за всю історію над українською територією виконали польоти американські стратегічні бомбардувальники Стратофортрес В-52Н, прикриття яких виконували українські винищувачі, інші натівські радіолокаційні літаки дальнього виявлення  здійснили обліт українських рубежів з розвідувальною місією, в небі над Києвом були помічені конвертоплани CV-22 Osprey військово-повітряних сил США. Підрозділи країн НАТО беруть участь у виконанні завдань з протидії десантуванню супротивника і захисту морських кордонів України. В Чорне море увійшла рекордна кількість військових кораблів НАТО, які патрулюють межі російської зони військових навчань. Але всі ці заходи, як вважає заступник директора Центру дослідження армії та конверсії Михайло Самусь, мають далеко більше значення, ніж просто відповідь на загрозу російської агресії:

- Вперше в історії України це стратегічні командно-штабні навчання. Хочу підкреслити, що тут головне не те, що буде робитися на полігонах. Вперше наші штаби будуть діяти за стандартами НАТО. І вперше в цьому братимуть участь наші партнери з НАТО – Сполучені Штати і Велика Британія, будуть працювати вперше не за радянською методикою. Я вважаю це дуже великим кроком вперед. Ми можемо багато говорити про декорації і перехід на стандарти НАТО, але перехід на стандарти управління військами на стратегічному рівні – це надзвичайно важлива річ. Це один з перших кроків із заяви про те, що Україна готова бути членом НАТО і готова до бойових дій з НАТО на Чорному морі. Якщо Росія побачить, що Україна з НАТО піднімають готовність до спільних дій, вона 10 раз подумає, чи треба їй пробивати суходолом коридор до Криму, чи треба їй висаджувати морський десант.

Інші експерти зазначили, що ще від початку 2020 року в Краснодарському краї та Ростовській області відбулася ціла низка російських тактичних військових навчань з відпрацювання висадки морських і повітряних десантів. Зараз навчання «Кавказ 2020» навряд чи потягнуть за собою заплановану Москвою масштабну воєнну операцію проти України. Тепер головна ставка зроблена на активізацію підривних елементів всередині України і з метою привести до влади якнайбільше проросійських політиків на українських місцевих виборах 25 жовтня, а вже потім вдатися до обмеженої воєнної операції із тим, щоби примусити київську владу до миру на Донбасі на російських умовах і до подальшої дружби з Росією. Але запровадження американських санкцій проти Північного потоку-2, які заблокували добудову цього стратегічно важливого для Росії газогону, політична криза в Білорусі навколо виборів президента тієї країни, зростання суспільного незадоволення всередині самої Росії політикою Кремля можуть вплинути і на ці плани. Додатковими попереджувальними діями з боку Заходу стали нинішні спільні із НАТО українські навчання «Об'єднані зусилля». Експерт з питань морської безпеки Андрій Риженко вважає, що ці навчання мають на меті ще й геополітичне значення. Адже Росія проводить свої навчання «Кавказ 2020» не лише на Чорному, а й на Каспійському морі, що не може не турбувати стратегів із Брюсселю:

- Між Каспійським, Чорним і Азовським морями існує певний зв'язок і вони готуються для проєкції військової сили Росії на Середземне море, на Сирію, Близький Схід і Північну Африку. Це плацдарм для геостратегічного стрибка. Це схоже на ситуацію з Балтійським морем, де також спостерігається гібридний підхід для впливу на НАТО і балтійські країни. Це початкова точка для дій поза межами Балтійського моря також. Зараз Росія залучає ще 5 країн: Вірменія, Білорусь, планується залучення Азербайджану і Ірану. Таким чином Росія намагається створити своє повне домінування на Каспії, який вже був використаний для ракетних ударів по Сирії. Плани наших навчань закриті, але можна припустити, що будуть відпрацьовуватися елементи захисту України від цих загроз.

Перед російськими навчаннями «Кавказ 2020» президент України Володимир Зеленський підписав розроблену Радою нацбезпеки і оборони України військову стратегію, яка передбачає, серед іншого, розбудову українських військово-морських сил. Адже попри те, що Україна отримує такого могутнього партнера, як НАТО, російська морська загроза сама собою не зникає. Як вважає воєнний експерт Михайло Самусь, тільки у союзництві із такими членами НАТО, як Румунія і Болгарія, а також разом із Грузією Україна може успішно стримувати російську агресію на Чорному морі і розблокувати ситуацію на Азовському морі, яке наразі є фактично окупованим Росією:

- Співвідношення сил на Чорному морі зараз є непристойно на боці Росії. Наприклад, ракетний одномоментний залп російського Чорноморського флоту є 200 ракет, тоді як з боку України, Румунії і Болгарії – нуль ракет. Співвідношення Чорноморського флоту і Військово-морських сил України за різними оцінками, приблизно один до п'ятнадцяти. Ми можемо багато говорити про солідарність і готовність НАТО нас підтримати, але якщо зараз буде операція поблизу «вишок Бойка» і острова Зміїний, в результаті якої буде акт агресії проти України, сумніваюся, що країни НАТО будуть вступати в пряме бойове зіткнення з Росією. так само, як 25 листопада 2018 року в Керченській протоці, коли ніхто не наважився застосувати силу проти росіян і вони це зрозуміли як дозвіл. Можливо, НАТО слід таки допомогти Україні, Румунії, Болгарії і Грузії наростити власні флоти?

Тим часом Європарламент готується ухвалити антиросійську резолюцію, яка має посилити попередження Росії щодо її агресивної політики і нарощування військової могутності, повідомила депутатка Європарламенту, екс-міністерка оборони Литви, голова Парламентської асамблеї НАТО Раса Юкнявичене:

- Російська політика – це політика лузерів, так само, як це трапилося з СРСР і я бачу, що це відбувається з Росією. Путін втратив українську націю, яка була дружня до нього до 2014 року. Він втратить підтримку більшості білорусів, бо підтримує сьогодні токсичного Лукашенку. Росія може розпочати війну проти України і проти Грузії, вони хочуть відновити свою імперію. Але це дуже короткозора політика. Народ Білорусі зараз є прикладом для народу Росії, багато росіян пильно стежать за тим, що відбувається в Білорусі. Путін боїться цього.

Юкнявичене заявила, що закликала своїх колег в Європарламенті стати на бік України і Білорусі і що це є єдиний шлях допомогти Росії припинити мілітаризацію регіону.

Вільгельм Смоляк