6 жовтня на саміті Україна-Євросоюз у Брюсселі однією з найбільш незручних для української сторони проблем може стати невдоволення європейської сторони гальмуванням боротьби із корупцією в Україні. Офіційний Київ останніми тижнями зробив одразу кілька кроків з послаблення спроможності антикорупційних органів ефективно боротися із корупцією. Це вже спричинилося до вкрай негативної реакції європейських партнерів та громадянського суспільства всередині України.
Обрання Володимира Зеленського президентом України в квітні 2019 року було знаком рішучої готовності українців боротися проти корупції та послабити владу олігархів у країні. Але наступ на незалежність українських антикорупційних органів останнім часом не лише суперечить передвиборчим обіцянкам Зеленського, а й роздратував офіційний Брюссель. Наприкінці вересня, перед самітом Україна-ЄС Київ відвідав верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
За підсумками цього візиту він заявив, що зміна уряду на початку березня та звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності протистояти корупційним інтересам. Зокрема, Боррель закликав ретельно розслідувати напади на громадських антикорупціонерів в Україні і відкрити, нарешті, кримінальне провадження у справі ПриватБанку щодо шахрайства на суму у понад 5 мільярдів доларів.
Вересневе голосування у Верховній Раді за членів конкурсної комісії з виборів очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) обурило і Брюссель, і активістів українського громадянського суспільства. Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан заявила, що призначені парламентом особи не мають жодної довіри:
- Щонайменше шість осіб, обраних за квотою Верховної Ради не відповідають вимогам закону і є багато питань до їхньої доброчесності, до їхніх декларацій, до походження їхнього майна. Є питання щодо їхньої компетентності і досвіду. Закон каже, що ці люди мають мати виский суспільний та моральний авторитет. Закон вимагає, щоби члени конкурсної комісії мали значний досвід боротьби з корупцією, якісь досягнення, наукові роботи… А з того, що ми бачимо, це запропоновані партіями і проросійськими групами депутатів люди, головним завданням яких під час цього конкурсу буде обрання керівником САП контрольованої особи. Це дуже засмучає, бо ці особи матимуть більшість в конкурсній комісії і за таких умов говорити про незалежний конкурс говорити не доводиться. Керівника САП обиратимуть на 5 років і це може поставити антикорупційні органи у залежність у подальшому.
Ще одним ударом по незалежності антикорупційних органів, як вважає Олена Щербан, стали рішення Конституційного Суду, винесені за поданням групи депутатів від фракції проросійської партії "Опозиційна платформа "За життя" (ОПЗЖ) та депутатів парламенту, підконтрольних олігархові Ігорю Коломойському на чолі із одіозним депутатом Олександром Дубінським:
- Перше рішення стосується безпосередньо про призначення Артема Ситника. Це одноразовий акти президента, але Конституційний Суд досі ні разу не розглядав і не визнавав антиконституційними такі документи. Він взагалі навіть відмовляв у провадженні з таких питань. Цього разу це рішення було скероване не так проти самого Ситника, як щоби підірвати інституційну спроможність НАБУ. Показовим було те, що це рішення розглянути дуже швидко і ще до того, як визнали неконституційною частину закону про НАБУ. Конституційний Суд вказав Верховній Раді, щоби вона виправила закон про НАБУ, але сподівань на це дуже мало, з огляду на те, що парламент цього року вже кілька разів робив спроби зменшити незалежність НАБУ, зокрема, передбачити нові підстави для звільнення директора НАБУ. Я вважаю, що депутати навіть не будуть це робити, щоби використати втрату чинності цих положень закону про НАБУ і підірвати його легітимність, принаймні, публічно.
Кому ж вигідне руйнування співпраці України з Євросоюзом, гальмування євроінтеграції та ризик скасування Брюсселем безвізового режиму для українців з країнами Євросоюзу? Український політолог Віктор Небоженко вважає, що замовниками цього є українські олігархи, проросійські сили в Україні та офіційна Москва.
- Більшість фінансово-олігархічних груп здобули свої статки та політичну могутність на корупційних зв'язках з Росією. Тому Росія принципово не зацікавлена в народженні українських антикорупційних органів. Їй невигідно, щоби корупція в Україні переважала над вільною конкуренцією та ринковими відносинами. Але антикорупційні органи працюють в усьому світі. Навіть в Румунії вони тривалий час існували у жалюгідному стані, а тоді раптом прокинулися і почали ефективно діяти. Коли Євросоюз ставить умову створення і функціонування в Україні антикорупційних органів, то це абсолютно вірна стратегія. Те, що наразі їхня ефективність низька не скасовує того факту, що такі органи вкрай потрібні, - сказав Небоженко.
Антикорупційні органи єдині, які не підпорядковані владі і становлять загрозу всім можновладцям. Надто – українським олігархам і, перш за все, Ігореві Коломойському:
- Вони точно не зацікавлені у встановленні верховенства права і подальшому становлення взагалі права в Україні. Вони звикли заробляти на девальвації. Власне, девальвація їм допоможе, бо вони, переважно, експортери. Тому будь-яка економічна криза насправді не дуже б'є по них. Падає гривня –їхня рентабельність підвищується. Ще один приклад – безвіз. Він дуже невигідний українським олігархам. Саме через безвіз багато робітників змогли поїхати до ЄС, до Польщі. Їм довелося значно підвищити зарплатню на їхніх заводах, що значно зменшило їхні доходи. Тому, коли ми говоримо про євроінтеграцію, то великому бізнесу, навіть не просто бізнесу, а саме великому олігархічному бізнесу євроінтеграція ні до чого.
Голосування у Верховній Раді за склад комісії з відбору кандидатів на посаду антикорупційного прокурора і вердикт Конституційного Суду про невідповідність Основному закону указу президента щодо призначення на посаду очільника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, як вважає український фінансист Сергій Фурса, є ключовими ризиками розірвання співпраці України з Євросоюзом:
- Власне, наші європейські партнери нас попереджали і говорили, що це буде проблемою у наших відносинах. Рішення Конституційного Суду підриває легітимність НВАБУ. Оскільки ми зараз руйнуємо підтримку наших західних партнерів, ми руйнуємо основи фінансової стабільності України. Це може спричинитися до незворотних наслідків в економіці, до нової рукотворної, своїми власними руками створеної фінансової кризи, яку ми побачимо вже за 12-17 місяців. Жодна країна світу не може жити без кредитів. Це не те, що тільки Україна не може жити без кредитів. А раз в України не буде можливостей для зовнішнього фінансування, не уде і можливостей фінансувати власний дефіцит бюджету і влада може піти шляхом увімкнення друкарського верстата і це нас призведе до дефолту і шаленого зростання темпів інфляції.
В липні Євросоюз підписав з Україною меморандум про взаєморозуміння щодо нової програми макрофінансової допомоги на 1 мільярд 200 мільйонів євро. Жозеп Боррель сказав під час відвідин Києва, що він нагадав президентові Зеленському про умови цього меморандуму зі зміцнення верховенства права та антикорупційних реформ. Зокрема, zк сказав Боррель, ЄС наполягає на необхідності забезпечення прозорого та деполітизованого процесу відбору до антикорупційних інституцій, що ґрунтується на заслугах.
Вільгельм Смоляк