За два роки президентства Володимира Зеленського Україна досягла більшого прогресу у справі переходу на стандарти НАТО, ніж за всі п'ять років президентства Петра Порошенка. Такими стали результати дослідження: “Україна і стандарти НАТО. Що зроблено за президентства Зеленського?”, який здійснила громадська організація Центр "Нова Європа". За словами дослідників, стандарти НАТО – це передусім боєздатність Збройних сил і боєздатність України загалом, що є життєво необхідним за умов постійної зовнішньої загрози і концентрації російського війська вздовж українських кордонів. Досягнення, а також виклики і перешкоди, що лишаються на шляху до набуття членства в Північно-Атлантичному Альянсі – в матеріалі кореспондента Польського радіо оцінили урядовці та експерти.
На сьогодні Україна запровадила 19 відсотків угод зі стандартизації НАТО. Це ставить її в один ряд з наближенням до кількості стандартів, що вже запроваджені в нових державах-членах Альянсу, повідомили автори дослідження “Україна і стандарти НАТО. Що зроблено за президентства Зеленського?”. Директорка Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук пояснила, що це дослідження стало другим від 2019 року, коли її організація вперше проаналізувала перехід на стандарти Альянсу. Тоді це був перший ґрунтовний подібний аналіз в Україні і він збігся в часі з обранням Володимира Зеленського на посаду президента України. Стандарти НАТО охоплюють комплекс критеріїв, в яких йдеться не тільки про інтеграцію України до Альянсу, а й про військову сумісність з країнами членами НАТО, зазначила Гетьманчук:
- Угод зі стандартизації існує близько 1200, а самих стандартів – близько 2 000. Те, що в нас дуже часто приписують до стандартів НАТО – демократичний цивільний контроль, чи підвищення ефективності антикорупційних органів, оборонне планування – слід відносини до норм, практик і принципів Альянсу. Тому деякі наші співрозмовники зі штаб-квартири НАТО рекомендували в офіційних документах взагалі не вживати термін "стандарти НАТО". Є також міф про впровадження всіх стандартів Альянсу. Але жодна країна-член не впровадила всі 100 відсотків стандартів. Найвищий показник в Німеччині – 91 відсоток, у Франції й Норвегії – 81 відсоток. Всі стандарти НАТО впроваджувати не те, щоб неможливо, але інколи недоцільно. Самий процес цього впровадження добровільний і нас до цього ніхто не змушує. І є такі стандарти, що взагалі не стосуються України. Наприклад, умови зберігання ядерної зброї, чи дії військово-морських сил в арктичних умовах. Деякі національні стандарти не поступаються, чи навіть є вищими за стандарти НАТО, і представники Альянсу про це відкрито говорять. А по-третє, одні стандарти НАТО додаються, інші втрачають чинність. Тому ми говоримо про досягнення стандартів Альянсу, як про "рухому ціль".
Альона Гетьманчук повідомила, що за останні два роки Україна впровадила 100 нових угод зі стандартизації. Це означає, що такими темпами досягнути рівня стандартизації Німеччини Україна зможе за 13-14 років. З іншого боку, як поінформувала аналітикиня Центру “Нова Європа” Маріанна Фахурдінова, жодна держава НАТО не досягла впровадження 100 відсотків стандартів Альянсу. На цьому тлі український показник впровадження стандартів НАТО в 19 відсотків доволі близький до аналогічних показників держав, які нещодавно стали членами Альянсу. Так в Албанії ця цифра становить 29 відсотків, в Чорногорії – 22 відсотки, а Північна Македонія, яку прийняли у лави НАТО минулого року, навіть не вийшла на рівень 1 відсотка. Тим часом, в Україні темпи стандартизації прискорюються, зазначила Фахурдінова:
- Ми порівняли кількість стандартів, впроваджених за президентства Зеленського і за час президентства Порошенка. Виявилося, що їхня кількість різна. За останні півтора року було впроваджено 100 стандартів, а перед тим, за п'ять років президентства попереднього очільника держави, впроваджено 200 таких стандартів.
Але й нинішні досягнення України могли би бути ще більшими, зазначила аналіткиня.
Головними перешкодами поступу України до стандартів НАТО вона назвала плутанину в термінах, нестачу фахівців з належним рівнем знання англійської мови, нераціональне використання особового складу Збройних сил та брак коштів на перехід до стандартів НАТО. Але віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина анонсувала запуск національної системи переходу на стандарти НАТО. Вона запевнила, що Рада нацбезпеки і оборони України готує спеціальне рішення з посилення внутрішньої роботи для переходу на стандарти Альянсу:
- Ми сформували з Генштабом і Міністерством оборони дорожню карту, яку президент України скерував Генсеку НАТО зі впровадження додаткових стандартів НАТО і підвищення взаємної сумісності й долучення України до нових операцій Альянсу, або запрошення країн-членів Альянсу для проведення навчань. А також обміну інформацією і співпраці між розвідувальними органами. Зокрема, це стандарти з обміну даними, ухвалення законодавства про розвідку і, сподіваюся, якнайскорішого ухвалення законодавства про державну таємницю. В контексті ескалації ситуації на Донбасі важливо, що ми продовжуємо цю дискусію і даємо відсіч тим пропагандистським і гібридним вигадкам, що продукуються Росією. Ми підтверджуємо ще раз, що рух України до НАТО – це один з основних елементів регіональної безпеки, регіональної стабільності, і стабільності в нашій країні.
Своєю чергою, начальник управління європейської та євроатлантичної інтеграції Департаменту міжнародної оборонної співпраці Міноборони України Юрій Васильєв підтвердив, що зараз вже всі реформи впроваджуються на засадах і принципах, які використовують всі держави НАТО:
- Стратегія національної безпеки визначає, що Україна буде прискорювати свою оборонну та безпекову реформу саме за нормами і принципами стандартів НАТО, щоби розвивати потенціал стримування, який потрібен для протистояння агресивній політиці Кремля, досягнення сумісності наших Збройних сил та інших елементів сектору безпеки та оборони з іншими державами-членами Альянсу. В підсумку, це надасть нам досягнення критеріїв членства в НАТО. Якщо взяти проблему досягнення взаємної сумісності з державами Альянсу, то впровадження стандартів тут є одним з основних елементів. Нещодавно ухвалена стратегія воєнної безпеки була розроблена у взаємодії з нашими колегами з Альянсу. Це перший документ, в якому ми вже відійшли від радянської спадщини і він є стратегією воєнної безпеки, а не воєнною доктриною. Саме в цю стратегію закладені принципи всеохопної оборони на засадах стримування, стійкості і взаємодії – тобто, стримування, оборона та діалог.
12 червня минулого року Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО. 4 квітня Президент України Володимир Зеленський заявив, що розраховує на підтримку партнерів в Альянсі з надання Україні Плану дій з членства в НАТО.
Вільгельм Смоляк