На останньому саміті Європейської Унії в Брюсселі, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Франції Еманнюель Макрон виступили з неприйнятним проектом допустити Путіна до столу переговорів. Опір держав східного флангу НАТО, а зокрема Польщі, Литви, Латвії та Естонії не дозволив Меркель та Макронові закрити очі на злочини Путіна. Пропозиція Берліна та Парижа показала лише, наскільки обманливими та цинічними виявилися гучні заяви німецьких та французьких політиків про європейські цінності, права людини, послідовність у змаганнях за відстоювання європейської солідарності та недопустимість вести переговори із терористами, окупантами та міжнародними правопорушниками.
Черговий вияв путінофільства Меркель та Макрона не здивував європейських оглядачів. Берлін та Париж, попри шумні заяви про відстоювання принципів верховенства закону в міжнародному просторі, завжди намагалися робити бізнес з Путіном та його оточенням. Канцлер Німеччини Анґела Меркель та німецька дипломатія не зробила висновків навіть із відомих кадрів, коли на одній з перших зустрічей з Путіном –кільканадцять років тому, той, несподівано, порушуючи всі принципи дипломатичного протоколу, привітав її з собакою, оскільки психологічний портрет німецької лідерки розробки ФСБ вказав, що собаки лякають Анґелу Меркель.
Неофіційні повідомлення про задуми путінофілів черговий раз на саміті ЄС порушити принципи європейської солідарності було чути ще до його початку, а це дозволило підготувати інтегровану фракцію опору держав- членів східного флангу НАТО проти політики колабораціонізму зі злочинним апаратом Путіна, яку намагалися запровадити Меркель та Макрон.
Про подробиці атмосфери переговорів саміту ЄС до його початку з Брюсселя повідомив кореспондент Польського радіо – Пшемислав Ліс:
«За даними дипломатів ЄС Франція та Німеччина запропонували нанести поправки до висновків на дводенний саміт в Брюсселі, які дозволили б на ближче співробітництво з Росією. Такий підхід викликає опір частини держав, серед них також Польщі. Прем’єр Польщі – Матеуш Моравєцький перед початком саміту сказав, що лише однозначна зміна політики Росії щодо сусідів та деескалація конфлікту в Україні може у майбутньому такі переговори вчинити можливими. Поки що, на це згоди немає: „Тільки відвід Росії від агресивної політики стосовно своїх сусідів, а зокрема стосовно України, але також щодо держав Європейської Унії – особливо щодо Польщі, може стати підставою відкрити ширший діалог”.
У проекті висновків на саміт, які запропонували Париж та Берлін написано, що співробітництво Європейської Унії з Росією могло б стосуватися: боротьби з тероризмом, пандемією COVID-19, навколишнього середовища, енергетики чи атомного договору з Іраном».
Прем’єр Польщі Матеуш Моравєцький не був осамітненим в Брюсселі. Активний опір проектам Берліна та Парижа чинили держави найбільш загрожені агресією Путіна: Литва, Латвія та Естонія, а також Чехія, на території якої у 2014 році агенти ФСБ підірвали в повітря склад боєприпасів.
Прем’єрка Естонії – Кая Каллас ще до початку зустрічі не верхах негативно висловилася про задум Франції та Німеччини. Шеф уряду Естонії нагадала зустріч європейських лідерів кілька тижнів тому, на якій по-іншому розклали наголоси. На думку пані Каллас, Росія надалі тестує, наскільки далеко може просунутися:
«Ми всі тоді були згодні, що Росія становить зростаючу загрозу для Європейської Унії. Отже, ставлю запитання – що змінилося від цього часу? Росія тестує, як далеко може просунутися. Якщо ми відступимо назад, то, на мою думку, це не принесе позитивного результату Європейській Унії».
Вже після завершення переговорів у подібному дусі, що Матеуш Моравєцький та Кая Каллас висловився президент Литви – Ґітанас Науседа. На думку глави литовської держави, не було можливості організувати саміт ЄС-Росія:
«Я гадаю, що надто рано, оскільки, поки що, ми не помітили однозначних змін в поведінці Владіміра Путіна. Можна пробувати ангажуватися, але за відсутності визначення червоних ліній, без жодних вступних передумов, – це було б поганим сигналом».
Прем’єр Моравєцький під час бурхливого саміту в Брюсселі нагадав Берлінові та Парижу про принцип європейської солідарності, який обидві столиці вже не раз порушили:
«Вибрані галузі переговорів мусять стосуватися всіх держав-членів ЄС. Не можна вибирати собі немов карту, яка комусь відповідає, вибирати якраз ці теми, які для когось – однієї держави-члена вагоміші, а забувати про фундаментальні проблеми, про основні принципи, пов’язані з політикою Російської Федерації стосовно сусідів».
Прем’єр Моравєцький нагадав західним партнерам про останню атаку «зелених чоловічків» Путіна на кіберпростір в Польщі:
«Коли бачимо агресивну поведінку, бачимо гібридні атаки на наших сусідів, на нас самих, кажу про останню атаку – загрозу нашому кіберпростору, то важко починати діалог на найвищому рівні. Не можна жонглювати цінностями, принципами, тому що найвищу цінність становить міжнародна безпека. Звісно, я дуже міцно підкреслюватиму політику Росії в контексті кібератак».
Опір держав східного флангу НАТО пропозиціям Меркель та Макрона підтримала Україна. Шеф української дипломатії – Дмитро Кулеба після зустрічі із шефом дипломатії ЄС в Брюсселі сказав, що припинення переговорів з Москвою на найвищому рівні становить елемент політики санкцій. На думку пана Кулеби, без зміни поведінки Росії, відродження самітів Москва-ЄС становило б відступ від цієї політики:
«Рішення заморозити саміти ЄС-Росія схвалено у 2014 році після російської агресії в Україні. На жаль, Росія не проявила жодного бажання змінити політику ні щодо України, ні щодо Європейської Унії. Ми вважаємо, що немає жодних підстав відродити саміти».
Пан міністр Кулеба повідомив європейських партнерів, що переговори найвищого рівня з Москвою дозволили б Путіну на зловживання та подальше ігнорування мінських домовленостей про припинення воєнних дій на сході України.
Польський депутат від партії Право і справедливість – Марек Суський в програмі телебачення Republika TV висловив погляд подібний до погляду українського міністра Дмитра Кулеби. Як каже депутат Суський, – Росія хоче, щоб світ не реагував на її агресію:
«Для Росії санкції дуже незручні. Росія дуже хоче робити те, що визнає своїм інтересом і водночас, щоб світ не реагував на агресивні дії Росії. Можна сказати так, що Німеччина та Франція, яка наслідує Німеччину, роблять інтереси з Росією й складають різного роду заяви на адресу Росії не від сьогодні, а Росія дуже розраховує на підтримку Німеччини. Росія, звісно, дуже розраховує на підтримку Німеччини, зокрема на німецькі гроші за газ, які опісля витрачає на зброю».
Як каже депутат Марек Суський, зокрема держави – сусіди Росії знають, до чого призводить агресія Росії.
«Держави Центрально-Східної Європи, які знають, що значить, коли Росія агресивна, опротестували таку політику, бо вона заново призведе до зростання напруги. Маємо становище в Грузії, маємо становище в Україні. Ми мали російський розподіл Польщі, атаку сов’єтів у 1920-му році, і мали комунізм, нав’язаний сов’єтськими танками після ІІ світової війни, тобто чергову окупацію. Вони цього не зазнали. Хоча дивує поведінка Німеччини, бо вони мали Німецьку Демократичну Республіку і знають, як виглядає російський нагляд окупаційної зони. Отже, ми на таку позицію не можемо дати згоди, бо це означало б, що деякі держави – Німеччина та Франція – домовляються з Росією, не дбають за безпеку цілої Європейської Унії, тільки за свої інтереси, а цього роду мислення призводило до воєн, окупації. Нагадую, ми були державою, яка зазнала величезних втрат під час ІІ світової війни. Ми були насамперед під німецькою окупацією, потім під окупацією російською і ми добре знаємо, до чого призводять цього роду заяви і звідси наш опір. І, не йдеться тут про жодне приниження Анґели Меркель, тільки про справедливу Європу, де ми солідарні один з одним, а Німеччина наче по-іншому розуміє цю солідарність і ми не можемо на це дати згоди в жодному випадку».
Депутат керівної партії – Марек Суський представив історичні та актуальні факти, які становили причини протесту держав-сусідів країни Путіна проти планів Меркель та Макрона домовлятися з Москвою. Якщо лідери Берліна та Парижа хочуть справді безпечної Європи, то насамперед мусять припинити проекти, які фінансують окупацію грузинських та українських територій Росією, а також гакерські атаки «зелених чоловічків» на Польщу.
Андрій Рибалт