Як Україна має працювати з людьми та відновлювати міста й села, якою має бути інформаційна політика держави відносно повернення територій, як реінтегрувати окуповані Росією українські території після їхнього звільнення – пошук відповідей на ці запитання поставив перед собою проєкт "Шлях додому", громадської організації "Мережа захисту національних інтересів АНТС". Головні висновки, до яких дійшли громадські експерти, що вивчають ситуацію на окупованих територіях Криму та Донбасу, колишні полонені окупаційних режимів, волонтери та журналісти полягають в тому, що держава і суспільство мають вже сьогодні готувати заходи і фахівців з повернення до лона України не тільки цих територій, а й людей, які там проживають.
Попри те, що деокупація окремих районів Донбасу та Криму наразі виглядає віддаленою перспективою, Україні вже зараз слід розробляти плани реінтеграції цих територій і роботи зі свідомістю людей, отруєною російською пропагандою, вважають учасники проєкту "Шлях додому", Одним з них став колишній політв'язень самопроголошеної ДНР, український релігієзнавець і кандидат історичних наук Ігор Козловський:
- По-перше, це проблема правова. Це питання, пов'язані з перехідним правосуддям, з воєнними злочинцями, колаборантами. Ми не маємо допускати стигматизації, перетворювати ці регіони в гетто. В нас вже є історичний досвід, коли після Другої Світової, чи були вони на окупованих територіях, чи жили в них на цих територіях родичі. Ми не можемо цього допускати, щоби дати цим людям адаптуватися до тієї реальності, що вони вже є у вільній Україні. Це і проблема національної безпеки. І не тільки на Донбасі, де замінована територія. Це і Крим, де є велика кількість зброї. Безпековий блок проблем має бути в цій стратегії. Це й економічні проблеми. Там зруйновані головні економічні центри. Це проблема роботи для людей, бо там і зараз велика кількість людей, які не мають роботи і засобів для існування. Це інформаційні проблеми. Це гуманітарні проблеми, починаючи від того, як люди будуть психологічно адаптуватися. Проблеми пов'язані з медициною і так далі. Але це і проблеми, пов'язані зі свідомістю людей. Ми маємо повертати не тільки території, а й людей також. Коли кажуть, що це практично неможливо, бо вони вже багато років перебувають під впливом ворожої інформації, то це не так. Населення не є монолітом. Там є ті, хто стоїть на проукраїнських позиціях. Але є й велика кількість людей, яка просто дезорієнтована, яка перебуває в очікуванні сталого миру. Люди, які раніше жили впродовж 70 років в Радянському Союзі, дуже швидко змінювали свою свідомість, коли починалася розбудова незалежної України. Ця стратегія має містити в собі не тільки такі гасла, а й розробку певних методичних вказівок, які дозволять підготувати фахівців, як працювати з населенням.
Відомий в Україні блогер і знавець Донбасу Денис Казанський скептично ставиться до перспективи початку роботи, про яку говорить Ігор Козловський. Казанський нагадав, що прогнози звільнення Донбасу та Криму від російський окупантів постійно відтерміновувалися раніше, а наразі київський істеблішмент взагалі перестав про них говорити:
- Поки що в осяжному майбутньому ми не бачимо сценаріїв реінтеграції цих територій. Росія не налаштована на припинення конфлікту. Якщо подивимося на мінські угоди, то вони починаються з припинення вогню і розведення військ. Але ми навіть не просунулися в питаннях миру за ці сім років. Росія продовжує курс на загострення бойових дій. Вони постійно то знижують їхню інтенсивність, то підвищують. Але вони навіть не погоджуються на припинення вогню. Раніше нам обіцяли ледь не щороку, що вже наступного року будуть вибори на Донбасі. Зараз вже навіть не обіцяють, бо такої політичної волі немає.
Натомість кінорежисерка й активістка громадянської організації "Новий Донбас" Лариса Артюгіна, яка багато часу провела на прифронтових територіях, переконана у визначній ролі громадянського суспільства у справі повернення окупованих територій. Вона вважає, що держава має підтримати суспільство та його активну частину, яка вже сьогодні шукає способи повернення в лоно України тимчасово захоплених земель та людей:
- Перший крок, який ми маємо зробити, це прийняти, що наші українці, які живуть на окупованих територіях, травмовані. Ми не бачимо цю травму, але ця рана є всередині, в серці. Тому людська рука допомоги, фізичний приїзд людей, які можуть це зробити, як на мене, це найважливіше і те, що вже зараз треба планувати. Маємо їхати туди не з порожніми руками, а з будівельними матеріалами, картами України, цукерками, дитячими іграшками, пирогами… Але дуже важливо, щоби влада і державні структури це розуміли: тільки громадянське суспільство може радикально змінити там ситуацію. Маємо мати дуже чітку програм психологічної допомоги дітей, які вже виросли і носять, починаючи від якихось знаків терориста Захарченка чи червоні "галстукі" і не знають нічого іншого. Дитяча свідомість більш пластична, вона швидше змінюється - за нашими спостереженнями, від трьох, до шістьох місяців. З дорослими складніше. Свідомість буде чинити спротив і це забере від року, до трьох. Вони будуть захищатися від болю і треба набратись терпіння і розуміти, що мінімум три роки ми будемо налагоджувати контакт із людьми, які зараз перебувають в концтаборі так званих ДНР/ЛНР.
Україна, як держава, не така вже й байдужа до людей на окупованих територіях, заявив постійний представник президента України в Автономній республіці Крим Антон Кориневич. Він переконаний, що коли офіційний Київ тимчасово не може здійснювати територіальної юрисдикції в окупованому півострові, можна здійснювати персональну юрисдикцію з мешканцями окупованого Криму. Кориневич назвав це основою повернення українського прапора на окуповані території:
- Це і ухвалення стратегії деокупації і реінтеграції Криму, а до неї – розроблений план заходів з реалізації такої стратегії. Його вже можна розглядати на предмет бюджетування і виділення коштів на реалізацію положень цієї програми. Ми маємо дуже важливий закон, який визначає три кримські народи корінними в Україні: кримські татари, караїми і кримчаки. В нас на сьогодні вже є концепція утвердження кримськотатарської мови. Ми, нарешті, скасували ганебний закон про "вільну економічну зону Крим", який по-суті дозволяв торгувати з окупантами, реєструватися в окупаційній зоні і вести там бізнесову діяльність. В парламенті зараз є дуже важливий законопроєкт про правовий і соціальний захист осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України. Це, власне, законопроєкт про захист політв'язнів Кремля. В межах роботи Кримської платформи, вже напрацьований каталог законопроєктів. Серед них – адміністративна процедура фіксації фактів народження та смерті на території тимчасово окупованій території Криму. В цілому, запровадження Кримської платформи, перш за все, зовнішньополітичної та дипломатичної ініціативи, для роботи з міжнародними партнерами, стало і каталізатором змін всередині держави. Це не лише напрацювання каталогу законопроєктів, а й постійна комунікація з нашими громадянами в Криму.
Колишня журналістка, яка понад рік була в полоні окупантів у Луганську, Марія Варфоломєєва закликала суспільство піднімати питання повернення Донбасу і Криму з новою силою, бо останнім часом увага до цього, на її думку, стала спадати. Активістка зазначила, що мрії мешканців Донбасу про багате життя в складі Росії нині повністю зруйновані і тому після повернення територій Україні місцева людність за них не триматиметься. Ворожі настрої щодо України були питанням економічної вигоди та результатом російської пропаганди, вважає Варфоломеєва.
Вільгельм Смоляк