X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Владислав Філяр: Я програв примирення

12.07.2019 11:56
Співрозмовник газети «Dziennik. Gazeta Prawna» - колишній солдат 27 Волинської дивізії піхоти АК
Обзор печатиИсточник: pixabay.com/CC0

«Я програв примирення»,  каже у розмові з виданням «Dziennik. Gazeta Prawna» професор Владислав Філяр. Співрозмовник газети – колишній солдат 27 Волинської дивізії піхоти АК. Про свою місію він каже, що це  «допомогти у примиренні між поляками та українцями». «Але,  додає Філяр,  цю справу я програв. Нас не хотіли слухати політики. Політики нас не розуміли». Як каже професор, починаючи від 90-х років минулого століття, він організував кільканадцять польсько-українських конференцій, присвячених Волині. «У цих семінарах брали участь професори історії з України та Польщі. Не було жодних сварок, скандалів, історики викладали свої думки. Я розмовляв з багатьма українськими істориками, котрі думають так само як я. Владислав Філяр стверджує, що розуміє механізми діяльності УПА, а також причини цієї діяльності. «Я дивлюся на всю історію України, не тільки міжвоєнного двадцятиріччя. Українці вважали, що поляки стоять їм на заваді на шляху до свободи. Я їм співчуваю, бо цей народ повинен мати свою державу після Першої світової війни. Я розумію, наскільки дражливою є ця тема, і наскільки легко було бандерівцям сіяти антипольську пропаганду. Адже вони їздили по селах і бунтували людей, готували їх до різанини. Це мало так скінчитися»,  говорить Філяр. Співрозмовник видання називає волинський злочин «винищенням польського населення на Волині». «Я не називаю це геноцидом з огляду на вищу мету, мету примирення,  пояснює – повторювання, що це геноцид, не доведе до примирення. Я не вимагаю вибачень. Хочу тільки, щоби українські політики дозріли до того, аби сказати – волинська різанина була злочином проти людства і дуже темною сторінкою історії, а бандерівці  злочинцями».

Я.С.