«Від 2014 року триває посилена активність російських спецслужб в США та Європі. Але західні служби серйозно зайнялися цією проблемою щойно після замаху на колишнього російського агента Скріпаля, - пише тижневик «Gazeta Polska». І запитує про ефекти цього зацікавлення – «чимало агентів російської військової розвідки демасковано, кільком спробам вбивств вдалося запобігти, але багатьом - ні». Як пише тижневик, найбільші політичні наслідки може мати справа вбивства ветерана чеченських воєн Зелімхана Ханґошвілі. «Чоловіка вбито 23 серпня і Берліні, багато вказувало на те, що зі справою мають зв'язок російські спецслужби. 4 грудня німецька влада повідомила про свої підозри щодо російських шпигунів, які могли брати участь у вбивстві чеченця. У зв'язку з цим, Німеччина визнала двох російським дипломатів персонами нон-ґрата – обидва працювали для росйіської розвідки». «Те, що ця справа ускладнює російсько-німецькі взаємовідносини, було видно вже у розмовах Путіна та Меркель, - читаємо. – Президент РФ, зрештою, сам признався, що це його служби стоять за смертю Ханґошвілі, назвавши чеченського ветерана терористом».
4 грудня французьке видання «Le Monde» написало, що принаймні 15 російських шпигунів, які ймовірно належать до славнозвісної одиниці ГРУ 29155, використовували регіон Верхньої Савойї у французьких Альпах як свою базу для діяльності в Європі. «З цією одиницею пов'язані агенти, котрі стоять за замахом на Скріпаля, котрі діють в Болгарії, Молдові, Чорногорії», - пише польський тижневик. Наступна країна посиленої активності російських шпигунів – Іспанія. «На французько-іспанському кордоні іспанська поліція затримала двох російських агентів, замішаних у підживлення каталонського сепаратизму в його найгіршій, терористичній, версії», - пише «Gazeta Polska». Польське видання повідомляє про інші напрямки діяльності російських спецслужб, зокрема, в балканських країнах. «Особливо тривожно виглядає справа вербування сербських націоналістів та використання їх в дестабілізації ситуації в цьому регіоні», - читаємо.
Я.С.