Ґазпром розпочав завершальний етап будівництва газопроводу Nord Stream 2. Якщо трубу остаточно не вдасться збудувати, то найбільших збитків зазнає через це Росія, але постраждає також і Німеччина, - пише Івона Трусевич у газеті «Rzeczpospolita».
Через американські санкції одна за другою від співпраці з Ґазпромом відмовляються західні фірми. Із річним запізненням росіяни взялися за завершення свого інвестиційного проекту. На полі бою залишилися тільки російські кораблі. Обкладена санкціями баржа «Фортуна» почала укладання останніх 150 км трубопроводу в данських водах.
Однак чи газопровід буде остаточно запущено – досі невідомо. Директор Російського фонду розвитку енергетики Сєрґєй Пікін вважає, що у випадку зупинки цього проекту Ґазпром і його європейські партнери будуть змушені погодитися із «втопленням» у Балтиці близько 5 мільярдів євро, що вже були в нього інвестовані. «Але значно важливішою є втрата майбутніх прибутків з довготермінових контрактів, що досягали би десятків мільярдів доларів, що їх російський монополіст (Ґазпром – ред.) міг би в майбутньому отримати, використовуючи Nord Stream 2 на повну потужність (55 мільярдів кубічних метрів)», - додає в інтерв’ю «РІА Новості» Константін Сімонов, директор московського Фонду енергетичної безпеки. Експерт підкреслює, що прибутки, отримані завдяки цьому проекту, могли досягати 10 мільярдів доларів на рік, тобто вдвічі більше за кошти, що вже були інвестовані Ґазпромом.
На зиск розраховує й Німеччина, чиї два концерни, Wintershell i Uniper, співфінансують цей проект позиками по 950 млн євро кожен. У цьому випадку, прибутки має дати дешевий російський газ, що перепродаватиметься за ринковими цінами іншим країнам. Сама Німеччина на власні потреби може використати 30-50% потужності газопроводу. Решта йшла би на продаж, перетворюючи ФРН у найбільший газовий хаб у ЄС.
А.М.