Вишеградська група (V4) повинна бути хребтом Ініціативи Трьох морів, тобто ширшої співпраці держав Центральної Європи. Інфраструктурне сполучення на лінії Північ-Південь не повинно закінчуватися на Будапешті, а йти далі, щонайменше до Балкан та Греції, сприяючи сильнішому зв’язку інтересів держав у регіоні, – підкреслює в інтерв’ю виданню «Gazeta Polska Codziennie» експерт із Центру східних досліджень (OSW) доктор Конрад Поплавський. Розмова присвячена 30-річчю створення та розвитку Вишеградської групи.
Він нагадує, що створення V4 було пов’язане із подібними умовами, в яких опинилися Польща, Чехословаччина та Угорщина. «Після падіння залізної завіси виявилося, що перед усіма згаданими країнами стоїть виклик економічної трансформації, тобто перехід із централізовано планової економіки до вільноринкової. Водночас держави Центральної Європи хотіли інтегруватися зі структурами Заходу. А тому вони ствердили, що процес інтеграції буде простішим завдяки спільній координації та узгодженню певних позицій, а також обміну інформацією», – нагадує він.
Експерт зауважує, що при цьому після приєднання до трансатлантичних і євросоюзних структур Вишеградська група переживала певну кризу ідентичності. «З’явилися запитання, чи варто це продовжувати, чи варто робити щось разом. (…) Однак швидко виявилося, що у межах ЄС ці держави мають спільну ідентичність та інтереси, оскільки їх об’єднує подібний рівень економічного розвитку та пов’язані з цим певні спільні політичні, економічні та соціальні виклики. У зв’язку з цим країни почали групуватися у спільні ініціативи та створювати певне ядро. Вишеградська група була чітким аніматором створення так званих клубів друзів політики згуртованості з метою її захисту від фінансових скорочень. Усі країни були речниками солідарного ЄС, що ставитиме на врівноважений розвиток інфраструктури та економіки в ЄС», – додає експерт.
Конрад Поплавський нагадує, що у наступні роки з’явилася проблема міграційної кризи, у якій Вишеградська група також дотримувалася досить єдиної позиції проти нав’язування квот на прийняття біженців, оскільки вважала, що це рішення не є добрим. Він нагадує, що наступні роки показали, що Польща та інші члени V4 мали рацію, адже Брюссель неохоче, але прийняв факт, що потрібно шукати іншу модель демонстрації солідарності жертвам міграційної кризи.
Добрим прикладом, на переконання експерта, є теж солідарність країн Вишеградської четвірки у справі ситуації у Білорусі. «Для багатьох було несподіваним, що Словаччина та Угорщина, і навіть Чехія не виявилися більш гнучкими щодо інтересів Росії та солідарно з Польщею підтримали протести громадянського суспільства в Білорусі», – наголошує Конрад Поплавський.
Ще в одній публікації «Gazeta Polska Codziennie» пише про динамічний розвиток Вишеградської групи. «У 1991-2019 роках ВВП країн Вишеградської четвірки збільшився на 155 відсотків (у 2019 році ВВП країн V4 становив 996 млрд євро). Вартість експорту товарів за цей період збільшилася у понад 19 разів, а інвестиції зростали утричі швидше, ніж у 15 тодішніх держав ЄС», – видання наводить дані звіту Польського економічного інституту. За цим документом, Польща із чотирьох країн регіону вирізнялася особливою динамікою зростання, її економіка збільшилася утричі.
Важливим елементом збільшення конкурентоспроможності економік та поліпшення якості життя у країнах Вишеградської групи були теж фонди ЄС. У 2004-2019 роках з бюджету Євроспільноти країни V4 отримали майже 328 млрд доларів. Найбільше – понад 55 відсотків – одержала Польща.
Т.А.