Лідери ЄС побоюються, Росія може в будь-який момент анексувати Білорусь. І хочуть цьому запобігти, – пише щоденник «Rzeczpospolita». Як відзначає газета, після викрадення 23 травня літака компанії Ryanair з Раманом Пратасєвичем ситуація стала настільки серйозною, що очільник Європейської ради Шарль Мішель хотів, щоб глави урядів 27 країн ЄС відкрито оцінили ситуацію на саміті, який випадково заплановано наступного дня. Переговори були секретними до такої міри, що в залі засідань представників країн Євроспільноти не могли бути присутніми їхні співробітники, а навіть їм заборонено вносити мобільні телефони.
Далі читаємо, що хід зустрічі відтворила іспанська щоденна газета «El País» – на початку представник з питань закордонних справ ЄС Жозеп Боррель представив аналіз ситуації. На думку іспанця, якщо Путін і не спровокував захоплення літака Ryanair навмисно, то принаймні захоче використати це, щоб пришвидшити план поглинання Білорусі, піддати її під повний контроль Москви. Присутні погодилися з цим. Один з євросоюзних лідерів зазначив – вистачить, що Путін кивне, і режим Лукашенки доб’ють.
Видання наводить заяву очільника іншої країни ЄС: «Ми не можемо виключити, що акт авіапіратства – це засіб, якого вжила Росія, щоб взяти під контроль Білорусь». За повідомленням «El País», на відміну від інших дебатів, цього разу найбільш тривожні оцінки Росії висловлювали не лише керівники країн, яким вона найбільше загрожує. На думку учасників саміту, план анексії, який формально мав би форму федерації, не зупинився б, зрештою, на Білорусі, а, найімовірніше, охопив би частину Східної України, яка сьогодні знаходиться під контролем Москви, тобто Донбас.
Але на цьому не кінець. Джерела газети «Rzeczpospolita» в НАТО зізнаються: «Путін чекає лише на помилку Зеленського. Якщо він її зробить, Кремль розпочне контрнаступ. Так, як зробив у Грузії, коли (2008 року) дозволив себе спровокувати Саакашквілі».
Як читаємо далі, джерела «El País» підтверджують, що Путін був здивований швидкістю і рішучістю реакції Брюсселя на викрадення літака. Ще цього самого вечора Шарль Мішель почав консультації зі столицями країн ЄС. Наступного дня представив на саміті ЄС дві версії санкцій: м’яку і жорстку. Після коротких дебатів одностайно ухвалено другу версію – Білорусь відключено від повітряного руху, а Європейська комісія розпочала роботу над різкішими обмеженнями, які можуть охопити основні джерела валюти для мінського режиму: експорт нафтопродуктів та калійних добрив. Щоправда, така сильна реакція ЄС ще сильніше штовхнула Білорусь в обійми Москви, проте, на думку джерел іспанської газети, об’єднана Європа не мала вибору, якщо хотіла захистити подальше функціонування міжнародного повітряного руху.
Щоденник «Rzeczpospolita» звертає увагу, що цю демонстрацію сили та рішучості Брюссель хоче використати й провести «контрнаступ» на Москву. Уже в червні ЄС має представити Кремлеві вибір: або угода та розвиток співпраці за умови збереження територіального статусу-кво у Східній Європі, або жорсткі санкції не лише проти Білорусі, а й проти самої Росії.
Н.Б.