Українська Служба

Історик Олександр Аврамчук — про міфічний День перемоги 9 травня

09.05.2023 17:30
9 травня — дата не чужа як для українців, так і для поляків: протягом пів століття в цей день обидва сусідні народи відзначали День перемоги над гітлерівською Німеччиною у Другій світовій війні. Міцно ця традиція вкорінилася у життя і мало хто з пересічних громадян замислювався, що цивілізований світ цю подію відзначає на день раніше — 8 травня. А 9 число було нав'язане радянською Росією всім підконтрольним їй народам, ще за часів диктатора Сталіна, і за його власної примхи. Насправді ж росіяни створили колись з 9 травня агресивний і пафосний міф, який досі становить реальну небезпеку для світу, а також для тих, хто стає його частиною і впускає його у своє життя. Про цей міф Польському радіо для України розповів Олександр Аврамчук, український історик, який навчався у Варшавському ініверситеті, працює в Польщі і, крім іншого, веде блог «Без оголошення війни», у якому розвінчує історичні міфи і який можна знайти та слухати на різних аудіоплатформах
Аудіо
  • Олександр Аврамчук, історик, про створений в СРСР міф про 9 травня, а також про небезпеку російської міфотворчості для втілення агресивної політики
 ,
Олександр Аврамчук, історикPRdU/Анастасія Купрієць

Не всі нині знають, що після двох років масштабних парадів — 1945 і 1946 років — Сталін скасував урочисте святкування Дня перемоги: цей день залишався святковим, але вже не був вихідним і відзначали його без зайвого пафосу. Так було до приходу Брежнєва до влади. З Брежнєва його команда почала будувати образ видатного фронтовика і разом із тим міфологізувати День перемоги 9 травня. Чому все відбувалося саме так?

Уже тоді День перемоги Москва почала використовувати в міжнародній політиці — для протистояння в холодній війні. У перших офіційних привітаннях від радянського уряду щороку згадували тільки видатну роль «великого Сталіна» в перемозі над нацистами. Після розвінчання культу особи ім'я Сталіна зникло з офіційних вітань і на початку 1960-х навіть почали згадувати у зверненнях про роль союзників у перемозі. Але за часів Карибської кризи та з утвердженням холодної війни почали розповідати про повернення фашизму в Західній Німеччині, а американцям погрожували повторити долю Гітлера. Об'єднання художників «Кукринікси» навіть випустило тематичну карикатуру до 9 травня: Гітлер у петлі, котра повторює форму цифри 9. І ця петля погрожує образу Пентагона. По суті це те саме «можем повторить», яким російська пропаганда хизується останні років 20 у напрямку Західних країн.

Якщо згадати останній масштабний парад в Москві, коли до Росії ще було терпиме ставлення у світі, то в ньому брали участь багато армій, окрім російської: більшості екс-радянських республік, включно з Україною, та інших запрошених країн, була там і Польща. Тобто культ 9 травня — це такий же спосіб для Москви штучно додавати собі важливості і почуватися якимось світовим центром — приблизно, як і з псевдо-центром світового православ’я в релігії. 

Чому у Варшаві відзначали День перемоги 9 травня в унісон з Москвою аж до 2015 року? 

Чи був у Польщі спротив у суспільстві під час відходу від радянської традиції?

Чи вдасться в Україні достукатися до тих, хто досі ідеалізує і героїзує культ 9 травня? 

Інтерв'ю можна послухати в доданому аудіофайлі.

Олексій Стеценко