Із чим у вас асоціюється Любуське воєводство? У мене особисто — із озерами та вином. Тут традиція виноробства сягає середньовіччя, а озер на території воєводства — близько п’ятиста... Натомість моя співрозмовниця, Яна Войцеховська з туристичного бюро «Mega Tours» називає Любуське «туристичним Ельдорадо у версії міні». Чому?
- Тому що у Любуському ви знайдете все, що потрібно для гарного відпочинку. Любуське — це країна озер, і біля одного з них народилася одна з найпопулярніших у Польщі книжок - «Мистецтво кохання». І саме у нашому воєводстві, у місті Любневіце (пол. - Lubniewice), поблизу озера Любьонж (Lubіąż) засновано Парк кохання імені Міхаліни Віслоцької. Цей парк розташований у мальовничому місці — на березі озера, неподалік старого замку, тут ростуть понадсторічні дерева, а в алейках стоять різні фігури закоханих. Це романтичне місце варто відвідати!
Міхаліна Віслоцька - це одна із найвідоміших польських революціонерок. Причому свою революцію вона провела у такий важливій сфері, як секс. Книжка Віслоцької «Мистецтво кохання» навчила польок і поляків кохати одне одного і ламала консервативні звичаї мешканців Польської Народної Республіки... Але перш, ніж «Мистецтво кохання» підкорило рідний книжковий ринок і революціонізувало сексуальність громадян Польської народної республіки, її авторка мусила пройти довгий шлях. І власне про цей шлях розповідає фільм «Мистецтво кохання. Історія Міхаліни Віслоцької», який українські глядачі мали можливість побачити в у рамках 12-тих Днів польського кіно. Хто бачив фільм або читав книжку Віслоцької — з певністю захоче побувати у місці, де ця книжка народилася. Отже, номер один із нашого топ-10 — це Парк кохання у Любневицях, єдиний такий у Польщі.
Яно, а які ще виняткові місця не можна не відвідати у Любуському?
Геопарк Лук Мужакова
- Інше дуже цікаве місце і єдине у Польщі — це Геопарк Лук Мужакова (пол. -Geopark Łuk Mużakowa), який розташований на місці колишньої копальні, неподалік кордону з Німеччиною. У цьому геопарку є понад сто водойм, і кожне із цих озер має інший колір. Ви тут побачите озера блакитні, зелені, лазурні, коричневі, а навіть з водою кольору крові — забарвлення води залежить від її хімічного складу. Це робить неймовірне враження, особливо, коли підніметеся на вежу і з висоти 24 метрів подивитися на увесь геопарк. Найбільше озеро має назву Африка, яку завдячує своїм контурам, що нагадують чорний континент.
Геопарк — це 5-кілометрова подорож прекрасними кольорами, тому на візит до геопарку варто вибрати сонячний день.
Національний парк гирло Варти
- Любителям природи рекомендую приїхати до наймолодшого у Польщі національного парку. Це Національний парк гирло Варти (пол. - Park Narodowy Ujście Warty). Це заливні луки біля річки Варти, і що цікаво, упродовж року рівень води тут коливається в межах 4 метрів. Тому кожного разу, коли ми сюди приїжджаємо, парк виглядає зовсім по-іншому. Часом є наша улюблена стежка, а часом вона ховається під водою. Цей парк теж називають «пташиним раєм», тому що ця розлога територія із заливними луками є ідеальним місцем для птахів. Символом парку є гуска, а чому? Тому що восени тут зупиняється близько 60 тисяч гусей у своїй мандрівці до теплих країв. Коли ми приїдемо сюди восени — тисячі птахів, котрі собі сидять по острівцях посеред води, - це робитиме неймовірне враження.
Отже, гирло Варти — це номер один для орнітологів, але не тільки, тут любителі природи добре себе почуватимуть у будь-яку пору року. Яно, Любуське має ще один парк, яким особливо пишається.
Мужаковський парк
- Так, це єдиний ландшафтний парк у списку ЮНЕСКО. Я маю на увазі Мужаковський парк (Park Mużakowski), котрий розташований по обидва боки польсько-німецького кордону. Парк має площу 700 гектарів, його створено в англійському стилі. З одного боку, парк робить враження натурального, а з другого його продумано так, що це дуже мальовничий краєвид. Парк належав Герману Пуклеру, він був власником цих земель і дуже цікавою людиною, мандрівником, котрий дуже цінував гарні краєвиди. Є навіть така легенда, що, мовляв, у дитинстві Пуклер не був надто слухняним хлопчиком, а в школі, в якій він вчився, діти за свої провини мали обов’язок працювати в парку. Як здогадуєтесь, Герман проводив у парку чимало часу. Але те, що мало бути для нього карою, стало величезним задоволенням. Малий Герман так полюбив роботу в парку, що потім своє життя присвятив архітектурі краєвиду.
Фортеця в Костшині
Яно, а для любителів історії щось рекомендуєш?
- Я думаю, що любителів історії зацікавить фортеця у Костшині над Одером (Kostrzyn nad Odrą). Це місце часто називають «Костшинськими Помпеями». До 1945 року Костшин був дуже гарним і багатим містом, одним із найгарніших у Бранденбургії, але під час облоги в 45-му Костшин був знищений у понад 90%. Це місто вже ніколи не змогло відбудуватися, замість старого міста залишилися руїни та залишки фортеці, котру навіть Наполеон називав неприступною. Сьогодні ці руїни можна відвідати, біля мурів фортеці можете теж подивитися інтерактивну виставку, котра допоможе зрозуміти, якою величчю колись був Костшин. А крім того, Костшин — це теж «Pol`and`Rock Festival» (колишній «Przystanek Woodstock»), найпопулярніший фестиваль у Польщі, який знать усі.
Статуя Ісуса Христа у Свєбодзіні
- Інше місце, відоме у всій Польщі та за її межами — це фігура Ісуса зі Свєбодзіна (пол. - figura Jezusa w Świebodzinie). Стилістично вона нагадує статую Христа з Ріо-де-Жанейро, але наша, любуська, вища. Коли ми станемо під цією фігурою, то побачимо, наскільки гігантською вона є. Сама корона Христа важить стільки, скільки маленька автівка, а якби хтось хотів поміряти долоню Христа, то має вона понад шість метрів довжини.
Ти згадала про статую Христа, а я запитаю про інші пам’ятки сакральної архітектури у Любуському.
- Ті, хто любить сакральну архітектуру, дуже рекомендую поцікавитися шляхом дерев’яних костелів (пол. - Szlak Kościołów Drewnianych Regionu Kozła). Це невеликий шлях, котрий складається із трьох прекрасних храмів. І хоча ззовні вони не виглядають імпозантно, але всередині вражають кольорами і майстерністю, з якою тут виконані найменші деталі інтер’єру. Ці костели мають по 500-600 років, коли заходимо всередину — німіємо від враження, яке роблять малюнки на стелях, на стінах, на емпорах.
Бібліотека у давньому монастирі святого Августина і Жагані
Варто відвідати бібліотеку у давньому монастирі святого Августина і Жагані (пол. - Zespół Poaugustiański w Żaganiu). Це була одна з найкращих бібліотек у Нижній Сілезії, починаючи від XV століття. І хоча книгозбірня до наших часів зменшився, само приміщення робить дуже велике враження. Стелі і стіни бібліотеки вкриті фресками, які можна читати як книжку — тут є крилаті вислови, алегорії, метафори. Але щоби зрозуміти цю книжку, варто підготуватися до візиту в бібліотеці, але найважливіше — щоби знайти початок цієї історії. У бібліотеці знайдемо чимало цікавих експонатів, один з них — глобуси, якими колись користувався астроном Кеплер. Цікавинкою є те, що на одному із глобусів Каліфорнія зображена як острів.
Międzyrzeczki Rejon Umocniony
- Тим, хто любить історію, сподобається ще одна пропозиція екскурсії. Це Міжрічний зміцнений район (Międzyrzecki Rejon Umocniony), фортифікаційна система, побудована німцями у 1934-44 роках з метою зміцнення східного кордону Рейху. Це одна з найбільших у світі систем фортифікаційних тунелів — загальна протяжність підземних коридорів сягає понад 30 кілометрів. Це ціле підземне місто, яке робить дуже велике враження. Взимку це місце належить до кажанів, тому що вони злітаються сюди зимувати, загалом кажанів тут є понад 30 тисяч — таку кількість навіть важко уявити!
Система фортифікацій Międzyrzeczki Rejon Umocniony - це справжнє підзвемне місто
Яно, Ти назвала десять приводів щоби приїхати до Любуського, кожен із них мене переконав. А яке твоє улюблене? Твій номер один у цьому рейтингу?
- Одне місце мені дуже важко назвати. Але я дуже люблю читати, тому бібліотека в Жаґані є одним із моїх улюблених місць. Інше місце, яке я дуже люблю, це Національний парк гирло Варти. Кожного разу, коли я туди приїжджаю, цей парк виглядає зовсім інакше.
Запрошую послухати звукову версію розмови у доданому файлі
Фото люб'язно надані Яною Войцеховською
Яна Стемпнєвич