Як у Польщі влада на місцях підтримує громадські організації? Звісно ж — не всюди і не завжди вона підтримує їх на достатньому рівні. Але у цій передачі ми розповімо про той випадок, коли місцеве самоврядування робить чимало для того, щоб допомогти неурядовим організаціям, розуміючи, що це вигідно для всіх — як для влади, так і активістів. Саме той випадок — місто Коросно (пол. Krosno) Підкарпатського воєводства. До речі, такій прихильності влади до громадських організацій подеколи заздрять активісти із сусідніх міст.
А про форми і інструменти цієї підтримки розповість Анна Дзядош — заступниця начальниці Відділу соціальної політики і здоров'я адміністрації міста Коросна.
— Центр підтримки громадських організацій у нашому місті працює уже 10 років, отож цього року ми відсвяткували малий ювілей. Центр є структурним підрозділом Управління міста, проте він не знаходиться у будівлі ратуші, а деінде, в окремому будинку. Центр був створений для того, щоб надати підтримку активістам, адже ми бачили, що у них часто виникають проблеми — то з приміщенням, то з фінансами, то у правових питаннях. Отож, це місце, де вони можуть працювати, зустрічатися, де у них є своя поштова скринька, і де ми їх всіляко підтримуємо, організовуючи різні навчання, тренінги, а також допомагаючи писати проекти, а опісля — відзвітуватися.
Загальна площа будинку Центру громадських організацій складає 120 кв.м., у ньому знаходяться офіси, соціальні приміщення, а також конференц-зал. Будинок утримується за рахунок коштів з міського бюджету. Отож, використання приміщень Центру є повністю безкоштовним.
— На сьогодні у нашому Центрі мають свій осідок 28 громадських організацій. Спочатку їх було лише 6. Це були такі організації як Польське товариство боротьби з інвалідністю, Польський союз пенсіонерів за віком і пенсіонерів соціальних, Польська асоціація діабетиків, Польський союз незрячих, Товариство любителів Короснянської землі та інші. Подібні є і зараз, проте їх, як я вже сказала, набагато більше.
Крім цього, працівники мерії щонайменше двічі на рік проводять спеціальні курси для активістів, на яких навчають їх правильно писати грантові заявки на участь у конкурсах.
— Це тому, що коли Управління міста проводить конкурси на проєкти громадських організацій, і потім делегує їм завдання, за які вона несе відповідальність, то, відповідно до положень Закону про громадську користь і волонтерство, такі організації повинні подати свою пропозицію Управлінню міста, а після здійснення проєкту — відзвітуватися. Це все не так просто, тим більше, що окремі положення правових актів доволі часто змінюються, у них є свої нюанси і так далі. На такі навчання часто запрошуємо відомих експертів.
Закон про діяльність громадської користі і волонтаріат, про який згадала Анна Дзядош, був ухвалений 2003 року. У ньому держава зобов’язала органи місцевого самоврядування обов’язково створювати програми співпраці з громадським організаціями, в тому числі — передавати їм на виконання певні завдання. У бюджеті 50-тисячного повітового міста Коросна закладені 5 мільйонів злотих — тобто близько 1,2 млн євро на здійснення різних завдань неурядовими організаціями. Розподіл цих коштів відбувається на конкурсній основі.
— Мер міста оголошує конкурс, після чого громадські організації подають свої проєктні заявки. Такі конкурси охоплюють різні сфери: культуру, спорт, охорону здоров'я, соціальну допомогу. Це можуть бути як коротко-, так і довгострокові проєкти. Наприклад, це може бути конкурс на проведення невеликого заходу або, скажімо, курсів, але це теж може бути конкурс на надання послуг з догляду за особами з обмеженими можливостями або повністю залежними, на забезпечення діяльності виховного закладу для неповнолітніх. В останньому випадку переможець конкурсу і місто підписують договір на 5 років.
Ще однією платформою співпраці з активістами є Центр волонтаріату, працівники якого координують дії у сфері волонтерства і намагаються розвивати цю ідею серед містян.
— Дотепер ми здебільшого працювали з учнями, проте будемо старатися залучити до волонтерства також осіб похилого віку, поміж яких є багато людей, які зацікавлені у такій активності.
Отож, ми співпрацюємо зі шкільними гуртками волонтаріату, якими опікуються шкільні педагоги. Ми координуємо їх діяльність, проводимо для них різні тренінги, наприклад з надання першої допомоги або з роботи у колективі. Та намагаємося залучити все більше молоді до громадської активності, пояснити користі від неї, і водночас пробудити чутливість до проблем інших та потребу допомагати їм. Адже загалом активістами є люди середнього віку. З такою метою ми, серед іншого, проводимо у школах конкурси знань та конкурси малюнків про волонтерство. Переможців, звісно ж, нагороджуємо, чому діти, як то діти, дуже-дуже раді. А ще щороку ми влаштовуємо гала-захід, на якому вручаємо призи найактивнішим волонтерам та громадським організаціям.
Анна Дзядош уточнює, що головним патроном цього заходу, і тим, хто вручає призи, є мер міста. І додає, що і він, і його заступники присвячують багато уваги діяльності громадських організацій, а подеколи самі виступають волонтерами. Уповноваженою — від імені очільника міста — з питань неурядових організацій є начальниця Відділу соціальної політики і здоров'я. А чи існують структури, що представляють самих активістів?
— Так, звісно... Це Рада публічної користі, до складу якої входять представники від неурядових організацій. Ця Рада виконує консультативно-дорадчі функції, у першу чергу вона дає свою оцінку пропозиціям і діяльності органу місцевого самоврядування у всіх питаннях, що стосуються роботи громадських організацій. У Коросні також працює Рада сеньйорів (літніх людей) — у неї подібні функції.
Галя Леськів, Тарас Андрухович