Нашою гостею є антропологиня Ягейлонського університету і водночас співзасновниця та голова краківського Фонду «Добра Воля» Аліна Добошевська. Вона експертка з усної історії, цією проблематикою займається як у своїй науковій роботі, так і в діяльності неурядової організації.
Фонд «Добра Воля» здійснив кільканадцять проєктів усної історії не лише у Польщі, але й в Словаччині, Чехії, Швеції, і найбільше в Україні. Аліна Добошевська також допомагала заснувати Український громадський архів усних історій у співпраці з Українською асоціацією усної історії, співпрацює з Українським інститутом національної пам'яті, а з вересня цього року в Університеті ім. Т. Шевченка в Києві читатиме лексію про усну історію. Зараз польська антропологиня і активістка розповість про те, що таке усна історія, чому документування усноісторичних свідчень важливе для вивчення минулого, зокрема в країнах колишнього комуністичного табору, та про те, як такі свідчення фіксувати.
Інтерв'ювання з усної історії має свою специфіку, воно відрізняється і від журналістського інтерв'ю, і від соціологічного опитування, і від етнографічного документування.
Кожне запитання має бути відкритим, отже, його треба поставити так, щоб співрозмовник не міг відповісти одним словом — так або ні.
Аліна Добошевська звертає увагу на етичний вимір інтерв'ювання оповідача. Чому цей вимір вагомий, зокрема у випадку оприлюднення зібраних свідчень, наприклад в інтернеті або в книжкових виданнях?
Усна історія — це цінний матеріал для глибшого вивчення минулого дослідниками.
Усну історію можна використати для роботи з такими проблемами як расизм, ксенофобія, наркозалежність, різні форми дискримінації. З іншого боку — не може бути переоціненим і вплив свідчень усної історії на громадськість.
І, врешті-решт, звертає увагу Аліна Добошевська, — усна історія сприяє демократизації посттоталітарних суспільств.
Запрошуємо Вас послухати передачу повністю у доданому звуковому файлі.
Галина Леськів, Мар'яна Кріль