Минає 35 років з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ця трагедія торкнулася багатьох людей у світі, а її масштаби та вплив на життя і здоров'я неосяжні. Як про Чорнобильську трагедію говорить сучасна гуманістика, як вона відображається у сучасному мистецтві? Про це у розмові з доктором, україністом з Ягеллонського університету Павлом Крупою.
Спробуймо відповісти на запитання, хто такі чорнобильці, адже це питання доволі складне. Як підкреслює дослідниця соціальної антропології та культурогології Віта Яковлєва, щоб зрозуміти наскільки Чорнобильська катастрофа вплинула на Україну і світ, слід в першу чергу зрозуміти, що ми всі пам’ятаємо про Чорнобиль, що саме пам’ятаємо і чому. Чому, як каже дослідниця, кожен з нас є по-своєму „чорнобильцем”. Питання, хто такі чорнобильці, це питання культури пам’яті – що ми пам’ятаємо і чому? У первісному розумінні, що прописано в законі України, чорнобильцями є особи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і це найперше розуміння цього слова. Чорнобильці – це учасники ліквідації наслідків аварії, громадяни, що брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження, це також потерпілі від Чорнобильської катастрофи. Пам’ять про них це передусім пам’ять про так званих „ліквідаторів”. Більше пам’ятаємо про них, ніж про переселенців, які також постраждали у катастрофі.
Onuka - Mainland
Але існує також інше поняття розуміння чорнобильців. Як переконує Віта Яковлєва, катастрофу Чорнобиля було відчуто за межами його просторової зони, тому не лише люди з посвідченнями постраждалих відчули катастрофу та її наслідки. У цьому розумінні катастрофа стає основною рамкою пам’яті, що створює покоління, нову ідентичність, покоління Чорнобиля, для якого відчуття катастрофи стає чимось буденним, всюдисущим, а наслідки катастрофи змінюють не лише країну і уявлення про неї, але й також уявлення про самих себе, про ідентичність, - розповідає Павло Крупа.
Запрошуємо послухати інтерв’ю повністю у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль