Зараз розповімо про найдавніший не лише у Польщі, але й, можливо, в Європі, конкурс писанкарства — його від 1971 року, причому майже безперервно, проводять у місті Ґожув-Великопольський, що на заході Польщі. Ініціатором цього конкурсу і його першим організатором був легендарний діяч української меншини в Польщі Михайло Ковальський. Сьогодні цей конкурс організують активісти Об'єднання українців і Об'єднання лемків та Любуський музей імені Яна Декерта в Ґожові-Великопольському, а його учасниками є писанкарі з усієї Польщі, різних національностей, а, буває, що й умільці з інших країн.
Зараз у нашому ефірі — головний організатор конкурсу з боку Любуського музею — етнограф (а також родич Михайла Ковальського та діяч українського і лемківського товариств) д-р Мирослав Пецух. Він розповість як про 50-літню історію ґожівського конкурсу, його засновника, так і про мету, правила та учасників творчих змагань, які цьогоріч тільки-що завершилися.
Ті два роки, коли конкурсу писанок у Ґожові не проводили, це 1982-ий — рік воєнного стану в Польщі і боротьби з рухом «Солідарності», та минулий рік — пандемії ковід-19.
А писанки надсилають різні — як за технікою виконання, так і узорами. Є лише одна умова — вони мають бути традиційними, спиратися на давні етнічні мотиви (а не напр. сучасне мистецтво) та давній спосіб виготовлення. Згодом їх оцінює професійне журі, до складу якого входять етнографи, музейники, митці, культурологи та голови місцевих гуртків Об'єднання українців та Об'єднання лемків. Цього року журі очолювала проф. Беата Орловська з Академії ім. Якуба з Парадижа, а в конкурсі взяло участь понад 30 писанкарок і писанкарів, які розмалювали, розписали, видряпали більше 200 писанок.
Всепольський конкурс писанок ім. Михайла Ковальського в Ґожові-Великопольському має своїх вірних учасників. Деякі з них беруть участь у конкурсі не раз, і не два... Однією з них є найстарша за віком (ій виповнилося 90 років) писанкарка пані Олександра Харко з села Новотки. До речі, вона і цьогорічна, і багаторазова лауреатка. Учасниками конкурсу бувають також представники кількох поколінь однієї родини – як родина Пєлющаків із Тшебіча.
Посилки з їхніми роботами особливо радують організаторів Конкурсу...
48. Загальнопольський конкурс писанок ім. Михайла Ковальського. Нагороджені писанки https://www.facebook.com/MuzeumLubuskie/
Кожна писанка, яку надсилають на конкурс, має бути описана, дехто називає не лише регіон походження узорів, але навіть, що «в такому-то такому то селі, така бабця, робила такі писанки». Праці всіх учасників документують працівники Любуського музею, потім писанки експонують на конкурсній виставці, а відтак — їх зберігають у музейних фондах. Іноді показують поза Ґожовом — одного року навіть у Брюселі.
За два роки відбудеться 50-ий ґожівський Конкурс писанкарства, отож його організатори вже починають готуватися до золотого ювілею.
Результати останнього 48. Загальнопольського конкурсу писанок ім. Михайла Ковальського можна подивитися не лише у Любуському музеї ім. Яна Декерта в Ґожові-Великопольському, але також на каналі Музею в ютуб (що і рекомендуємо — бо ці писанки це справжні мистецькі шедеври).
Запрошуємо Вас прослухати повну версію передачі у звуковому файлі.
Галина Леськів, Наталія Бень