X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Шелестіння листя: як звучить польська мова?

06.09.2019 18:01
Про фонетичні відмінності польської мови від української розмовляємо з мовознавицею, вчимося теж польських скоромовок
Аудіо
  • Шелестіння листя: як звучить польська мова?
Już niedługo nie będziemy potrzebowac ust, by wydawać dźwięki
Już niedługo nie będziemy potrzebowac ust, by wydawać dźwięki Pixabay.com

В ефірі Польська версія, спільний проект Польського та Громадського радіо. Ми продовжуємо цикл передач «Польська мова без кордонів», в якому намагаємося наблизити нашим слухачам польську мову. У попередніх передачах ми розповідали про джерела польської мови, її значення для державотворення, порівнювали польську з іншими слов’янськими (та не тільки) мовами, питали про її складність… Сьогодні тему вивчення польської мови дещо розширимо і від теорії перейдемо до практики. Наша гостя – це доцент Кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатка філологічних наук Христина Ніколайчук. Добрий день!

Христина Ніколайчук: Добрий день! Або Dzień dobry!

Моя знайома вчителька польської мови, коли хоче наголосити на тому, наскільки складною є польська мова, розповідає про те, що у Японії люди спеціально вивчають польську, щоби ... ні-ні, не щоби переїхати до Польщі чи займатися бізнесом з поляками... а щоби вписати до свого резюме знання польської. Це – як доказ їхньої сумлінності.

Чи польська мова є мовою складною для вивчення?

Христина Ніколайчук: Це дуже цікаво, про що Ви згадали. Я вважаю, що так, польська мова є доволі складною. Попри те, що я – львів’янка, коли я прийшла на перший курс полоністики, це не було таким легким завданням, щоби почати вивчаит польську мову. Навіть після одного місяця навчання в університеті я хотіла забрати документи, бо в мене було враження, що мій мовний апарат не справляється з тими цікавими звуками польської мови, які не властиві українській мові. Підкреслюю ще раз – попри те, що я львів’янка - а знаємо, що львів’яни вважають, що вони знають польську мову і з молоком матері її всмоктали.

Коли я вперше почула польську мову, вона мені нагадувала шипіння змії чи шелестіння осіннього листя. Дамю, що такі асоціації з’являлися не тільки в мене. Розкажіть про ці згадані Вами звуки невластиві українській мові.

Христина Ніколайчук: Пригадую таку ситуацію. Коли я займалася зі своїм учнем, він ніяк не міг вимовити звука «ś». Ми пробували вимовити «ś», і ще раз, і ще раз... Аж він і кінці ене витримав: «Я вже не можу! Ну не сичіть на мене як змія!». Це, власне і є ті цікавинки, які відрізняють польську мову від української. Це, передусім, м’які середньоязикові приголосні: «ś», «ź», «ć», «dź». Зі звуком «ń» українець дає раду. Хоча «ń» ми теж вимовляємо по-різному, залежно від наступної приголосної. Якщо, наприклад, «ń» знаходиться в позиції перед «s», то ми його вимовляємо з йотацією, як «pańjski», тут немає цього виразного «ń», яке звучить у слові «koń». Досить складною для українців є приголосна «l». Українці її вимовляють занадто м’яко, наприклад, «lalka». Цей м’який звук не є властивим польській мові. Польською «l» слід вимовляти, вдаряючи кінчиком язика в наші ясна. Складною є вимова приголосної «ł», особливо в позиції біля приголосної «w»: «Wisława», «Władysław».

Отже, «l-ł», «ś», «ź», «ć», «ń»… Сподіваюся, арсенал складних приголосних вичерпано. Але ж залишаються голосні звуки, зокрема, славнозвісні польські «ą» i «ę».

Христина Ніколайчук: Окремим аспектом, звісно, є носові звуки. Польська є єдиною слов’янською мовою, в якій залишилися носові звуки. Щоправда, ми зараз можемо роздумувати над їхньою подальшою долею - в деяких позиціях ці носові занепадають. Однак, вивчаючи польську мову, ми говоримо, що носові голсні існують, це «ą» i «ę». Інша справа, що в позиції перед різними приголосними вони дещо по-різному вимовляються. Але людина, котра слухає багато польськомовних текстів, з часом призвичаюється до цих нюансів і згодом достосовує інтуїтивно свою вимову. На мою думку, варто звернути увагу ще на одну голосну – «о». В українсьій мові ми вимовляємо цю голосну вужче, ніж в польській мові. Це маленька різниця, але вона є і про неї варто говорити, і варто виробити правильні навички вимови від самого початку вивчення мови.

 

До розмови з Христиною Ніколайчук ми повернемося за мить. Зараз – послухаймо, що про фонетичні пастки говорять іноземці, котрі вивчають польську мову. Ми їх до цих пасток, можна сказати, підштовхнули – попросили прочитати польські скоромовки:

«Chrząszcz brzmi w trzcinie w Szczebrzeszynie

W szczękach chrząszcza trzeszczy miąższ».

 

«Mała muszka spod Łopuszki chciała mieć różowe nóżki
- różdżką nóżki czarowała,
lecz wciąż nóżki czarne miała». 

 

«Turlał goryl po Urlach kolorowe korale, rudy góral kartofle tarł na tarce wytrwale,

gdy spotkali się w Urlach góral tarł, goryl turlał chociaż sensu nie było w tym wcale».

 

«У білоруській мові аж таких великих сполучень шиплячих приголосних немає. Тобто звуки «ш», «ж», «ч» не є чужими для білоруської мови, але в такій кількості і щоби один після другого…  зустрічаються дуже рідко». 

«Я вже багато років розмовляю польською мовою, тому цю скоромовку не було важко прочитати. Але якщо повернутися до часів, коли я починала вивчати польську, то важко було опанувати різницю у вимові ł – l, тому що в білоруській мові чи навіть російській мові немає таких звуків, особливо немає приголосної ł. І тому саме з нею були проблеми».

«Я скажу одразу, що для мене, як і для багатьох людей з Англії, коли вони чують, як поляки говорять щось таке, то ці звуки зливаються у приблизно таку мелодію: шшшшшшшжжжжжжччччшшшшшж».

 

Нагадаємо, ви слухаєте передачу «Польська мова без кордонів», а в нашій студії мовознавиця Христина Ніколайчук доцент Кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Говоримо ми про складнощі у вивченні польської мови.

А що з наголосом? Здавалося б, у польській мові маємо постійний наголос, який падає на передостанній склад. Натомість є ряд винятків, про які слід пам’ятати. Хоча мені особисто часом здається, що самі поляки про ці винятки поволі забувають…

 

Христина Ніколайчук: По-перше, є поодинокі слова, які просто треба запам’ятати. Наприклад, «uniwersytet», «idę na uniwersytet», а не «uniwersytet». Можна виділити цілі групи слів, зокрема, іменники, які закінчуються на –yka,  -ika, взірцева норма польської мови тут передбачає на третій склад від кінця: «matematyka», «gramatyka», «fizyka», «polonistyka», «muzyka». Інша група слів – це особові форми дієслів минулого часу: «czytaliśmy», а не «czytaliśmy», хоча і цю, другу форму, словники кодифікують як допустиму на рівні розмовної мови, розмовного стилю. Однак, взірцевою вимовою є наголос на третій від кінця склад. До винятків теж належать групи числівників, які закінчуються на –sta, -set: «czterysta», а не «czterysta» або «siedemset», а не «siedemset» (хоча словники також кодифікують і цю форму). Інша справа, як вимовляють самі поляки, але ми принаймні повинні мати свідомість правильної вимови в польській мові.

 

Дякуємо нашій гості, доцентці Кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатці філологічних наук Христині Ніколайчук. У наступній передачі поговоримо про граматичні «пастки» польської мови.

Нагадаємо, це була передача з циклу «Польська мова без кордонів», яку співфінансує Фонд «Допомога полякам на Сході» в межах опіки Сенату Республіки Польщі над Полонією та поляками за кордоном.

Запрошуємо послухати передачу в прикріпленому звуковому файлі

Яна Стемпнєвич та Андрій Рибалт