X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Граматична картина світу в польській мові

01.10.2019 11:44
Правила, що дивують українців під час вивчення польської мови
Аудіо
Podobno to, co nie nazwane, nie istnieje. O tym, jak język tworzy nasz świat, porozmawiamy w Pierwsze Słyszę
Podobno to, co nie nazwane, nie istnieje. O tym, jak język tworzy nasz świat, porozmawiamy w "Pierwsze Słyszę"pixabay.com/RyanMcGuire/domena publiczna

У циклі передач «Польська мова без кордонів» намагаємося наблизити нашим слухачам польську мову.

У сьогоднішній передачі будемо говорити про те, чи рідні мови нам допомагають, чи радше заважають у вивченні польської, що нас в цій мові дивує, а часом навіть шокує? Своїм досвідом поділяться наші колеги з мовних служб Польського радіо для Закордону.

Наталя з Білоруської служби: Коли я починала вивчати польську мову, мене дуже здивувало одне слово – «rzodkiewka», тобто «редиска». Навіть не знаю, чому саме це слово зробило таке враження. Я, пам’ятаю, читала книжку  і крикнула: «Тато, а ти знаєш, як польською буде редиска?»

У польській мові, звичайно, є такі деталі, які можуть здивувати людину, котра починає вивчати цю мову. По-перше, це кличний відмінок. У білоруській мові немає кличного відмінка. Колись такий відмінок був, але тепер він зник. І тому для мене кличний був певним відкриттям.

По-друге, те, що притаманне польській і чого немає в білоруській мові, це наприклад, чоловічоособовий  та нечоловічоособовий (іншими словами, жіночий, середній) роди. коли я з цим зустрілася, то дуже здивувалася і дивуюся надалі. Чоловіки, граматично, виходить, у привілейованому становищі. Мені здається, що такі правила повинні зникати з мови разом із суспільними змінами та демократичними змінами.

Не тільки для Наталі поділ на чоловічо-особову та нечоловічо-особову форму є дивним. Пам’ятаю, що коли я починала вивчати польську мову, ці форми męsko-osobowa forma і żeńsko-rzeczowa або niemęskoosobowa теж дещо теж дещо шокували. Про що саме йдеться? Наприклад, коли говоримо про групу жінок або дітей, то вживаємо займенника «one» - one czytały, chodziły, jadły. Але коли в ці групі 1099 осіб з’являється один чоловік, то автоматично переключаємося на форму «oni» - oni czytali, chodzili, jedli.

Христична Ніколайчук, доцентка Кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатка філологічних наук: Це цікавий погляд на світ, інший, ніж маємо ми, українці. Вважається, що особливість мовної картини світу проявляється в лексиці та фразеології. Але на мою думку, граматика – це теж багатий матеріал, на якому ми можемо зовсім по-іншому пропустити цей світ і побачити дійсність з іншої точки зору. Наприклад, що увесь світ можна поділити на дві категорії – «oni», тобто чоловічо-особову, і «one», нечоловічо-особову. Цікавинка, про яку Ви згадали, що вистачить тільки одна особа чоловічого роду аби змінити цю категорію. Але є теж винятки, коли я кажу «dzieci zrobiły». Навіть якщо маю на увазі своїх синів, то всю свою відповідь буду так формулювати, щоби граматично усі прикметники, дієслова достосувалися до категорії нечоловічо-особового роду. Система польської мови нам дозволяє сказати теж «profesory», (категорія «one» - ред.), тільки це вже депреціативна форма, зневажлива, форма пониження іншої особи. Тому нам, українцям, слід бути особливо уважними, щоби не образити цією граматичною формою іншу особу.

На чоловічо-особовій та нечоловічо-особовій формі граматичні несподіванки не закінчуються. Українцям часто здається, що польська та українська мови подібні, отже, не повинно бути проблем, особливо граматичних. Але не все так просто.

Христична Ніколайчук: Коли я починала вивчати польську мову, мені здавалося, що наші граматичні системи подібні: сім відмінків і так далі. Гаразд, є різниця чоловічо-особовиі - нечоловічо-особовий, але загалом, все дуже подібне. Натомість якщо ми зупинимося на парадигмі відмінювання іменників та прикметників, то тут теж така цікавинка виявиться в знахідному відмінку множини. Українською кажу, що «я вчора зустріла своїх подруг». І в українській мові форма знахідного відмінку множини для жіночого року буде збігатися з родовим відмінком, натомість в польській мові знахідний дорівнює називному відмінку – «wczoraj spotkałem swoje koleżanki». Тут дев’яносто відсотків українців робить помилку і кажуть «wczoraj spotkałem swoich koleżankі».

Отже, пам’ятаймо: «widziałem swoje koleżanki»! Але «widziałem swoich kolegów». Тобто знову маємо справу з дискримінаційними формами чоловічо-особовими та нечоловічо-особовими. Натомість коли ми заперечуємо якусь дію, то вживаємо замість знахідного родовий відмінок: «nie widziałem swoich koleżanek». Про чоловіків скажемо так само: «nie widziałem swoich kolegów». Окрему увагу варто звернути на форму дієслова «widziałem», вона теж незвична для українця. І про це запитую нашу експертку. Українською ми ж просто би сказали – я бачив, він бачив, ти бачив… тобто «widział». Натомість польською замість одної маємо три форми... «ja – widziałem», «ty – widziałeś», «on widział».

Христична Ніколайчук: В українській мові дієслова в минулому часі відміняються лише за родами. У польській мові є ще відмінювання за особами. Як же часто ми, українці, забуваємо, що треба додати особове закінчення. Тому, коли говоримо про минулий час дієслова «zrobić» у формі жіночого роду, то слід розрізняти: zrobiłam (перша особа однини – ред.) , zrobiłaś (друга особа однини – ред.), zrobiła  (третя особа однини –ред.).  Якщо «забуваємо» про особові закінчення, то наш співрозмовник часто може не зрозуміти, про кого ж ми говоримо: про себе, про нього, чи може ще про якусь третю особу. Ще одна справа, на яку варто звертати увагу – вид дієслова. Я можу сказати українською мовою, що «в п’ятницю я їздила до батьків». Але якщо я скажу польською «jedziłam do rodziców», то співрозморвник це зрозуміє, що «jedziłam tam і z powrotem, tam I z powrotem». Єдина правильна форма в цьому контексті - «pojechałam». У цю пастку українці часто потрапляють. На мою думку, про це мало говорять. А цей нюанс може змінити значення нашого повідомлення.

 

Передачі з циклу «Польська мова без кордонів» співфінансує Фонд «Допомога полякам на Сході» в межах опіки Сенату Республіки Польщі над Полонією та поляками за кордоном.

Запрошуємо послухати звукову версію передачі в доданому файлі

Яна Стемпнєвич/Андрій Рибалт