Українська Служба

Чому не слід ображатися на привітання «Siema, mordeczko!»

06.09.2020 12:00
З журналістом Бартеком Хацінcьким та літературознавцем і перекладачем Валерієм Бутевичем говоримо про польський молодіжний сленг
Аудіо
  • Чому не варто ображатися на привітання Siema, mordeczko!
zdjęcie ilustracyjne
zdjęcie ilustracyjne Marijus Auruskevicius/Shutterstock.com

«Польська мова без кордонів» - цикл передач, метою якого є популяризація польської мови закордоном, а також - підвищення рівня знання польської мови. У передачах ми торкаємося різних площин і тем, пов’язаних з мовою. У сьогоднішній передачі проаналізуємо мову польської молоді. У зв'язку з цим, з нашими гостями - Бартеком Хацінським, журналістом тижневика «Polityka» та Другої програми Польського радіо, та Валерієм Бутевичем, літературознавцем, перекладачем, працівником Музею Літератури ім. Адама Міцкевича, - хочемо привітатися так: Siema! Elo! Eluwina! Cze!

Починаємо від спроби визначення - чим є сучасний молодіжний сленг? Як можна визначити це поняття? І наскільки мова молодих поляків відрізняється від літературної мови? Запитуємо Бартека Хацінського, журналіста тижневика «Polityka», співпрацівника Другої програми Польського радіо

Бартек Хацінський: Молодіжний сленг завжди відрізнявся від літературної мови, оскільки був такою мовою, яка формувалася всупереч мові старших, всупереч мовним нормам. І це залишається незмінним. Натомість змінилося все інше, зокрема, спосіб створення цієї мови та її використання. Молодь, навіть якщо перебуває разом, в одному приміщенні, часто спілкується за допомогою комунікаторів. Отже, сучасна мова є писемною розмовною мовою. У цьому — ключ до розуміння напрямку розвитку усієї мови. Американський мовознавець Джон МакВортер (John McWhorter) вигадав такий термін «fingered speech» (фінгерд спіч), тобто «мова пальців». Це різновид розмовної мови, яка використовує письмо, а не усне мовлення. Це звучить досить дивно, але оця мова пальців є чимось очевидним і природним для людей, котрі починаються свою соціальну активність в соціальних мережах, а не на лавці під дев’ятиповерхівкою.

Чи молодіжна мова розвивається за якимись правилами, схемами, чи це — стихія? І чи можна взагалі вживати поняття «мова» коли говоримо про коди спілкування молодих поляків?

Бартек Хацінський: Без сумніву, це стихія. І без сумніву, це не стільки мова, скільки набір слів, а точніше — це набір слів та певних форм, які в даний момент є модними. На загал, це скорочені форми слів, які мають спростити і пришвидшити спілкування у соцмережах. Отже, в цьому контексті мушу сказати, що ці форми дуже обмежені, наприклад, замість «siebie» або «sobie» молодь пише (і говорить) «sb», замість «tobie» - «tb». Ці форми вже стали настільки популярними, що їх використовує у спілкуванні не тільки молодь. Йдеться про заощадження часу і місця.

Що має найбільший вплив на польський молодіжний сленг? Соцмережі? Англійська мова?

Бартек Хацінський: Якщо спробувати це описати одною картинкою, то найбільший вплив на мову молодих поляків має репер, котрий у своїх піснях використовує суміш польських та англійських слів, а ще це все приправляє формами інтернет-мемів, і цей репер представляє свою творчість на YouTube. Внизу екрану бачимо титри з текстом пісні — про всяк випадок для тих, хто його не розуміє. А ще на екрані час від часу з’являються смайлики, котрі підсилюють емоційний бік окремих фрагментів пісні.

Сьогоднішня молодь мала би неабиякий клопіт щоби порозумітися зі своїми батьками їхнім молодіжним сленгом, або з дідусями мовою, якою вони розмовляли в молодості. Але теж варто сказати, що слова-архаїзми повертаються до мови, часто з новими значеннями. Ці слова відроджуються саме завдяки тому, що їх колись забуто. Натомість я впевнений, що сучасний молодий поляк не мав би жодних проблем зі зрозумінням свого однолітка з Південної Кореї чи Америки. І це, на мою думку, дуже цікаве явище, оскільки цього не було кілька поколінь тому.

Наш наступний гість, літературознавець, перекладач, працівник Музею Літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві Валерій Бутевич вважає, що молодіжний сленг — це не тільки прерогатива сьогоднішніх підлітків. Слова з їхньої мови вживаються поколінням 30-річних мовників.

Валерій Бутевич: Я звертаюся до досвіду своїх приятелів, друзів, яким зараз 30+, і які спілкуються у неформальному середовищі сленговою мовою. Незалежно від того, чи це бармен, айтішник, працівник університету чи музею, ці слова вживаються і вони загальнопулярні. Теж цікавий феномен, що вживання сленгу трішки нас омолоджує. Ми, певною мірою, долучаючись до неформального мовлення, неформального пласту слів, омолоджуємося.

Чи в молодіжному сленгу відчутний вплив англійської мови і наскільки?

Валерій Бутевич: Безперечно, вплив англійської мови дуже великий. Це можна помітити в Інтернеті, де вживаються такі скорочення як «lol» або «btw» (by the way), або ж така цікава абревіатура «yolo» - це скорочення від англійського висловлювання «you only live once» (живеш тільки раз). Це свого роду варіант крилатого вислову Горація «carpe diem» (лови день). Привітання «elo» є скороченням від англійського «hello”. Якщо продовжувати тему скорочень, то варто вказати варіант польської фрази «jak się masz», який в молодіжному сленгу скорочено до «siema», «siemanko», «siemak».

Як впоратися з молодіжним сленгом на рівні перекладів? З одного боку, як вже сказав Бартек Хацінський, цілий шар слів — це запозичення з англійської мови, отже, повинні бути зрозумілими в усьому світі, але з другого — вони часто модифіковані на потреби конкретної мови, а ще існує цілий шар слів питомо національних.

Валерій Бутевич: Я звернуся до власного досвіду. Він пов’язаний з тим, що з моїм приятелем Мацеєм Пьотровським ми перекладали книжку українського письменника Андрія Бондаря, де є оповідання, в якому як художній прийом застосовується суржик. Ми як еквівалент цього суржика створили мову, яка спирається на сленговій мові й на словах, які ми вживаємо, скажімо так, повсякденно. Наведу кілька прикладів. На окреслення чоловіка, приятеля, ми вжили окреслення «ziomek», «ziomo», «ziomuś», «ziom», «morda», «mordeczko», «mordencja», «typ», «stary». Жіночі відповідники — «stara», «typiara». Окреслення грошей — це такі слова як «hajs», «kasa». Тисяча злотих - «koło», мільйон - «bańka». Про автівки говорять «fura» або «bryka». Наприклад, телефонуєш до знайомого і кажеш: «Elo, ziomeczku! Czy masz hajs?», що в перекладі на літературну мову означає: «Привіт, друже! В тебе є гроші?» (наприклад, коли хочеш позичити гроші). Або інше запитання: «Siema, mordo! Jesteś na chacie?» означає «Привіт, друже! Ти вдома?». І слова вживаються щоденно, і ми використовували їх у художньому літературному тексті, випрацьовуючи відповідник суржика. Оскільки в польській мові немає суржика, нам доводилося шукати художній еквівалент.

Невичерпним джерелом молодіжного сленгу є «Słownik Miejski»

Ми запропонували Валерію Бутевичу гру на вгадування слів. Як наш гість «розшифрував» слова, що в останнні роки здобували «Молодіжне слово року», - слухайте у доданому звуковому файлі! До речі, а ви знаєте значення слів «alternatywka», «konserwatywka», «jesieniara», «sztos», «dzban»? 


Цикл передач «Польська мова без кордонів» фінансує Канцелярія Голови Ради Міністрів Польської Республіки в межах допомоги Полонії та полякам за кордоном.

Яна Стемпнєвич та Андрій Рибалт