<rss xmlns:a10="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:media="//search.yahoo.com/mrss/"><title>Фейколови. З Польським радіо для України</title><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link><description>Програма про сучасні медіа. Аналіз дезінформації, фейків, маніпуляцій у ЗМІ. Експертні коментарі про інформаційну війну, кібербезпеку і постправду.</description><language>uk</language><copyright>Copyright Polskie Radio S.A.</copyright><webMaster>podcastpodcast3@gmail.com</webMaster><managingEditor>podcastpodcast3@gmail.com</managingEditor><image><title>Фейколови. З Польським радіо для України</title><url>https://static.prsa.pl/images/4adb0268-69d4-4db9-a9fd-48948e7759e9.jpg</url><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link></image><itunes:summary>Програма про сучасні медіа. Аналіз дезінформації, фейків, маніпуляцій у ЗМІ. Експертні коментарі про інформаційну війну, кібербезпеку і постправду.</itunes:summary><itunes:subtitle>Фейколови. З Польським радіо для України</itunes:subtitle><itunes:explicit>No</itunes:explicit><itunes:category text="News"><itunes:category text="Daily News" /></itunes:category><itunes:author>Polskie Radio S.A.</itunes:author><itunes:owner><itunes:name>Polskie Radio S.A.</itunes:name><itunes:email>podcastpodcast3@gmail.com</itunes:email></itunes:owner><itunes:keywords>Кібербезпека, cyberbezpieczeństwo, wojna informacyjna, інформаційна війна, Фейколови, Fakebusters</itunes:keywords><itunes:image href="https://static.prsa.pl/images/4adb0268-69d4-4db9-a9fd-48948e7759e9.jpg" /><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8fc501b6-414a-4a9d-81e9-117108ce17be/</link><title>Фейколови. Ми схильні переоцінювати штучний інтелект. Загроза криється не там, де здається на перший погляд</title><description>Цей рік доволі гучно зробився довкола питання ШІ. Якщо попереднього року ми лише приглядалися до інструментів, а інструменти «прислухалися» до нас, то цей рік показав, що генерація за допомогою ШІ — це справа реальна й ефективна. У той час, коли довкола питання ШІ, як і довкола кожної нової технології, розгортаються дискусії етичного, естетичного й правового змісту, цю, як і кожну іншу технологію, беруть на озброєння наші вороги — а саме російські спецслужби чи дочірні структури, які не гребують використанням ШІ для поширення й генерування дезінформації. Сьогодні поговоримо про те, які типи контенту виходять з-під клавіш російських фейкоробів, де справді криється небезпека з боку ШІ, та як зрештою вберегтися від дії такого забрудненого контенту. Говоримо сьогодні з кандидаткою соціологічних наук, керівницею досліджень дезінформації в «OpenMinds», експерткою з аналізу цифрових даних Юлією Дукач</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8fc501b6-414a-4a9d-81e9-117108ce17be/</guid><pubDate>Wed, 31 Dec 2025 22:35:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1532</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8fc501b6-414a-4a9d-81e9-117108ce17be.mp3?source=podcast" length="36800512" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Фейколови. Ми схильні переоцінювати штучний інтелект. Загроза криється не там, де здається на перший погляд</itunes:subtitle><itunes:summary>Цей рік доволі гучно зробився довкола питання ШІ. Якщо попереднього року ми лише приглядалися до інструментів, а інструменти «прислухалися» до нас, то цей рік показав, що генерація за допомогою ШІ — це справа реальна й ефективна. У той час, коли довкола питання ШІ, як і довкола кожної нової технології, розгортаються дискусії етичного, естетичного й правового змісту, цю, як і кожну іншу технологію, беруть на озброєння наші вороги — а саме російські спецслужби чи дочірні структури, які не гребують використанням ШІ для поширення й генерування дезінформації. Сьогодні поговоримо про те, які типи контенту виходять з-під клавіш російських фейкоробів, де справді криється небезпека з боку ШІ, та як зрештою вберегтися від дії такого забрудненого контенту. Говоримо сьогодні з кандидаткою соціологічних наук, керівницею досліджень дезінформації в «OpenMinds», експерткою з аналізу цифрових даних Юлією Дукач</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8fc501b6-414a-4a9d-81e9-117108ce17be.mp3?source=podcast" fileSize="36800512" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Цей рік доволі гучно зробився довкола питання ШІ. Якщо попереднього року ми лише приглядалися до інструментів, а інструменти «прислухалися» до нас, то цей рік показав, що генерація за допомогою ШІ — це справа реальна й ефективна. У той час, коли довкола питання ШІ, як і довкола кожної нової технології, розгортаються дискусії етичного, естетичного й правового змісту, цю, як і кожну іншу технологію, беруть на озброєння наші вороги — а саме російські спецслужби чи дочірні структури, які не гребують використанням ШІ для поширення й генерування дезінформації. Сьогодні поговоримо про те, які типи контенту виходять з-під клавіш російських фейкоробів, де справді криється небезпека з боку ШІ, та як зрештою вберегтися від дії такого забрудненого контенту. Говоримо сьогодні з кандидаткою соціологічних наук, керівницею досліджень дезінформації в «OpenMinds», експерткою з аналізу цифрових даних Юлією Дукач</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/80eedfcf-cd2b-48bb-97e0-4c7fa778f896/</link><title>Пропагандистські російські наративи в польських наукових текстах</title><description>4 листопада у Варшавському університеті відбулася презентація Аналітичного центру Мєрошевського під назвою «Політичні наративи в дусі російської пропаганди. Звіт про їхню появу в польській науковій літературі у 2014–2024 роках». Подію у програмі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація» прокоментував заступник міністра науки та вищої освіти професор Анджей Роман Шептицький.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/80eedfcf-cd2b-48bb-97e0-4c7fa778f896/</guid><pubDate>Tue, 04 Nov 2025 18:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1224</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/80eedfcf-cd2b-48bb-97e0-4c7fa778f896.mp3?source=podcast" length="19599360" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пропагандистські російські наративи в польських наукових текстах</itunes:subtitle><itunes:summary>4 листопада у Варшавському університеті відбулася презентація Аналітичного центру Мєрошевського під назвою «Політичні наративи в дусі російської пропаганди. Звіт про їхню появу в польській науковій літературі у 2014–2024 роках». Подію у програмі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація» прокоментував заступник міністра науки та вищої освіти професор Анджей Роман Шептицький.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/80eedfcf-cd2b-48bb-97e0-4c7fa778f896.mp3?source=podcast" fileSize="19599360" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">4 листопада у Варшавському університеті відбулася презентація Аналітичного центру Мєрошевського під назвою «Політичні наративи в дусі російської пропаганди. Звіт про їхню появу в польській науковій літературі у 2014–2024 роках». Подію у програмі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація» прокоментував заступник міністра науки та вищої освіти професор Анджей Роман Шептицький.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ff4a19af-1e7b-4cc5-b874-0bc2bc9bbfdc/</link><title>Експертка: Уважніше ставмося до інформації</title><description>Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ff4a19af-1e7b-4cc5-b874-0bc2bc9bbfdc/</guid><pubDate>Fri, 17 Jan 2025 17:29:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1375</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ff4a19af-1e7b-4cc5-b874-0bc2bc9bbfdc.mp3?source=podcast" length="22008832" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Експертка: Уважніше ставмося до інформації</itunes:subtitle><itunes:summary>Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ff4a19af-1e7b-4cc5-b874-0bc2bc9bbfdc.mp3?source=podcast" fileSize="22008832" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ab025d0f-cb5f-4dfd-a692-4023f55ce5ee/</link><title>Співпраця, освіта, відповідальність — роль ЗМІ і держави в боротьбі з дезінформацією</title><description>Дезінформація, враховуючи масове поширення штучно створеного контенту, стає дуже серйозною загрозою для суспільства та нашої безпеки в цілому. Алгоритми, які керують соціальними мережами, сприяють тому, що суспільство поляризується, а самі мережі отримують від цього прибуток. Суспільства також стають дедалі більш поляризованими, і з’являється все більше груп або акторів з крайніми поглядами. І враховуючи всю тенденцію збільшення фейкових новин, маніпуляцій і дезінформації, виникають питання, як регулювати медіаринок, і яка роль держави/держав чи міжнародних організацій щодо ЗМІ? Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ab025d0f-cb5f-4dfd-a692-4023f55ce5ee/</guid><pubDate>Fri, 10 Jan 2025 22:09:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1591</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ab025d0f-cb5f-4dfd-a692-4023f55ce5ee.mp3?source=podcast" length="38200320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Співпраця, освіта, відповідальність — роль ЗМІ і держави в боротьбі з дезінформацією</itunes:subtitle><itunes:summary>Дезінформація, враховуючи масове поширення штучно створеного контенту, стає дуже серйозною загрозою для суспільства та нашої безпеки в цілому. Алгоритми, які керують соціальними мережами, сприяють тому, що суспільство поляризується, а самі мережі отримують від цього прибуток. Суспільства також стають дедалі більш поляризованими, і з’являється все більше груп або акторів з крайніми поглядами. І враховуючи всю тенденцію збільшення фейкових новин, маніпуляцій і дезінформації, виникають питання, як регулювати медіаринок, і яка роль держави/держав чи міжнародних організацій щодо ЗМІ? Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ab025d0f-cb5f-4dfd-a692-4023f55ce5ee.mp3?source=podcast" fileSize="38200320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Дезінформація, враховуючи масове поширення штучно створеного контенту, стає дуже серйозною загрозою для суспільства та нашої безпеки в цілому. Алгоритми, які керують соціальними мережами, сприяють тому, що суспільство поляризується, а самі мережі отримують від цього прибуток. Суспільства також стають дедалі більш поляризованими, і з’являється все більше груп або акторів з крайніми поглядами. І враховуючи всю тенденцію збільшення фейкових новин, маніпуляцій і дезінформації, виникають питання, як регулювати медіаринок, і яка роль держави/держав чи міжнародних організацій щодо ЗМІ? Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6a300f7a-e2dc-4fb0-9912-bfd8de270ddf/</link><title>Як Кремль впливає на інформаційний простір Туреччини</title><description>Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6a300f7a-e2dc-4fb0-9912-bfd8de270ddf/</guid><pubDate>Tue, 31 Dec 2024 22:22:00 GMT</pubDate><itunes:duration>832</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6a300f7a-e2dc-4fb0-9912-bfd8de270ddf.mp3?source=podcast" length="18790400" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як Кремль впливає на інформаційний простір Туреччини</itunes:subtitle><itunes:summary>Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6a300f7a-e2dc-4fb0-9912-bfd8de270ddf.mp3?source=podcast" fileSize="18790400" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e82c7df2-62d9-4c32-a519-e7c0f66373ee/</link><title>Russia Today в авангарді пропаганди РФ</title><description>У цьому подкасті ми досліджуємо RT (Russia Today) — ключовий інструмент інформаційної війни Росії. Як цей медіагігант маніпулює фактами, транслюючи пропаганду Кремля? Чому абсурдні наративи на кшталт «зомбі-вояків» чи біолабораторій знаходять відгук? Розбираємо механізми дезінформації та її вплив на суспільну думку й глобальну аудиторію</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e82c7df2-62d9-4c32-a519-e7c0f66373ee/</guid><pubDate>Tue, 31 Dec 2024 21:12:00 GMT</pubDate><itunes:duration>863</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e82c7df2-62d9-4c32-a519-e7c0f66373ee.mp3?source=podcast" length="17913856" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Russia Today в авангарді пропаганди РФ</itunes:subtitle><itunes:summary>У цьому подкасті ми досліджуємо RT (Russia Today) — ключовий інструмент інформаційної війни Росії. Як цей медіагігант маніпулює фактами, транслюючи пропаганду Кремля? Чому абсурдні наративи на кшталт «зомбі-вояків» чи біолабораторій знаходять відгук? Розбираємо механізми дезінформації та її вплив на суспільну думку й глобальну аудиторію</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e82c7df2-62d9-4c32-a519-e7c0f66373ee.mp3?source=podcast" fileSize="17913856" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У цьому подкасті ми досліджуємо RT (Russia Today) — ключовий інструмент інформаційної війни Росії. Як цей медіагігант маніпулює фактами, транслюючи пропаганду Кремля? Чому абсурдні наративи на кшталт «зомбі-вояків» чи біолабораторій знаходять відгук? Розбираємо механізми дезінформації та її вплив на суспільну думку й глобальну аудиторію</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/017dd015-f700-493e-a2df-41172560920f/</link><title>Плутанина фактів і маніпулювання громадською думкою: як працює російська дезінформація в Італії</title><description>Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/017dd015-f700-493e-a2df-41172560920f/</guid><pubDate>Tue, 31 Dec 2024 20:41:00 GMT</pubDate><itunes:duration>3020</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/017dd015-f700-493e-a2df-41172560920f.mp3?source=podcast" length="48327680" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Плутанина фактів і маніпулювання громадською думкою: як працює російська дезінформація в Італії</itunes:subtitle><itunes:summary>Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/017dd015-f700-493e-a2df-41172560920f.mp3?source=podcast" fileSize="48327680" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2aa676d8-0565-4e4f-8a5d-1e4eb4f38905/</link><title>Бути почутими: український голос як елемент боротьби з російською дезінформацією</title><description>Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2aa676d8-0565-4e4f-8a5d-1e4eb4f38905/</guid><pubDate>Tue, 31 Dec 2024 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2128</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2aa676d8-0565-4e4f-8a5d-1e4eb4f38905.mp3?source=podcast" length="34046976" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Бути почутими: український голос як елемент боротьби з російською дезінформацією</itunes:subtitle><itunes:summary>Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2aa676d8-0565-4e4f-8a5d-1e4eb4f38905.mp3?source=podcast" fileSize="34046976" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/625b27d1-223b-477f-bc42-8c953dd9f288/</link><title>Асоціації українців в Іспанії ведуть боротьбу з російською дезінформацією і пропагандою</title><description>Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/625b27d1-223b-477f-bc42-8c953dd9f288/</guid><pubDate>Tue, 31 Dec 2024 18:53:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2968</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/625b27d1-223b-477f-bc42-8c953dd9f288.mp3?source=podcast" length="63109120" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Асоціації українців в Іспанії ведуть боротьбу з російською дезінформацією і пропагандою</itunes:subtitle><itunes:summary>Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/625b27d1-223b-477f-bc42-8c953dd9f288.mp3?source=podcast" fileSize="63109120" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2a9be78e-ad1c-4fb9-aa30-d239189823f4/</link><title>Російський слід у справі про підрив «Північних потоків»</title><description>В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2a9be78e-ad1c-4fb9-aa30-d239189823f4/</guid><pubDate>Tue, 31 Dec 2024 16:37:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1492</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2a9be78e-ad1c-4fb9-aa30-d239189823f4.mp3?source=podcast" length="23884800" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Російський слід у справі про підрив «Північних потоків»</itunes:subtitle><itunes:summary>В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2a9be78e-ad1c-4fb9-aa30-d239189823f4.mp3?source=podcast" fileSize="23884800" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/764454db-ab13-4105-bb0c-66d6cbce1a38/</link><title>Агресор ніколи не може бути на одних правах у ЗМІ з жертвою</title><description>Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/764454db-ab13-4105-bb0c-66d6cbce1a38/</guid><pubDate>Tue, 31 Dec 2024 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1326</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/764454db-ab13-4105-bb0c-66d6cbce1a38.mp3?source=podcast" length="42565632" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Агресор ніколи не може бути на одних правах у ЗМІ з жертвою</itunes:subtitle><itunes:summary>Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/764454db-ab13-4105-bb0c-66d6cbce1a38.mp3?source=podcast" fileSize="42565632" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b751be82-7301-4a96-8814-ebad27e1db3b/</link><title>Експерт: У середовищі пост-ЕТА є проукраїнські симпатії, але частина симпатизує РФ, бо «ворог мого ворога є моїм другом»</title><description>Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b751be82-7301-4a96-8814-ebad27e1db3b/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 21:03:00 GMT</pubDate><itunes:duration>3842</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b751be82-7301-4a96-8814-ebad27e1db3b.mp3?source=podcast" length="61485056" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Експерт: У середовищі пост-ЕТА є проукраїнські симпатії, але частина симпатизує РФ, бо «ворог мого ворога є моїм другом»</itunes:subtitle><itunes:summary>Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b751be82-7301-4a96-8814-ebad27e1db3b.mp3?source=podcast" fileSize="61485056" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1740057e-528c-4ae4-80d3-fb9740ea3eb7/</link><title>Майстерня брехні: російська пропаганда бореться за громадську думку і політичні рішення країн-партнерів України </title><description>Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1740057e-528c-4ae4-80d3-fb9740ea3eb7/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1467</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1740057e-528c-4ae4-80d3-fb9740ea3eb7.mp3?source=podcast" length="23474176" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Майстерня брехні: російська пропаганда бореться за громадську думку і політичні рішення країн-партнерів України </itunes:subtitle><itunes:summary>Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1740057e-528c-4ae4-80d3-fb9740ea3eb7.mp3?source=podcast" fileSize="23474176" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/569758db-c973-424f-bb39-8b1a1d88f089/</link><title>Dolce vita, або чому італійці не усвідомлюють негативного впливу російської пропаганди на свою країну</title><description>Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/569758db-c973-424f-bb39-8b1a1d88f089/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 20:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2252</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/569758db-c973-424f-bb39-8b1a1d88f089.mp3?source=podcast" length="36034560" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Dolce vita, або чому італійці не усвідомлюють негативного впливу російської пропаганди на свою країну</itunes:subtitle><itunes:summary>Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/569758db-c973-424f-bb39-8b1a1d88f089.mp3?source=podcast" fileSize="36034560" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/eb49ad69-089e-44a9-80fe-073e66a215be/</link><title>Когнітивна війна росії проти світу: методи впливу на людську свідомість</title><description>Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/eb49ad69-089e-44a9-80fe-073e66a215be/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1637</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/eb49ad69-089e-44a9-80fe-073e66a215be.mp3?source=podcast" length="39299072" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Когнітивна війна росії проти світу: методи впливу на людську свідомість</itunes:subtitle><itunes:summary>Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/eb49ad69-089e-44a9-80fe-073e66a215be.mp3?source=podcast" fileSize="39299072" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1f3adbaf-7314-467c-8781-f00c8ca5640b/</link><title>Як українці в Чехії борються з російською дезінформацією і пропагандою</title><description>Про те, як представники української громади в Чехії та активісти чеського суспільства намагаються протистояти дезінформаційним кампаніям росії, Світлана Мялик поцікавилась в українців Чехії та чеських друзів України  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1f3adbaf-7314-467c-8781-f00c8ca5640b/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 18:25:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1568</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1f3adbaf-7314-467c-8781-f00c8ca5640b.mp3?source=podcast" length="25090048" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як українці в Чехії борються з російською дезінформацією і пропагандою</itunes:subtitle><itunes:summary>Про те, як представники української громади в Чехії та активісти чеського суспільства намагаються протистояти дезінформаційним кампаніям росії, Світлана Мялик поцікавилась в українців Чехії та чеських друзів України  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1f3adbaf-7314-467c-8781-f00c8ca5640b.mp3?source=podcast" fileSize="25090048" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про те, як представники української громади в Чехії та активісти чеського суспільства намагаються протистояти дезінформаційним кампаніям росії, Світлана Мялик поцікавилась в українців Чехії та чеських друзів України  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/befb401a-69a2-4f1d-8422-4b2c77fc6b57/</link><title>Як Швеція намагається тримати баланс між свободою слова та боротьбою з дезінформацією</title><description>Швеція може слугувати позитивним прикладом боротьби з дезінформацією. На державному рівні вона її проводить, зокрема, за допомогою Шведської агенції психологічного захисту. Агенція запрацювала за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну, у січні 2022 року. Тож на час великої війни в Україні Швеція могла протистояти російським впливам. Крім того, діяльність агенції була надважливою у час вступу Швеції в НАТО. Проте росія не зупиняється ні на мить, тому агенція виконує важливу роль і сьогодні. Керівник штабу Шведської агенції психологічного захисту Мікель Тувесон вважає, що діалог та обмін досвідом у сфері протидії з дезінформацією є основоположним. Тож Анастасія Купрієць поговорила з ним про діяльність агенції, про російські спроби вплинути на шведське суспільство та шведсько-українську співпрацю  в інформаційній сфері </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/befb401a-69a2-4f1d-8422-4b2c77fc6b57/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 17:45:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1486</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/befb401a-69a2-4f1d-8422-4b2c77fc6b57.mp3?source=podcast" length="23777280" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як Швеція намагається тримати баланс між свободою слова та боротьбою з дезінформацією</itunes:subtitle><itunes:summary>Швеція може слугувати позитивним прикладом боротьби з дезінформацією. На державному рівні вона її проводить, зокрема, за допомогою Шведської агенції психологічного захисту. Агенція запрацювала за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну, у січні 2022 року. Тож на час великої війни в Україні Швеція могла протистояти російським впливам. Крім того, діяльність агенції була надважливою у час вступу Швеції в НАТО. Проте росія не зупиняється ні на мить, тому агенція виконує важливу роль і сьогодні. Керівник штабу Шведської агенції психологічного захисту Мікель Тувесон вважає, що діалог та обмін досвідом у сфері протидії з дезінформацією є основоположним. Тож Анастасія Купрієць поговорила з ним про діяльність агенції, про російські спроби вплинути на шведське суспільство та шведсько-українську співпрацю  в інформаційній сфері </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/befb401a-69a2-4f1d-8422-4b2c77fc6b57.mp3?source=podcast" fileSize="23777280" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Швеція може слугувати позитивним прикладом боротьби з дезінформацією. На державному рівні вона її проводить, зокрема, за допомогою Шведської агенції психологічного захисту. Агенція запрацювала за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну, у січні 2022 року. Тож на час великої війни в Україні Швеція могла протистояти російським впливам. Крім того, діяльність агенції була надважливою у час вступу Швеції в НАТО. Проте росія не зупиняється ні на мить, тому агенція виконує важливу роль і сьогодні. Керівник штабу Шведської агенції психологічного захисту Мікель Тувесон вважає, що діалог та обмін досвідом у сфері протидії з дезінформацією є основоположним. Тож Анастасія Купрієць поговорила з ним про діяльність агенції, про російські спроби вплинути на шведське суспільство та шведсько-українську співпрацю  в інформаційній сфері </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a46e27ef-38ac-414a-bffd-a7cbaf8601bd/</link><title>Україна, Угорщина, Вірменія — чи ці країни стійкі до російської дезінформації?</title><description>Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a46e27ef-38ac-414a-bffd-a7cbaf8601bd/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 16:09:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1552</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a46e27ef-38ac-414a-bffd-a7cbaf8601bd.mp3?source=podcast" length="24833024" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Україна, Угорщина, Вірменія — чи ці країни стійкі до російської дезінформації?</itunes:subtitle><itunes:summary>Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a46e27ef-38ac-414a-bffd-a7cbaf8601bd.mp3?source=podcast" fileSize="24833024" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/425e2338-1739-40e4-8b3f-d60b4486fb1b/</link><title>Когнітивна й дезінформаційна війна рф у Польщі щодо сприйняття війни в Україні</title><description>Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/425e2338-1739-40e4-8b3f-d60b4486fb1b/</guid><pubDate>Mon, 30 Dec 2024 14:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1333</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/425e2338-1739-40e4-8b3f-d60b4486fb1b.mp3?source=podcast" length="21343232" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Когнітивна й дезінформаційна війна рф у Польщі щодо сприйняття війни в Україні</itunes:subtitle><itunes:summary>Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/425e2338-1739-40e4-8b3f-d60b4486fb1b.mp3?source=podcast" fileSize="21343232" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/03cdf823-c14b-4a93-91ca-9163cd9a9e13/</link><title>Посол України в Чехії Василь Зварич: «Метою росії є розхитати єдність, посіяти сумніви і зруйнувати довіру між Україною і Заходом»</title><description>Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією і кібератаками, співпрацю Посольства України в Чеській Республіці з владою країни та імунітет чеського суспільства до російської пропаганди Світлана Мялик розпитала в українських дипломатів, представників чеського уряду та експертного середовища</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/03cdf823-c14b-4a93-91ca-9163cd9a9e13/</guid><pubDate>Sun, 29 Dec 2024 17:03:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1685</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/03cdf823-c14b-4a93-91ca-9163cd9a9e13.mp3?source=podcast" length="26963968" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Посол України в Чехії Василь Зварич: «Метою росії є розхитати єдність, посіяти сумніви і зруйнувати довіру між Україною і Заходом»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією і кібератаками, співпрацю Посольства України в Чеській Республіці з владою країни та імунітет чеського суспільства до російської пропаганди Світлана Мялик розпитала в українських дипломатів, представників чеського уряду та експертного середовища</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/03cdf823-c14b-4a93-91ca-9163cd9a9e13.mp3?source=podcast" fileSize="26963968" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією і кібератаками, співпрацю Посольства України в Чеській Республіці з владою країни та імунітет чеського суспільства до російської пропаганди Світлана Мялик розпитала в українських дипломатів, представників чеського уряду та експертного середовища</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a528e29e-aaac-4852-af68-7900feeaff10/</link><title>Як змінилися інформаційні атаки Росії на Україну?</title><description>Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a528e29e-aaac-4852-af68-7900feeaff10/</guid><pubDate>Sun, 29 Dec 2024 10:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1155</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a528e29e-aaac-4852-af68-7900feeaff10.mp3?source=podcast" length="27736064" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як змінилися інформаційні атаки Росії на Україну?</itunes:subtitle><itunes:summary>Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a528e29e-aaac-4852-af68-7900feeaff10.mp3?source=podcast" fileSize="27736064" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3036f2f-382e-4117-981f-08b074f2b67a/</link><title>Як російська дезінформація (не)впливає на Швецію</title><description>Швеція вирізняється стійкістю до російської дезінформації. Навіть у процесі вступу до НАТО країна витримала хвилю російських фейків та спроб дестабілізувати суспільство. І це не тому, що Швеція не має больових точок, на які може тиснути Росія. Секрет в усвідомленні вразливостей і роботи над ними. На державному цю роботу проводить Шведська агенція психологічного захисту. Анастасія Купрієць вирушила до Швеції, щоби зсередини подивитись на те, як шведське суспільство справляється з російськими інформаційними впливами, а також дізнатись, які російські наративи все ж знаходять відгук у цій країні</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3036f2f-382e-4117-981f-08b074f2b67a/</guid><pubDate>Sun, 29 Dec 2024 09:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2483</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c3036f2f-382e-4117-981f-08b074f2b67a.mp3?source=podcast" length="39727104" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як російська дезінформація (не)впливає на Швецію</itunes:subtitle><itunes:summary>Швеція вирізняється стійкістю до російської дезінформації. Навіть у процесі вступу до НАТО країна витримала хвилю російських фейків та спроб дестабілізувати суспільство. І це не тому, що Швеція не має больових точок, на які може тиснути Росія. Секрет в усвідомленні вразливостей і роботи над ними. На державному цю роботу проводить Шведська агенція психологічного захисту. Анастасія Купрієць вирушила до Швеції, щоби зсередини подивитись на те, як шведське суспільство справляється з російськими інформаційними впливами, а також дізнатись, які російські наративи все ж знаходять відгук у цій країні</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c3036f2f-382e-4117-981f-08b074f2b67a.mp3?source=podcast" fileSize="39727104" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Швеція вирізняється стійкістю до російської дезінформації. Навіть у процесі вступу до НАТО країна витримала хвилю російських фейків та спроб дестабілізувати суспільство. І це не тому, що Швеція не має больових точок, на які може тиснути Росія. Секрет в усвідомленні вразливостей і роботи над ними. На державному цю роботу проводить Шведська агенція психологічного захисту. Анастасія Купрієць вирушила до Швеції, щоби зсередини подивитись на те, як шведське суспільство справляється з російськими інформаційними впливами, а також дізнатись, які російські наративи все ж знаходять відгук у цій країні</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2bed4b01-af20-4392-8a8c-8d8939121133/</link><title>Фінляндія: як змінюється розуміння України у контексті боротьби з дезінформацією і пропагандою</title><description>Боротьба з російськими наративами у культурі, дослідження спільної спадщини як протидія російським впливам та пояснення сучасної України... Як у Фінляндії завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях змінюється сприйняття України, української культури, мови, розповідають українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка Ірина Горкун-Сілен</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2bed4b01-af20-4392-8a8c-8d8939121133/</guid><pubDate>Sun, 29 Dec 2024 09:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2031</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2bed4b01-af20-4392-8a8c-8d8939121133.mp3?source=podcast" length="32503808" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Фінляндія: як змінюється розуміння України у контексті боротьби з дезінформацією і пропагандою</itunes:subtitle><itunes:summary>Боротьба з російськими наративами у культурі, дослідження спільної спадщини як протидія російським впливам та пояснення сучасної України... Як у Фінляндії завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях змінюється сприйняття України, української культури, мови, розповідають українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка Ірина Горкун-Сілен</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2bed4b01-af20-4392-8a8c-8d8939121133.mp3?source=podcast" fileSize="32503808" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Боротьба з російськими наративами у культурі, дослідження спільної спадщини як протидія російським впливам та пояснення сучасної України... Як у Фінляндії завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях змінюється сприйняття України, української культури, мови, розповідають українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка Ірина Горкун-Сілен</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/75f45791-52ae-406c-b208-dacb37c5ff91/</link><title>Експерти: Російська пропаганда і дезінформація в Іспанії вміє підібрати ключ до адресатів</title><description>Думки й оцінки пересічних іспанців та експертів щодо проблеми російської пропаганди і дезінформації в Королівстві Іспанія </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/75f45791-52ae-406c-b208-dacb37c5ff91/</guid><pubDate>Sat, 28 Dec 2024 20:39:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2256</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/75f45791-52ae-406c-b208-dacb37c5ff91.mp3?source=podcast" length="47714304" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Експерти: Російська пропаганда і дезінформація в Іспанії вміє підібрати ключ до адресатів</itunes:subtitle><itunes:summary>Думки й оцінки пересічних іспанців та експертів щодо проблеми російської пропаганди і дезінформації в Королівстві Іспанія </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/75f45791-52ae-406c-b208-dacb37c5ff91.mp3?source=podcast" fileSize="47714304" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Думки й оцінки пересічних іспанців та експертів щодо проблеми російської пропаганди і дезінформації в Королівстві Іспанія </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/69260032-60e8-4d75-b230-414427cfeabe/</link><title>Чий прапор вище та хибний сценарій 8-го коридору: локальні особливості інформаційних маніпуляцій щодо Північної Македонії в глобальному контексті </title><description>Розмова Сніжани Чернюк із Сонею Танескою, журналісткою медіаплатформи Racin.mk, і Біджаною Йордановською, редакторкою «ГРАЖДАНСКО», про дезінформацію та інформаційні маніпуляції в інфопросторі Північної Македонії</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/69260032-60e8-4d75-b230-414427cfeabe/</guid><pubDate>Sat, 28 Dec 2024 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1485</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/69260032-60e8-4d75-b230-414427cfeabe.mp3?source=podcast" length="23775232" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Чий прапор вище та хибний сценарій 8-го коридору: локальні особливості інформаційних маніпуляцій щодо Північної Македонії в глобальному контексті </itunes:subtitle><itunes:summary>Розмова Сніжани Чернюк із Сонею Танескою, журналісткою медіаплатформи Racin.mk, і Біджаною Йордановською, редакторкою «ГРАЖДАНСКО», про дезінформацію та інформаційні маніпуляції в інфопросторі Північної Македонії</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/69260032-60e8-4d75-b230-414427cfeabe.mp3?source=podcast" fileSize="23775232" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Розмова Сніжани Чернюк із Сонею Танескою, журналісткою медіаплатформи Racin.mk, і Біджаною Йордановською, редакторкою «ГРАЖДАНСКО», про дезінформацію та інформаційні маніпуляції в інфопросторі Північної Македонії</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a814eb0d-5593-4b32-8787-d1bb1b1b8632/</link><title>Росія активно просуває в Африці міф про «поганий Захід» і охоче «допомагає» місцевим урядам</title><description>Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a814eb0d-5593-4b32-8787-d1bb1b1b8632/</guid><pubDate>Sat, 28 Dec 2024 17:42:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1661</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a814eb0d-5593-4b32-8787-d1bb1b1b8632.mp3?source=podcast" length="39892992" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Росія активно просуває в Африці міф про «поганий Захід» і охоче «допомагає» місцевим урядам</itunes:subtitle><itunes:summary>Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a814eb0d-5593-4b32-8787-d1bb1b1b8632.mp3?source=podcast" fileSize="39892992" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/865ef588-4721-42c6-889e-5316d49f4b0e/</link><title>Як працює роспропаганда в Норвегії?</title><description>Норвегія як частина глобальної спільноти стикається з викликами дезінформації, особливо в контексті російської пропаганди. Журналістка Польського радіо Анна Львова вирушила до Осло, щоб поговорити з експертами, які досліджують цю проблему з різних перспектив: від мовних особливостей фейкових новин до використання технологій у боротьбі з дезінформацією. У цьому подкасті ви дізнаєтеся, як Норвегія розвиває критичне мислення, впроваджує фактчекінг і працює над посиленням інформаційної безпеки</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/865ef588-4721-42c6-889e-5316d49f4b0e/</guid><pubDate>Sat, 28 Dec 2024 00:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>870</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/865ef588-4721-42c6-889e-5316d49f4b0e.mp3?source=podcast" length="18755584" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як працює роспропаганда в Норвегії?</itunes:subtitle><itunes:summary>Норвегія як частина глобальної спільноти стикається з викликами дезінформації, особливо в контексті російської пропаганди. Журналістка Польського радіо Анна Львова вирушила до Осло, щоб поговорити з експертами, які досліджують цю проблему з різних перспектив: від мовних особливостей фейкових новин до використання технологій у боротьбі з дезінформацією. У цьому подкасті ви дізнаєтеся, як Норвегія розвиває критичне мислення, впроваджує фактчекінг і працює над посиленням інформаційної безпеки</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/865ef588-4721-42c6-889e-5316d49f4b0e.mp3?source=podcast" fileSize="18755584" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Норвегія як частина глобальної спільноти стикається з викликами дезінформації, особливо в контексті російської пропаганди. Журналістка Польського радіо Анна Львова вирушила до Осло, щоб поговорити з експертами, які досліджують цю проблему з різних перспектив: від мовних особливостей фейкових новин до використання технологій у боротьбі з дезінформацією. У цьому подкасті ви дізнаєтеся, як Норвегія розвиває критичне мислення, впроваджує фактчекінг і працює над посиленням інформаційної безпеки</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2804f6d8-3b67-4602-86cb-cbe1677c8f50/</link><title>Російська дезінформація в Німеччині: росія грає на страхах «тільки б не було війни»</title><description>«Путін грає нашими страхами. Дає нам впасти у свою пастку. Коли справа доходить до "Північного потоку-2", ми зробили фатальну помилку, дозволивши собі керуватися погрозами чи фальшивими обіцянками», — це заява Анналени Бербок, німецької міністерки закордонних справ. Німеччина дуже давно перебуває в полі впливу росії. Спершу одна її частина — НДР. А сьогодні вся країна. В окремих землях це видно по тому, яку там підтримку отримали праві популісти такі як AfD чи BSW. Чим так бере Німеччину росія і яку дезінформацію там поширює? Говоримо про це із німецькими експертами. Матеріал підготував Володимир Гарматюк </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2804f6d8-3b67-4602-86cb-cbe1677c8f50/</guid><pubDate>Fri, 27 Dec 2024 21:31:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1520</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2804f6d8-3b67-4602-86cb-cbe1677c8f50.mp3?source=podcast" length="36510720" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Російська дезінформація в Німеччині: росія грає на страхах «тільки б не було війни»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Путін грає нашими страхами. Дає нам впасти у свою пастку. Коли справа доходить до "Північного потоку-2", ми зробили фатальну помилку, дозволивши собі керуватися погрозами чи фальшивими обіцянками», — це заява Анналени Бербок, німецької міністерки закордонних справ. Німеччина дуже давно перебуває в полі впливу росії. Спершу одна її частина — НДР. А сьогодні вся країна. В окремих землях це видно по тому, яку там підтримку отримали праві популісти такі як AfD чи BSW. Чим так бере Німеччину росія і яку дезінформацію там поширює? Говоримо про це із німецькими експертами. Матеріал підготував Володимир Гарматюк </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2804f6d8-3b67-4602-86cb-cbe1677c8f50.mp3?source=podcast" fileSize="36510720" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Путін грає нашими страхами. Дає нам впасти у свою пастку. Коли справа доходить до "Північного потоку-2", ми зробили фатальну помилку, дозволивши собі керуватися погрозами чи фальшивими обіцянками», — це заява Анналени Бербок, німецької міністерки закордонних справ. Німеччина дуже давно перебуває в полі впливу росії. Спершу одна її частина — НДР. А сьогодні вся країна. В окремих землях це видно по тому, яку там підтримку отримали праві популісти такі як AfD чи BSW. Чим так бере Німеччину росія і яку дезінформацію там поширює? Говоримо про це із німецькими експертами. Матеріал підготував Володимир Гарматюк </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/135ad69f-c899-487b-93b5-98ed5ee92baf/</link><title>Як російська пропаганда намагається створити у Чехії паралельне суспільство</title><description>Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією в інтерв’ю Світлані Мялик розповів чеський фахівець з інформаційної безпеки Роман Маца</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/135ad69f-c899-487b-93b5-98ed5ee92baf/</guid><pubDate>Fri, 27 Dec 2024 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1709</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/135ad69f-c899-487b-93b5-98ed5ee92baf.mp3?source=podcast" length="27347968" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як російська пропаганда намагається створити у Чехії паралельне суспільство</itunes:subtitle><itunes:summary>Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією в інтерв’ю Світлані Мялик розповів чеський фахівець з інформаційної безпеки Роман Маца</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/135ad69f-c899-487b-93b5-98ed5ee92baf.mp3?source=podcast" fileSize="27347968" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією в інтерв’ю Світлані Мялик розповів чеський фахівець з інформаційної безпеки Роман Маца</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/3b800b05-d3b1-43fa-94f6-b9c200960db2/</link><title>Фінляндія. Як змінюється розуміння України у контексті боротьби з дезінформацією і пропагандою</title><description>Поширення знань, інформації про Україну як основа протидії пропаганді та дезінформації… Сьогодні ми дізнаємося, як у Фінляндії, завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях, змінюється сприйняття України, української культури, мови. Фінляндія — це країна, що сьогодні надає велику підтримку Україні — гуманітарну, військову, також підтримує українських воєнних мігрантів, але, разом з тим, роками тут практично нічого не знали про Україну, а через всюдисущий російський наратив і роботу російських громад поширюється російська література, музика, кіно. Гості подкасту — українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка, професійна флейтистка Ірина Горкун-Сілен, представниці Товариства українців у Фінляндії.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/3b800b05-d3b1-43fa-94f6-b9c200960db2/</guid><pubDate>Fri, 27 Dec 2024 15:53:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2031</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/3b800b05-d3b1-43fa-94f6-b9c200960db2.mp3?source=podcast" length="32503808" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Фінляндія. Як змінюється розуміння України у контексті боротьби з дезінформацією і пропагандою</itunes:subtitle><itunes:summary>Поширення знань, інформації про Україну як основа протидії пропаганді та дезінформації… Сьогодні ми дізнаємося, як у Фінляндії, завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях, змінюється сприйняття України, української культури, мови. Фінляндія — це країна, що сьогодні надає велику підтримку Україні — гуманітарну, військову, також підтримує українських воєнних мігрантів, але, разом з тим, роками тут практично нічого не знали про Україну, а через всюдисущий російський наратив і роботу російських громад поширюється російська література, музика, кіно. Гості подкасту — українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка, професійна флейтистка Ірина Горкун-Сілен, представниці Товариства українців у Фінляндії.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/3b800b05-d3b1-43fa-94f6-b9c200960db2.mp3?source=podcast" fileSize="32503808" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Поширення знань, інформації про Україну як основа протидії пропаганді та дезінформації… Сьогодні ми дізнаємося, як у Фінляндії, завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях, змінюється сприйняття України, української культури, мови. Фінляндія — це країна, що сьогодні надає велику підтримку Україні — гуманітарну, військову, також підтримує українських воєнних мігрантів, але, разом з тим, роками тут практично нічого не знали про Україну, а через всюдисущий російський наратив і роботу російських громад поширюється російська література, музика, кіно. Гості подкасту — українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка, професійна флейтистка Ірина Горкун-Сілен, представниці Товариства українців у Фінляндії.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8cb97b3e-5d0b-4f98-b5fd-7398666e6c97/</link><title>Росія використовує TikTok для ІПСО на українцях мобілізаційного віку</title><description>Російські інформаційно-психологічні операції активно використовують соціальну мережу TikTok для поширення серед українців антимобілізаційних настроїв і це має значний швидкий вплив на суспільні настрої, особливо серед молоді. До такого висновку дійшли автор соціологічного опитування щодо впливу дезінформації на мобілізаційні процеси в Україні, яке вчинила аналітична група InfoLight.UA. Це дослідження охопило вивчення проблем з мобілізацією військовозобов’язаних громадян на захист України від збройного нападу на неї росії.

Матеріал підготував Олександр Савицький</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8cb97b3e-5d0b-4f98-b5fd-7398666e6c97/</guid><pubDate>Thu, 26 Dec 2024 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>714</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8cb97b3e-5d0b-4f98-b5fd-7398666e6c97.mp3?source=podcast" length="19998720" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Росія використовує TikTok для ІПСО на українцях мобілізаційного віку</itunes:subtitle><itunes:summary>Російські інформаційно-психологічні операції активно використовують соціальну мережу TikTok для поширення серед українців антимобілізаційних настроїв і це має значний швидкий вплив на суспільні настрої, особливо серед молоді. До такого висновку дійшли автор соціологічного опитування щодо впливу дезінформації на мобілізаційні процеси в Україні, яке вчинила аналітична група InfoLight.UA. Це дослідження охопило вивчення проблем з мобілізацією військовозобов’язаних громадян на захист України від збройного нападу на неї росії.

Матеріал підготував Олександр Савицький</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8cb97b3e-5d0b-4f98-b5fd-7398666e6c97.mp3?source=podcast" fileSize="19998720" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Російські інформаційно-психологічні операції активно використовують соціальну мережу TikTok для поширення серед українців антимобілізаційних настроїв і це має значний швидкий вплив на суспільні настрої, особливо серед молоді. До такого висновку дійшли автор соціологічного опитування щодо впливу дезінформації на мобілізаційні процеси в Україні, яке вчинила аналітична група InfoLight.UA. Це дослідження охопило вивчення проблем з мобілізацією військовозобов’язаних громадян на захист України від збройного нападу на неї росії.

Матеріал підготував Олександр Савицький</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3d3e2f9-1193-464d-94ca-d237c94974aa/</link><title>Словаччина. Чому країну вважають найбільш проросійською в Євросоюзі?</title><description>Як прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо їздить до Москви? Чому словаки голосують за проросійські партії? Які болючі точки використовує Кремль для дезінформаційних атак? Лариса Задорожна намагалася відповісти на ці запитання, поспілкувавшись із президентом Українсько-словацької бізнес-агенції Дмитром Конишевим, словацьким політологом Олександром Дулебою та українцями, які живуть у Братиславі, Дмитром Литвиненком та Ксенією Рожак </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3d3e2f9-1193-464d-94ca-d237c94974aa/</guid><pubDate>Thu, 26 Dec 2024 17:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1536</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c3d3e2f9-1193-464d-94ca-d237c94974aa.mp3?source=podcast" length="24580096" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Словаччина. Чому країну вважають найбільш проросійською в Євросоюзі?</itunes:subtitle><itunes:summary>Як прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо їздить до Москви? Чому словаки голосують за проросійські партії? Які болючі точки використовує Кремль для дезінформаційних атак? Лариса Задорожна намагалася відповісти на ці запитання, поспілкувавшись із президентом Українсько-словацької бізнес-агенції Дмитром Конишевим, словацьким політологом Олександром Дулебою та українцями, які живуть у Братиславі, Дмитром Литвиненком та Ксенією Рожак </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c3d3e2f9-1193-464d-94ca-d237c94974aa.mp3?source=podcast" fileSize="24580096" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо їздить до Москви? Чому словаки голосують за проросійські партії? Які болючі точки використовує Кремль для дезінформаційних атак? Лариса Задорожна намагалася відповісти на ці запитання, поспілкувавшись із президентом Українсько-словацької бізнес-агенції Дмитром Конишевим, словацьким політологом Олександром Дулебою та українцями, які живуть у Братиславі, Дмитром Литвиненком та Ксенією Рожак </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/3a702279-a32d-453b-9238-468a3ff945a6/</link><title>Колишній полонений: «Правда — це найсильніша зброя»</title><description>Ветеран війни росії проти України, амбасадор проекту BreakTheFake Владислав Задорін поділився з польськими та українськими журналістами у Варшаві своїм досвідом перебування в полоні та розповів про катування, яких зазнають українські військовополонені і цивільні за російськими ґратами. З Владиславом Задоріним та представниками проєкту BreakTheFake поспілкувалась Світлана Мялик  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/3a702279-a32d-453b-9238-468a3ff945a6/</guid><pubDate>Tue, 24 Dec 2024 21:43:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1923</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/3a702279-a32d-453b-9238-468a3ff945a6.mp3?source=podcast" length="30776320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Колишній полонений: «Правда — це найсильніша зброя»</itunes:subtitle><itunes:summary>Ветеран війни росії проти України, амбасадор проекту BreakTheFake Владислав Задорін поділився з польськими та українськими журналістами у Варшаві своїм досвідом перебування в полоні та розповів про катування, яких зазнають українські військовополонені і цивільні за російськими ґратами. З Владиславом Задоріним та представниками проєкту BreakTheFake поспілкувалась Світлана Мялик  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/3a702279-a32d-453b-9238-468a3ff945a6.mp3?source=podcast" fileSize="30776320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ветеран війни росії проти України, амбасадор проекту BreakTheFake Владислав Задорін поділився з польськими та українськими журналістами у Варшаві своїм досвідом перебування в полоні та розповів про катування, яких зазнають українські військовополонені і цивільні за російськими ґратами. З Владиславом Задоріним та представниками проєкту BreakTheFake поспілкувалась Світлана Мялик  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d94e3800-58ef-49c4-b810-27c0dd912726/</link><title>«Поляки хочуть забрати у вас Львів!» — російський фейк про плани Польщі анексувати Західну Україну</title><description>Одним з головних сюжетів російської антипольської дезінформації, якому Кремль надає особливу вагу, є наратив про нібито плани Польщі захопити Західну Україну. Коментар експертів на цю тему: проф. Роберта Кусьнєжа (Поморський університет в Слупську), проф. Анджея Новака (Яґеллонський університет і ПАН) та проф. Ярослава Грицака (УКУ)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d94e3800-58ef-49c4-b810-27c0dd912726/</guid><pubDate>Tue, 24 Dec 2024 18:22:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2435</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d94e3800-58ef-49c4-b810-27c0dd912726.mp3?source=podcast" length="38967296" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Поляки хочуть забрати у вас Львів!» — російський фейк про плани Польщі анексувати Західну Україну</itunes:subtitle><itunes:summary>Одним з головних сюжетів російської антипольської дезінформації, якому Кремль надає особливу вагу, є наратив про нібито плани Польщі захопити Західну Україну. Коментар експертів на цю тему: проф. Роберта Кусьнєжа (Поморський університет в Слупську), проф. Анджея Новака (Яґеллонський університет і ПАН) та проф. Ярослава Грицака (УКУ)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d94e3800-58ef-49c4-b810-27c0dd912726.mp3?source=podcast" fileSize="38967296" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Одним з головних сюжетів російської антипольської дезінформації, якому Кремль надає особливу вагу, є наратив про нібито плани Польщі захопити Західну Україну. Коментар експертів на цю тему: проф. Роберта Кусьнєжа (Поморський університет в Слупську), проф. Анджея Новака (Яґеллонський університет і ПАН) та проф. Ярослава Грицака (УКУ)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8676e03a-b01c-48de-9736-a4d03226f337/</link><title>Чому та як вірять люди в Болгарії</title><description>Розмова про болгарський інформаційний простір і особливості локальної російської пропаганди й дезінформації з Ґеорґієм Лозановим, головою болгарського національного медіарегулятора, журналістом і головним редактором журналу ЛИК у Болгарському телеграфному агентстві, автором книжок і численних публікацій і журналістом боларського електронного видання Дневник БГ Ангелом Петровим. Розмовляла Сніжана Чернюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8676e03a-b01c-48de-9736-a4d03226f337/</guid><pubDate>Tue, 24 Dec 2024 15:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2414</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8676e03a-b01c-48de-9736-a4d03226f337.mp3?source=podcast" length="38631424" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Чому та як вірять люди в Болгарії</itunes:subtitle><itunes:summary>Розмова про болгарський інформаційний простір і особливості локальної російської пропаганди й дезінформації з Ґеорґієм Лозановим, головою болгарського національного медіарегулятора, журналістом і головним редактором журналу ЛИК у Болгарському телеграфному агентстві, автором книжок і численних публікацій і журналістом боларського електронного видання Дневник БГ Ангелом Петровим. Розмовляла Сніжана Чернюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8676e03a-b01c-48de-9736-a4d03226f337.mp3?source=podcast" fileSize="38631424" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Розмова про болгарський інформаційний простір і особливості локальної російської пропаганди й дезінформації з Ґеорґієм Лозановим, головою болгарського національного медіарегулятора, журналістом і головним редактором журналу ЛИК у Болгарському телеграфному агентстві, автором книжок і численних публікацій і журналістом боларського електронного видання Дневник БГ Ангелом Петровим. Розмовляла Сніжана Чернюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4d1daa33-cbf9-4046-82c0-969c8286a0e8/</link><title>Truth to Justice — українське місце у Берліні для протидії дезінформації росії</title><description>Росія атакує Україну не лише ракетами, атаками своїх, а сьогодні вже й північнокорейських військових, нищить інфраструктуру та енергетику. Інша, не менш важлива для її мети — знищення України — складова російських ударів — інформація. А точніше дезінформація. І б’є росія нею і в українське суспільство безпосередньо, намагаючись розколоти його зсередини, і в суспільства інших держав, намагаючись посварити Україну із найближчими сусідами (тут найбільш яскравим прикладом є Польща), але й Угорщина (тут проблема Закарпаття) Німеччина чи багато інших. В кожній країні росія застосовує свої, відповідні до ситуації та потреб, методи, наративи, тематику. Як із цим в Німеччині? Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4d1daa33-cbf9-4046-82c0-969c8286a0e8/</guid><pubDate>Sat, 21 Dec 2024 13:35:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1965</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4d1daa33-cbf9-4046-82c0-969c8286a0e8.mp3?source=podcast" length="47183872" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Truth to Justice — українське місце у Берліні для протидії дезінформації росії</itunes:subtitle><itunes:summary>Росія атакує Україну не лише ракетами, атаками своїх, а сьогодні вже й північнокорейських військових, нищить інфраструктуру та енергетику. Інша, не менш важлива для її мети — знищення України — складова російських ударів — інформація. А точніше дезінформація. І б’є росія нею і в українське суспільство безпосередньо, намагаючись розколоти його зсередини, і в суспільства інших держав, намагаючись посварити Україну із найближчими сусідами (тут найбільш яскравим прикладом є Польща), але й Угорщина (тут проблема Закарпаття) Німеччина чи багато інших. В кожній країні росія застосовує свої, відповідні до ситуації та потреб, методи, наративи, тематику. Як із цим в Німеччині? Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4d1daa33-cbf9-4046-82c0-969c8286a0e8.mp3?source=podcast" fileSize="47183872" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Росія атакує Україну не лише ракетами, атаками своїх, а сьогодні вже й північнокорейських військових, нищить інфраструктуру та енергетику. Інша, не менш важлива для її мети — знищення України — складова російських ударів — інформація. А точніше дезінформація. І б’є росія нею і в українське суспільство безпосередньо, намагаючись розколоти його зсередини, і в суспільства інших держав, намагаючись посварити Україну із найближчими сусідами (тут найбільш яскравим прикладом є Польща), але й Угорщина (тут проблема Закарпаття) Німеччина чи багато інших. В кожній країні росія застосовує свої, відповідні до ситуації та потреб, методи, наративи, тематику. Як із цим в Німеччині? Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1f66b8eb-c3a9-4af9-ab1e-a90b1fb3010b/</link><title>Чорногорія має амбіції лідера з кібербезпеки в регіоні, а чорногорські журналісти хочуть відвідати Україну</title><description>Недостатнє розуміння впливу кіберпростору на реальне життя й нестача власкорів в Україні — між іншим, про такі проблеми інформаційного простору була розмова з Андреєю Михайловіч, президенткою Woman4Cyber Montenegro та Марком Вешовичем, редактором онлайн-новин на національному державному телебаченні Чорногорії, Радіотелебачення Чорногорії</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1f66b8eb-c3a9-4af9-ab1e-a90b1fb3010b/</guid><pubDate>Fri, 20 Dec 2024 17:15:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1189</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1f66b8eb-c3a9-4af9-ab1e-a90b1fb3010b.mp3?source=podcast" length="19033088" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Чорногорія має амбіції лідера з кібербезпеки в регіоні, а чорногорські журналісти хочуть відвідати Україну</itunes:subtitle><itunes:summary>Недостатнє розуміння впливу кіберпростору на реальне життя й нестача власкорів в Україні — між іншим, про такі проблеми інформаційного простору була розмова з Андреєю Михайловіч, президенткою Woman4Cyber Montenegro та Марком Вешовичем, редактором онлайн-новин на національному державному телебаченні Чорногорії, Радіотелебачення Чорногорії</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1f66b8eb-c3a9-4af9-ab1e-a90b1fb3010b.mp3?source=podcast" fileSize="19033088" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Недостатнє розуміння впливу кіберпростору на реальне життя й нестача власкорів в Україні — між іншим, про такі проблеми інформаційного простору була розмова з Андреєю Михайловіч, президенткою Woman4Cyber Montenegro та Марком Вешовичем, редактором онлайн-новин на національному державному телебаченні Чорногорії, Радіотелебачення Чорногорії</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/890529de-a165-4944-a3ec-f3b8f967e23d/</link><title>Російський слід у Великій Британії: куди спрямовані впливи Кремля?</title><description>Журналістка Анна Львова вирушає до Лондона, щоб дослідити, як росія намагається впливати на Велику Британію через дезінформацію. Вона зустрічається з провідними експертами, серед яких Джон Розенбік, викладач психології та безпеки в Королівському коледжі Лондона, Ольга Токарюк, аналітикиня Chatham House, а також волонтерами та українцями, які знайшли притулок у Великій Британії після початку війни. Разом вони обговорюють, як російська пропаганда впливає на британське суспільство та українських біженців, а також розглядають шляхи боротьби з дезінформацією в умовах глобальної інформаційної війни</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/890529de-a165-4944-a3ec-f3b8f967e23d/</guid><pubDate>Thu, 19 Dec 2024 12:21:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1520</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/890529de-a165-4944-a3ec-f3b8f967e23d.mp3?source=podcast" length="38298624" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Російський слід у Великій Британії: куди спрямовані впливи Кремля?</itunes:subtitle><itunes:summary>Журналістка Анна Львова вирушає до Лондона, щоб дослідити, як росія намагається впливати на Велику Британію через дезінформацію. Вона зустрічається з провідними експертами, серед яких Джон Розенбік, викладач психології та безпеки в Королівському коледжі Лондона, Ольга Токарюк, аналітикиня Chatham House, а також волонтерами та українцями, які знайшли притулок у Великій Британії після початку війни. Разом вони обговорюють, як російська пропаганда впливає на британське суспільство та українських біженців, а також розглядають шляхи боротьби з дезінформацією в умовах глобальної інформаційної війни</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/890529de-a165-4944-a3ec-f3b8f967e23d.mp3?source=podcast" fileSize="38298624" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Журналістка Анна Львова вирушає до Лондона, щоб дослідити, як росія намагається впливати на Велику Британію через дезінформацію. Вона зустрічається з провідними експертами, серед яких Джон Розенбік, викладач психології та безпеки в Королівському коледжі Лондона, Ольга Токарюк, аналітикиня Chatham House, а також волонтерами та українцями, які знайшли притулок у Великій Британії після початку війни. Разом вони обговорюють, як російська пропаганда впливає на британське суспільство та українських біженців, а також розглядають шляхи боротьби з дезінформацією в умовах глобальної інформаційної війни</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a743279a-8660-4e69-94f8-ce688f879374/</link><title>Чому численні спроби протидіяти російській дезінформації безрезультатні?</title><description>Дезінформація. Про це багато говорять, тому, здавалося б, усі знають, що це таке. Тим часом численні спроби протидіяти цій напасті сучасності безрезультатні. Чому? Наприклад, методи дезінформації та маніпуляції в політиці вже давно використовують у виборчих кампаніях, тому політичні кола не надто охочі рішуче з ними боротися. Крім того, сучасні технології дозволяють швидко поширювати фейкові новини, а щоб боротися з ними, їх потрібно спочатку виловити, перевірити та нейтралізувати їхню руйнівну силу. А це зовсім непросто. Тому останнім часом дезінформація також стала зброєю масового ураження, яка впливає на людську свідомість і її все частіше використовуюєть у гібридній війні. В основному росія та її сателіти, особливо Білорусь. Виявилося, що агресивним тоталітарним системам набагато легше орієнтуватися в дезінформаційному тумані та використовувати брехню як інструмент влади, ніж демократіям і правовим державам, які не можуть через свої політичні умови та принципи інформаційної етики та міжнародного права дати своїм опонентам «симетричні відповіді»</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a743279a-8660-4e69-94f8-ce688f879374/</guid><pubDate>Thu, 19 Dec 2024 11:16:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1483</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a743279a-8660-4e69-94f8-ce688f879374.mp3?source=podcast" length="35607552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Чому численні спроби протидіяти російській дезінформації безрезультатні?</itunes:subtitle><itunes:summary>Дезінформація. Про це багато говорять, тому, здавалося б, усі знають, що це таке. Тим часом численні спроби протидіяти цій напасті сучасності безрезультатні. Чому? Наприклад, методи дезінформації та маніпуляції в політиці вже давно використовують у виборчих кампаніях, тому політичні кола не надто охочі рішуче з ними боротися. Крім того, сучасні технології дозволяють швидко поширювати фейкові новини, а щоб боротися з ними, їх потрібно спочатку виловити, перевірити та нейтралізувати їхню руйнівну силу. А це зовсім непросто. Тому останнім часом дезінформація також стала зброєю масового ураження, яка впливає на людську свідомість і її все частіше використовуюєть у гібридній війні. В основному росія та її сателіти, особливо Білорусь. Виявилося, що агресивним тоталітарним системам набагато легше орієнтуватися в дезінформаційному тумані та використовувати брехню як інструмент влади, ніж демократіям і правовим державам, які не можуть через свої політичні умови та принципи інформаційної етики та міжнародного права дати своїм опонентам «симетричні відповіді»</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a743279a-8660-4e69-94f8-ce688f879374.mp3?source=podcast" fileSize="35607552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Дезінформація. Про це багато говорять, тому, здавалося б, усі знають, що це таке. Тим часом численні спроби протидіяти цій напасті сучасності безрезультатні. Чому? Наприклад, методи дезінформації та маніпуляції в політиці вже давно використовують у виборчих кампаніях, тому політичні кола не надто охочі рішуче з ними боротися. Крім того, сучасні технології дозволяють швидко поширювати фейкові новини, а щоб боротися з ними, їх потрібно спочатку виловити, перевірити та нейтралізувати їхню руйнівну силу. А це зовсім непросто. Тому останнім часом дезінформація також стала зброєю масового ураження, яка впливає на людську свідомість і її все частіше використовуюєть у гібридній війні. В основному росія та її сателіти, особливо Білорусь. Виявилося, що агресивним тоталітарним системам набагато легше орієнтуватися в дезінформаційному тумані та використовувати брехню як інструмент влади, ніж демократіям і правовим державам, які не можуть через свої політичні умови та принципи інформаційної етики та міжнародного права дати своїм опонентам «симетричні відповіді»</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/01713ab2-b8fc-40bf-9de8-81e1c8ad3f58/</link><title>Як маніпулюють вашою свідомістю: секрети російської та палестинської пропаганди</title><description>Ізраїль воює ледь не від початку свого існування, в тому числі країна веде й інформаційну війну. А ми спробували розібратись в тому, чому ізраїльське суспільство єдине в своєму розумінні пропаганди та допомогли в цьому ізраїльський психолог Олександр Гершанов та засновниця ГО «Ізраїльські друзі України» Анна Жарова</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/01713ab2-b8fc-40bf-9de8-81e1c8ad3f58/</guid><pubDate>Wed, 18 Dec 2024 19:47:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1746</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/01713ab2-b8fc-40bf-9de8-81e1c8ad3f58.mp3?source=podcast" length="27941888" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як маніпулюють вашою свідомістю: секрети російської та палестинської пропаганди</itunes:subtitle><itunes:summary>Ізраїль воює ледь не від початку свого існування, в тому числі країна веде й інформаційну війну. А ми спробували розібратись в тому, чому ізраїльське суспільство єдине в своєму розумінні пропаганди та допомогли в цьому ізраїльський психолог Олександр Гершанов та засновниця ГО «Ізраїльські друзі України» Анна Жарова</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/01713ab2-b8fc-40bf-9de8-81e1c8ad3f58.mp3?source=podcast" fileSize="27941888" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ізраїль воює ледь не від початку свого існування, в тому числі країна веде й інформаційну війну. А ми спробували розібратись в тому, чому ізраїльське суспільство єдине в своєму розумінні пропаганди та допомогли в цьому ізраїльський психолог Олександр Гершанов та засновниця ГО «Ізраїльські друзі України» Анна Жарова</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/adf23a37-bae8-4236-aae6-2b013df9dcf1/</link><title>Антинатівська, антиєвропейська й «мишебратья»: російська пропаганда й дезінформація в Північній Македонії</title><description>З Марком Трошановським, директором аналітичного центру Інститут демократії в Скоп’є та Дехраном Муратовим, журналістом CivilMedia, який спеціалізується на проблемах пропаганди й дезінформації, розмовляла Сніжана Чернюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/adf23a37-bae8-4236-aae6-2b013df9dcf1/</guid><pubDate>Mon, 16 Dec 2024 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1596</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/adf23a37-bae8-4236-aae6-2b013df9dcf1.mp3?source=podcast" length="25551872" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Антинатівська, антиєвропейська й «мишебратья»: російська пропаганда й дезінформація в Північній Македонії</itunes:subtitle><itunes:summary>З Марком Трошановським, директором аналітичного центру Інститут демократії в Скоп’є та Дехраном Муратовим, журналістом CivilMedia, який спеціалізується на проблемах пропаганди й дезінформації, розмовляла Сніжана Чернюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/adf23a37-bae8-4236-aae6-2b013df9dcf1.mp3?source=podcast" fileSize="25551872" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">З Марком Трошановським, директором аналітичного центру Інститут демократії в Скоп’є та Дехраном Муратовим, журналістом CivilMedia, який спеціалізується на проблемах пропаганди й дезінформації, розмовляла Сніжана Чернюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/06344359-1125-4fd1-9f85-7438dab5d0ae/</link><title>Югославські війни, Додік та Республіка Сербська. Як росія сіє дезінформацію та пропаганду на Західних Балканах </title><description>Про російську дезінформацію та пропаганду в балканських країнах, а саме в Хорватії та Боснії і Герцеговині, розповість Дар'я Юр'єва. Дізнаємося, чи суспільства в цих країнах є стійкими до маніпуляцій країни-агресорки та послухаємо журналістів з провідних фактекінгових проєктів у цих країнах</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/06344359-1125-4fd1-9f85-7438dab5d0ae/</guid><pubDate>Mon, 16 Dec 2024 17:37:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1621</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/06344359-1125-4fd1-9f85-7438dab5d0ae.mp3?source=podcast" length="39059456" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Югославські війни, Додік та Республіка Сербська. Як росія сіє дезінформацію та пропаганду на Західних Балканах </itunes:subtitle><itunes:summary>Про російську дезінформацію та пропаганду в балканських країнах, а саме в Хорватії та Боснії і Герцеговині, розповість Дар'я Юр'єва. Дізнаємося, чи суспільства в цих країнах є стійкими до маніпуляцій країни-агресорки та послухаємо журналістів з провідних фактекінгових проєктів у цих країнах</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/06344359-1125-4fd1-9f85-7438dab5d0ae.mp3?source=podcast" fileSize="39059456" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про російську дезінформацію та пропаганду в балканських країнах, а саме в Хорватії та Боснії і Герцеговині, розповість Дар'я Юр'єва. Дізнаємося, чи суспільства в цих країнах є стійкими до маніпуляцій країни-агресорки та послухаємо журналістів з провідних фактекінгових проєктів у цих країнах</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6794d1be-c010-4e9b-a3cd-4628baba3be0/</link><title>Російська пропаганда в ЄС - від ферм ботів до використання штучного інтелекту</title><description>Дар'я Юр'єва поговорила з колишнім речником Європейської комісії з зовнішніх справ і політики безпеки Петером Стано, професоркою Академії фінансів та бізнесу Вістула, аналітикинею Польського інституту міжнародних відносин (PISM) Аґнєшкою Лєґуцькою та Маґдалєною Вільчинською, директоркою відділу захисту інформації в кіберпросторі Наукової та академічної комп'ютерної мережі (NASK) про те, як державні інститути та Брюссель готові реагувати на російську дезінформацію</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6794d1be-c010-4e9b-a3cd-4628baba3be0/</guid><pubDate>Wed, 11 Dec 2024 15:25:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1627</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6794d1be-c010-4e9b-a3cd-4628baba3be0.mp3?source=podcast" length="26037248" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Російська пропаганда в ЄС - від ферм ботів до використання штучного інтелекту</itunes:subtitle><itunes:summary>Дар'я Юр'єва поговорила з колишнім речником Європейської комісії з зовнішніх справ і політики безпеки Петером Стано, професоркою Академії фінансів та бізнесу Вістула, аналітикинею Польського інституту міжнародних відносин (PISM) Аґнєшкою Лєґуцькою та Маґдалєною Вільчинською, директоркою відділу захисту інформації в кіберпросторі Наукової та академічної комп'ютерної мережі (NASK) про те, як державні інститути та Брюссель готові реагувати на російську дезінформацію</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6794d1be-c010-4e9b-a3cd-4628baba3be0.mp3?source=podcast" fileSize="26037248" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Дар'я Юр'єва поговорила з колишнім речником Європейської комісії з зовнішніх справ і політики безпеки Петером Стано, професоркою Академії фінансів та бізнесу Вістула, аналітикинею Польського інституту міжнародних відносин (PISM) Аґнєшкою Лєґуцькою та Маґдалєною Вільчинською, директоркою відділу захисту інформації в кіберпросторі Наукової та академічної комп'ютерної мережі (NASK) про те, як державні інститути та Брюссель готові реагувати на російську дезінформацію</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a4f1b099-101d-47ae-9e00-3ce0f86c285a/</link><title>Росія використовує алгоритми соціальних мереж для просування дезінформації</title><description>Напевно, немає на карті світу країни, де б впевнено можна було сказати, що її не торкнулася так чи інакше російська дезінформація і пропаганда. Якщо це не була дезінформація щодо власне тієї країни, то були дезінформаційні вкиди, поширювані щодо інших країн. Десь більше, десь менше — залежно від інтересів Кремля. Наталія Романишин, НЛП-експертка, що досліджує використання росією алгоритмів соціальних мереж для дезінформаційної діяльності, говорить, що росія щоразу вигадує все новіші і складніші методи для просування своїх наративів. Про це у розмові. Автор: Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a4f1b099-101d-47ae-9e00-3ce0f86c285a/</guid><pubDate>Mon, 09 Dec 2024 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1427</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a4f1b099-101d-47ae-9e00-3ce0f86c285a.mp3?source=podcast" length="34270208" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Росія використовує алгоритми соціальних мереж для просування дезінформації</itunes:subtitle><itunes:summary>Напевно, немає на карті світу країни, де б впевнено можна було сказати, що її не торкнулася так чи інакше російська дезінформація і пропаганда. Якщо це не була дезінформація щодо власне тієї країни, то були дезінформаційні вкиди, поширювані щодо інших країн. Десь більше, десь менше — залежно від інтересів Кремля. Наталія Романишин, НЛП-експертка, що досліджує використання росією алгоритмів соціальних мереж для дезінформаційної діяльності, говорить, що росія щоразу вигадує все новіші і складніші методи для просування своїх наративів. Про це у розмові. Автор: Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a4f1b099-101d-47ae-9e00-3ce0f86c285a.mp3?source=podcast" fileSize="34270208" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Напевно, немає на карті світу країни, де б впевнено можна було сказати, що її не торкнулася так чи інакше російська дезінформація і пропаганда. Якщо це не була дезінформація щодо власне тієї країни, то були дезінформаційні вкиди, поширювані щодо інших країн. Десь більше, десь менше — залежно від інтересів Кремля. Наталія Романишин, НЛП-експертка, що досліджує використання росією алгоритмів соціальних мереж для дезінформаційної діяльності, говорить, що росія щоразу вигадує все новіші і складніші методи для просування своїх наративів. Про це у розмові. Автор: Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/11701595-a30f-429f-b7d5-164690c4c7ce/</link><title>Російська дезінформація в сфері ядерної енергетики</title><description>Чи не найнебезпечнішою сферою діяльності російської дезінформації є коло проблем з ядерною енергетикою. Адже інциденти і аварії на об’єктах так званого «мирного атому» загрожують не тільки довкіллю України та здоров’ю і самому життю українців. Наслідки радіаційних аварій на українських атомних електростанціях можуть вийти далеко за межі не тільки України, а й цілого європейського континенту, загрожуючи державам Близького Сходу й Північної Африки</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/11701595-a30f-429f-b7d5-164690c4c7ce/</guid><pubDate>Wed, 04 Dec 2024 18:19:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1459</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/11701595-a30f-429f-b7d5-164690c4c7ce.mp3?source=podcast" length="23345152" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Російська дезінформація в сфері ядерної енергетики</itunes:subtitle><itunes:summary>Чи не найнебезпечнішою сферою діяльності російської дезінформації є коло проблем з ядерною енергетикою. Адже інциденти і аварії на об’єктах так званого «мирного атому» загрожують не тільки довкіллю України та здоров’ю і самому життю українців. Наслідки радіаційних аварій на українських атомних електростанціях можуть вийти далеко за межі не тільки України, а й цілого європейського континенту, загрожуючи державам Близького Сходу й Північної Африки</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/11701595-a30f-429f-b7d5-164690c4c7ce.mp3?source=podcast" fileSize="23345152" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Чи не найнебезпечнішою сферою діяльності російської дезінформації є коло проблем з ядерною енергетикою. Адже інциденти і аварії на об’єктах так званого «мирного атому» загрожують не тільки довкіллю України та здоров’ю і самому життю українців. Наслідки радіаційних аварій на українських атомних електростанціях можуть вийти далеко за межі не тільки України, а й цілого європейського континенту, загрожуючи державам Близького Сходу й Північної Африки</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6dadda40-e9cb-4fc9-be1e-bc48f73293a3/</link><title>Медіаосвіта в Польщі: як захистити дитину від небезпек у мережі?</title><description>Інтернет відкриває безліч можливостей, але водночас приховує чимало небезпек, особливо для дітей. Кібербулінг, шкідливий контент та фейкові новини можуть серйозно загрожувати їхній безпеці. Медіаосвіта допомагає дітям не лише орієнтуватися у цифровому світі, а й розпізнавати небезпеки, захищати свою приватність та критично ставитись до інформації. Більше про це та важливість медіаграмотності можна дізнатися в подкасті «Фейколови», де фахівці діляться порадами щодо безпеки дітей у мережі</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6dadda40-e9cb-4fc9-be1e-bc48f73293a3/</guid><pubDate>Wed, 04 Dec 2024 15:51:00 GMT</pubDate><itunes:duration>909</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6dadda40-e9cb-4fc9-be1e-bc48f73293a3.mp3?source=podcast" length="24415232" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Медіаосвіта в Польщі: як захистити дитину від небезпек у мережі?</itunes:subtitle><itunes:summary>Інтернет відкриває безліч можливостей, але водночас приховує чимало небезпек, особливо для дітей. Кібербулінг, шкідливий контент та фейкові новини можуть серйозно загрожувати їхній безпеці. Медіаосвіта допомагає дітям не лише орієнтуватися у цифровому світі, а й розпізнавати небезпеки, захищати свою приватність та критично ставитись до інформації. Більше про це та важливість медіаграмотності можна дізнатися в подкасті «Фейколови», де фахівці діляться порадами щодо безпеки дітей у мережі</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6dadda40-e9cb-4fc9-be1e-bc48f73293a3.mp3?source=podcast" fileSize="24415232" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Інтернет відкриває безліч можливостей, але водночас приховує чимало небезпек, особливо для дітей. Кібербулінг, шкідливий контент та фейкові новини можуть серйозно загрожувати їхній безпеці. Медіаосвіта допомагає дітям не лише орієнтуватися у цифровому світі, а й розпізнавати небезпеки, захищати свою приватність та критично ставитись до інформації. Більше про це та важливість медіаграмотності можна дізнатися в подкасті «Фейколови», де фахівці діляться порадами щодо безпеки дітей у мережі</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f58d3db4-dab4-402f-a864-1c96221757f7/</link><title>Як Росія використовує аграрні протести у Польщі та Європі для просування своїх інтересів</title><description>Протести польських аграріїв, у тому числі блокування кордону вплинули на ставлення до українських біженців у Польщі, змінилося ставлення українців в Україні до поляків через протести і пов’язані із цим події на кордоні. І не останню роль тут відіграли Росія та російська пропаганда і дезінформація. Польські експерти проаналізували причини конфлікту навколо імпорту сільськогосподарської продукції з України та польський і український дискурси у медіа, що формують громадську думку. Щоб розпізнати домінуючі наративи, факти та міфи, пов’язані з цими подіями. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f58d3db4-dab4-402f-a864-1c96221757f7/</guid><pubDate>Mon, 02 Dec 2024 08:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1903</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f58d3db4-dab4-402f-a864-1c96221757f7.mp3?source=podcast" length="30452736" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як Росія використовує аграрні протести у Польщі та Європі для просування своїх інтересів</itunes:subtitle><itunes:summary>Протести польських аграріїв, у тому числі блокування кордону вплинули на ставлення до українських біженців у Польщі, змінилося ставлення українців в Україні до поляків через протести і пов’язані із цим події на кордоні. І не останню роль тут відіграли Росія та російська пропаганда і дезінформація. Польські експерти проаналізували причини конфлікту навколо імпорту сільськогосподарської продукції з України та польський і український дискурси у медіа, що формують громадську думку. Щоб розпізнати домінуючі наративи, факти та міфи, пов’язані з цими подіями. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f58d3db4-dab4-402f-a864-1c96221757f7.mp3?source=podcast" fileSize="30452736" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Протести польських аграріїв, у тому числі блокування кордону вплинули на ставлення до українських біженців у Польщі, змінилося ставлення українців в Україні до поляків через протести і пов’язані із цим події на кордоні. І не останню роль тут відіграли Росія та російська пропаганда і дезінформація. Польські експерти проаналізували причини конфлікту навколо імпорту сільськогосподарської продукції з України та польський і український дискурси у медіа, що формують громадську думку. Щоб розпізнати домінуючі наративи, факти та міфи, пов’язані з цими подіями. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/765274e5-77a5-462c-a1c5-ec115a00c5e5/</link><title>Від цифрових пріоритетів польського головування в ЄС та цифрової дипломатії — до ШІ й довірених інформаторів: у Варшаві відбувся Цифровий саміт IGF Польща 2024  (Szczyt Cyfrowy IGF Polska 2024)</title><description>З Рафалом Росінським, заступником державного секретаря Міністерства цифрових технологій Польщі, директором зі стратегічного розвитку кібербезпеки NASK, Кшиштофом Сіліцьким і Йолантою Яворською, очільницею Асоціації роботодавців цифрових технологій Lewiatan, про міжнародну цифрову безпеку, заплановані події в цифровому житті на час головування Польщі в ЄС та конкурентні можливості ЄС у цифровому світі розмовляла під час Цифрового саміту IGF Польща 2024 журналістка ПрдУ Сніжана Чернюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/765274e5-77a5-462c-a1c5-ec115a00c5e5/</guid><pubDate>Sun, 01 Dec 2024 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1341</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/765274e5-77a5-462c-a1c5-ec115a00c5e5.mp3?source=podcast" length="39886848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Від цифрових пріоритетів польського головування в ЄС та цифрової дипломатії — до ШІ й довірених інформаторів: у Варшаві відбувся Цифровий саміт IGF Польща 2024  (Szczyt Cyfrowy IGF Polska 2024)</itunes:subtitle><itunes:summary>З Рафалом Росінським, заступником державного секретаря Міністерства цифрових технологій Польщі, директором зі стратегічного розвитку кібербезпеки NASK, Кшиштофом Сіліцьким і Йолантою Яворською, очільницею Асоціації роботодавців цифрових технологій Lewiatan, про міжнародну цифрову безпеку, заплановані події в цифровому житті на час головування Польщі в ЄС та конкурентні можливості ЄС у цифровому світі розмовляла під час Цифрового саміту IGF Польща 2024 журналістка ПрдУ Сніжана Чернюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/765274e5-77a5-462c-a1c5-ec115a00c5e5.mp3?source=podcast" fileSize="39886848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">З Рафалом Росінським, заступником державного секретаря Міністерства цифрових технологій Польщі, директором зі стратегічного розвитку кібербезпеки NASK, Кшиштофом Сіліцьким і Йолантою Яворською, очільницею Асоціації роботодавців цифрових технологій Lewiatan, про міжнародну цифрову безпеку, заплановані події в цифровому житті на час головування Польщі в ЄС та конкурентні можливості ЄС у цифровому світі розмовляла під час Цифрового саміту IGF Польща 2024 журналістка ПрдУ Сніжана Чернюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bec36bd2-2735-4186-9c71-90ec5153e122/</link><title>Фейки, маніпуляції, теорії змови, страх й мова ворожнечі: польський Інтернет рясніє антиукраїнською пропагандою</title><description>Як працює антиукраїнська пропаганда у польському сегменті Інтернету, в чому вона відповідає російській дезінформації, хто її поширює, для чого і як із цим боротися? Про це у розмові з аналітиком та спеціалістом з комунікацій Філіпом Шулік-Шарецьким, керівником проєкту Wojownicy Klawiatury, що бореться із дезінформацією в Інтернеті, а також із Лукашем Якубовським з асоціації Nigdy Więcej</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bec36bd2-2735-4186-9c71-90ec5153e122/</guid><pubDate>Sun, 01 Dec 2024 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>3105</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bec36bd2-2735-4186-9c71-90ec5153e122.mp3?source=podcast" length="49690624" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Фейки, маніпуляції, теорії змови, страх й мова ворожнечі: польський Інтернет рясніє антиукраїнською пропагандою</itunes:subtitle><itunes:summary>Як працює антиукраїнська пропаганда у польському сегменті Інтернету, в чому вона відповідає російській дезінформації, хто її поширює, для чого і як із цим боротися? Про це у розмові з аналітиком та спеціалістом з комунікацій Філіпом Шулік-Шарецьким, керівником проєкту Wojownicy Klawiatury, що бореться із дезінформацією в Інтернеті, а також із Лукашем Якубовським з асоціації Nigdy Więcej</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bec36bd2-2735-4186-9c71-90ec5153e122.mp3?source=podcast" fileSize="49690624" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як працює антиукраїнська пропаганда у польському сегменті Інтернету, в чому вона відповідає російській дезінформації, хто її поширює, для чого і як із цим боротися? Про це у розмові з аналітиком та спеціалістом з комунікацій Філіпом Шулік-Шарецьким, керівником проєкту Wojownicy Klawiatury, що бореться із дезінформацією в Інтернеті, а також із Лукашем Якубовським з асоціації Nigdy Więcej</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2ee8552e-59af-4d7f-af4f-ad661c091e5f/</link><title>На які хитрощі йдуть окупанти, щоб налякати українців?</title><description>Про те, як використовується інформація на війні, безпосередньо на полі бою, а також про те, як вона використовується у війні Росії проти України, поговорили з військовим експертом, учасником миротворчих місій в Косово та Іраку, Сергієм Грабським</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2ee8552e-59af-4d7f-af4f-ad661c091e5f/</guid><pubDate>Fri, 29 Nov 2024 22:52:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1301</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2ee8552e-59af-4d7f-af4f-ad661c091e5f.mp3?source=podcast" length="10407936" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>На які хитрощі йдуть окупанти, щоб налякати українців?</itunes:subtitle><itunes:summary>Про те, як використовується інформація на війні, безпосередньо на полі бою, а також про те, як вона використовується у війні Росії проти України, поговорили з військовим експертом, учасником миротворчих місій в Косово та Іраку, Сергієм Грабським</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2ee8552e-59af-4d7f-af4f-ad661c091e5f.mp3?source=podcast" fileSize="10407936" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про те, як використовується інформація на війні, безпосередньо на полі бою, а також про те, як вона використовується у війні Росії проти України, поговорили з військовим експертом, учасником миротворчих місій в Косово та Іраку, Сергієм Грабським</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/449b423a-b052-47a4-beeb-11812a4cf4bf/</link><title>Хто ризикує стати жертвою інформаційних атак в Європі?</title><description>Як російські інформаційні кампанії знаходять своїх жертв в європейських країнах, за що та проти чого борються вони та як на все це реагує Європарламент. Ми поспілкувались із депутатами Європарламенту, а також, із людьми на вулицях Страсбургу.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/449b423a-b052-47a4-beeb-11812a4cf4bf/</guid><pubDate>Fri, 29 Nov 2024 10:55:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2599</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/449b423a-b052-47a4-beeb-11812a4cf4bf.mp3?source=podcast" length="20796416" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Хто ризикує стати жертвою інформаційних атак в Європі?</itunes:subtitle><itunes:summary>Як російські інформаційні кампанії знаходять своїх жертв в європейських країнах, за що та проти чого борються вони та як на все це реагує Європарламент. Ми поспілкувались із депутатами Європарламенту, а також, із людьми на вулицях Страсбургу.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/449b423a-b052-47a4-beeb-11812a4cf4bf.mp3?source=podcast" fileSize="20796416" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як російські інформаційні кампанії знаходять своїх жертв в європейських країнах, за що та проти чого борються вони та як на все це реагує Європарламент. Ми поспілкувались із депутатами Європарламенту, а також, із людьми на вулицях Страсбургу.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f8940fde-9ab8-4111-ae4f-b514f1d65019/</link><title>Росія веде проти Заходу дезінформаційну енергетичну війну</title><description>Росіяни використовують енергетичну зброю для ведення зовнішньої політики в Центральній та Східній Європі, та й загалом у глобальному масштабі, з самого початку створення Російської Федерації, тобто від розвалу совєцкого союзу.
Раніше це також був важливий інструмент у проведенні їх зовнішньої політики. Вони зрозуміли, що енергетика, насамперед, галузь, пов’язана з їх енергетичною сировиною, вуглеводнями, газом і нафтою, є дуже важливим способом впливу на політику західних країн, насамперед, у європейському масштабі і, звичайно, на країни Центральної та Східної Європи.
Росія лякає, а також погрожує інцидентами з українською транспортною системою, щоб поляки не покладалися на енергетичну співпрацю з українцями, хоча тут багато сфер співпраці, як в електроенергетиці, так і в газовій сфері.
Як росія дезінформцє у сфері енергетики Європи, зокрема Польщі?
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f8940fde-9ab8-4111-ae4f-b514f1d65019/</guid><pubDate>Thu, 28 Nov 2024 22:15:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1887</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f8940fde-9ab8-4111-ae4f-b514f1d65019.mp3?source=podcast" length="45316096" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Росія веде проти Заходу дезінформаційну енергетичну війну</itunes:subtitle><itunes:summary>Росіяни використовують енергетичну зброю для ведення зовнішньої політики в Центральній та Східній Європі, та й загалом у глобальному масштабі, з самого початку створення Російської Федерації, тобто від розвалу совєцкого союзу.
Раніше це також був важливий інструмент у проведенні їх зовнішньої політики. Вони зрозуміли, що енергетика, насамперед, галузь, пов’язана з їх енергетичною сировиною, вуглеводнями, газом і нафтою, є дуже важливим способом впливу на політику західних країн, насамперед, у європейському масштабі і, звичайно, на країни Центральної та Східної Європи.
Росія лякає, а також погрожує інцидентами з українською транспортною системою, щоб поляки не покладалися на енергетичну співпрацю з українцями, хоча тут багато сфер співпраці, як в електроенергетиці, так і в газовій сфері.
Як росія дезінформцє у сфері енергетики Європи, зокрема Польщі?
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f8940fde-9ab8-4111-ae4f-b514f1d65019.mp3?source=podcast" fileSize="45316096" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Росіяни використовують енергетичну зброю для ведення зовнішньої політики в Центральній та Східній Європі, та й загалом у глобальному масштабі, з самого початку створення Російської Федерації, тобто від розвалу совєцкого союзу.
Раніше це також був важливий інструмент у проведенні їх зовнішньої політики. Вони зрозуміли, що енергетика, насамперед, галузь, пов’язана з їх енергетичною сировиною, вуглеводнями, газом і нафтою, є дуже важливим способом впливу на політику західних країн, насамперед, у європейському масштабі і, звичайно, на країни Центральної та Східної Європи.
Росія лякає, а також погрожує інцидентами з українською транспортною системою, щоб поляки не покладалися на енергетичну співпрацю з українцями, хоча тут багато сфер співпраці, як в електроенергетиці, так і в газовій сфері.
Як росія дезінформцє у сфері енергетики Європи, зокрема Польщі?
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6eee45da-0715-4344-9bb7-97d9a41178f6/</link><title>Експерт: «Фейки — найдешевша зброя масового впливу»</title><description>Як українським біженцям у Польщі не стати жертвами дезінформації і російських фейків? Про це Світлана Мялик поговорила із фахівцем з питань гібридної агресії, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6eee45da-0715-4344-9bb7-97d9a41178f6/</guid><pubDate>Wed, 27 Nov 2024 20:08:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1557</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6eee45da-0715-4344-9bb7-97d9a41178f6.mp3?source=podcast" length="24926208" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Експерт: «Фейки — найдешевша зброя масового впливу»</itunes:subtitle><itunes:summary>Як українським біженцям у Польщі не стати жертвами дезінформації і російських фейків? Про це Світлана Мялик поговорила із фахівцем з питань гібридної агресії, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6eee45da-0715-4344-9bb7-97d9a41178f6.mp3?source=podcast" fileSize="24926208" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як українським біженцям у Польщі не стати жертвами дезінформації і російських фейків? Про це Світлана Мялик поговорила із фахівцем з питань гібридної агресії, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8169681-c055-478b-a391-d0356c659ec0/</link><title>Протести на кордоні і фейки довкола агросектора України</title><description>Протестувальники із «Podkarpacka Wieś Oszukana» (Підкарпатське «Обдурене село»), які заблокували польсько-український кордон на переході Медика-Шегині, призупинили протест до 10 грудня. Цікаво, що цього разу протестувальники не мають вимог до України, як це було на початку року. Однак, український кордон вибрали як важіль тиску на польський уряд. Протести на початку року були підсилені неправдивою, часом перекрученою, а іноді й відверто фейковою інформацією у польських і українських медіа. Експерти говорять, що це також вплинуло на накручування ситуації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8169681-c055-478b-a391-d0356c659ec0/</guid><pubDate>Mon, 25 Nov 2024 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1804</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b8169681-c055-478b-a391-d0356c659ec0.mp3?source=podcast" length="43315200" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Протести на кордоні і фейки довкола агросектора України</itunes:subtitle><itunes:summary>Протестувальники із «Podkarpacka Wieś Oszukana» (Підкарпатське «Обдурене село»), які заблокували польсько-український кордон на переході Медика-Шегині, призупинили протест до 10 грудня. Цікаво, що цього разу протестувальники не мають вимог до України, як це було на початку року. Однак, український кордон вибрали як важіль тиску на польський уряд. Протести на початку року були підсилені неправдивою, часом перекрученою, а іноді й відверто фейковою інформацією у польських і українських медіа. Експерти говорять, що це також вплинуло на накручування ситуації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b8169681-c055-478b-a391-d0356c659ec0.mp3?source=podcast" fileSize="43315200" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Протестувальники із «Podkarpacka Wieś Oszukana» (Підкарпатське «Обдурене село»), які заблокували польсько-український кордон на переході Медика-Шегині, призупинили протест до 10 грудня. Цікаво, що цього разу протестувальники не мають вимог до України, як це було на початку року. Однак, український кордон вибрали як важіль тиску на польський уряд. Протести на початку року були підсилені неправдивою, часом перекрученою, а іноді й відверто фейковою інформацією у польських і українських медіа. Експерти говорять, що це також вплинуло на накручування ситуації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c88892e1-07c5-454b-b697-28904e77b1d1/</link><title>Українські підприємці розвінчують міфи про український бізнес у Польщі, а польські фермери знову блокують польсько-український кордон</title><description>Розмова з доктором економічних наук Алєксандром Лашеком із компанії «Deloitte» для Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) та Вавжиньцем Чубаком, професором факультету економіки Університету природничих наук у Познані, а також коментарі Катерини Глазкової, виконавчої директорки Спілки українських підприємців, Олександра Пестрикова, юриста, спеціаліста відділу адвокації Українського дому, та Геннадія Радченка, керівника аналітичного центру СУП</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c88892e1-07c5-454b-b697-28904e77b1d1/</guid><pubDate>Mon, 25 Nov 2024 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1524</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c88892e1-07c5-454b-b697-28904e77b1d1.mp3?source=podcast" length="24395776" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Українські підприємці розвінчують міфи про український бізнес у Польщі, а польські фермери знову блокують польсько-український кордон</itunes:subtitle><itunes:summary>Розмова з доктором економічних наук Алєксандром Лашеком із компанії «Deloitte» для Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) та Вавжиньцем Чубаком, професором факультету економіки Університету природничих наук у Познані, а також коментарі Катерини Глазкової, виконавчої директорки Спілки українських підприємців, Олександра Пестрикова, юриста, спеціаліста відділу адвокації Українського дому, та Геннадія Радченка, керівника аналітичного центру СУП</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c88892e1-07c5-454b-b697-28904e77b1d1.mp3?source=podcast" fileSize="24395776" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Розмова з доктором економічних наук Алєксандром Лашеком із компанії «Deloitte» для Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) та Вавжиньцем Чубаком, професором факультету економіки Університету природничих наук у Познані, а також коментарі Катерини Глазкової, виконавчої директорки Спілки українських підприємців, Олександра Пестрикова, юриста, спеціаліста відділу адвокації Українського дому, та Геннадія Радченка, керівника аналітичного центру СУП</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e916e61f-ad9e-40a3-a2b4-f682882e2bfa/</link><title>Анналена Бербок: Німеччина зробила фатальну помилку, піддавшись на заялякування путіна</title><description>«Гібридна війна путіна означає розкол Європи. Він сподівався ще тисячу днів тому, тому (бо раніше ми іноді мали суперечки), що ми не знайдемо спільної відповіді на це повномасштабне вторгнення, на загарбницьку війну. Він сильно помилявся». 
Про це очільниця МЗС Німеччини заявила під час пресконференції у Варшаві міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Франції та Італії.
Водночас ці спроби залякування є гібридними. Кібератаки, стеження, шпигування за критичною інфраструктурою. Раптом вибухають пакети, які перевозяться в літаках. Днями було пошкоджено кабель передачі даних між Фінляндією та Німеччиною та, ймовірно, також Швецією. Це не може бути просто випадковістю. Росія вчиняє диверсії і веде інформаційну війну.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк
</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e916e61f-ad9e-40a3-a2b4-f682882e2bfa/</guid><pubDate>Thu, 21 Nov 2024 13:42:00 GMT</pubDate><itunes:duration>850</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e916e61f-ad9e-40a3-a2b4-f682882e2bfa.mp3?source=podcast" length="20424704" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Анналена Бербок: Німеччина зробила фатальну помилку, піддавшись на заялякування путіна</itunes:subtitle><itunes:summary>«Гібридна війна путіна означає розкол Європи. Він сподівався ще тисячу днів тому, тому (бо раніше ми іноді мали суперечки), що ми не знайдемо спільної відповіді на це повномасштабне вторгнення, на загарбницьку війну. Він сильно помилявся». 
Про це очільниця МЗС Німеччини заявила під час пресконференції у Варшаві міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Франції та Італії.
Водночас ці спроби залякування є гібридними. Кібератаки, стеження, шпигування за критичною інфраструктурою. Раптом вибухають пакети, які перевозяться в літаках. Днями було пошкоджено кабель передачі даних між Фінляндією та Німеччиною та, ймовірно, також Швецією. Це не може бути просто випадковістю. Росія вчиняє диверсії і веде інформаційну війну.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк
</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e916e61f-ad9e-40a3-a2b4-f682882e2bfa.mp3?source=podcast" fileSize="20424704" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Гібридна війна путіна означає розкол Європи. Він сподівався ще тисячу днів тому, тому (бо раніше ми іноді мали суперечки), що ми не знайдемо спільної відповіді на це повномасштабне вторгнення, на загарбницьку війну. Він сильно помилявся». 
Про це очільниця МЗС Німеччини заявила під час пресконференції у Варшаві міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Франції та Італії.
Водночас ці спроби залякування є гібридними. Кібератаки, стеження, шпигування за критичною інфраструктурою. Раптом вибухають пакети, які перевозяться в літаках. Днями було пошкоджено кабель передачі даних між Фінляндією та Німеччиною та, ймовірно, також Швецією. Це не може бути просто випадковістю. Росія вчиняє диверсії і веде інформаційну війну.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк
</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8950a518-1327-4ddb-9199-56543c4665c6/</link><title>Як говорити з дітьми про інформаційну гігієну</title><description>Дарʼя Юрʼєва та Світлана Берестовська говорять про інформаційну гігієну, а саме про те, як навчити цьому дітей, а особливо підлітків</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8950a518-1327-4ddb-9199-56543c4665c6/</guid><pubDate>Wed, 20 Nov 2024 17:46:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1609</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8950a518-1327-4ddb-9199-56543c4665c6.mp3?source=podcast" length="25747456" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як говорити з дітьми про інформаційну гігієну</itunes:subtitle><itunes:summary>Дарʼя Юрʼєва та Світлана Берестовська говорять про інформаційну гігієну, а саме про те, як навчити цьому дітей, а особливо підлітків</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8950a518-1327-4ddb-9199-56543c4665c6.mp3?source=podcast" fileSize="25747456" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Дарʼя Юрʼєва та Світлана Берестовська говорять про інформаційну гігієну, а саме про те, як навчити цьому дітей, а особливо підлітків</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f9eb2704-6249-4059-ad7e-1e5db70ad0d7/</link><title>Повінь у Польщі й ураган у США — як росія робить винними українців</title><description>Росія вкладає величезні кошти в дезінформаційні дії на всіх площинах і в усьому світі. Про це говорить заступниця директора Департаменту стратегічної комунікації та протидії міжнародній дезінформації Міністерства закордонних справ Польщі Катажина Шаран. Десь більш успішно, десь менш, однак жодна країна, жодне суспільство, не можуть впевнено сказати, що вони захищені чи успішно протидіють російським дезінформаційним впливам. Тому протидія російській дезінформації сьогодні є дуже важливим чинником бортьби із російською агресією, бо вона — дезінфорамція — це і є одна зі складових російської агресії. Поки що не збройної, але не мненш небезпечнної</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f9eb2704-6249-4059-ad7e-1e5db70ad0d7/</guid><pubDate>Tue, 19 Nov 2024 20:21:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1242</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f9eb2704-6249-4059-ad7e-1e5db70ad0d7.mp3?source=podcast" length="29818880" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Повінь у Польщі й ураган у США — як росія робить винними українців</itunes:subtitle><itunes:summary>Росія вкладає величезні кошти в дезінформаційні дії на всіх площинах і в усьому світі. Про це говорить заступниця директора Департаменту стратегічної комунікації та протидії міжнародній дезінформації Міністерства закордонних справ Польщі Катажина Шаран. Десь більш успішно, десь менш, однак жодна країна, жодне суспільство, не можуть впевнено сказати, що вони захищені чи успішно протидіють російським дезінформаційним впливам. Тому протидія російській дезінформації сьогодні є дуже важливим чинником бортьби із російською агресією, бо вона — дезінфорамція — це і є одна зі складових російської агресії. Поки що не збройної, але не мненш небезпечнної</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f9eb2704-6249-4059-ad7e-1e5db70ad0d7.mp3?source=podcast" fileSize="29818880" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Росія вкладає величезні кошти в дезінформаційні дії на всіх площинах і в усьому світі. Про це говорить заступниця директора Департаменту стратегічної комунікації та протидії міжнародній дезінформації Міністерства закордонних справ Польщі Катажина Шаран. Десь більш успішно, десь менш, однак жодна країна, жодне суспільство, не можуть впевнено сказати, що вони захищені чи успішно протидіють російським дезінформаційним впливам. Тому протидія російській дезінформації сьогодні є дуже важливим чинником бортьби із російською агресією, бо вона — дезінфорамція — це і є одна зі складових російської агресії. Поки що не збройної, але не мненш небезпечнної</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/869226ae-e8fd-42cd-82d7-aa383b811b93/</link><title>Міністри МЗС країн ЄС у Варшаві: зупинити путінізацію Європи - спільне завдання</title><description>Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії.
Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії.
Передувала брифінгу зустріч міністрів «Великої П’ятірки» ЄС і Великої Британії, на якій очільники дипломатій країн ЄС мали обговорити питання європейської оборони та трансатлантичних відносин у поточній геополітичній ситуації, а також підтримку України.
Озвучити рішення зустрічі міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції зібралися в Палаці на острові у королівських купальнях у Варшаві. Місці символічному для Польщі. Тепер і для України.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/869226ae-e8fd-42cd-82d7-aa383b811b93/</guid><pubDate>Tue, 19 Nov 2024 18:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>714</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/869226ae-e8fd-42cd-82d7-aa383b811b93.mp3?source=podcast" length="17147904" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Міністри МЗС країн ЄС у Варшаві: зупинити путінізацію Європи - спільне завдання</itunes:subtitle><itunes:summary>Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії.
Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії.
Передувала брифінгу зустріч міністрів «Великої П’ятірки» ЄС і Великої Британії, на якій очільники дипломатій країн ЄС мали обговорити питання європейської оборони та трансатлантичних відносин у поточній геополітичній ситуації, а також підтримку України.
Озвучити рішення зустрічі міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції зібралися в Палаці на острові у королівських купальнях у Варшаві. Місці символічному для Польщі. Тепер і для України.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/869226ae-e8fd-42cd-82d7-aa383b811b93.mp3?source=podcast" fileSize="17147904" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії.
Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії.
Передувала брифінгу зустріч міністрів «Великої П’ятірки» ЄС і Великої Британії, на якій очільники дипломатій країн ЄС мали обговорити питання європейської оборони та трансатлантичних відносин у поточній геополітичній ситуації, а також підтримку України.
Озвучити рішення зустрічі міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції зібралися в Палаці на острові у королівських купальнях у Варшаві. Місці символічному для Польщі. Тепер і для України.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7a263acb-1f60-491d-b599-802a0da8cc11/</link><title>«Американське» Déjà vu: традиційні та не зовсім методи дезінформування в американській передвиборчій кампанії</title><description>Розмова про дезінформацію напередодні та навколо виборів президента США з професором Варшавської школи економіки Артуром Новаком-Фаром і Камілем Мікульським, докторантом Університету Короля Хуана Карлоса у Мадриді, а також враження двох американців українського походження</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7a263acb-1f60-491d-b599-802a0da8cc11/</guid><pubDate>Mon, 18 Nov 2024 09:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2225</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7a263acb-1f60-491d-b599-802a0da8cc11.mp3?source=podcast" length="35615744" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Американське» Déjà vu: традиційні та не зовсім методи дезінформування в американській передвиборчій кампанії</itunes:subtitle><itunes:summary>Розмова про дезінформацію напередодні та навколо виборів президента США з професором Варшавської школи економіки Артуром Новаком-Фаром і Камілем Мікульським, докторантом Університету Короля Хуана Карлоса у Мадриді, а також враження двох американців українського походження</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7a263acb-1f60-491d-b599-802a0da8cc11.mp3?source=podcast" fileSize="35615744" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Розмова про дезінформацію напередодні та навколо виборів президента США з професором Варшавської школи економіки Артуром Новаком-Фаром і Камілем Мікульським, докторантом Університету Короля Хуана Карлоса у Мадриді, а також враження двох американців українського походження</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/df6d8fd4-51e0-4d6f-82f4-8da433db9694/</link><title>Як росія маніпулює інформацією та втручається у справи ЄС? Явище FIMI та боротьба з ним</title><description>Росія, окрім маніпулювання інформацією, використовує інші методи для дестабілізації країн ЄС. Це широкий набір гібридних інструментів, зокрема й агентів впливу, псевдоекспертів. Усі ці впливи помістили під парасольку поняття Foreign Information Manipulation and Interference (FIMI). Українською — іноземні маніпуляції інформацією та втручання. Цей термін — ширший, ніж «дезінформація», яка є частиною FIMI. Про російські впливи в Європейському Союзі та боротьбу з ними розповіли експертка ПІСМ Аґнєшка Лєґуцька та експертка NASK Алєксандра Міхаловська-Кубсь. Говорили з ними Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/df6d8fd4-51e0-4d6f-82f4-8da433db9694/</guid><pubDate>Sun, 17 Nov 2024 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1481</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/df6d8fd4-51e0-4d6f-82f4-8da433db9694.mp3?source=podcast" length="23710720" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Як росія маніпулює інформацією та втручається у справи ЄС? Явище FIMI та боротьба з ним</itunes:subtitle><itunes:summary>Росія, окрім маніпулювання інформацією, використовує інші методи для дестабілізації країн ЄС. Це широкий набір гібридних інструментів, зокрема й агентів впливу, псевдоекспертів. Усі ці впливи помістили під парасольку поняття Foreign Information Manipulation and Interference (FIMI). Українською — іноземні маніпуляції інформацією та втручання. Цей термін — ширший, ніж «дезінформація», яка є частиною FIMI. Про російські впливи в Європейському Союзі та боротьбу з ними розповіли експертка ПІСМ Аґнєшка Лєґуцька та експертка NASK Алєксандра Міхаловська-Кубсь. Говорили з ними Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/df6d8fd4-51e0-4d6f-82f4-8da433db9694.mp3?source=podcast" fileSize="23710720" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Росія, окрім маніпулювання інформацією, використовує інші методи для дестабілізації країн ЄС. Це широкий набір гібридних інструментів, зокрема й агентів впливу, псевдоекспертів. Усі ці впливи помістили під парасольку поняття Foreign Information Manipulation and Interference (FIMI). Українською — іноземні маніпуляції інформацією та втручання. Цей термін — ширший, ніж «дезінформація», яка є частиною FIMI. Про російські впливи в Європейському Союзі та боротьбу з ними розповіли експертка ПІСМ Аґнєшка Лєґуцька та експертка NASK Алєксандра Міхаловська-Кубсь. Говорили з ними Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e5360d35-e639-4d86-bda4-cdf118a9318a/</link><title>Польська експертка: заяви росії про денацифікацію України лягають на Заході у сприятливий ґрунт</title><description>Останнім часом різні країни почали брати до уваги нову сфtру бойових дій - людську свідомість. Про це говорить Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв. В цій сфері давно працює росія. Йдеться про концепцію когнітивної війни. Поступово вона вводиться в публічний дискурс на Заході. Маніпуляіція свідомістю людей для впливу на громадську думку з викорситанням різних методів є одним із аспектів підготовки сценарію для майбутніх загроз і воєн. Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв говорить, що один із перших таких проявів і прикладів - наративна лінія росії, яка підриває довіру до західної влади, вказуючи на те, що допомога Україні, мовляв, абсолютно не в інтересах жодної з країн, які це роблять, оскільки ті країни якимось чином збільшують свої економічні витрати, вони несуть ризик втрат енергії, уряди цих держав якимось чином забирають у громадян різні соціальні блага, і цей наратив має на меті підірвати довіру до влади цих країн. Розмовляв Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e5360d35-e639-4d86-bda4-cdf118a9318a/</guid><pubDate>Fri, 15 Nov 2024 20:59:00 GMT</pubDate><itunes:duration>675</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e5360d35-e639-4d86-bda4-cdf118a9318a.mp3?source=podcast" length="16219136" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польська експертка: заяви росії про денацифікацію України лягають на Заході у сприятливий ґрунт</itunes:subtitle><itunes:summary>Останнім часом різні країни почали брати до уваги нову сфtру бойових дій - людську свідомість. Про це говорить Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв. В цій сфері давно працює росія. Йдеться про концепцію когнітивної війни. Поступово вона вводиться в публічний дискурс на Заході. Маніпуляіція свідомістю людей для впливу на громадську думку з викорситанням різних методів є одним із аспектів підготовки сценарію для майбутніх загроз і воєн. Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв говорить, що один із перших таких проявів і прикладів - наративна лінія росії, яка підриває довіру до західної влади, вказуючи на те, що допомога Україні, мовляв, абсолютно не в інтересах жодної з країн, які це роблять, оскільки ті країни якимось чином збільшують свої економічні витрати, вони несуть ризик втрат енергії, уряди цих держав якимось чином забирають у громадян різні соціальні блага, і цей наратив має на меті підірвати довіру до влади цих країн. Розмовляв Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e5360d35-e639-4d86-bda4-cdf118a9318a.mp3?source=podcast" fileSize="16219136" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Останнім часом різні країни почали брати до уваги нову сфtру бойових дій - людську свідомість. Про це говорить Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв. В цій сфері давно працює росія. Йдеться про концепцію когнітивної війни. Поступово вона вводиться в публічний дискурс на Заході. Маніпуляіція свідомістю людей для впливу на громадську думку з викорситанням різних методів є одним із аспектів підготовки сценарію для майбутніх загроз і воєн. Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв говорить, що один із перших таких проявів і прикладів - наративна лінія росії, яка підриває довіру до західної влади, вказуючи на те, що допомога Україні, мовляв, абсолютно не в інтересах жодної з країн, які це роблять, оскільки ті країни якимось чином збільшують свої економічні витрати, вони несуть ризик втрат енергії, уряди цих держав якимось чином забирають у громадян різні соціальні блага, і цей наратив має на меті підірвати довіру до влади цих країн. Розмовляв Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/588988be-1042-4f08-97aa-51c75ded2e89/</link><title>Трамп поговорив з путіним. Кому вигідна така дезінформація?</title><description>Епоха дезінформації триває, навіть поважні медіа можуть помилятися. Про те, кому потрібна дезінформаційна хвиля щодо розмови путіна та Трампа, поговорили з американським політологом Джейсоном Смартом, Ґжеґожем Кучинським директором програми «Євразія» в аналітичному центрі Warsaw Institute та українським політтехнологом Ярославом Макитрою</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/588988be-1042-4f08-97aa-51c75ded2e89/</guid><pubDate>Fri, 15 Nov 2024 18:59:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2731</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/588988be-1042-4f08-97aa-51c75ded2e89.mp3?source=podcast" length="21851136" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Трамп поговорив з путіним. Кому вигідна така дезінформація?</itunes:subtitle><itunes:summary>Епоха дезінформації триває, навіть поважні медіа можуть помилятися. Про те, кому потрібна дезінформаційна хвиля щодо розмови путіна та Трампа, поговорили з американським політологом Джейсоном Смартом, Ґжеґожем Кучинським директором програми «Євразія» в аналітичному центрі Warsaw Institute та українським політтехнологом Ярославом Макитрою</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/588988be-1042-4f08-97aa-51c75ded2e89.mp3?source=podcast" fileSize="21851136" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Епоха дезінформації триває, навіть поважні медіа можуть помилятися. Про те, кому потрібна дезінформаційна хвиля щодо розмови путіна та Трампа, поговорили з американським політологом Джейсоном Смартом, Ґжеґожем Кучинським директором програми «Євразія» в аналітичному центрі Warsaw Institute та українським політтехнологом Ярославом Макитрою</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f995b950-00a5-44a0-adef-984f3b2065c9/</link><title>Польський експерт: наступ українців на територію РФ - найкращий приклад маскування</title><description>Війна в Україні показала характер нової війни. Про це говорить полковник запасу, професор, доктор наук Марек Вжосек із Академії військових мистецтв. Попри застосування так званої звичайної, конвенційної зброї, обидві сторони - українці і росіяни - успішніше чи менш успішно використовують і застосовують різні інформаційні, дезінформаційні, маскувальні технології. Зрештою, введення противника в оману - це один лише з елементів цілого комплексу засобів ураження. Важливо те, що росія діє цими засобами не тільки і не стільки на військових на лінії фронту, як на цивільних осіб. В тому числі на Заході. Хоч і використовує проти них і звичайну, конвенційну зброю. На щастя для Заходу, поки що лише в Україні. Матеріал підготував Володимир Гарматюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f995b950-00a5-44a0-adef-984f3b2065c9/</guid><pubDate>Thu, 14 Nov 2024 12:45:00 GMT</pubDate><itunes:duration>580</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f995b950-00a5-44a0-adef-984f3b2065c9.mp3?source=podcast" length="13942784" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польський експерт: наступ українців на територію РФ - найкращий приклад маскування</itunes:subtitle><itunes:summary>Війна в Україні показала характер нової війни. Про це говорить полковник запасу, професор, доктор наук Марек Вжосек із Академії військових мистецтв. Попри застосування так званої звичайної, конвенційної зброї, обидві сторони - українці і росіяни - успішніше чи менш успішно використовують і застосовують різні інформаційні, дезінформаційні, маскувальні технології. Зрештою, введення противника в оману - це один лише з елементів цілого комплексу засобів ураження. Важливо те, що росія діє цими засобами не тільки і не стільки на військових на лінії фронту, як на цивільних осіб. В тому числі на Заході. Хоч і використовує проти них і звичайну, конвенційну зброю. На щастя для Заходу, поки що лише в Україні. Матеріал підготував Володимир Гарматюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f995b950-00a5-44a0-adef-984f3b2065c9.mp3?source=podcast" fileSize="13942784" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Війна в Україні показала характер нової війни. Про це говорить полковник запасу, професор, доктор наук Марек Вжосек із Академії військових мистецтв. Попри застосування так званої звичайної, конвенційної зброї, обидві сторони - українці і росіяни - успішніше чи менш успішно використовують і застосовують різні інформаційні, дезінформаційні, маскувальні технології. Зрештою, введення противника в оману - це один лише з елементів цілого комплексу засобів ураження. Важливо те, що росія діє цими засобами не тільки і не стільки на військових на лінії фронту, як на цивільних осіб. В тому числі на Заході. Хоч і використовує проти них і звичайну, конвенційну зброю. На щастя для Заходу, поки що лише в Україні. Матеріал підготував Володимир Гарматюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/db2dffd9-d859-4856-924f-27c281ea4387/</link><title>МЗС Польщі: інформуємо партнерів у світі про те, що відбувається в Україні</title><description>Польща дружньо ставиться до України і пояснює своїм союзникам, як виглядає ситуація в Україні, а також іншим, які ще перебувають під російським впливом. Про це заявив речник МЗС Польщі Павел Вронський. Польська дипломатія намагається інформувати ці країни про реальну ситуацію в Україні. Також, за словами Павела Вронського, Польща навчила понад два десятки тисяч українських військових на своїй території. Про це речник МЗС Польщі Павел Вронський розповів у розмові із кореспондентом Польського радіо для України Володимиром Гарматюком. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/db2dffd9-d859-4856-924f-27c281ea4387/</guid><pubDate>Thu, 14 Nov 2024 12:25:00 GMT</pubDate><itunes:duration>676</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/db2dffd9-d859-4856-924f-27c281ea4387.mp3?source=podcast" length="16244736" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>МЗС Польщі: інформуємо партнерів у світі про те, що відбувається в Україні</itunes:subtitle><itunes:summary>Польща дружньо ставиться до України і пояснює своїм союзникам, як виглядає ситуація в Україні, а також іншим, які ще перебувають під російським впливом. Про це заявив речник МЗС Польщі Павел Вронський. Польська дипломатія намагається інформувати ці країни про реальну ситуацію в Україні. Також, за словами Павела Вронського, Польща навчила понад два десятки тисяч українських військових на своїй території. Про це речник МЗС Польщі Павел Вронський розповів у розмові із кореспондентом Польського радіо для України Володимиром Гарматюком. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/db2dffd9-d859-4856-924f-27c281ea4387.mp3?source=podcast" fileSize="16244736" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Польща дружньо ставиться до України і пояснює своїм союзникам, як виглядає ситуація в Україні, а також іншим, які ще перебувають під російським впливом. Про це заявив речник МЗС Польщі Павел Вронський. Польська дипломатія намагається інформувати ці країни про реальну ситуацію в Україні. Також, за словами Павела Вронського, Польща навчила понад два десятки тисяч українських військових на своїй території. Про це речник МЗС Польщі Павел Вронський розповів у розмові із кореспондентом Польського радіо для України Володимиром Гарматюком. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b2887a80-06b0-4db1-8a0a-20900f969418/</link><title>Польський експерт: люди в уніформі часто забувають, що дезінформація - також зброя</title><description>Росія веде проти Заходу інформаційну війну. В соцмережах, на полях ООН, у проросійських західних ЗМІ і через політиків, громадські організації, через суспільство. Про це говорять зокрема польські науковці, які займаються дослідженням тематики. Один із них професор Академії, декан факультету командування і морських операцій Войцех Соколовський.  Маніпуляції, створення фейків, пропаганда і дезінформація — лише окремі елементи одного цілого — гібридної війни проти Заходу: ЄС, НАТО, а також проти України та решти світу — США, Азії чи так званого Глобального Півдня. Відповідні служби у Польщі щоденно виявляють і реагують на загрози, а польські фахівці аналізують отримані дані, щоби протистояти на всіх рівнях — політичному, економічному, військовому, суспільному. Про це, зокрема, говорили під час конференції на тему дезінформації, що відбулася в Ґдині на базі Військово-морської академії. Із професором Академії, деканом факультету командування і морських операцій Войцехом Соколовським говорив Володимир Гарматюк</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b2887a80-06b0-4db1-8a0a-20900f969418/</guid><pubDate>Thu, 14 Nov 2024 10:46:00 GMT</pubDate><itunes:duration>652</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b2887a80-06b0-4db1-8a0a-20900f969418.mp3?source=podcast" length="15664128" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польський експерт: люди в уніформі часто забувають, що дезінформація - також зброя</itunes:subtitle><itunes:summary>Росія веде проти Заходу інформаційну війну. В соцмережах, на полях ООН, у проросійських західних ЗМІ і через політиків, громадські організації, через суспільство. Про це говорять зокрема польські науковці, які займаються дослідженням тематики. Один із них професор Академії, декан факультету командування і морських операцій Войцех Соколовський.  Маніпуляції, створення фейків, пропаганда і дезінформація — лише окремі елементи одного цілого — гібридної війни проти Заходу: ЄС, НАТО, а також проти України та решти світу — США, Азії чи так званого Глобального Півдня. Відповідні служби у Польщі щоденно виявляють і реагують на загрози, а польські фахівці аналізують отримані дані, щоби протистояти на всіх рівнях — політичному, економічному, військовому, суспільному. Про це, зокрема, говорили під час конференції на тему дезінформації, що відбулася в Ґдині на базі Військово-морської академії. Із професором Академії, деканом факультету командування і морських операцій Войцехом Соколовським говорив Володимир Гарматюк</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b2887a80-06b0-4db1-8a0a-20900f969418.mp3?source=podcast" fileSize="15664128" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Росія веде проти Заходу інформаційну війну. В соцмережах, на полях ООН, у проросійських західних ЗМІ і через політиків, громадські організації, через суспільство. Про це говорять зокрема польські науковці, які займаються дослідженням тематики. Один із них професор Академії, декан факультету командування і морських операцій Войцех Соколовський.  Маніпуляції, створення фейків, пропаганда і дезінформація — лише окремі елементи одного цілого — гібридної війни проти Заходу: ЄС, НАТО, а також проти України та решти світу — США, Азії чи так званого Глобального Півдня. Відповідні служби у Польщі щоденно виявляють і реагують на загрози, а польські фахівці аналізують отримані дані, щоби протистояти на всіх рівнях — політичному, економічному, військовому, суспільному. Про це, зокрема, говорили під час конференції на тему дезінформації, що відбулася в Ґдині на базі Військово-морської академії. Із професором Академії, деканом факультету командування і морських операцій Войцехом Соколовським говорив Володимир Гарматюк</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/86d78103-ddcf-4cdf-9e21-f8393d7c4485/</link><title>NASK:  дебанкінг і пребанкінг у формуванні імунітету людей до дезінформації</title><description>На міжнародному круглому столі в Національному науково-дослідному інституті NASK у Варшаві провідні експерти з усього світу, представники організацій і державних інституцій говорили про вплив дезінформації на виборчі процеси та про можливості формування імунітету до дезінформації
Коментарі Маґдалени Вільчинської, директорки відділу захисту інформації в кіберпросторі NASK і Адама Марчинського, заступника директора NASK – директора із кібербезпеки та інновацій. Керівник групи аналізу наративних тенденцій і перевірки фактів NASK Анджей Козловський говорить про можливості превенції щодо дезінформації</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/86d78103-ddcf-4cdf-9e21-f8393d7c4485/</guid><pubDate>Mon, 11 Nov 2024 09:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1018</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/86d78103-ddcf-4cdf-9e21-f8393d7c4485.mp3?source=podcast" length="16293888" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>NASK:  дебанкінг і пребанкінг у формуванні імунітету людей до дезінформації</itunes:subtitle><itunes:summary>На міжнародному круглому столі в Національному науково-дослідному інституті NASK у Варшаві провідні експерти з усього світу, представники організацій і державних інституцій говорили про вплив дезінформації на виборчі процеси та про можливості формування імунітету до дезінформації
Коментарі Маґдалени Вільчинської, директорки відділу захисту інформації в кіберпросторі NASK і Адама Марчинського, заступника директора NASK – директора із кібербезпеки та інновацій. Керівник групи аналізу наративних тенденцій і перевірки фактів NASK Анджей Козловський говорить про можливості превенції щодо дезінформації</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/86d78103-ddcf-4cdf-9e21-f8393d7c4485.mp3?source=podcast" fileSize="16293888" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">На міжнародному круглому столі в Національному науково-дослідному інституті NASK у Варшаві провідні експерти з усього світу, представники організацій і державних інституцій говорили про вплив дезінформації на виборчі процеси та про можливості формування імунітету до дезінформації
Коментарі Маґдалени Вільчинської, директорки відділу захисту інформації в кіберпросторі NASK і Адама Марчинського, заступника директора NASK – директора із кібербезпеки та інновацій. Керівник групи аналізу наративних тенденцій і перевірки фактів NASK Анджей Козловський говорить про можливості превенції щодо дезінформації</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2001931a-e031-4cf2-8411-6a7583ae8bca/</link><title>Що бринить у політичному повітрі: про особливості політичної атмосфери в Молдові та Болгарії напередодні та під час виборів</title><description>Маріанна Присяжнюк, аналітикиня у європейському проєкті ATHENA з протидії російським інформаційним загрозам і професор Софійського університету «Св. Климент Охридський» Іван Кьосев, юрист і політолог, говорять про інформаційну обстановку навколо виборів у Молдові й Болгарії</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2001931a-e031-4cf2-8411-6a7583ae8bca/</guid><pubDate>Tue, 05 Nov 2024 09:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1575</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2001931a-e031-4cf2-8411-6a7583ae8bca.mp3?source=podcast" length="25213952" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Що бринить у політичному повітрі: про особливості політичної атмосфери в Молдові та Болгарії напередодні та під час виборів</itunes:subtitle><itunes:summary>Маріанна Присяжнюк, аналітикиня у європейському проєкті ATHENA з протидії російським інформаційним загрозам і професор Софійського університету «Св. Климент Охридський» Іван Кьосев, юрист і політолог, говорять про інформаційну обстановку навколо виборів у Молдові й Болгарії</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2001931a-e031-4cf2-8411-6a7583ae8bca.mp3?source=podcast" fileSize="25213952" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Маріанна Присяжнюк, аналітикиня у європейському проєкті ATHENA з протидії російським інформаційним загрозам і професор Софійського університету «Св. Климент Охридський» Іван Кьосев, юрист і політолог, говорять про інформаційну обстановку навколо виборів у Молдові й Болгарії</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0eb2621c-a14d-4a5f-91f6-75202179b10c/</link><title>Чим місінформація відрізняється від дезінформації і що робити, якщо не можемо їх розрізнити</title><description>У передачі Сніжана Чернюк визначає, як розуміють терміни дезінформація, фейк, місінформація та пропаганда рандомні співрозмовники й експерти — аналітик фундації Infoops Polska Максим Сієр і експертка організації StopFake Маріанною Присяжнюк. А також — чому саме в Інтернеті ми найбільше зустрічаємо інфораційні маніпуляції, дезінформацію та фейки</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0eb2621c-a14d-4a5f-91f6-75202179b10c/</guid><pubDate>Tue, 29 Oct 2024 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1408</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0eb2621c-a14d-4a5f-91f6-75202179b10c.mp3?source=podcast" length="22545408" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Чим місінформація відрізняється від дезінформації і що робити, якщо не можемо їх розрізнити</itunes:subtitle><itunes:summary>У передачі Сніжана Чернюк визначає, як розуміють терміни дезінформація, фейк, місінформація та пропаганда рандомні співрозмовники й експерти — аналітик фундації Infoops Polska Максим Сієр і експертка організації StopFake Маріанною Присяжнюк. А також — чому саме в Інтернеті ми найбільше зустрічаємо інфораційні маніпуляції, дезінформацію та фейки</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0eb2621c-a14d-4a5f-91f6-75202179b10c.mp3?source=podcast" fileSize="22545408" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У передачі Сніжана Чернюк визначає, як розуміють терміни дезінформація, фейк, місінформація та пропаганда рандомні співрозмовники й експерти — аналітик фундації Infoops Polska Максим Сієр і експертка організації StopFake Маріанною Присяжнюк. А також — чому саме в Інтернеті ми найбільше зустрічаємо інфораційні маніпуляції, дезінформацію та фейки</content></item></channel></rss>