<rss xmlns:a10="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:media="//search.yahoo.com/mrss/"><title>Історія</title><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link><description>Найбільш важливі і цікаві сторінки минулого Польщі, України та Європи. Це також розмови про вплив історії на сучасність, аналіз історичної політики та політики пам’яті.</description><language>uk</language><copyright>Copyright Polskie Radio S.A.</copyright><webMaster>podcastpodcast3@gmail.com</webMaster><managingEditor>podcastpodcast3@gmail.com</managingEditor><image><title>Історія</title><url>https://static.prsa.pl/images/d28707a7-6d6e-4368-a7cc-84a112b62726.jpg</url><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link></image><itunes:summary>Найбільш важливі і цікаві сторінки минулого Польщі, України та Європи. Це також розмови про вплив історії на сучасність, аналіз історичної політики та політики пам’яті.</itunes:summary><itunes:subtitle>Історія</itunes:subtitle><itunes:explicit>No</itunes:explicit><itunes:category text="History" /><itunes:author>Polskie Radio S.A.</itunes:author><itunes:owner><itunes:name>Polskie Radio S.A.</itunes:name><itunes:email>podcastpodcast3@gmail.com</itunes:email></itunes:owner><itunes:keywords>українська історія, історія України, польська історія. Історія Польщі</itunes:keywords><itunes:image href="https://static.prsa.pl/images/d28707a7-6d6e-4368-a7cc-84a112b62726.jpg" /><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5/</link><title>Станіслав Стемповський — польський міністр УНР і наставник Єжи Ґедройця</title><description>Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5/</guid><pubDate>Fri, 03 Jul 2026 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1332</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5.mp3?source=podcast" length="42649600" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Станіслав Стемповський — польський міністр УНР і наставник Єжи Ґедройця</itunes:subtitle><itunes:summary>Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5.mp3?source=podcast" fileSize="42649600" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5/</link><title>Познанський Червень'56 — перший масовий суспільний виступ у соцтаборі, який переріс у збройний виступ робітників</title><description>Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5/</guid><pubDate>Tue, 30 Jun 2026 23:55:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1629</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5.mp3?source=podcast" length="52129792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Познанський Червень'56 — перший масовий суспільний виступ у соцтаборі, який переріс у збройний виступ робітників</itunes:subtitle><itunes:summary>Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5.mp3?source=podcast" fileSize="52129792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640/</link><title>Лукаш Адамський: «Обидві країни сильно втрачають на нинішньому конфлікті»</title><description>Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640/</guid><pubDate>Sun, 28 Jun 2026 23:52:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1396</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640.mp3?source=podcast" length="55866368" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Лукаш Адамський: «Обидві країни сильно втрачають на нинішньому конфлікті»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640.mp3?source=podcast" fileSize="55866368" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641/</link><title>Професор Шаповал: НТС твердив, що Тризуб є символом першої російської державності, а українці привласнили його собі</title><description>Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641/</guid><pubDate>Tue, 23 Jun 2026 10:19:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1120</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641.mp3?source=podcast" length="35847168" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Шаповал: НТС твердив, що Тризуб є символом першої російської державності, а українці привласнили його собі</itunes:subtitle><itunes:summary>Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641.mp3?source=podcast" fileSize="35847168" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6/</link><title>Спільні місця пам’яті — точки дотику, що пов'язують минуле України і Польщі</title><description>Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам’яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6/</guid><pubDate>Tue, 09 Jun 2026 14:21:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1396</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6.mp3?source=podcast" length="44686336" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Спільні місця пам’яті — точки дотику, що пов'язують минуле України і Польщі</itunes:subtitle><itunes:summary>Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам’яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6.mp3?source=podcast" fileSize="44686336" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам’яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06/</link><title>Фахівці: Попри всі труднощі, пошуково-ексгумаційні роботи в Польщі та Україні тривають</title><description>Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06/</guid><pubDate>Tue, 02 Jun 2026 20:57:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1549</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06.mp3?source=podcast" length="49574912" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Фахівці: Попри всі труднощі, пошуково-ексгумаційні роботи в Польщі та Україні тривають</itunes:subtitle><itunes:summary>Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06.mp3?source=podcast" fileSize="49574912" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957/</link><title>Професор Сергій Плохій: Урок тридцятих років залишається незасвоєним</title><description>Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957/</guid><pubDate>Thu, 28 May 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>881</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957.mp3?source=podcast" length="28208128" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Сергій Плохій: Урок тридцятих років залишається незасвоєним</itunes:subtitle><itunes:summary>Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957.mp3?source=podcast" fileSize="28208128" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2/</link><title>Грубешівська операція ВіН і УПА — важке братерство зброї у боротьбі проти спільного ворога</title><description>Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2/</guid><pubDate>Tue, 26 May 2026 20:06:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1622</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2.mp3?source=podcast" length="51926016" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Грубешівська операція ВіН і УПА — важке братерство зброї у боротьбі проти спільного ворога</itunes:subtitle><itunes:summary>Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2.mp3?source=podcast" fileSize="51926016" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba/</link><title>У Любліні вшанували пам’ять Симона Петлюри до 100-річчя його загибелі</title><description>У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba/</guid><pubDate>Sun, 24 May 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>673</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba.mp3?source=podcast" length="10779648" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні вшанували пам’ять Симона Петлюри до 100-річчя його загибелі</itunes:subtitle><itunes:summary>У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba.mp3?source=podcast" fileSize="10779648" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb/</link><title>Уроки свободи Яцека Куроня для Польщі та України</title><description>Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb/</guid><pubDate>Sat, 23 May 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1329</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb.mp3?source=podcast" length="21272576" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Уроки свободи Яцека Куроня для Польщі та України</itunes:subtitle><itunes:summary>Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb.mp3?source=podcast" fileSize="21272576" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf/</link><title>Професор Хвальба: Пілсудський не планував Травневий переворот — це була імпровізація</title><description>Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf/</guid><pubDate>Tue, 19 May 2026 15:11:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1357</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf.mp3?source=podcast" length="21719040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Хвальба: Пілсудський не планував Травневий переворот — це була імпровізація</itunes:subtitle><itunes:summary>Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf.mp3?source=podcast" fileSize="21719040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622/</link><title>«Пов’язати Україну з Європою»: Єжи Ґедройць — про східну політику Польщі</title><description>Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622/</guid><pubDate>Fri, 15 May 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>949</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622.mp3?source=podcast" length="15192064" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Пов’язати Україну з Європою»: Єжи Ґедройць — про східну політику Польщі</itunes:subtitle><itunes:summary>Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622.mp3?source=podcast" fileSize="15192064" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf/</link><title>Польсько-український історичний конгрес в Баранові Сандомирському — нова віха у діалозі щодо минулого Польщі й України</title><description>Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf/</guid><pubDate>Tue, 12 May 2026 22:33:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1405</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf.mp3?source=podcast" length="22495232" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польсько-український історичний конгрес в Баранові Сандомирському — нова віха у діалозі щодо минулого Польщі й України</itunes:subtitle><itunes:summary>Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf.mp3?source=podcast" fileSize="22495232" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb/</link><title>На Підкарпатті відбувся Польсько-український конгрес істориків</title><description>У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb/</guid><pubDate>Sat, 09 May 2026 18:49:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1621</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb.mp3?source=podcast" length="25945088" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>На Підкарпатті відбувся Польсько-український конгрес істориків</itunes:subtitle><itunes:summary>У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb.mp3?source=podcast" fileSize="25945088" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9/</link><title>Паризька «Культура» будувала союзи понад кордонами</title><description>Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9/</guid><pubDate>Sat, 09 May 2026 17:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1062</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9.mp3?source=podcast" length="17000448" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Паризька «Культура» будувала союзи понад кордонами</itunes:subtitle><itunes:summary>Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9.mp3?source=podcast" fileSize="17000448" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856/</link><title>Історик: Попри скруту, громада та місцева влада самовіддано поставилися до польських дітей, які прибули до Барселони після жахіть германізації</title><description>Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856/</guid><pubDate>Tue, 05 May 2026 15:37:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1603</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856.mp3?source=podcast" length="25647104" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: Попри скруту, громада та місцева влада самовіддано поставилися до польських дітей, які прибули до Барселони після жахіть германізації</itunes:subtitle><itunes:summary>Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856.mp3?source=podcast" fileSize="25647104" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15/</link><title>3 травня: Конституція як символ свободи </title><description>Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15/</guid><pubDate>Sun, 03 May 2026 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1506</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15.mp3?source=podcast" length="60240896" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>3 травня: Конституція як символ свободи </itunes:subtitle><itunes:summary>Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15.mp3?source=podcast" fileSize="60240896" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a/</link><title>Юрій Щербак: Чорнобиль став провісником і каталізатором розпаду СССР та народження незалежної України</title><description>Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a/</guid><pubDate>Tue, 28 Apr 2026 11:42:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1591</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a.mp3?source=podcast" length="25470976" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Юрій Щербак: Чорнобиль став провісником і каталізатором розпаду СССР та народження незалежної України</itunes:subtitle><itunes:summary>Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a.mp3?source=podcast" fileSize="25470976" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3/</link><title>Літературознавець: Творчість Соми Морґенштерна є добрим спростуванням образу українців як антисемітів і погромників</title><description>Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3/</guid><pubDate>Tue, 21 Apr 2026 15:11:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1861</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3.mp3?source=podcast" length="59553792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Літературознавець: Творчість Соми Морґенштерна є добрим спростуванням образу українців як антисемітів і погромників</itunes:subtitle><itunes:summary>Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3.mp3?source=podcast" fileSize="59553792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34/</link><title>Зв'язки Юзефа Чапського відкривали двері перед паризькою «Культурою»</title><description>Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34/</guid><pubDate>Fri, 17 Apr 2026 20:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1368</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34.mp3?source=podcast" length="21897216" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Зв'язки Юзефа Чапського відкривали двері перед паризькою «Культурою»</itunes:subtitle><itunes:summary>Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34.mp3?source=podcast" fileSize="21897216" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e/</link><title>Історик: Катинь є свідченням злочинної сутності Совєтського Союзу і водночас дає розуміння, чим є сучасна Росія</title><description>Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e/</guid><pubDate>Mon, 13 Apr 2026 20:27:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1460</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e.mp3?source=podcast" length="23359488" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: Катинь є свідченням злочинної сутності Совєтського Союзу і водночас дає розуміння, чим є сучасна Росія</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e.mp3?source=podcast" fileSize="23359488" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0/</link><title>Лауреат нагороди «Східного огляду»: Війна РФ проти України нераціональна, але у росіян своя «раціональність»</title><description>У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0/</guid><pubDate>Tue, 31 Mar 2026 12:29:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1715</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0.mp3?source=podcast" length="27449344" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Лауреат нагороди «Східного огляду»: Війна РФ проти України нераціональна, але у росіян своя «раціональність»</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0.mp3?source=podcast" fileSize="27449344" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26/</link><title>Архів Польського радіо відкриває невідомі матеріали про паризьку «Культуру»</title><description>Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26/</guid><pubDate>Fri, 27 Mar 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>859</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26.mp3?source=podcast" length="13755392" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Архів Польського радіо відкриває невідомі матеріали про паризьку «Культуру»</itunes:subtitle><itunes:summary>Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26.mp3?source=podcast" fileSize="13755392" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d/</link><title>Томаш Марацевич: Балтика мала такий же вплив на народи, які жили біля неї, як і Середземне море на народи Середземномор’я</title><description>Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d/</guid><pubDate>Tue, 24 Mar 2026 15:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1747</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d.mp3?source=podcast" length="27963392" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Томаш Марацевич: Балтика мала такий же вплив на народи, які жили біля неї, як і Середземне море на народи Середземномор’я</itunes:subtitle><itunes:summary>Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d.mp3?source=podcast" fileSize="27963392" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262/</link><title>Україна в політичному мисленні Юліуша Мєрошевського</title><description>Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262/</guid><pubDate>Sat, 21 Mar 2026 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1546</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262.mp3?source=podcast" length="24741888" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Україна в політичному мисленні Юліуша Мєрошевського</itunes:subtitle><itunes:summary>Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262.mp3?source=podcast" fileSize="24741888" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6/</link><title>Львівський псевдособор 1946 року: анатомія совєтської спецоперації з ліквідації Греко-Католицької Церкви</title><description>Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6/</guid><pubDate>Tue, 17 Mar 2026 10:34:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1668</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6.mp3?source=podcast" length="26692608" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Львівський псевдособор 1946 року: анатомія совєтської спецоперації з ліквідації Греко-Католицької Церкви</itunes:subtitle><itunes:summary>Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6.mp3?source=podcast" fileSize="26692608" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a/</link><title>Шевченкове слово, що єднає: українсько-польський діалог у Варшаві</title><description>9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам’ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a/</guid><pubDate>Sun, 15 Mar 2026 23:32:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1490</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a.mp3?source=podcast" length="23858176" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Шевченкове слово, що єднає: українсько-польський діалог у Варшаві</itunes:subtitle><itunes:summary>9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам’ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a.mp3?source=podcast" fileSize="23858176" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам’ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d/</link><title>Польсько-українська історична пам’ять: шляхи примирення</title><description>На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d/</guid><pubDate>Fri, 13 Mar 2026 20:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1377</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d.mp3?source=podcast" length="22033408" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польсько-українська історична пам’ять: шляхи примирення</itunes:subtitle><itunes:summary>На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d.mp3?source=podcast" fileSize="22033408" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961/</link><title>Професор Кеймен: Після катастрофи 1898 року кастильські автори створили міф «двох Іспаній», ідеалізуючи Золоту добу як епоху успіхів</title><description>«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961/</guid><pubDate>Tue, 10 Mar 2026 15:12:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1568</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961.mp3?source=podcast" length="50187264" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Кеймен: Після катастрофи 1898 року кастильські автори створили міф «двох Іспаній», ідеалізуючи Золоту добу як епоху успіхів</itunes:subtitle><itunes:summary>«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961.mp3?source=podcast" fileSize="50187264" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5/</link><title>Урок Катині – спільна пам'ять Східної Європи</title><description>Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам’ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5/</guid><pubDate>Fri, 06 Mar 2026 21:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1596</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5.mp3?source=podcast" length="25542656" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Урок Катині – спільна пам'ять Східної Європи</itunes:subtitle><itunes:summary>Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам’ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5.mp3?source=podcast" fileSize="25542656" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам’ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426/</link><title>Сян і пам’ять уздовж ріки. Розмова з репортажисткою Ґражиною Бохенек</title><description>Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426/</guid><pubDate>Fri, 06 Mar 2026 19:35:33 GMT</pubDate><itunes:duration>1736</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426.mp3?source=podcast" length="27785216" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Сян і пам’ять уздовж ріки. Розмова з репортажисткою Ґражиною Бохенек</itunes:subtitle><itunes:summary>Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426.mp3?source=podcast" fileSize="27785216" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae/</link><title>Мариніст Томаш Марацевич: Коли пролунало «Будуємо порт», до Ґдині з’їхалися найактивніші, щоб з нуля збудувати нове місто</title><description>Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae/</guid><pubDate>Tue, 03 Mar 2026 10:04:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1151</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae.mp3?source=podcast" length="29895680" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Мариніст Томаш Марацевич: Коли пролунало «Будуємо порт», до Ґдині з’їхалися найактивніші, щоб з нуля збудувати нове місто</itunes:subtitle><itunes:summary>Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae.mp3?source=podcast" fileSize="29895680" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b/</link><title>90 років мовлення — Польське радіо для закордону святкує ювілей</title><description>За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b/</guid><pubDate>Sat, 28 Feb 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1082</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b.mp3?source=podcast" length="17311744" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>90 років мовлення — Польське радіо для закордону святкує ювілей</itunes:subtitle><itunes:summary>За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b.mp3?source=podcast" fileSize="17311744" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078/</link><title>Тривалий діалог: Польське радіо для закордону і Україна</title><description>Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078/</guid><pubDate>Sat, 28 Feb 2026 16:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1880</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078.mp3?source=podcast" length="30088192" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Тривалий діалог: Польське радіо для закордону і Україна</itunes:subtitle><itunes:summary>Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078.mp3?source=podcast" fileSize="30088192" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350/</link><title>Історик: Секретна доповідь Хрущова стала потужним каталізатором політичних криз у соцтаборі і серед компартій Західної Європи</title><description>Про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки» — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350/</guid><pubDate>Tue, 24 Feb 2026 13:38:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1640</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350.mp3?source=podcast" length="26238976" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: Секретна доповідь Хрущова стала потужним каталізатором політичних криз у соцтаборі і серед компартій Західної Європи</itunes:subtitle><itunes:summary>Про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки» — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350.mp3?source=podcast" fileSize="26238976" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки» — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00/</link><title>Четверта річниця повномасштабної війни РФ проти України. Історичний контекст</title><description>Історичний контекст та історичний приклад спільної боротьби за свободу Польщі та України, а також постатей, які стали символом польсько-українського братерства. Про це авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик говорила з ексдиректором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00/</guid><pubDate>Sun, 22 Feb 2026 23:53:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1494</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00.mp3?source=podcast" length="23907328" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Четверта річниця повномасштабної війни РФ проти України. Історичний контекст</itunes:subtitle><itunes:summary>Історичний контекст та історичний приклад спільної боротьби за свободу Польщі та України, а також постатей, які стали символом польсько-українського братерства. Про це авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик говорила з ексдиректором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00.mp3?source=podcast" fileSize="23907328" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історичний контекст та історичний приклад спільної боротьби за свободу Польщі та України, а також постатей, які стали символом польсько-українського братерства. Про це авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик говорила з ексдиректором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838/</link><title>Східна політика «Культури»: як еміграційна думка стала державною стратегією</title><description>Східна політика в уявленні кола паризької «Культури» була довготривалим інтелектуальним проєктом, у якому питання безпеки, незалежності сусідів і місця Польщі в Європі розглядалися разом.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838/</guid><pubDate>Sat, 21 Feb 2026 20:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1185</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838.mp3?source=podcast" length="18961408" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Східна політика «Культури»: як еміграційна думка стала державною стратегією</itunes:subtitle><itunes:summary>Східна політика в уявленні кола паризької «Культури» була довготривалим інтелектуальним проєктом, у якому питання безпеки, незалежності сусідів і місця Польщі в Європі розглядалися разом.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838.mp3?source=podcast" fileSize="18961408" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Східна політика в уявленні кола паризької «Культури» була довготривалим інтелектуальним проєктом, у якому питання безпеки, незалежності сусідів і місця Польщі в Європі розглядалися разом.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc/</link><title>Лютневі дні 2014. Спогади очевидців</title><description>Про Революцію Гідності 2013-2014 років у програмі Української служби Польського радіо згадують її очевидці.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc/</guid><pubDate>Thu, 19 Feb 2026 20:13:00 GMT</pubDate><itunes:duration>968</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc.mp3?source=podcast" length="15498240" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Лютневі дні 2014. Спогади очевидців</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Революцію Гідності 2013-2014 років у програмі Української служби Польського радіо згадують її очевидці.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc.mp3?source=podcast" fileSize="15498240" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Революцію Гідності 2013-2014 років у програмі Української служби Польського радіо згадують її очевидці.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e/</link><title>Дослідник: Костюшко був не лише другом чорношкірих і корінних американців, а й українських селян</title><description>Про сагу Тадеуша Костюшка (1746—1817) до 280-річчя його народження — розмова з Міхалом Бонком (Музей історії Польщі). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e/</guid><pubDate>Tue, 17 Feb 2026 13:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1751</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e.mp3?source=podcast" length="28015616" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Костюшко був не лише другом чорношкірих і корінних американців, а й українських селян</itunes:subtitle><itunes:summary>Про сагу Тадеуша Костюшка (1746—1817) до 280-річчя його народження — розмова з Міхалом Бонком (Музей історії Польщі). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e.mp3?source=podcast" fileSize="28015616" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про сагу Тадеуша Костюшка (1746—1817) до 280-річчя його народження — розмова з Міхалом Бонком (Музей історії Польщі). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3/</link><title>Літературний інститут: 80 років культурного і геополітичного впливу</title><description>Невеликий дім у Мезон-Ляффітт, кілька людей, щоденна рутинна праця і водночас проєкт, розрахований на десятиліття. Так працював Літературний інститут, який цьогоріч відзначає 80-річчя.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3/</guid><pubDate>Fri, 13 Feb 2026 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1306</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3.mp3?source=podcast" length="20904960" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Літературний інститут: 80 років культурного і геополітичного впливу</itunes:subtitle><itunes:summary>Невеликий дім у Мезон-Ляффітт, кілька людей, щоденна рутинна праця і водночас проєкт, розрахований на десятиліття. Так працював Літературний інститут, який цьогоріч відзначає 80-річчя.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3.mp3?source=podcast" fileSize="20904960" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Невеликий дім у Мезон-Ляффітт, кілька людей, щоденна рутинна праця і водночас проєкт, розрахований на десятиліття. Так працював Літературний інститут, який цьогоріч відзначає 80-річчя.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6/</link><title>Професор Литвин: Працівники Центру досліджень України не лише займаються наукою, але й популяризують її</title><description>Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету, — розмова з професором Хенриком Литвином, котрий є науковим редактором щорічника, який видає осередок.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6/</guid><pubDate>Tue, 10 Feb 2026 13:17:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1102</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6.mp3?source=podcast" length="17633280" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Литвин: Працівники Центру досліджень України не лише займаються наукою, але й популяризують її</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету, — розмова з професором Хенриком Литвином, котрий є науковим редактором щорічника, який видає осередок.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6.mp3?source=podcast" fileSize="17633280" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету, — розмова з професором Хенриком Литвином, котрий є науковим редактором щорічника, який видає осередок.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c/</link><title>Професор Цєхановський: В Іспанії Коперника порівнювали з Колумбом</title><description>Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c/</guid><pubDate>Tue, 03 Feb 2026 13:27:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1344</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c.mp3?source=podcast" length="21505024" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Цєхановський: В Іспанії Коперника порівнювали з Колумбом</itunes:subtitle><itunes:summary>Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c.mp3?source=podcast" fileSize="21505024" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7/</link><title>У 2026 році минає 90 років з часу масових депортацій поляків до Казахстану</title><description>Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7/</guid><pubDate>Fri, 30 Jan 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>673</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7.mp3?source=podcast" length="10773504" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У 2026 році минає 90 років з часу масових депортацій поляків до Казахстану</itunes:subtitle><itunes:summary>Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7.mp3?source=podcast" fileSize="10773504" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8/</link><title>Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: український вимір Аушвіца</title><description>27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов’язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам’яті.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8/</guid><pubDate>Tue, 27 Jan 2026 18:55:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1735</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8.mp3?source=podcast" length="27778048" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: український вимір Аушвіца</itunes:subtitle><itunes:summary>27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов’язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам’яті.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8.mp3?source=podcast" fileSize="27778048" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов’язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам’яті.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc/</link><title>Мирослав Маринович: Коли кґбіст сказав мені: «Имейте в виду: кто не с нами, тот против нас», я відповів: «Добре, я буду проти вас»</title><description>Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв’язнем.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc/</guid><pubDate>Tue, 27 Jan 2026 17:13:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1426</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc.mp3?source=podcast" length="22823936" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Мирослав Маринович: Коли кґбіст сказав мені: «Имейте в виду: кто не с нами, тот против нас», я відповів: «Добре, я буду проти вас»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв’язнем.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc.mp3?source=podcast" fileSize="22823936" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв’язнем.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b/</link><title>«Важкий діалог» Яцека Куроня у польсько-українських відносинах</title><description>Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам’ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b/</guid><pubDate>Sat, 24 Jan 2026 20:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1532</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b.mp3?source=podcast" length="24520704" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Важкий діалог» Яцека Куроня у польсько-українських відносинах</itunes:subtitle><itunes:summary>Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам’ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b.mp3?source=podcast" fileSize="24520704" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам’ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1/</link><title>Століття Юзефа Чапського</title><description>Юзеф Чапський належав до тих постатей, без яких важко уявити історію польської еміграції після Другої світової війни. Разом з Єжи Ґедройцем він створював середовище «Культури» — простір думки, який на десятиліття визначив інтелектуальний ландшафт Європи.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1/</guid><pubDate>Sat, 17 Jan 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1170</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1.mp3?source=podcast" length="18721792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Століття Юзефа Чапського</itunes:subtitle><itunes:summary>Юзеф Чапський належав до тих постатей, без яких важко уявити історію польської еміграції після Другої світової війни. Разом з Єжи Ґедройцем він створював середовище «Культури» — простір думки, який на десятиліття визначив інтелектуальний ландшафт Європи.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1.mp3?source=podcast" fileSize="18721792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Юзеф Чапський належав до тих постатей, без яких важко уявити історію польської еміграції після Другої світової війни. Разом з Єжи Ґедройцем він створював середовище «Культури» — простір думки, який на десятиліття визначив інтелектуальний ландшафт Європи.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603/</link><title>Історик Роберт Чижевський: «Не так важливо, що нас розʼєднує, а важливо — що об'єднує»</title><description>Про польсько-українські відносини в контексті історичної співпраці між країнами та історичного дискурсу йшлося у програмі «Розмова». Авторка та ведуча Світлана Мялик запросила до розмови історика, ексдиректора Польського інституту у Києві (2020—2024 рр.) Роберта Чижевського.  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603/</guid><pubDate>Sat, 17 Jan 2026 18:05:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1637</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603.mp3?source=podcast" length="65495040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик Роберт Чижевський: «Не так важливо, що нас розʼєднує, а важливо — що об'єднує»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про польсько-українські відносини в контексті історичної співпраці між країнами та історичного дискурсу йшлося у програмі «Розмова». Авторка та ведуча Світлана Мялик запросила до розмови історика, ексдиректора Польського інституту у Києві (2020—2024 рр.) Роберта Чижевського.  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603.mp3?source=podcast" fileSize="65495040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про польсько-українські відносини в контексті історичної співпраці між країнами та історичного дискурсу йшлося у програмі «Розмова». Авторка та ведуча Світлана Мялик запросила до розмови історика, ексдиректора Польського інституту у Києві (2020—2024 рр.) Роберта Чижевського.  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6/</link><title>Професор Горбатенко: Наш досвід схожий із досвідом Мілоша зокрема тому, що війна розвіяла чимало його ілюзій </title><description>Про видатного польського поета, прозаїка і перекладача Чеслава Мілоша — розмова з проф. Володимиром Горбатенком (автор біографії «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя») та проф. Юрієм Шаповалом (упорядник серії «Політичні портрети» Парламентського видавництва, де і вийшла ця книга).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6/</guid><pubDate>Tue, 13 Jan 2026 15:56:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1721</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6.mp3?source=podcast" length="27546624" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Горбатенко: Наш досвід схожий із досвідом Мілоша зокрема тому, що війна розвіяла чимало його ілюзій </itunes:subtitle><itunes:summary>Про видатного польського поета, прозаїка і перекладача Чеслава Мілоша — розмова з проф. Володимиром Горбатенком (автор біографії «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя») та проф. Юрієм Шаповалом (упорядник серії «Політичні портрети» Парламентського видавництва, де і вийшла ця книга).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6.mp3?source=podcast" fileSize="27546624" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про видатного польського поета, прозаїка і перекладача Чеслава Мілоша — розмова з проф. Володимиром Горбатенком (автор біографії «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя») та проф. Юрієм Шаповалом (упорядник серії «Політичні портрети» Парламентського видавництва, де і вийшла ця книга).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0/</link><title>Ізабелла Хруслінська: досвід польсько-українського діалогу без стереотипів</title><description>Бажання зрозуміти Україну без готових уявлень і стереотипів стало для Ізабелли Хруслінської відправною точкою тридцятирічної роботи над польсько-українським діалогом. Відсутність упереджень дозволили їй сприймати Україну не через популярні уявлення чи політичні кліше</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0/</guid><pubDate>Sat, 10 Jan 2026 21:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1122</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0.mp3?source=podcast" length="17959936" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Ізабелла Хруслінська: досвід польсько-українського діалогу без стереотипів</itunes:subtitle><itunes:summary>Бажання зрозуміти Україну без готових уявлень і стереотипів стало для Ізабелли Хруслінської відправною точкою тридцятирічної роботи над польсько-українським діалогом. Відсутність упереджень дозволили їй сприймати Україну не через популярні уявлення чи політичні кліше</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0.mp3?source=podcast" fileSize="17959936" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Бажання зрозуміти Україну без готових уявлень і стереотипів стало для Ізабелли Хруслінської відправною точкою тридцятирічної роботи над польсько-українським діалогом. Відсутність упереджень дозволили їй сприймати Україну не через популярні уявлення чи політичні кліше</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3/</link><title>Професор Престон: Франко не врятував Іспанію від «пазурів Москви», а режим терору тривав до його останніх днів </title><description>Про іспанського диктатора Франсіско Франко та міфи довкола нього — у розмові з видатним іспаністом Полем Престоном.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3/</guid><pubDate>Tue, 06 Jan 2026 20:36:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2055</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3.mp3?source=podcast" length="32887808" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Престон: Франко не врятував Іспанію від «пазурів Москви», а режим терору тривав до його останніх днів </itunes:subtitle><itunes:summary>Про іспанського диктатора Франсіско Франко та міфи довкола нього — у розмові з видатним іспаністом Полем Престоном.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3.mp3?source=podcast" fileSize="32887808" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про іспанського диктатора Франсіско Франко та міфи довкола нього — у розмові з видатним іспаністом Полем Престоном.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a/</link><title>Pontus Euxinus. Історія зустрічей та конфліктів </title><description>Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a/</guid><pubDate>Tue, 16 Dec 2025 16:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1471</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a.mp3?source=podcast" length="23545856" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Pontus Euxinus. Історія зустрічей та конфліктів </itunes:subtitle><itunes:summary>Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a.mp3?source=podcast" fileSize="23545856" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2/</link><title>Професор Кухарчик: Школа Веймарської республіки з її істеричним антиполонізмом підготувала ґрунт для нацизму</title><description>Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2/</guid><pubDate>Tue, 09 Dec 2025 13:26:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1442</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2.mp3?source=podcast" length="23071744" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Кухарчик: Школа Веймарської республіки з її істеричним антиполонізмом підготувала ґрунт для нацизму</itunes:subtitle><itunes:summary>Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2.mp3?source=podcast" fileSize="23071744" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d/</link><title>Халіна Конопацька — легкоатлетка, яка здобула для Польщі першу олімпійську медаль</title><description>Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d/</guid><pubDate>Sun, 07 Dec 2025 21:01:00 GMT</pubDate><itunes:duration>676</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d.mp3?source=podcast" length="10817536" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Халіна Конопацька — легкоатлетка, яка здобула для Польщі першу олімпійську медаль</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d.mp3?source=podcast" fileSize="10817536" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7/</link><title>Авторка книжки «Ми, сармати»: Полякам бракує здатності подивитися збоку на себе та на свою історію</title><description>Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7/</guid><pubDate>Tue, 02 Dec 2025 17:49:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1668</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7.mp3?source=podcast" length="26702848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Авторка книжки «Ми, сармати»: Полякам бракує здатності подивитися збоку на себе та на свою історію</itunes:subtitle><itunes:summary>Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7.mp3?source=podcast" fileSize="26702848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6/</link><title>Основи «Східної політики» паризької «Культури»</title><description>Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6/</guid><pubDate>Sun, 30 Nov 2025 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>967</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6.mp3?source=podcast" length="15471616" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Основи «Східної політики» паризької «Культури»</itunes:subtitle><itunes:summary>Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6.mp3?source=podcast" fileSize="15471616" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1/</link><title>Історик: У Нюрнберзі злочинці судили злочинців, але ставити під сумнів сам трибунал лише через участь у ньому СССР — некоректно</title><description>Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1/</guid><pubDate>Tue, 25 Nov 2025 10:50:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1522</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1.mp3?source=podcast" length="24353792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: У Нюрнберзі злочинці судили злочинців, але ставити під сумнів сам трибунал лише через участь у ньому СССР — некоректно</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1.mp3?source=podcast" fileSize="24353792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c/</link><title>Професор Баттервік-Павліковський: Річ Посполита не впала, а була знищена, бо відроджувала свою силу</title><description>Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c/</guid><pubDate>Tue, 18 Nov 2025 20:18:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1497</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c.mp3?source=podcast" length="23959552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Баттервік-Павліковський: Річ Посполита не впала, а була знищена, бо відроджувала свою силу</itunes:subtitle><itunes:summary>Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c.mp3?source=podcast" fileSize="23959552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2/</link><title>Історики та дослідники – про День Незалежності Польщі</title><description>У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2/</guid><pubDate>Sun, 09 Nov 2025 23:47:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1398</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2.mp3?source=podcast" length="22369280" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історики та дослідники – про День Незалежності Польщі</itunes:subtitle><itunes:summary>У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2.mp3?source=podcast" fileSize="22369280" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d/</link><title>«Пам’ять пограниччя» — проєкт, що зміцнює польсько-український діалог</title><description>Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d/</guid><pubDate>Wed, 05 Nov 2025 18:35:00 GMT</pubDate><itunes:duration>722</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d.mp3?source=podcast" length="11558912" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Пам’ять пограниччя» — проєкт, що зміцнює польсько-український діалог</itunes:subtitle><itunes:summary>Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d.mp3?source=podcast" fileSize="11558912" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f/</link><title>Дослідник: Павло Шандрук – це прекрасний приклад польсько-українського братерства зброї</title><description>Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f/</guid><pubDate>Tue, 04 Nov 2025 16:21:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1831</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f.mp3?source=podcast" length="29307904" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Павло Шандрук – це прекрасний приклад польсько-українського братерства зброї</itunes:subtitle><itunes:summary>Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f.mp3?source=podcast" fileSize="29307904" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7/</link><title>Речник польсько-українського діалогу — Богдан Осадчук</title><description>У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7/</guid><pubDate>Sat, 01 Nov 2025 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>747</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7.mp3?source=podcast" length="11962368" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Речник польсько-українського діалогу — Богдан Осадчук</itunes:subtitle><itunes:summary>У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7.mp3?source=podcast" fileSize="11962368" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13/</link><title>Пошук правди й примирення: польсько-українська історична пам’ять</title><description>«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.
 
</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13/</guid><pubDate>Fri, 24 Oct 2025 19:16:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1459</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13.mp3?source=podcast" length="23351296" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пошук правди й примирення: польсько-українська історична пам’ять</itunes:subtitle><itunes:summary>«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.
 
</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13.mp3?source=podcast" fileSize="23351296" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.
 
</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264/</link><title>Польські та Киргизькі історики розпочинають співпрацю у сфері архівів</title><description>Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264/</guid><pubDate>Tue, 21 Oct 2025 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>620</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264.mp3?source=podcast" length="9925632" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польські та Киргизькі історики розпочинають співпрацю у сфері архівів</itunes:subtitle><itunes:summary>Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264.mp3?source=podcast" fileSize="9925632" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651/</link><title>Дослідник: Польсько-український підручник з історії потрібен не на завтра, не на сьогодні, а ще на вчора</title><description>У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651/</guid><pubDate>Tue, 21 Oct 2025 15:02:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1412</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651.mp3?source=podcast" length="22600704" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Польсько-український підручник з історії потрібен не на завтра, не на сьогодні, а ще на вчора</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651.mp3?source=podcast" fileSize="22600704" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1/</link><title>Богдан Осадчук — постать №1 польсько-українського діалогу</title><description>Народжений 1920 року в Коломиї, у місті, де польська, українська й єврейська культури перепліталися в щоденному житті, він з ранніх років бачив, як історія може водночас єднати і розділяти людей.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1/</guid><pubDate>Sat, 18 Oct 2025 20:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1162</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1.mp3?source=podcast" length="18603008" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Богдан Осадчук — постать №1 польсько-українського діалогу</itunes:subtitle><itunes:summary>Народжений 1920 року в Коломиї, у місті, де польська, українська й єврейська культури перепліталися в щоденному житті, він з ранніх років бачив, як історія може водночас єднати і розділяти людей.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1.mp3?source=podcast" fileSize="18603008" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Народжений 1920 року в Коломиї, у місті, де польська, українська й єврейська культури перепліталися в щоденному житті, він з ранніх років бачив, як історія може водночас єднати і розділяти людей.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f/</link><title>Польський та український історики: Немає чогось такого як «бандеризм» чи «ідеологія бандеризму»</title><description>Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f/</guid><pubDate>Tue, 14 Oct 2025 15:54:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1652</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f.mp3?source=podcast" length="26442752" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польський та український історики: Немає чогось такого як «бандеризм» чи «ідеологія бандеризму»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f.mp3?source=podcast" fileSize="26442752" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02/</link><title>Пророче бачення Єжи Ґедройця: «Без України Росія не є імперією»</title><description>Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02/</guid><pubDate>Sat, 11 Oct 2025 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1043</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02.mp3?source=podcast" length="16696320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пророче бачення Єжи Ґедройця: «Без України Росія не є імперією»</itunes:subtitle><itunes:summary>Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02.mp3?source=podcast" fileSize="16696320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961/</link><title>До питання про Річ Посполиту Обох Народів та її культуру</title><description>У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961/</guid><pubDate>Tue, 07 Oct 2025 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1496</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961.mp3?source=podcast" length="23951360" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>До питання про Річ Посполиту Обох Народів та її культуру</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961.mp3?source=podcast" fileSize="23951360" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397/</link><title>Радіознавець: Перший директор Польського радіо хотів, щоб це була інституція вищої суспільної корисності</title><description>Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397/</guid><pubDate>Tue, 30 Sep 2025 15:57:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1150</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397.mp3?source=podcast" length="18400256" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Радіознавець: Перший директор Польського радіо хотів, щоб це була інституція вищої суспільної корисності</itunes:subtitle><itunes:summary>Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397.mp3?source=podcast" fileSize="18400256" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946/</link><title>Закерзоння: депортації, пам’ять й виклики українсько-польського примирення</title><description>Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946/</guid><pubDate>Sun, 21 Sep 2025 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1302</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946.mp3?source=podcast" length="20844544" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Закерзоння: депортації, пам’ять й виклики українсько-польського примирення</itunes:subtitle><itunes:summary>Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946.mp3?source=podcast" fileSize="20844544" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254/</link><title>«Листи про Україну» Єжи Стемповського</title><description>Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254/</guid><pubDate>Fri, 19 Sep 2025 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1209</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254.mp3?source=podcast" length="19357696" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Листи про Україну» Єжи Стемповського</itunes:subtitle><itunes:summary>Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254.mp3?source=podcast" fileSize="19357696" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6b19c776-42d7-4484-986f-230d39a7bf97/</link><title>Історик: У 1939 році в Польщі були фіктивні союзи. НАТО ж є реальним союзом, але полякам слід нарощувати власні сили</title><description>Про совєтську агресію проти Польщі 17 вересня 1939 року і загрозу російської загрози сьогодні коментар професора Марека Корната (ПАН)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6b19c776-42d7-4484-986f-230d39a7bf97/</guid><pubDate>Wed, 17 Sep 2025 19:50:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1527</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6b19c776-42d7-4484-986f-230d39a7bf97.mp3?source=podcast" length="24438784" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: У 1939 році в Польщі були фіктивні союзи. НАТО ж є реальним союзом, але полякам слід нарощувати власні сили</itunes:subtitle><itunes:summary>Про совєтську агресію проти Польщі 17 вересня 1939 року і загрозу російської загрози сьогодні коментар професора Марека Корната (ПАН)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6b19c776-42d7-4484-986f-230d39a7bf97.mp3?source=podcast" fileSize="24438784" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про совєтську агресію проти Польщі 17 вересня 1939 року і загрозу російської загрози сьогодні коментар професора Марека Корната (ПАН)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/93c6764f-b39e-427a-a30a-e1db5d55f3d9/</link><title>Дослідник: Ґєдройць казав, що з перспективи Варшави важливішою є незалежна Україна, аніж приналежність Польщі до НАТО</title><description>Єжи Ґєдройць (1906-2000) як perpetuum mobile польсько-українського діалогу та порозуміння - розмова з професором Славоміром Новіновським (директор Центру Єжи Ґєдройця при Лудзькому університеті)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/93c6764f-b39e-427a-a30a-e1db5d55f3d9/</guid><pubDate>Tue, 16 Sep 2025 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1898</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/93c6764f-b39e-427a-a30a-e1db5d55f3d9.mp3?source=podcast" length="30379008" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Ґєдройць казав, що з перспективи Варшави важливішою є незалежна Україна, аніж приналежність Польщі до НАТО</itunes:subtitle><itunes:summary>Єжи Ґєдройць (1906-2000) як perpetuum mobile польсько-українського діалогу та порозуміння - розмова з професором Славоміром Новіновським (директор Центру Єжи Ґєдройця при Лудзькому університеті)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/93c6764f-b39e-427a-a30a-e1db5d55f3d9.mp3?source=podcast" fileSize="30379008" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Єжи Ґєдройць (1906-2000) як perpetuum mobile польсько-українського діалогу та порозуміння - розмова з професором Славоміром Новіновським (директор Центру Єжи Ґєдройця при Лудзькому університеті)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1ad3cd7b-58d8-4e40-9fcf-2e88dcd87da9/</link><title>Професор Кралюк: Негативний образ Ханської України сформувався під впливом російського колоніалізму </title><description>Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1ad3cd7b-58d8-4e40-9fcf-2e88dcd87da9/</guid><pubDate>Tue, 09 Sep 2025 18:57:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1677</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1ad3cd7b-58d8-4e40-9fcf-2e88dcd87da9.mp3?source=podcast" length="26846208" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Кралюк: Негативний образ Ханської України сформувався під впливом російського колоніалізму </itunes:subtitle><itunes:summary>Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1ad3cd7b-58d8-4e40-9fcf-2e88dcd87da9.mp3?source=podcast" fileSize="26846208" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/45f70a57-81ea-4f39-9e58-d745a0245a6e/</link><title>У Пужниках перепоховали останки жертв УПА 1945 року</title><description>У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з’являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/45f70a57-81ea-4f39-9e58-d745a0245a6e/</guid><pubDate>Sat, 06 Sep 2025 19:25:00 GMT</pubDate><itunes:duration>501</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/45f70a57-81ea-4f39-9e58-d745a0245a6e.mp3?source=podcast" length="8027136" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Пужниках перепоховали останки жертв УПА 1945 року</itunes:subtitle><itunes:summary>У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з’являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/45f70a57-81ea-4f39-9e58-d745a0245a6e.mp3?source=podcast" fileSize="8027136" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з’являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/07df5e07-5547-4465-9bf4-af41bd977297/</link><title>«Проти упирів минулого»: польсько-український діалог у публіцистиці Юзефа Лободовського</title><description>Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/07df5e07-5547-4465-9bf4-af41bd977297/</guid><pubDate>Fri, 05 Sep 2025 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>959</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/07df5e07-5547-4465-9bf4-af41bd977297.mp3?source=podcast" length="15349760" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Проти упирів минулого»: польсько-український діалог у публіцистиці Юзефа Лободовського</itunes:subtitle><itunes:summary>Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/07df5e07-5547-4465-9bf4-af41bd977297.mp3?source=podcast" fileSize="15349760" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7aa054a3-de0e-42af-85c5-0da56970a9ba/</link><title>Дослідник: У вересні 1939 року українці в лавах Війська Польського виконали свій солдатський обов'язок</title><description>Про військовослужбовців-українців в лавах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі — розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7aa054a3-de0e-42af-85c5-0da56970a9ba/</guid><pubDate>Tue, 02 Sep 2025 17:45:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1779</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7aa054a3-de0e-42af-85c5-0da56970a9ba.mp3?source=podcast" length="28469248" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: У вересні 1939 року українці в лавах Війська Польського виконали свій солдатський обов'язок</itunes:subtitle><itunes:summary>Про військовослужбовців-українців в лавах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі — розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7aa054a3-de0e-42af-85c5-0da56970a9ba.mp3?source=podcast" fileSize="28469248" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про військовослужбовців-українців в лавах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі — розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bf133fdc-1573-43b2-9af9-faeba9c80304/</link><title>Спільний опір російській агресії. Історичні паралелі</title><description>Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття  — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bf133fdc-1573-43b2-9af9-faeba9c80304/</guid><pubDate>Sun, 31 Aug 2025 22:16:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1311</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bf133fdc-1573-43b2-9af9-faeba9c80304.mp3?source=podcast" length="52460544" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Спільний опір російській агресії. Історичні паралелі</itunes:subtitle><itunes:summary>Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття  — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bf133fdc-1573-43b2-9af9-faeba9c80304.mp3?source=podcast" fileSize="52460544" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття  — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c824fcd5-6273-40be-8f65-628c2ccca666/</link><title>Дослідник: Костюшко звернувся з відозвою до русинів-українців, чимало з них взяло участь у повстанні</title><description>В Музеї історії Польщі у Варшаві виставка «Повстанська Річ Посполита. Інсурекція Костюшка та її традиції» — розмова з її кураторами професором Річардом Баттервіком-Павліковським й істориком військової справи Міхалом Бонком, а також звіт з її відкриття та кураторської екскурсії</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c824fcd5-6273-40be-8f65-628c2ccca666/</guid><pubDate>Tue, 26 Aug 2025 13:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2079</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c824fcd5-6273-40be-8f65-628c2ccca666.mp3?source=podcast" length="33263616" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Костюшко звернувся з відозвою до русинів-українців, чимало з них взяло участь у повстанні</itunes:subtitle><itunes:summary>В Музеї історії Польщі у Варшаві виставка «Повстанська Річ Посполита. Інсурекція Костюшка та її традиції» — розмова з її кураторами професором Річардом Баттервіком-Павліковським й істориком військової справи Міхалом Бонком, а також звіт з її відкриття та кураторської екскурсії</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c824fcd5-6273-40be-8f65-628c2ccca666.mp3?source=podcast" fileSize="33263616" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">В Музеї історії Польщі у Варшаві виставка «Повстанська Річ Посполита. Інсурекція Костюшка та її традиції» — розмова з її кураторами професором Річардом Баттервіком-Павліковським й істориком військової справи Міхалом Бонком, а також звіт з її відкриття та кураторської екскурсії</content></item></channel></rss>