<rss xmlns:a10="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:media="//search.yahoo.com/mrss/"><title>Історія</title><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link><description>Найбільш важливі і цікаві сторінки минулого Польщі, України та Європи. Це також розмови про вплив історії на сучасність, аналіз історичної політики та політики пам’яті.</description><language>uk</language><copyright>Copyright Polskie Radio S.A.</copyright><webMaster>podcastpodcast3@gmail.com</webMaster><managingEditor>podcastpodcast3@gmail.com</managingEditor><image><title>Історія</title><url>https://static.prsa.pl/images/d28707a7-6d6e-4368-a7cc-84a112b62726.jpg</url><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link></image><itunes:summary>Найбільш важливі і цікаві сторінки минулого Польщі, України та Європи. Це також розмови про вплив історії на сучасність, аналіз історичної політики та політики пам’яті.</itunes:summary><itunes:subtitle>Історія</itunes:subtitle><itunes:explicit>No</itunes:explicit><itunes:category text="History" /><itunes:author>Polskie Radio S.A.</itunes:author><itunes:owner><itunes:name>Polskie Radio S.A.</itunes:name><itunes:email>podcastpodcast3@gmail.com</itunes:email></itunes:owner><itunes:keywords>українська історія, історія України, польська історія. Історія Польщі</itunes:keywords><itunes:image href="https://static.prsa.pl/images/d28707a7-6d6e-4368-a7cc-84a112b62726.jpg" /><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0c0fc877-cfe5-4268-bcb8-def8c09d2a8b/</link><title>Воля Островецька: що показали перші дні ексгумацій жертв Волинського злочину</title><description>У Волинській області тривають ексгумації жертв Волинської трагедії. Працівники Інституту національної пам'яті Польщі та Медичного університету у Вроцлаві працюють на території вже неіснуючого села Воля Островецька неподалік польсько-українського кордону. Пошуки тривають уже близько тижня.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0c0fc877-cfe5-4268-bcb8-def8c09d2a8b/</guid><pubDate>Mon, 20 Jul 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>622</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0c0fc877-cfe5-4268-bcb8-def8c09d2a8b.mp3?source=podcast" length="19935232" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Воля Островецька: що показали перші дні ексгумацій жертв Волинського злочину</itunes:subtitle><itunes:summary>У Волинській області тривають ексгумації жертв Волинської трагедії. Працівники Інституту національної пам'яті Польщі та Медичного університету у Вроцлаві працюють на території вже неіснуючого села Воля Островецька неподалік польсько-українського кордону. Пошуки тривають уже близько тижня.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0c0fc877-cfe5-4268-bcb8-def8c09d2a8b.mp3?source=podcast" fileSize="19935232" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Волинській області тривають ексгумації жертв Волинської трагедії. Працівники Інституту національної пам'яті Польщі та Медичного університету у Вроцлаві працюють на території вже неіснуючого села Воля Островецька неподалік польсько-українського кордону. Пошуки тривають уже близько тижня.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/af56d10c-c33d-47b3-8637-6b44d404b376/</link><title>«Волинський експеримент» Генрика Юзевського</title><description>Генрик Юзевський прагнув не полонізувати українців, які становили більшість населення Волині, а інтегрувати їх до польської держави, зберігши їхню мову, культуру та релігію. Ця політика викликала гостру критику з різних боків і зрештою зазнала поразки.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/af56d10c-c33d-47b3-8637-6b44d404b376/</guid><pubDate>Sat, 18 Jul 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1348</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/af56d10c-c33d-47b3-8637-6b44d404b376.mp3?source=podcast" length="43146240" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Волинський експеримент» Генрика Юзевського</itunes:subtitle><itunes:summary>Генрик Юзевський прагнув не полонізувати українців, які становили більшість населення Волині, а інтегрувати їх до польської держави, зберігши їхню мову, культуру та релігію. Ця політика викликала гостру критику з різних боків і зрештою зазнала поразки.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/af56d10c-c33d-47b3-8637-6b44d404b376.mp3?source=podcast" fileSize="43146240" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Генрик Юзевський прагнув не полонізувати українців, які становили більшість населення Волині, а інтегрувати їх до польської держави, зберігши їхню мову, культуру та релігію. Ця політика викликала гостру критику з різних боків і зрештою зазнала поразки.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/aec1ce78-39d4-43b1-9b6d-37d357130183/</link><title>Професор Мотика: Прирівнювання УПА до АК не відповідає історичній правді і є морально неприпустимо</title><description>У Варшаві пройшла дискусія довкола книжки «Гри пам’яттю. Про історичну політику Польщі, України і Росії».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/aec1ce78-39d4-43b1-9b6d-37d357130183/</guid><pubDate>Tue, 14 Jul 2026 15:41:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1248</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/aec1ce78-39d4-43b1-9b6d-37d357130183.mp3?source=podcast" length="39939072" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Мотика: Прирівнювання УПА до АК не відповідає історичній правді і є морально неприпустимо</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві пройшла дискусія довкола книжки «Гри пам’яттю. Про історичну політику Польщі, України і Росії».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/aec1ce78-39d4-43b1-9b6d-37d357130183.mp3?source=podcast" fileSize="39939072" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві пройшла дискусія довкола книжки «Гри пам’яттю. Про історичну політику Польщі, України і Росії».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9c59b552-8eab-41a8-8d50-e6ef1101b8a8/</link><title>Пйотр Клочовський: «Єжи Ґедройць сьогодні потрібен нам більше, ніж будь-коли»</title><description>Сьогодні і Польщі, і Україні не вистачає політичної мудрості, яку уособлював Єжи Ґедройць. Сучасний польсько-український діалог потребує людей, здатних мислити ширше за націоналістичні наративи та керуватися насамперед стратегічними інтересами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9c59b552-8eab-41a8-8d50-e6ef1101b8a8/</guid><pubDate>Sat, 11 Jul 2026 21:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1404</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9c59b552-8eab-41a8-8d50-e6ef1101b8a8.mp3?source=podcast" length="22468608" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пйотр Клочовський: «Єжи Ґедройць сьогодні потрібен нам більше, ніж будь-коли»</itunes:subtitle><itunes:summary>Сьогодні і Польщі, і Україні не вистачає політичної мудрості, яку уособлював Єжи Ґедройць. Сучасний польсько-український діалог потребує людей, здатних мислити ширше за націоналістичні наративи та керуватися насамперед стратегічними інтересами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9c59b552-8eab-41a8-8d50-e6ef1101b8a8.mp3?source=podcast" fileSize="22468608" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сьогодні і Польщі, і Україні не вистачає політичної мудрості, яку уособлював Єжи Ґедройць. Сучасний польсько-український діалог потребує людей, здатних мислити ширше за націоналістичні наративи та керуватися насамперед стратегічними інтересами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b2af6d51-c4bc-402d-8c7d-ebf2ec2e178e/</link><title>Волинський злочин. Історія, яка досі розділяє</title><description>11 липня у Польщі вшановують Національний день пам'яті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Цей день офіційно встановлено законом, ухваленим Сеймом минулого року, який замінив попередню постанову 2016 року. Якщо тоді йшлося про громадян Другої Речі Посполитої, то новий закон вшановує саме поляків, звузивши коло жертв за національною ознакою. Світлана Мялик у програмі «Розмова» поспілкувалась про історичне минуле з дипломатами, істориками та журналістами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b2af6d51-c4bc-402d-8c7d-ebf2ec2e178e/</guid><pubDate>Sat, 11 Jul 2026 20:01:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1674</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b2af6d51-c4bc-402d-8c7d-ebf2ec2e178e.mp3?source=podcast" length="53597184" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Волинський злочин. Історія, яка досі розділяє</itunes:subtitle><itunes:summary>11 липня у Польщі вшановують Національний день пам'яті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Цей день офіційно встановлено законом, ухваленим Сеймом минулого року, який замінив попередню постанову 2016 року. Якщо тоді йшлося про громадян Другої Речі Посполитої, то новий закон вшановує саме поляків, звузивши коло жертв за національною ознакою. Світлана Мялик у програмі «Розмова» поспілкувалась про історичне минуле з дипломатами, істориками та журналістами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b2af6d51-c4bc-402d-8c7d-ebf2ec2e178e.mp3?source=podcast" fileSize="53597184" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">11 липня у Польщі вшановують Національний день пам'яті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Цей день офіційно встановлено законом, ухваленим Сеймом минулого року, який замінив попередню постанову 2016 року. Якщо тоді йшлося про громадян Другої Речі Посполитої, то новий закон вшановує саме поляків, звузивши коло жертв за національною ознакою. Світлана Мялик у програмі «Розмова» поспілкувалась про історичне минуле з дипломатами, істориками та журналістами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0fc71e73-b41c-4304-aee7-95c89a971a12/</link><title>Професор Шумило: За допомогу полякам під час антипольської акції ОУН-УПА українців міг чекати смертний вирок</title><description>Про історію українських Праведників і милосердя посеред стихії кривавої ненависті – розмова з професором Мирославом Шумилом (Інститут національної пам’яті та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0fc71e73-b41c-4304-aee7-95c89a971a12/</guid><pubDate>Sat, 11 Jul 2026 13:12:00 GMT</pubDate><itunes:duration>946</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0fc71e73-b41c-4304-aee7-95c89a971a12.mp3?source=podcast" length="30302208" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Шумило: За допомогу полякам під час антипольської акції ОУН-УПА українців міг чекати смертний вирок</itunes:subtitle><itunes:summary>Про історію українських Праведників і милосердя посеред стихії кривавої ненависті – розмова з професором Мирославом Шумилом (Інститут національної пам’яті та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0fc71e73-b41c-4304-aee7-95c89a971a12.mp3?source=podcast" fileSize="30302208" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про історію українських Праведників і милосердя посеред стихії кривавої ненависті – розмова з професором Мирославом Шумилом (Інститут національної пам’яті та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb3b1ea9-3f4e-4cf6-bcaf-08362ca83d07/</link><title>85 років після Єдвабного: історична правда знову стала полем політичної боротьби</title><description>Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо Міхалом Вуйціком.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb3b1ea9-3f4e-4cf6-bcaf-08362ca83d07/</guid><pubDate>Fri, 10 Jul 2026 19:05:00 GMT</pubDate><itunes:duration>817</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fb3b1ea9-3f4e-4cf6-bcaf-08362ca83d07.mp3?source=podcast" length="26173440" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>85 років після Єдвабного: історична правда знову стала полем політичної боротьби</itunes:subtitle><itunes:summary>Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо Міхалом Вуйціком.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fb3b1ea9-3f4e-4cf6-bcaf-08362ca83d07.mp3?source=podcast" fileSize="26173440" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо Міхалом Вуйціком.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/24c2f47b-bebf-4882-b047-f021f339d052/</link><title>Науковець: У світлі сьогодення історія погрому у Кельцях залишається надзвичайно актуальною й потребує глибокого осмислення</title><description>Про найкривавіший антиєврейський погром у повоєнній Європі — розмова з к.і.н. Пйотром Кендзьорою (Єврейський історичний інститут).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/24c2f47b-bebf-4882-b047-f021f339d052/</guid><pubDate>Tue, 07 Jul 2026 10:16:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1437</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/24c2f47b-bebf-4882-b047-f021f339d052.mp3?source=podcast" length="46003200" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Науковець: У світлі сьогодення історія погрому у Кельцях залишається надзвичайно актуальною й потребує глибокого осмислення</itunes:subtitle><itunes:summary>Про найкривавіший антиєврейський погром у повоєнній Європі — розмова з к.і.н. Пйотром Кендзьорою (Єврейський історичний інститут).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/24c2f47b-bebf-4882-b047-f021f339d052.mp3?source=podcast" fileSize="46003200" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про найкривавіший антиєврейський погром у повоєнній Європі — розмова з к.і.н. Пйотром Кендзьорою (Єврейський історичний інститут).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5/</link><title>Станіслав Стемповський — польський міністр УНР і наставник Єжи Ґедройця</title><description>Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5/</guid><pubDate>Fri, 03 Jul 2026 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1332</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5.mp3?source=podcast" length="42649600" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Станіслав Стемповський — польський міністр УНР і наставник Єжи Ґедройця</itunes:subtitle><itunes:summary>Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/39c48974-d8aa-479a-8a99-b4a42f307dc5.mp3?source=podcast" fileSize="42649600" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5/</link><title>Познанський Червень'56 — перший масовий суспільний виступ у соцтаборі, який переріс у збройний виступ робітників</title><description>Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5/</guid><pubDate>Tue, 30 Jun 2026 23:55:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1629</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5.mp3?source=podcast" length="52129792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Познанський Червень'56 — перший масовий суспільний виступ у соцтаборі, який переріс у збройний виступ робітників</itunes:subtitle><itunes:summary>Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/aaacc47f-2a01-4c3a-ae9b-7e2a85fd57f5.mp3?source=podcast" fileSize="52129792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640/</link><title>Лукаш Адамський: «Обидві країни сильно втрачають на нинішньому конфлікті»</title><description>Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640/</guid><pubDate>Sun, 28 Jun 2026 23:52:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1396</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640.mp3?source=podcast" length="55866368" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Лукаш Адамський: «Обидві країни сильно втрачають на нинішньому конфлікті»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7243e00a-4e48-470b-9db8-9baecf4e4640.mp3?source=podcast" fileSize="55866368" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641/</link><title>Професор Шаповал: НТС твердив, що Тризуб є символом першої російської державності, а українці привласнили його собі</title><description>Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641/</guid><pubDate>Tue, 23 Jun 2026 10:19:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1120</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641.mp3?source=podcast" length="35847168" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Шаповал: НТС твердив, що Тризуб є символом першої російської державності, а українці привласнили його собі</itunes:subtitle><itunes:summary>Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/64f5a853-66aa-4e93-ad83-5eadf72ab641.mp3?source=podcast" fileSize="35847168" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6/</link><title>Спільні місця пам’яті — точки дотику, що пов'язують минуле України і Польщі</title><description>Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам’яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6/</guid><pubDate>Tue, 09 Jun 2026 14:21:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1396</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6.mp3?source=podcast" length="44686336" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Спільні місця пам’яті — точки дотику, що пов'язують минуле України і Польщі</itunes:subtitle><itunes:summary>Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам’яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c4647e3a-44a6-4b81-aca3-aeaaef0b56f6.mp3?source=podcast" fileSize="44686336" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам’яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06/</link><title>Фахівці: Попри всі труднощі, пошуково-ексгумаційні роботи в Польщі та Україні тривають</title><description>Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06/</guid><pubDate>Tue, 02 Jun 2026 20:57:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1549</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06.mp3?source=podcast" length="49574912" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Фахівці: Попри всі труднощі, пошуково-ексгумаційні роботи в Польщі та Україні тривають</itunes:subtitle><itunes:summary>Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/402a7127-99d2-48bd-96cc-e7a6724eae06.mp3?source=podcast" fileSize="49574912" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957/</link><title>Професор Сергій Плохій: Урок тридцятих років залишається незасвоєним</title><description>Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957/</guid><pubDate>Thu, 28 May 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>881</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957.mp3?source=podcast" length="28208128" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Сергій Плохій: Урок тридцятих років залишається незасвоєним</itunes:subtitle><itunes:summary>Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/3a83b13f-0a78-458b-aade-e3463d0e7957.mp3?source=podcast" fileSize="28208128" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2/</link><title>Грубешівська операція ВіН і УПА — важке братерство зброї у боротьбі проти спільного ворога</title><description>Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2/</guid><pubDate>Tue, 26 May 2026 20:06:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1622</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2.mp3?source=podcast" length="51926016" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Грубешівська операція ВіН і УПА — важке братерство зброї у боротьбі проти спільного ворога</itunes:subtitle><itunes:summary>Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5488238e-2cad-4f09-8157-262d6d8166c2.mp3?source=podcast" fileSize="51926016" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba/</link><title>У Любліні вшанували пам’ять Симона Петлюри до 100-річчя його загибелі</title><description>У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba/</guid><pubDate>Sun, 24 May 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>673</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba.mp3?source=podcast" length="10779648" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні вшанували пам’ять Симона Петлюри до 100-річчя його загибелі</itunes:subtitle><itunes:summary>У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b02669cc-7c76-4628-aa1d-18df0e9658ba.mp3?source=podcast" fileSize="10779648" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb/</link><title>Уроки свободи Яцека Куроня для Польщі та України</title><description>Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb/</guid><pubDate>Sat, 23 May 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1329</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb.mp3?source=podcast" length="21272576" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Уроки свободи Яцека Куроня для Польщі та України</itunes:subtitle><itunes:summary>Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0842a811-fd75-4711-bc3a-2ce9000d78bb.mp3?source=podcast" fileSize="21272576" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf/</link><title>Професор Хвальба: Пілсудський не планував Травневий переворот — це була імпровізація</title><description>Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf/</guid><pubDate>Tue, 19 May 2026 15:11:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1357</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf.mp3?source=podcast" length="21719040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Хвальба: Пілсудський не планував Травневий переворот — це була імпровізація</itunes:subtitle><itunes:summary>Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ebd513c4-0b14-42a7-a8ab-7944810dddbf.mp3?source=podcast" fileSize="21719040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622/</link><title>«Пов’язати Україну з Європою»: Єжи Ґедройць — про східну політику Польщі</title><description>Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622/</guid><pubDate>Fri, 15 May 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>949</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622.mp3?source=podcast" length="15192064" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Пов’язати Україну з Європою»: Єжи Ґедройць — про східну політику Польщі</itunes:subtitle><itunes:summary>Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bf84336d-55b5-4ea5-9ee3-430a323b3622.mp3?source=podcast" fileSize="15192064" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf/</link><title>Польсько-український історичний конгрес в Баранові Сандомирському — нова віха у діалозі щодо минулого Польщі й України</title><description>Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf/</guid><pubDate>Tue, 12 May 2026 22:33:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1405</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf.mp3?source=podcast" length="22495232" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польсько-український історичний конгрес в Баранові Сандомирському — нова віха у діалозі щодо минулого Польщі й України</itunes:subtitle><itunes:summary>Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0abe3920-3ab7-49ef-ac77-cf25ed51f1cf.mp3?source=podcast" fileSize="22495232" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb/</link><title>На Підкарпатті відбувся Польсько-український конгрес істориків</title><description>У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb/</guid><pubDate>Sat, 09 May 2026 18:49:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1621</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb.mp3?source=podcast" length="25945088" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>На Підкарпатті відбувся Польсько-український конгрес істориків</itunes:subtitle><itunes:summary>У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/eca997f7-fec3-4b4e-b342-3e11c719f7cb.mp3?source=podcast" fileSize="25945088" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9/</link><title>Паризька «Культура» будувала союзи понад кордонами</title><description>Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9/</guid><pubDate>Sat, 09 May 2026 17:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1062</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9.mp3?source=podcast" length="17000448" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Паризька «Культура» будувала союзи понад кордонами</itunes:subtitle><itunes:summary>Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/39a94c37-1b6d-441c-bf3f-8a67f6ddbeb9.mp3?source=podcast" fileSize="17000448" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856/</link><title>Історик: Попри скруту, громада та місцева влада самовіддано поставилися до польських дітей, які прибули до Барселони після жахіть германізації</title><description>Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856/</guid><pubDate>Tue, 05 May 2026 15:37:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1603</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856.mp3?source=podcast" length="25647104" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: Попри скруту, громада та місцева влада самовіддано поставилися до польських дітей, які прибули до Барселони після жахіть германізації</itunes:subtitle><itunes:summary>Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d73fef04-1d40-4a70-8a92-97e147434856.mp3?source=podcast" fileSize="25647104" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15/</link><title>3 травня: Конституція як символ свободи </title><description>Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15/</guid><pubDate>Sun, 03 May 2026 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1506</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15.mp3?source=podcast" length="60240896" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>3 травня: Конституція як символ свободи </itunes:subtitle><itunes:summary>Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/969fb46d-e17d-488d-b01c-5efdcc972e15.mp3?source=podcast" fileSize="60240896" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a/</link><title>Юрій Щербак: Чорнобиль став провісником і каталізатором розпаду СССР та народження незалежної України</title><description>Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a/</guid><pubDate>Tue, 28 Apr 2026 11:42:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1591</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a.mp3?source=podcast" length="25470976" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Юрій Щербак: Чорнобиль став провісником і каталізатором розпаду СССР та народження незалежної України</itunes:subtitle><itunes:summary>Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/13b4f242-b99f-4091-9db6-55551ae44b1a.mp3?source=podcast" fileSize="25470976" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3/</link><title>Літературознавець: Творчість Соми Морґенштерна є добрим спростуванням образу українців як антисемітів і погромників</title><description>Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3/</guid><pubDate>Tue, 21 Apr 2026 15:11:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1861</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3.mp3?source=podcast" length="59553792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Літературознавець: Творчість Соми Морґенштерна є добрим спростуванням образу українців як антисемітів і погромників</itunes:subtitle><itunes:summary>Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b5f183d0-9721-4db9-a9b4-77341cd260b3.mp3?source=podcast" fileSize="59553792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34/</link><title>Зв'язки Юзефа Чапського відкривали двері перед паризькою «Культурою»</title><description>Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34/</guid><pubDate>Fri, 17 Apr 2026 20:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1368</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34.mp3?source=podcast" length="21897216" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Зв'язки Юзефа Чапського відкривали двері перед паризькою «Культурою»</itunes:subtitle><itunes:summary>Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c07dad06-35af-4636-ac24-42059196cb34.mp3?source=podcast" fileSize="21897216" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e/</link><title>Історик: Катинь є свідченням злочинної сутності Совєтського Союзу і водночас дає розуміння, чим є сучасна Росія</title><description>Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e/</guid><pubDate>Mon, 13 Apr 2026 20:27:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1460</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e.mp3?source=podcast" length="23359488" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: Катинь є свідченням злочинної сутності Совєтського Союзу і водночас дає розуміння, чим є сучасна Росія</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8300984e-2a8f-4291-a9bd-291e2a73360e.mp3?source=podcast" fileSize="23359488" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0/</link><title>Лауреат нагороди «Східного огляду»: Війна РФ проти України нераціональна, але у росіян своя «раціональність»</title><description>У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0/</guid><pubDate>Tue, 31 Mar 2026 12:29:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1715</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0.mp3?source=podcast" length="27449344" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Лауреат нагороди «Східного огляду»: Війна РФ проти України нераціональна, але у росіян своя «раціональність»</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4f6720f2-8fc3-497c-aa89-6fcec6642bd0.mp3?source=podcast" fileSize="27449344" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26/</link><title>Архів Польського радіо відкриває невідомі матеріали про паризьку «Культуру»</title><description>Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26/</guid><pubDate>Fri, 27 Mar 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>859</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26.mp3?source=podcast" length="13755392" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Архів Польського радіо відкриває невідомі матеріали про паризьку «Культуру»</itunes:subtitle><itunes:summary>Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/640c3f05-6653-4612-bfa2-20546211ea26.mp3?source=podcast" fileSize="13755392" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d/</link><title>Томаш Марацевич: Балтика мала такий же вплив на народи, які жили біля неї, як і Середземне море на народи Середземномор’я</title><description>Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d/</guid><pubDate>Tue, 24 Mar 2026 15:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1747</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d.mp3?source=podcast" length="27963392" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Томаш Марацевич: Балтика мала такий же вплив на народи, які жили біля неї, як і Середземне море на народи Середземномор’я</itunes:subtitle><itunes:summary>Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7d0ba079-e993-434a-8fd4-b6b7c4e0df2d.mp3?source=podcast" fileSize="27963392" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262/</link><title>Україна в політичному мисленні Юліуша Мєрошевського</title><description>Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262/</guid><pubDate>Sat, 21 Mar 2026 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1546</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262.mp3?source=podcast" length="24741888" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Україна в політичному мисленні Юліуша Мєрошевського</itunes:subtitle><itunes:summary>Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/043817fe-4d91-4d0a-9cb9-c79f29e80262.mp3?source=podcast" fileSize="24741888" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6/</link><title>Львівський псевдособор 1946 року: анатомія совєтської спецоперації з ліквідації Греко-Католицької Церкви</title><description>Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6/</guid><pubDate>Tue, 17 Mar 2026 10:34:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1668</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6.mp3?source=podcast" length="26692608" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Львівський псевдособор 1946 року: анатомія совєтської спецоперації з ліквідації Греко-Католицької Церкви</itunes:subtitle><itunes:summary>Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f26a4bb1-aacb-4748-bc22-548d8d5fdbb6.mp3?source=podcast" fileSize="26692608" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a/</link><title>Шевченкове слово, що єднає: українсько-польський діалог у Варшаві</title><description>9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам’ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a/</guid><pubDate>Sun, 15 Mar 2026 23:32:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1490</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a.mp3?source=podcast" length="23858176" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Шевченкове слово, що єднає: українсько-польський діалог у Варшаві</itunes:subtitle><itunes:summary>9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам’ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8db41b5a-a047-4091-9507-a6a5a3efd49a.mp3?source=podcast" fileSize="23858176" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам’ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d/</link><title>Польсько-українська історична пам’ять: шляхи примирення</title><description>На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d/</guid><pubDate>Fri, 13 Mar 2026 20:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1377</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d.mp3?source=podcast" length="22033408" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польсько-українська історична пам’ять: шляхи примирення</itunes:subtitle><itunes:summary>На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/de987c9d-9d3b-4f2c-8b8a-4116ff03af6d.mp3?source=podcast" fileSize="22033408" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961/</link><title>Професор Кеймен: Після катастрофи 1898 року кастильські автори створили міф «двох Іспаній», ідеалізуючи Золоту добу як епоху успіхів</title><description>«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961/</guid><pubDate>Tue, 10 Mar 2026 15:12:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1568</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961.mp3?source=podcast" length="50187264" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Кеймен: Після катастрофи 1898 року кастильські автори створили міф «двох Іспаній», ідеалізуючи Золоту добу як епоху успіхів</itunes:subtitle><itunes:summary>«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0f836044-981a-4c48-a5df-c4292585e961.mp3?source=podcast" fileSize="50187264" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5/</link><title>Урок Катині – спільна пам'ять Східної Європи</title><description>Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам’ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5/</guid><pubDate>Fri, 06 Mar 2026 21:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1596</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5.mp3?source=podcast" length="25542656" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Урок Катині – спільна пам'ять Східної Європи</itunes:subtitle><itunes:summary>Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам’ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0a1bebb8-54f2-4db4-92ca-d8fc4db6b1b5.mp3?source=podcast" fileSize="25542656" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам’ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426/</link><title>Сян і пам’ять уздовж ріки. Розмова з репортажисткою Ґражиною Бохенек</title><description>Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426/</guid><pubDate>Fri, 06 Mar 2026 19:35:33 GMT</pubDate><itunes:duration>1736</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426.mp3?source=podcast" length="27785216" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Сян і пам’ять уздовж ріки. Розмова з репортажисткою Ґражиною Бохенек</itunes:subtitle><itunes:summary>Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/30eed762-c62c-4f6a-88a4-c3d8ba4d9426.mp3?source=podcast" fileSize="27785216" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae/</link><title>Мариніст Томаш Марацевич: Коли пролунало «Будуємо порт», до Ґдині з’їхалися найактивніші, щоб з нуля збудувати нове місто</title><description>Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae/</guid><pubDate>Tue, 03 Mar 2026 10:04:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1151</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae.mp3?source=podcast" length="29895680" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Мариніст Томаш Марацевич: Коли пролунало «Будуємо порт», до Ґдині з’їхалися найактивніші, щоб з нуля збудувати нове місто</itunes:subtitle><itunes:summary>Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/16dc518c-1391-4cdd-8cfe-c98ca36957ae.mp3?source=podcast" fileSize="29895680" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b/</link><title>90 років мовлення — Польське радіо для закордону святкує ювілей</title><description>За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b/</guid><pubDate>Sat, 28 Feb 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1082</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b.mp3?source=podcast" length="17311744" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>90 років мовлення — Польське радіо для закордону святкує ювілей</itunes:subtitle><itunes:summary>За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/070dc4a3-8a01-4b05-9788-1dfbed533e5b.mp3?source=podcast" fileSize="17311744" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078/</link><title>Тривалий діалог: Польське радіо для закордону і Україна</title><description>Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078/</guid><pubDate>Sat, 28 Feb 2026 16:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1880</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078.mp3?source=podcast" length="30088192" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Тривалий діалог: Польське радіо для закордону і Україна</itunes:subtitle><itunes:summary>Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/67cea18e-e233-4c5e-a840-40dfefc63078.mp3?source=podcast" fileSize="30088192" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350/</link><title>Історик: Секретна доповідь Хрущова стала потужним каталізатором політичних криз у соцтаборі і серед компартій Західної Європи</title><description>Про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки» — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350/</guid><pubDate>Tue, 24 Feb 2026 13:38:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1640</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350.mp3?source=podcast" length="26238976" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: Секретна доповідь Хрущова стала потужним каталізатором політичних криз у соцтаборі і серед компартій Західної Європи</itunes:subtitle><itunes:summary>Про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки» — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d3a09e14-66b5-49b2-a770-f357a19e7350.mp3?source=podcast" fileSize="26238976" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки» — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00/</link><title>Четверта річниця повномасштабної війни РФ проти України. Історичний контекст</title><description>Історичний контекст та історичний приклад спільної боротьби за свободу Польщі та України, а також постатей, які стали символом польсько-українського братерства. Про це авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик говорила з ексдиректором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00/</guid><pubDate>Sun, 22 Feb 2026 23:53:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1494</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00.mp3?source=podcast" length="23907328" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Четверта річниця повномасштабної війни РФ проти України. Історичний контекст</itunes:subtitle><itunes:summary>Історичний контекст та історичний приклад спільної боротьби за свободу Польщі та України, а також постатей, які стали символом польсько-українського братерства. Про це авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик говорила з ексдиректором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e7d091ec-1e4e-418c-b900-68f47b834a00.mp3?source=podcast" fileSize="23907328" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історичний контекст та історичний приклад спільної боротьби за свободу Польщі та України, а також постатей, які стали символом польсько-українського братерства. Про це авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик говорила з ексдиректором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838/</link><title>Східна політика «Культури»: як еміграційна думка стала державною стратегією</title><description>Східна політика в уявленні кола паризької «Культури» була довготривалим інтелектуальним проєктом, у якому питання безпеки, незалежності сусідів і місця Польщі в Європі розглядалися разом.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838/</guid><pubDate>Sat, 21 Feb 2026 20:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1185</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838.mp3?source=podcast" length="18961408" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Східна політика «Культури»: як еміграційна думка стала державною стратегією</itunes:subtitle><itunes:summary>Східна політика в уявленні кола паризької «Культури» була довготривалим інтелектуальним проєктом, у якому питання безпеки, незалежності сусідів і місця Польщі в Європі розглядалися разом.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4a4801da-9776-44be-973e-bd152a80c838.mp3?source=podcast" fileSize="18961408" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Східна політика в уявленні кола паризької «Культури» була довготривалим інтелектуальним проєктом, у якому питання безпеки, незалежності сусідів і місця Польщі в Європі розглядалися разом.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc/</link><title>Лютневі дні 2014. Спогади очевидців</title><description>Про Революцію Гідності 2013-2014 років у програмі Української служби Польського радіо згадують її очевидці.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc/</guid><pubDate>Thu, 19 Feb 2026 20:13:00 GMT</pubDate><itunes:duration>968</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc.mp3?source=podcast" length="15498240" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Лютневі дні 2014. Спогади очевидців</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Революцію Гідності 2013-2014 років у програмі Української служби Польського радіо згадують її очевидці.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5e50103e-b4c7-469e-ac25-e41036ddd1dc.mp3?source=podcast" fileSize="15498240" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Революцію Гідності 2013-2014 років у програмі Української служби Польського радіо згадують її очевидці.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e/</link><title>Дослідник: Костюшко був не лише другом чорношкірих і корінних американців, а й українських селян</title><description>Про сагу Тадеуша Костюшка (1746—1817) до 280-річчя його народження — розмова з Міхалом Бонком (Музей історії Польщі). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e/</guid><pubDate>Tue, 17 Feb 2026 13:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1751</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e.mp3?source=podcast" length="28015616" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Костюшко був не лише другом чорношкірих і корінних американців, а й українських селян</itunes:subtitle><itunes:summary>Про сагу Тадеуша Костюшка (1746—1817) до 280-річчя його народження — розмова з Міхалом Бонком (Музей історії Польщі). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f7588ef4-2e38-480b-9f46-15c39f1d150e.mp3?source=podcast" fileSize="28015616" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про сагу Тадеуша Костюшка (1746—1817) до 280-річчя його народження — розмова з Міхалом Бонком (Музей історії Польщі). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3/</link><title>Літературний інститут: 80 років культурного і геополітичного впливу</title><description>Невеликий дім у Мезон-Ляффітт, кілька людей, щоденна рутинна праця і водночас проєкт, розрахований на десятиліття. Так працював Літературний інститут, який цьогоріч відзначає 80-річчя.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3/</guid><pubDate>Fri, 13 Feb 2026 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1306</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3.mp3?source=podcast" length="20904960" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Літературний інститут: 80 років культурного і геополітичного впливу</itunes:subtitle><itunes:summary>Невеликий дім у Мезон-Ляффітт, кілька людей, щоденна рутинна праця і водночас проєкт, розрахований на десятиліття. Так працював Літературний інститут, який цьогоріч відзначає 80-річчя.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/209c7b8a-11cc-40c4-8f1a-a51a17e73eb3.mp3?source=podcast" fileSize="20904960" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Невеликий дім у Мезон-Ляффітт, кілька людей, щоденна рутинна праця і водночас проєкт, розрахований на десятиліття. Так працював Літературний інститут, який цьогоріч відзначає 80-річчя.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6/</link><title>Професор Литвин: Працівники Центру досліджень України не лише займаються наукою, але й популяризують її</title><description>Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету, — розмова з професором Хенриком Литвином, котрий є науковим редактором щорічника, який видає осередок.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6/</guid><pubDate>Tue, 10 Feb 2026 13:17:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1102</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6.mp3?source=podcast" length="17633280" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Литвин: Працівники Центру досліджень України не лише займаються наукою, але й популяризують її</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету, — розмова з професором Хенриком Литвином, котрий є науковим редактором щорічника, який видає осередок.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/59a19154-e019-4b99-a9c0-b82476fecdc6.mp3?source=podcast" fileSize="17633280" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету, — розмова з професором Хенриком Литвином, котрий є науковим редактором щорічника, який видає осередок.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c/</link><title>Професор Цєхановський: В Іспанії Коперника порівнювали з Колумбом</title><description>Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет). </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c/</guid><pubDate>Tue, 03 Feb 2026 13:27:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1344</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c.mp3?source=podcast" length="21505024" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Цєхановський: В Іспанії Коперника порівнювали з Колумбом</itunes:subtitle><itunes:summary>Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет). </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/489b8e99-86a1-4222-aebc-25fc342dec1c.mp3?source=podcast" fileSize="21505024" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет). </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7/</link><title>У 2026 році минає 90 років з часу масових депортацій поляків до Казахстану</title><description>Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7/</guid><pubDate>Fri, 30 Jan 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>673</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7.mp3?source=podcast" length="10773504" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У 2026 році минає 90 років з часу масових депортацій поляків до Казахстану</itunes:subtitle><itunes:summary>Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1347fd7f-740c-4e24-a570-2bc499553ad7.mp3?source=podcast" fileSize="10773504" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8/</link><title>Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: український вимір Аушвіца</title><description>27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов’язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам’яті.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8/</guid><pubDate>Tue, 27 Jan 2026 18:55:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1735</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8.mp3?source=podcast" length="27778048" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: український вимір Аушвіца</itunes:subtitle><itunes:summary>27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов’язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам’яті.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/89a8f93c-7388-42f6-9d54-43a140342bc8.mp3?source=podcast" fileSize="27778048" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов’язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам’яті.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc/</link><title>Мирослав Маринович: Коли кґбіст сказав мені: «Имейте в виду: кто не с нами, тот против нас», я відповів: «Добре, я буду проти вас»</title><description>Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв’язнем.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc/</guid><pubDate>Tue, 27 Jan 2026 17:13:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1426</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc.mp3?source=podcast" length="22823936" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Мирослав Маринович: Коли кґбіст сказав мені: «Имейте в виду: кто не с нами, тот против нас», я відповів: «Добре, я буду проти вас»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв’язнем.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2dd58ce8-9244-4f48-9f8f-b357a229a6cc.mp3?source=podcast" fileSize="22823936" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв’язнем.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b/</link><title>«Важкий діалог» Яцека Куроня у польсько-українських відносинах</title><description>Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам’ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b/</guid><pubDate>Sat, 24 Jan 2026 20:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1532</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b.mp3?source=podcast" length="24520704" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Важкий діалог» Яцека Куроня у польсько-українських відносинах</itunes:subtitle><itunes:summary>Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам’ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4a05b048-73c5-4d6f-a35f-0b332824045b.mp3?source=podcast" fileSize="24520704" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам’ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1/</link><title>Століття Юзефа Чапського</title><description>Юзеф Чапський належав до тих постатей, без яких важко уявити історію польської еміграції після Другої світової війни. Разом з Єжи Ґедройцем він створював середовище «Культури» — простір думки, який на десятиліття визначив інтелектуальний ландшафт Європи.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1/</guid><pubDate>Sat, 17 Jan 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1170</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1.mp3?source=podcast" length="18721792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Століття Юзефа Чапського</itunes:subtitle><itunes:summary>Юзеф Чапський належав до тих постатей, без яких важко уявити історію польської еміграції після Другої світової війни. Разом з Єжи Ґедройцем він створював середовище «Культури» — простір думки, який на десятиліття визначив інтелектуальний ландшафт Європи.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f781f5a7-24ca-4174-bd99-71af9d2993d1.mp3?source=podcast" fileSize="18721792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Юзеф Чапський належав до тих постатей, без яких важко уявити історію польської еміграції після Другої світової війни. Разом з Єжи Ґедройцем він створював середовище «Культури» — простір думки, який на десятиліття визначив інтелектуальний ландшафт Європи.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603/</link><title>Історик Роберт Чижевський: «Не так важливо, що нас розʼєднує, а важливо — що об'єднує»</title><description>Про польсько-українські відносини в контексті історичної співпраці між країнами та історичного дискурсу йшлося у програмі «Розмова». Авторка та ведуча Світлана Мялик запросила до розмови історика, ексдиректора Польського інституту у Києві (2020—2024 рр.) Роберта Чижевського.  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603/</guid><pubDate>Sat, 17 Jan 2026 18:05:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1637</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603.mp3?source=podcast" length="65495040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик Роберт Чижевський: «Не так важливо, що нас розʼєднує, а важливо — що об'єднує»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про польсько-українські відносини в контексті історичної співпраці між країнами та історичного дискурсу йшлося у програмі «Розмова». Авторка та ведуча Світлана Мялик запросила до розмови історика, ексдиректора Польського інституту у Києві (2020—2024 рр.) Роберта Чижевського.  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bba7f6c3-98e3-423d-b27a-14721a19c603.mp3?source=podcast" fileSize="65495040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про польсько-українські відносини в контексті історичної співпраці між країнами та історичного дискурсу йшлося у програмі «Розмова». Авторка та ведуча Світлана Мялик запросила до розмови історика, ексдиректора Польського інституту у Києві (2020—2024 рр.) Роберта Чижевського.  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6/</link><title>Професор Горбатенко: Наш досвід схожий із досвідом Мілоша зокрема тому, що війна розвіяла чимало його ілюзій </title><description>Про видатного польського поета, прозаїка і перекладача Чеслава Мілоша — розмова з проф. Володимиром Горбатенком (автор біографії «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя») та проф. Юрієм Шаповалом (упорядник серії «Політичні портрети» Парламентського видавництва, де і вийшла ця книга).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6/</guid><pubDate>Tue, 13 Jan 2026 15:56:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1721</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6.mp3?source=podcast" length="27546624" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Горбатенко: Наш досвід схожий із досвідом Мілоша зокрема тому, що війна розвіяла чимало його ілюзій </itunes:subtitle><itunes:summary>Про видатного польського поета, прозаїка і перекладача Чеслава Мілоша — розмова з проф. Володимиром Горбатенком (автор біографії «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя») та проф. Юрієм Шаповалом (упорядник серії «Політичні портрети» Парламентського видавництва, де і вийшла ця книга).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5cdd8528-0d93-4f43-aec1-845a9d3020a6.mp3?source=podcast" fileSize="27546624" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про видатного польського поета, прозаїка і перекладача Чеслава Мілоша — розмова з проф. Володимиром Горбатенком (автор біографії «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя») та проф. Юрієм Шаповалом (упорядник серії «Політичні портрети» Парламентського видавництва, де і вийшла ця книга).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0/</link><title>Ізабелла Хруслінська: досвід польсько-українського діалогу без стереотипів</title><description>Бажання зрозуміти Україну без готових уявлень і стереотипів стало для Ізабелли Хруслінської відправною точкою тридцятирічної роботи над польсько-українським діалогом. Відсутність упереджень дозволили їй сприймати Україну не через популярні уявлення чи політичні кліше</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0/</guid><pubDate>Sat, 10 Jan 2026 21:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1122</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0.mp3?source=podcast" length="17959936" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Ізабелла Хруслінська: досвід польсько-українського діалогу без стереотипів</itunes:subtitle><itunes:summary>Бажання зрозуміти Україну без готових уявлень і стереотипів стало для Ізабелли Хруслінської відправною точкою тридцятирічної роботи над польсько-українським діалогом. Відсутність упереджень дозволили їй сприймати Україну не через популярні уявлення чи політичні кліше</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/609f94cc-f3db-481b-8718-807f641ec4e0.mp3?source=podcast" fileSize="17959936" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Бажання зрозуміти Україну без готових уявлень і стереотипів стало для Ізабелли Хруслінської відправною точкою тридцятирічної роботи над польсько-українським діалогом. Відсутність упереджень дозволили їй сприймати Україну не через популярні уявлення чи політичні кліше</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3/</link><title>Професор Престон: Франко не врятував Іспанію від «пазурів Москви», а режим терору тривав до його останніх днів </title><description>Про іспанського диктатора Франсіско Франко та міфи довкола нього — у розмові з видатним іспаністом Полем Престоном.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3/</guid><pubDate>Tue, 06 Jan 2026 20:36:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2055</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3.mp3?source=podcast" length="32887808" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Престон: Франко не врятував Іспанію від «пазурів Москви», а режим терору тривав до його останніх днів </itunes:subtitle><itunes:summary>Про іспанського диктатора Франсіско Франко та міфи довкола нього — у розмові з видатним іспаністом Полем Престоном.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2d902d2a-5343-4a93-9c3d-9d5f5c89aff3.mp3?source=podcast" fileSize="32887808" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про іспанського диктатора Франсіско Франко та міфи довкола нього — у розмові з видатним іспаністом Полем Престоном.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a/</link><title>Pontus Euxinus. Історія зустрічей та конфліктів </title><description>Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a/</guid><pubDate>Tue, 16 Dec 2025 16:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1471</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a.mp3?source=podcast" length="23545856" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Pontus Euxinus. Історія зустрічей та конфліктів </itunes:subtitle><itunes:summary>Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e2305e21-df0b-419a-8df9-92943e2c061a.mp3?source=podcast" fileSize="23545856" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2/</link><title>Професор Кухарчик: Школа Веймарської республіки з її істеричним антиполонізмом підготувала ґрунт для нацизму</title><description>Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2/</guid><pubDate>Tue, 09 Dec 2025 13:26:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1442</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2.mp3?source=podcast" length="23071744" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Кухарчик: Школа Веймарської республіки з її істеричним антиполонізмом підготувала ґрунт для нацизму</itunes:subtitle><itunes:summary>Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d09dbb2e-16b1-4645-a832-3ea1f01e96a2.mp3?source=podcast" fileSize="23071744" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d/</link><title>Халіна Конопацька — легкоатлетка, яка здобула для Польщі першу олімпійську медаль</title><description>Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d/</guid><pubDate>Sun, 07 Dec 2025 21:01:00 GMT</pubDate><itunes:duration>676</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d.mp3?source=podcast" length="10817536" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Халіна Конопацька — легкоатлетка, яка здобула для Польщі першу олімпійську медаль</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/41142263-b651-45b6-8c20-567da4dcb95d.mp3?source=podcast" fileSize="10817536" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7/</link><title>Авторка книжки «Ми, сармати»: Полякам бракує здатності подивитися збоку на себе та на свою історію</title><description>Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7/</guid><pubDate>Tue, 02 Dec 2025 17:49:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1668</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7.mp3?source=podcast" length="26702848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Авторка книжки «Ми, сармати»: Полякам бракує здатності подивитися збоку на себе та на свою історію</itunes:subtitle><itunes:summary>Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/007eba81-08e0-4659-a36c-11119e8542d7.mp3?source=podcast" fileSize="26702848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6/</link><title>Основи «Східної політики» паризької «Культури»</title><description>Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6/</guid><pubDate>Sun, 30 Nov 2025 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>967</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6.mp3?source=podcast" length="15471616" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Основи «Східної політики» паризької «Культури»</itunes:subtitle><itunes:summary>Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d16f2837-f962-4017-8bc6-cf3b4db37ed6.mp3?source=podcast" fileSize="15471616" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1/</link><title>Історик: У Нюрнберзі злочинці судили злочинців, але ставити під сумнів сам трибунал лише через участь у ньому СССР — некоректно</title><description>Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1/</guid><pubDate>Tue, 25 Nov 2025 10:50:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1522</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1.mp3?source=podcast" length="24353792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історик: У Нюрнберзі злочинці судили злочинців, але ставити під сумнів сам трибунал лише через участь у ньому СССР — некоректно</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/22f3ccef-a8eb-476d-8024-ec1ea171d6a1.mp3?source=podcast" fileSize="24353792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c/</link><title>Професор Баттервік-Павліковський: Річ Посполита не впала, а була знищена, бо відроджувала свою силу</title><description>Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c/</guid><pubDate>Tue, 18 Nov 2025 20:18:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1497</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c.mp3?source=podcast" length="23959552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Професор Баттервік-Павліковський: Річ Посполита не впала, а була знищена, бо відроджувала свою силу</itunes:subtitle><itunes:summary>Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8c18850b-8960-43f1-b64e-9d56ed2f944c.mp3?source=podcast" fileSize="23959552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2/</link><title>Історики та дослідники – про День Незалежності Польщі</title><description>У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2/</guid><pubDate>Sun, 09 Nov 2025 23:47:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1398</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2.mp3?source=podcast" length="22369280" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Історики та дослідники – про День Незалежності Польщі</itunes:subtitle><itunes:summary>У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/78d3f9d4-7e34-47bf-ab40-e0f95b6477e2.mp3?source=podcast" fileSize="22369280" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d/</link><title>«Пам’ять пограниччя» — проєкт, що зміцнює польсько-український діалог</title><description>Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d/</guid><pubDate>Wed, 05 Nov 2025 18:35:00 GMT</pubDate><itunes:duration>722</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d.mp3?source=podcast" length="11558912" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Пам’ять пограниччя» — проєкт, що зміцнює польсько-український діалог</itunes:subtitle><itunes:summary>Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/33af8e66-40d1-4515-9f67-77e7f8cfc07d.mp3?source=podcast" fileSize="11558912" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f/</link><title>Дослідник: Павло Шандрук – це прекрасний приклад польсько-українського братерства зброї</title><description>Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f/</guid><pubDate>Tue, 04 Nov 2025 16:21:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1831</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f.mp3?source=podcast" length="29307904" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Павло Шандрук – це прекрасний приклад польсько-українського братерства зброї</itunes:subtitle><itunes:summary>Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fab2d9b1-c69d-4cff-bacc-cf5c7d97ee9f.mp3?source=podcast" fileSize="29307904" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7/</link><title>Речник польсько-українського діалогу — Богдан Осадчук</title><description>У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7/</guid><pubDate>Sat, 01 Nov 2025 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>747</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7.mp3?source=podcast" length="11962368" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Речник польсько-українського діалогу — Богдан Осадчук</itunes:subtitle><itunes:summary>У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b30dd00c-e45d-44c5-a880-d76624e621e7.mp3?source=podcast" fileSize="11962368" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13/</link><title>Пошук правди й примирення: польсько-українська історична пам’ять</title><description>«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.
 
</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13/</guid><pubDate>Fri, 24 Oct 2025 19:16:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1459</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13.mp3?source=podcast" length="23351296" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пошук правди й примирення: польсько-українська історична пам’ять</itunes:subtitle><itunes:summary>«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.
 
</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c6e94937-4a1b-494c-91b9-2ff279e3cb13.mp3?source=podcast" fileSize="23351296" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.
 
</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264/</link><title>Польські та Киргизькі історики розпочинають співпрацю у сфері архівів</title><description>Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264/</guid><pubDate>Tue, 21 Oct 2025 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>620</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264.mp3?source=podcast" length="9925632" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польські та Киргизькі історики розпочинають співпрацю у сфері архівів</itunes:subtitle><itunes:summary>Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c89e7c4c-083b-4276-8450-c85d515f5264.mp3?source=podcast" fileSize="9925632" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651/</link><title>Дослідник: Польсько-український підручник з історії потрібен не на завтра, не на сьогодні, а ще на вчора</title><description>У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651/</guid><pubDate>Tue, 21 Oct 2025 15:02:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1412</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651.mp3?source=podcast" length="22600704" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дослідник: Польсько-український підручник з історії потрібен не на завтра, не на сьогодні, а ще на вчора</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bec8dea5-9470-440f-ae8a-8c851d874651.mp3?source=podcast" fileSize="22600704" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1/</link><title>Богдан Осадчук — постать №1 польсько-українського діалогу</title><description>Народжений 1920 року в Коломиї, у місті, де польська, українська й єврейська культури перепліталися в щоденному житті, він з ранніх років бачив, як історія може водночас єднати і розділяти людей.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1/</guid><pubDate>Sat, 18 Oct 2025 20:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1162</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1.mp3?source=podcast" length="18603008" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Богдан Осадчук — постать №1 польсько-українського діалогу</itunes:subtitle><itunes:summary>Народжений 1920 року в Коломиї, у місті, де польська, українська й єврейська культури перепліталися в щоденному житті, він з ранніх років бачив, як історія може водночас єднати і розділяти людей.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6f07ab7e-e3a2-4fd6-b902-e105285596e1.mp3?source=podcast" fileSize="18603008" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Народжений 1920 року в Коломиї, у місті, де польська, українська й єврейська культури перепліталися в щоденному житті, він з ранніх років бачив, як історія може водночас єднати і розділяти людей.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f/</link><title>Польський та український історики: Немає чогось такого як «бандеризм» чи «ідеологія бандеризму»</title><description>Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f/</guid><pubDate>Tue, 14 Oct 2025 15:54:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1652</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f.mp3?source=podcast" length="26442752" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польський та український історики: Немає чогось такого як «бандеризм» чи «ідеологія бандеризму»</itunes:subtitle><itunes:summary>Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f92e9f06-c1b9-402d-b896-3bfd02de0f9f.mp3?source=podcast" fileSize="26442752" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02/</link><title>Пророче бачення Єжи Ґедройця: «Без України Росія не є імперією»</title><description>Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02/</guid><pubDate>Sat, 11 Oct 2025 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1043</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02.mp3?source=podcast" length="16696320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пророче бачення Єжи Ґедройця: «Без України Росія не є імперією»</itunes:subtitle><itunes:summary>Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f55ce05f-6122-46c2-87b9-ff9e0a6a1d02.mp3?source=podcast" fileSize="16696320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961/</link><title>До питання про Річ Посполиту Обох Народів та її культуру</title><description>У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961/</guid><pubDate>Tue, 07 Oct 2025 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1496</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961.mp3?source=podcast" length="23951360" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>До питання про Річ Посполиту Обох Народів та її культуру</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/bdd11edd-bedb-4d58-b7d8-cf769c63d961.mp3?source=podcast" fileSize="23951360" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397/</link><title>Радіознавець: Перший директор Польського радіо хотів, щоб це була інституція вищої суспільної корисності</title><description>Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397/</guid><pubDate>Tue, 30 Sep 2025 15:57:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1150</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397.mp3?source=podcast" length="18400256" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Радіознавець: Перший директор Польського радіо хотів, щоб це була інституція вищої суспільної корисності</itunes:subtitle><itunes:summary>Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/583747f5-9305-4112-b980-5a387f696397.mp3?source=podcast" fileSize="18400256" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946/</link><title>Закерзоння: депортації, пам’ять й виклики українсько-польського примирення</title><description>Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946/</guid><pubDate>Sun, 21 Sep 2025 19:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1302</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946.mp3?source=podcast" length="20844544" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Закерзоння: депортації, пам’ять й виклики українсько-польського примирення</itunes:subtitle><itunes:summary>Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/37de8816-ae1a-408c-b3bd-cbd9684c2946.mp3?source=podcast" fileSize="20844544" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254/</link><title>«Листи про Україну» Єжи Стемповського</title><description>Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254/</guid><pubDate>Fri, 19 Sep 2025 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1209</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254.mp3?source=podcast" length="19357696" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Листи про Україну» Єжи Стемповського</itunes:subtitle><itunes:summary>Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/62632ac8-6f19-47f2-8bd6-2dc83a81c254.mp3?source=podcast" fileSize="19357696" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства</content></item></channel></rss>