<rss xmlns:a10="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:media="//search.yahoo.com/mrss/"><title>Культурна рубрика</title><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link><description>Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами</description><language>uk</language><copyright>Copyright Polskie Radio S.A.</copyright><webMaster>podcastpodcast3@gmail.com</webMaster><managingEditor>podcastpodcast3@gmail.com</managingEditor><image><title>Культурна рубрика</title><url>https://static.prsa.pl/images/560f88d3-cc60-4d5d-84a1-f755ec040c58.jpg</url><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link></image><itunes:summary>Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами</itunes:summary><itunes:subtitle>Культурна рубрика</itunes:subtitle><itunes:explicit>No</itunes:explicit><itunes:category text="Society &amp; Culture"><itunes:category text="Documentary" /></itunes:category><itunes:author>Polskie Radio S.A.</itunes:author><itunes:owner><itunes:name>Polskie Radio S.A.</itunes:name><itunes:email>podcastpodcast3@gmail.com</itunes:email></itunes:owner><itunes:keywords>Культура</itunes:keywords><itunes:image href="https://static.prsa.pl/images/560f88d3-cc60-4d5d-84a1-f755ec040c58.jpg" /><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d/</link><title>Міцкевич між минулим і сьогоденням: у Варшаві читали «Дзядів»</title><description>«Дзяди» Адама Міцкевича — текст, до якого в Польщі повертаються через покоління. Цьогорічне Національне читання у Варшаві показало, що цей твір і сьогодні дає привід говорити про свободу, пам’ять, відповідальність і національну ідентичність.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d/</guid><pubDate>Tue, 08 Sep 2026 14:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>674</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d.mp3?source=podcast" length="21569536" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Міцкевич між минулим і сьогоденням: у Варшаві читали «Дзядів»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Дзяди» Адама Міцкевича — текст, до якого в Польщі повертаються через покоління. Цьогорічне Національне читання у Варшаві показало, що цей твір і сьогодні дає привід говорити про свободу, пам’ять, відповідальність і національну ідентичність.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d.mp3?source=podcast" fileSize="21569536" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Дзяди» Адама Міцкевича — текст, до якого в Польщі повертаються через покоління. Цьогорічне Національне читання у Варшаві показало, що цей твір і сьогодні дає привід говорити про свободу, пам’ять, відповідальність і національну ідентичність.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091/</link><title>Мистецтво для дітей: у Любліні розвивають креативність, упевненість і вміння бути собою</title><description>Понад 70 відсотків дітей відвідують позашкільні заняття. Найчастіше це уроки іноземних мов та спортивні гуртки. Експерти підкреслюють, що варто також інвестувати час у мистецькі напрямки. Це може позитивно впливати на креативність, соціальні зв’язки та розвиток нестандартного мислення.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091/</guid><pubDate>Sun, 06 Sep 2026 22:36:00 GMT</pubDate><itunes:duration>616</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091.mp3?source=podcast" length="14795776" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Мистецтво для дітей: у Любліні розвивають креативність, упевненість і вміння бути собою</itunes:subtitle><itunes:summary>Понад 70 відсотків дітей відвідують позашкільні заняття. Найчастіше це уроки іноземних мов та спортивні гуртки. Експерти підкреслюють, що варто також інвестувати час у мистецькі напрямки. Це може позитивно впливати на креативність, соціальні зв’язки та розвиток нестандартного мислення.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091.mp3?source=podcast" fileSize="14795776" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Понад 70 відсотків дітей відвідують позашкільні заняття. Найчастіше це уроки іноземних мов та спортивні гуртки. Експерти підкреслюють, що варто також інвестувати час у мистецькі напрямки. Це може позитивно впливати на креативність, соціальні зв’язки та розвиток нестандартного мислення.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6/</link><title>«ДахаБраха» за кордоном: Українцям потрібна якась звістка з дому</title><description>«ДахаБраха» виступили в Любліні в межах міжнародного проєкту RE GogolFest та програми заявки «Європейська столиця культури Люблін 2029». Після початку повномасштабної війни на концертах гурту за кордоном стало більше українців. Для частини з них така музика стала способом знову відчути зв’язок із домом.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6/</guid><pubDate>Mon, 31 Aug 2026 18:15:00 GMT</pubDate><itunes:duration>669</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6.mp3?source=podcast" length="16069632" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«ДахаБраха» за кордоном: Українцям потрібна якась звістка з дому</itunes:subtitle><itunes:summary>«ДахаБраха» виступили в Любліні в межах міжнародного проєкту RE GogolFest та програми заявки «Європейська столиця культури Люблін 2029». Після початку повномасштабної війни на концертах гурту за кордоном стало більше українців. Для частини з них така музика стала способом знову відчути зв’язок із домом.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6.mp3?source=podcast" fileSize="16069632" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«ДахаБраха» виступили в Любліні в межах міжнародного проєкту RE GogolFest та програми заявки «Європейська столиця культури Люблін 2029». Після початку повномасштабної війни на концертах гурту за кордоном стало більше українців. Для частини з них така музика стала способом знову відчути зв’язок із домом.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42/</link><title>У Варшаві відбудуться 12-ті Дні української музики</title><description>Під час фестивалю звучатиме українська музика різного часу, зокрема, фортепіанна, хорова, симфонічна та традиційна.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42/</guid><pubDate>Fri, 28 Aug 2026 21:31:00 GMT</pubDate><itunes:duration>855</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42.mp3?source=podcast" length="27361280" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві відбудуться 12-ті Дні української музики</itunes:subtitle><itunes:summary>Під час фестивалю звучатиме українська музика різного часу, зокрема, фортепіанна, хорова, симфонічна та традиційна.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42.mp3?source=podcast" fileSize="27361280" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Під час фестивалю звучатиме українська музика різного часу, зокрема, фортепіанна, хорова, симфонічна та традиційна.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286/</link><title>Українську оперу Дмитра Бортнянського «Креонт» повертають на європейську сцену</title><description>Українську оперу XVIII століття «Креонт» Дмитра Бортнянського, партитуру якої майже 250 років вважали втраченою, планують представити на європейських сценах. Автори міжнародного проєкту хочуть через музику розповісти про українську культурну спадщину та показати її як невід’ємну частину європейської культури.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286/</guid><pubDate>Fri, 28 Aug 2026 13:06:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1594</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286.mp3?source=podcast" length="25505792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Українську оперу Дмитра Бортнянського «Креонт» повертають на європейську сцену</itunes:subtitle><itunes:summary>Українську оперу XVIII століття «Креонт» Дмитра Бортнянського, партитуру якої майже 250 років вважали втраченою, планують представити на європейських сценах. Автори міжнародного проєкту хочуть через музику розповісти про українську культурну спадщину та показати її як невід’ємну частину європейської культури.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286.mp3?source=podcast" fileSize="25505792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Українську оперу XVIII століття «Креонт» Дмитра Бортнянського, партитуру якої майже 250 років вважали втраченою, планують представити на європейських сценах. Автори міжнародного проєкту хочуть через музику розповісти про українську культурну спадщину та показати її як невід’ємну частину європейської культури.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f/</link><title>Сім скарбів українського бароко вперше покажуть у Великій Британії</title><description>Сім сакральних пам’яток із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 вересня представлять у лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Експозиція «Сакральні скарби з Києва» стане першою масштабною презентацією цих українських творів у Великій Британії.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f/</guid><pubDate>Tue, 25 Aug 2026 21:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>926</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f.mp3?source=podcast" length="29638656" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Сім скарбів українського бароко вперше покажуть у Великій Британії</itunes:subtitle><itunes:summary>Сім сакральних пам’яток із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 вересня представлять у лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Експозиція «Сакральні скарби з Києва» стане першою масштабною презентацією цих українських творів у Великій Британії.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f.mp3?source=podcast" fileSize="29638656" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сім сакральних пам’яток із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 вересня представлять у лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Експозиція «Сакральні скарби з Києва» стане першою масштабною презентацією цих українських творів у Великій Британії.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e/</link><title>«Її світло назавжди залишиться в наших серцях»: у Любліні згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну</title><description>У Польщі згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну, яка неодноразово представляла своє мистецтво в Любліні. Відома майстриня витинанки поєднувала українську традицію із сучасним мистецтвом, створюючи масштабні ажурні роботи, які експонувалися у понад 20 країнах світу. Її смерть стала великою втратою для української культури та мистецької спільноти, зокрема й Любліна, де Альошкіна багато років була учасницею фестивалю Re:tradycja — Ярмарок Ягеллонський.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e/</guid><pubDate>Sun, 23 Aug 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>664</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e.mp3?source=podcast" length="21252096" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Її світло назавжди залишиться в наших серцях»: у Любліні згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну</itunes:subtitle><itunes:summary>У Польщі згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну, яка неодноразово представляла своє мистецтво в Любліні. Відома майстриня витинанки поєднувала українську традицію із сучасним мистецтвом, створюючи масштабні ажурні роботи, які експонувалися у понад 20 країнах світу. Її смерть стала великою втратою для української культури та мистецької спільноти, зокрема й Любліна, де Альошкіна багато років була учасницею фестивалю Re:tradycja — Ярмарок Ягеллонський.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e.mp3?source=podcast" fileSize="21252096" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Польщі згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну, яка неодноразово представляла своє мистецтво в Любліні. Відома майстриня витинанки поєднувала українську традицію із сучасним мистецтвом, створюючи масштабні ажурні роботи, які експонувалися у понад 20 країнах світу. Її смерть стала великою втратою для української культури та мистецької спільноти, зокрема й Любліна, де Альошкіна багато років була учасницею фестивалю Re:tradycja — Ярмарок Ягеллонський.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175/</link><title>Що цікавого підготував XXIII фестиваль «Варшава Зінгера»</title><description>«Варшава Зінгера» за роки існування стала міжнародною культурною подією. Нині до Варшави приїжджають митці, письменники та музиканти з різних країн.  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175/</guid><pubDate>Sat, 22 Aug 2026 17:05:00 GMT</pubDate><itunes:duration>543</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175.mp3?source=podcast" length="17381376" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Що цікавого підготував XXIII фестиваль «Варшава Зінгера»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Варшава Зінгера» за роки існування стала міжнародною культурною подією. Нині до Варшави приїжджають митці, письменники та музиканти з різних країн.  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175.mp3?source=podcast" fileSize="17381376" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Варшава Зінгера» за роки існування стала міжнародною культурною подією. Нині до Варшави приїжджають митці, письменники та музиканти з різних країн.  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541/</link><title>Польща очима Едварда Двурніка: від ПНР до сучасної суспільної кризи</title><description>Картини Едварда Двурніка, створені в соціалістичній Польщі, допомагають зрозуміти емоції сучасного суспільства. Виставка у Варшаві показує, як сором, гордість, прагнення визнання та пам’ять про минуле продовжують впливати на Польщу сьогодні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541/</guid><pubDate>Mon, 17 Aug 2026 19:50:00 GMT</pubDate><itunes:duration>599</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541.mp3?source=podcast" length="19181568" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польща очима Едварда Двурніка: від ПНР до сучасної суспільної кризи</itunes:subtitle><itunes:summary>Картини Едварда Двурніка, створені в соціалістичній Польщі, допомагають зрозуміти емоції сучасного суспільства. Виставка у Варшаві показує, як сором, гордість, прагнення визнання та пам’ять про минуле продовжують впливати на Польщу сьогодні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541.mp3?source=podcast" fileSize="19181568" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Картини Едварда Двурніка, створені в соціалістичній Польщі, допомагають зрозуміти емоції сучасного суспільства. Виставка у Варшаві показує, як сором, гордість, прагнення визнання та пам’ять про минуле продовжують впливати на Польщу сьогодні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64/</link><title>Від Варшави до Нью-Йорка: Ukrainian Freedom Orchestra починає п'яте світове турне</title><description>Українські музиканти виходять на світові сцени, щоб відкривати міжнародній публіці українську музику та показувати її поруч із європейською класикою. П'ятий тур Ukrainian Freedom Orchestra розпочнеться у Варшаві, а завершиться концертами в Нью-Йорку. Про музику як культурний фронт, реакцію слухачів у різних країнах і те, як за роки війни змінилося місце української культури у світі, говоримо з трубачами Остапом Поповичем та Романом Копіяновим.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64/</guid><pubDate>Thu, 13 Aug 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>662</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64.mp3?source=podcast" length="21200896" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Від Варшави до Нью-Йорка: Ukrainian Freedom Orchestra починає п'яте світове турне</itunes:subtitle><itunes:summary>Українські музиканти виходять на світові сцени, щоб відкривати міжнародній публіці українську музику та показувати її поруч із європейською класикою. П'ятий тур Ukrainian Freedom Orchestra розпочнеться у Варшаві, а завершиться концертами в Нью-Йорку. Про музику як культурний фронт, реакцію слухачів у різних країнах і те, як за роки війни змінилося місце української культури у світі, говоримо з трубачами Остапом Поповичем та Романом Копіяновим.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64.mp3?source=podcast" fileSize="21200896" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Українські музиканти виходять на світові сцени, щоб відкривати міжнародній публіці українську музику та показувати її поруч із європейською класикою. П'ятий тур Ukrainian Freedom Orchestra розпочнеться у Варшаві, а завершиться концертами в Нью-Йорку. Про музику як культурний фронт, реакцію слухачів у різних країнах і те, як за роки війни змінилося місце української культури у світі, говоримо з трубачами Остапом Поповичем та Романом Копіяновим.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0/</link><title>«Вміння сміятися з себе — ознака зрілої культури»: українська акторка про серіал «1670»</title><description>Поява української козачки у третьому сезоні особливо актуальна на тлі нинішніх польсько-українських відносин.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0/</guid><pubDate>Thu, 13 Aug 2026 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1561</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0.mp3?source=podcast" length="24983552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Вміння сміятися з себе — ознака зрілої культури»: українська акторка про серіал «1670»</itunes:subtitle><itunes:summary>Поява української козачки у третьому сезоні особливо актуальна на тлі нинішніх польсько-українських відносин.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0.mp3?source=podcast" fileSize="24983552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Поява української козачки у третьому сезоні особливо актуальна на тлі нинішніх польсько-українських відносин.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef/</link><title>У Любліні презентували виставку українського митця APL315</title><description>Одеський художник у своїй праці дослідив та презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef/</guid><pubDate>Sun, 09 Aug 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>547</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef.mp3?source=podcast" length="17512448" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні презентували виставку українського митця APL315</itunes:subtitle><itunes:summary>Одеський художник у своїй праці дослідив та презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef.mp3?source=podcast" fileSize="17512448" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Одеський художник у своїй праці дослідив та презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee/</link><title>«Нас об'єднує…»: столиця відзначає 82-гу річницю Варшавського повстання</title><description>До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee/</guid><pubDate>Sat, 01 Aug 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>771</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee.mp3?source=podcast" length="12344320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Нас об'єднує…»: столиця відзначає 82-гу річницю Варшавського повстання</itunes:subtitle><itunes:summary>До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee.mp3?source=podcast" fileSize="12344320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b/</link><title>«Карнавал штукарів» у Любліні змінює уявлення про мистецтво</title><description>У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b/</guid><pubDate>Mon, 27 Jul 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>622</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b.mp3?source=podcast" length="19917824" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Карнавал штукарів» у Любліні змінює уявлення про мистецтво</itunes:subtitle><itunes:summary>У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b.mp3?source=podcast" fileSize="19917824" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434/</link><title>«Висунь язика!» — вірші Бжехви двома мовами у Перемишлі для дітей</title><description>У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434/</guid><pubDate>Sun, 26 Jul 2026 10:56:00 GMT</pubDate><itunes:duration>575</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434.mp3?source=podcast" length="13830144" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Висунь язика!» — вірші Бжехви двома мовами у Перемишлі для дітей</itunes:subtitle><itunes:summary>У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434.mp3?source=podcast" fileSize="13830144" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a/</link><title>Триматися свого. У Ждині відбулася 44-та Лемківська ватра</title><description>Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a/</guid><pubDate>Thu, 23 Jul 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1038</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a.mp3?source=podcast" length="33238016" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Триматися свого. У Ждині відбулася 44-та Лемківська ватра</itunes:subtitle><itunes:summary>Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a.mp3?source=podcast" fileSize="33238016" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b/</link><title>Гелена Рубінштейн. Краса — твоє призначення</title><description>Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b/</guid><pubDate>Sat, 18 Jul 2026 18:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>689</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b.mp3?source=podcast" length="22052864" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Гелена Рубінштейн. Краса — твоє призначення</itunes:subtitle><itunes:summary>Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b.mp3?source=podcast" fileSize="22052864" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3/</link><title>Місце, що об’єднує. Про Радруж на польсько-українському прикордонні</title><description>Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3/</guid><pubDate>Thu, 16 Jul 2026 15:46:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1950</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3.mp3?source=podcast" length="31213568" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Місце, що об’єднує. Про Радруж на польсько-українському прикордонні</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3.mp3?source=podcast" fileSize="31213568" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209/</link><title>«Себе розшукую»: 100 років Остапа Лапського</title><description>У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209/</guid><pubDate>Sun, 12 Jul 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>835</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209.mp3?source=podcast" length="13366272" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Себе розшукую»: 100 років Остапа Лапського</itunes:subtitle><itunes:summary>У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209.mp3?source=podcast" fileSize="13366272" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0/</link><title>«Література — це про свободу і простір для різноманітності». Про люблінський літературний цикл «Східний експрес»</title><description>«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0/</guid><pubDate>Thu, 09 Jul 2026 18:49:00 GMT</pubDate><itunes:duration>791</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0.mp3?source=podcast" length="25320448" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Література — це про свободу і простір для різноманітності». Про люблінський літературний цикл «Східний експрес»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0.mp3?source=podcast" fileSize="25320448" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de/</link><title>Натхненні Новосельським: нові розписи храму УГКЦ в Любліні</title><description>Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de/</guid><pubDate>Thu, 09 Jul 2026 16:17:00 GMT</pubDate><itunes:duration>590</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de.mp3?source=podcast" length="9456640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Натхненні Новосельським: нові розписи храму УГКЦ в Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de.mp3?source=podcast" fileSize="9456640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe/</link><title>Сергій Жадан презентував у Любліні двомовну збірку «Бої без правил»</title><description>Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe/</guid><pubDate>Sun, 05 Jul 2026 23:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>781</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe.mp3?source=podcast" length="18761728" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Сергій Жадан презентував у Любліні двомовну збірку «Бої без правил»</itunes:subtitle><itunes:summary>Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe.mp3?source=podcast" fileSize="18761728" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910/</link><title>Аліна Костікова: Анімація — це мистецтво, яке вдихає життя й рух у зображення</title><description>Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910/</guid><pubDate>Thu, 02 Jul 2026 18:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>900</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910.mp3?source=podcast" length="14404608" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Аліна Костікова: Анімація — це мистецтво, яке вдихає життя й рух у зображення</itunes:subtitle><itunes:summary>Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910.mp3?source=podcast" fileSize="14404608" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1/</link><title>П'ятнадцяті Іменини Яна Кохановського відбулися у Варшаві</title><description>Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1/</guid><pubDate>Mon, 29 Jun 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>683</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1.mp3?source=podcast" length="21870592" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>П'ятнадцяті Іменини Яна Кохановського відбулися у Варшаві</itunes:subtitle><itunes:summary>Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1.mp3?source=podcast" fileSize="21870592" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94/</link><title>У Варшаві представили мистецький проєкт про жіночу роль під час війни </title><description>Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94/</guid><pubDate>Mon, 22 Jun 2026 23:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>970</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94.mp3?source=podcast" length="23298048" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві представили мистецький проєкт про жіночу роль під час війни </itunes:subtitle><itunes:summary>Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94.mp3?source=podcast" fileSize="23298048" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823/</link><title>«Парадокс існування»: 50 років листування Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка</title><description>Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823/</guid><pubDate>Mon, 15 Jun 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>700</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823.mp3?source=podcast" length="22423552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Парадокс існування»: 50 років листування Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка</itunes:subtitle><itunes:summary>Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823.mp3?source=podcast" fileSize="22423552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483/</link><title>У Любліні триває Східний фестиваль фотографії: про аналогову фотографію, пам’ять і досвід війни</title><description>Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483/</guid><pubDate>Sun, 14 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>607</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483.mp3?source=podcast" length="19436544" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні триває Східний фестиваль фотографії: про аналогову фотографію, пам’ять і досвід війни</itunes:subtitle><itunes:summary>Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483.mp3?source=podcast" fileSize="19436544" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea/</link><title>Польський документаліст: «Неможливо бути поляком і не розуміти Україну, а також українцем і не розуміти Польщу»</title><description>У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea/</guid><pubDate>Fri, 12 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>743</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea.mp3?source=podcast" length="23781376" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польський документаліст: «Неможливо бути поляком і не розуміти Україну, а також українцем і не розуміти Польщу»</itunes:subtitle><itunes:summary>У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea.mp3?source=podcast" fileSize="23781376" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f/</link><title>Результати Євробачення здивували перемогою Болгарії та спричинили дискусії про голосування</title><description>Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f/</guid><pubDate>Wed, 10 Jun 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1393</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f.mp3?source=podcast" length="22292480" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Результати Євробачення здивували перемогою Болгарії та спричинили дискусії про голосування</itunes:subtitle><itunes:summary>Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f.mp3?source=podcast" fileSize="22292480" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f/</link><title>У Любліні вийшла збірка віршів Сергія Жадана — «Бої без правил»</title><description>Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f/</guid><pubDate>Sun, 07 Jun 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>569</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f.mp3?source=podcast" length="18233344" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні вийшла збірка віршів Сергія Жадана — «Бої без правил»</itunes:subtitle><itunes:summary>Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f.mp3?source=podcast" fileSize="18233344" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8/</link><title>Митець Кшиштоф Ґіль: Кожен із нас може стати «чужим»</title><description>«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8/</guid><pubDate>Sun, 07 Jun 2026 17:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>764</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8.mp3?source=podcast" length="24452096" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Митець Кшиштоф Ґіль: Кожен із нас може стати «чужим»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8.mp3?source=podcast" fileSize="24452096" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b/</link><title>«Вівтарі» та «марійки»: про що розповідають каплички з варшавської Праги?</title><description>Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b/</guid><pubDate>Thu, 04 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>915</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b.mp3?source=podcast" length="29296640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Вівтарі» та «марійки»: про що розповідають каплички з варшавської Праги?</itunes:subtitle><itunes:summary>Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b.mp3?source=podcast" fileSize="29296640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b/</link><title>«Останні молекули свободи»: Ана Бландіана — лауреатка Премії Герберта 2026 року</title><description>Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b/</guid><pubDate>Tue, 02 Jun 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>501</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b.mp3?source=podcast" length="8030208" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Останні молекули свободи»: Ана Бландіана — лауреатка Премії Герберта 2026 року</itunes:subtitle><itunes:summary>Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b.mp3?source=podcast" fileSize="8030208" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5/</link><title>Уява замість іграшок: нова прем’єра Театру Андерсена у Любліні</title><description>Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5/</guid><pubDate>Sun, 31 May 2026 21:23:00 GMT</pubDate><itunes:duration>480</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5.mp3?source=podcast" length="15367168" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Уява замість іграшок: нова прем’єра Театру Андерсена у Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5.mp3?source=podcast" fileSize="15367168" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760/</link><title>Репортажистика, комікси і сучасна проза: книжковий ярмарок у Варшаві-2026</title><description>Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760/</guid><pubDate>Fri, 29 May 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>700</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760.mp3?source=podcast" length="22415360" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Репортажистика, комікси і сучасна проза: книжковий ярмарок у Варшаві-2026</itunes:subtitle><itunes:summary>Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760.mp3?source=podcast" fileSize="22415360" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2/</link><title>Театр як школа життя: у Любліні пройшов студентський фестиваль</title><description>Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2/</guid><pubDate>Mon, 25 May 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>549</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2.mp3?source=podcast" length="17568768" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Театр як школа життя: у Любліні пройшов студентський фестиваль</itunes:subtitle><itunes:summary>Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2.mp3?source=podcast" fileSize="17568768" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d/</link><title>У Варшаві говорили про збереження ідентичності Криму</title><description>У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d/</guid><pubDate>Sun, 24 May 2026 23:54:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1266</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d.mp3?source=podcast" length="50647040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві говорили про збереження ідентичності Криму</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d.mp3?source=podcast" fileSize="50647040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168/</link><title> Українське сучасне мистецтво на тлі повернення Росії до Венеції</title><description>Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168/</guid><pubDate>Thu, 21 May 2026 22:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1196</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168.mp3?source=podcast" length="19150848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle> Українське сучасне мистецтво на тлі повернення Росії до Венеції</itunes:subtitle><itunes:summary>Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168.mp3?source=podcast" fileSize="19150848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937/</link><title>Вечірня Школа Традицій у Любліні: як народна культура об’єднує покоління</title><description>У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937/</guid><pubDate>Sun, 17 May 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>565</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937.mp3?source=podcast" length="4523008" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Вечірня Школа Традицій у Любліні: як народна культура об’єднує покоління</itunes:subtitle><itunes:summary>У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937.mp3?source=podcast" fileSize="4523008" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124/</link><title>Через культуру Україна повертає собі історію й утверджує міжнародну суб'єктність</title><description>Поки Росія намагається привласнити історію Русі, витіснити українську культуру й нав’язати власні імперські наративи, Україна дедалі активніше використовує культуру як простір опору й міжнародної присутності. На Українському форумі культурної безпеки у Варшаві музейники, історики та дипломати говорили про те, чому боротьба за пам’ять сьогодні стала частиною війни, і як українські інституції повертають світові правду про власну історію.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124/</guid><pubDate>Fri, 15 May 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1363</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124.mp3?source=podcast" length="21821440" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Через культуру Україна повертає собі історію й утверджує міжнародну суб'єктність</itunes:subtitle><itunes:summary>Поки Росія намагається привласнити історію Русі, витіснити українську культуру й нав’язати власні імперські наративи, Україна дедалі активніше використовує культуру як простір опору й міжнародної присутності. На Українському форумі культурної безпеки у Варшаві музейники, історики та дипломати говорили про те, чому боротьба за пам’ять сьогодні стала частиною війни, і як українські інституції повертають світові правду про власну історію.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124.mp3?source=podcast" fileSize="21821440" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Поки Росія намагається привласнити історію Русі, витіснити українську культуру й нав’язати власні імперські наративи, Україна дедалі активніше використовує культуру як простір опору й міжнародної присутності. На Українському форумі культурної безпеки у Варшаві музейники, історики та дипломати говорили про те, чому боротьба за пам’ять сьогодні стала частиною війни, і як українські інституції повертають світові правду про власну історію.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963/</link><title>«Цей хор, цей хор...», що співає по всьому світу. «Гомін» у Варшаві</title><description>11 травня у Варшаві вчергове відбувся концерт ретро-пісень хору «Гомін» Львівського органного залу. Хор повернувся із великого туру США та Канадою, далі – концерти в Європі і підготовка нової програми із українським ретро українськими містами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963/</guid><pubDate>Thu, 14 May 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>3218</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963.mp3?source=podcast" length="51488768" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Цей хор, цей хор...», що співає по всьому світу. «Гомін» у Варшаві</itunes:subtitle><itunes:summary>11 травня у Варшаві вчергове відбувся концерт ретро-пісень хору «Гомін» Львівського органного залу. Хор повернувся із великого туру США та Канадою, далі – концерти в Європі і підготовка нової програми із українським ретро українськими містами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963.mp3?source=podcast" fileSize="51488768" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">11 травня у Варшаві вчергове відбувся концерт ретро-пісень хору «Гомін» Львівського органного залу. Хор повернувся із великого туру США та Канадою, далі – концерти в Європі і підготовка нової програми із українським ретро українськими містами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e/</link><title>«Міграція сьогодні стосується кожного». Візит у Музеї еміграції у Ґдині</title><description>Музей еміграції в Гдині, відкритий для відвідувачів у 2015 році, розповідає глобальну історію поляків та польок. З ініціативи міської влади в історичній будівлі Морського вокзалу, звідки протягом десятиліть відпливали польські трансатлантичні лайнери, було створено установу, яка розповідає про історію виїздів та долі поляків у світі у тісному зв’язку із сучасністю.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e/</guid><pubDate>Wed, 13 May 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>895</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e.mp3?source=podcast" length="14325760" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Міграція сьогодні стосується кожного». Візит у Музеї еміграції у Ґдині</itunes:subtitle><itunes:summary>Музей еміграції в Гдині, відкритий для відвідувачів у 2015 році, розповідає глобальну історію поляків та польок. З ініціативи міської влади в історичній будівлі Морського вокзалу, звідки протягом десятиліть відпливали польські трансатлантичні лайнери, було створено установу, яка розповідає про історію виїздів та долі поляків у світі у тісному зв’язку із сучасністю.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e.mp3?source=podcast" fileSize="14325760" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Музей еміграції в Гдині, відкритий для відвідувачів у 2015 році, розповідає глобальну історію поляків та польок. З ініціативи міської влади в історичній будівлі Морського вокзалу, звідки протягом десятиліть відпливали польські трансатлантичні лайнери, було створено установу, яка розповідає про історію виїздів та долі поляків у світі у тісному зв’язку із сучасністю.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662/</link><title>Пристрасть колекціонування: у Національному музеї у Варшаві відтворили легендарну збірку Іґнація Корвін-Мілевського</title><description>Частину цих картин сьогодні знає кожен, хто цікавиться польським мистецтвом. Рідше згадують людину, яка їх зібрала разом і на певний час фактично визначила їхню долю. Виставка у Варшаві повертає на перший план Іґнація Корвіна-Мілевського — колекціонера, який мислив масштабом цілого художнього світу, а не окремих полотен.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662/</guid><pubDate>Sat, 09 May 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>716</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662.mp3?source=podcast" length="11466752" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пристрасть колекціонування: у Національному музеї у Варшаві відтворили легендарну збірку Іґнація Корвін-Мілевського</itunes:subtitle><itunes:summary>Частину цих картин сьогодні знає кожен, хто цікавиться польським мистецтвом. Рідше згадують людину, яка їх зібрала разом і на певний час фактично визначила їхню долю. Виставка у Варшаві повертає на перший план Іґнація Корвіна-Мілевського — колекціонера, який мислив масштабом цілого художнього світу, а не окремих полотен.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662.mp3?source=podcast" fileSize="11466752" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Частину цих картин сьогодні знає кожен, хто цікавиться польським мистецтвом. Рідше згадують людину, яка їх зібрала разом і на певний час фактично визначила їхню долю. Виставка у Варшаві повертає на перший план Іґнація Корвіна-Мілевського — колекціонера, який мислив масштабом цілого художнього світу, а не окремих полотен.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9/</link><title>Крихкість буденного: виставка Станіслава Туріни в Любліні</title><description>Проєкт Станіслава Туріни в люблінській галереї «Лабіринт» працює з уривками — образами, жестами, фразами, що народжуються з особистого досвіду життя у стані війни і водночас виходять за його межі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9/</guid><pubDate>Mon, 04 May 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>584</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9.mp3?source=podcast" length="9357312" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Крихкість буденного: виставка Станіслава Туріни в Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Проєкт Станіслава Туріни в люблінській галереї «Лабіринт» працює з уривками — образами, жестами, фразами, що народжуються з особистого досвіду життя у стані війни і водночас виходять за його межі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9.mp3?source=podcast" fileSize="9357312" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Проєкт Станіслава Туріни в люблінській галереї «Лабіринт» працює з уривками — образами, жестами, фразами, що народжуються з особистого досвіду життя у стані війни і водночас виходять за його межі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70/</link><title>Проєкт ветеранів війни «НАСскрізь»: Ми сильні й можемо справитися з усім</title><description>У Варшаві 24 квітня виступив Хмельницький театр імені М. Старицького з виставою «НАСскрізь», де грають військові, які пройшли війну. Про постановку розповіли авторка проєкту Марина Бортник-Гулевата й головний режисер, доброволець Дмитро Гусаков. Відвідала Сніжана Чернюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70/</guid><pubDate>Tue, 28 Apr 2026 20:50:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1044</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70.mp3?source=podcast" length="16710656" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Проєкт ветеранів війни «НАСскрізь»: Ми сильні й можемо справитися з усім</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві 24 квітня виступив Хмельницький театр імені М. Старицького з виставою «НАСскрізь», де грають військові, які пройшли війну. Про постановку розповіли авторка проєкту Марина Бортник-Гулевата й головний режисер, доброволець Дмитро Гусаков. Відвідала Сніжана Чернюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70.mp3?source=podcast" fileSize="16710656" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві 24 квітня виступив Хмельницький театр імені М. Старицького з виставою «НАСскрізь», де грають військові, які пройшли війну. Про постановку розповіли авторка проєкту Марина Бортник-Гулевата й головний режисер, доброволець Дмитро Гусаков. Відвідала Сніжана Чернюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef/</link><title>Ненароджені діти і втрачений дім: про що пише світова і українська література на тему ЧАЕС?</title><description>Від документальних хронік до художніх експериментів — література десятиліттями намагається осмислити Чорнобильську катастрофу. Попри це, в Україні досвід трагедії поки не знайшов втілення у «великому романі», — вважає літературознавиця Ганна Улюра.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef/</guid><pubDate>Sun, 26 Apr 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>633</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef.mp3?source=podcast" length="10131456" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Ненароджені діти і втрачений дім: про що пише світова і українська література на тему ЧАЕС?</itunes:subtitle><itunes:summary>Від документальних хронік до художніх експериментів — література десятиліттями намагається осмислити Чорнобильську катастрофу. Попри це, в Україні досвід трагедії поки не знайшов втілення у «великому романі», — вважає літературознавиця Ганна Улюра.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef.mp3?source=podcast" fileSize="10131456" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Від документальних хронік до художніх експериментів — література десятиліттями намагається осмислити Чорнобильську катастрофу. Попри це, в Україні досвід трагедії поки не знайшов втілення у «великому романі», — вважає літературознавиця Ганна Улюра.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2/</link><title>Поїзд, який подорожує крізь час</title><description>Як реагували поляки на появу перших поїздів, які три різні частини залізниці й сьогодні можемо побачити в Польщі, про містотвірну й державотворчу ролі залізниці розповідає Міхал Флудзінський, спеціаліст науково-популяризаційного відділу. Слухала Сніжана Чернюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2/</guid><pubDate>Sat, 25 Apr 2026 22:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>996</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2.mp3?source=podcast" length="15950848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Поїзд, який подорожує крізь час</itunes:subtitle><itunes:summary>Як реагували поляки на появу перших поїздів, які три різні частини залізниці й сьогодні можемо побачити в Польщі, про містотвірну й державотворчу ролі залізниці розповідає Міхал Флудзінський, спеціаліст науково-популяризаційного відділу. Слухала Сніжана Чернюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2.mp3?source=podcast" fileSize="15950848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як реагували поляки на появу перших поїздів, які три різні частини залізниці й сьогодні можемо побачити в Польщі, про містотвірну й державотворчу ролі залізниці розповідає Міхал Флудзінський, спеціаліст науково-популяризаційного відділу. Слухала Сніжана Чернюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d/</link><title>Виступ України на Євробаченні має більше значення, ніж результат</title><description>Україна стабільно демонструє високі результати і щоразу виходить у фінал.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d/</guid><pubDate>Wed, 22 Apr 2026 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1463</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d.mp3?source=podcast" length="23412736" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Виступ України на Євробаченні має більше значення, ніж результат</itunes:subtitle><itunes:summary>Україна стабільно демонструє високі результати і щоразу виходить у фінал.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d.mp3?source=podcast" fileSize="23412736" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Україна стабільно демонструє високі результати і щоразу виходить у фінал.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae/</link><title>У Любліні шукають волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання»</title><description>Майстерня культури в Любліні шукає волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання». Долучитися до події, що об’єднує митців із різних країн світу в Любліні, може кожен.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae/</guid><pubDate>Sun, 19 Apr 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>455</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae.mp3?source=podcast" length="7280640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні шукають волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання»</itunes:subtitle><itunes:summary>Майстерня культури в Любліні шукає волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання». Долучитися до події, що об’єднує митців із різних країн світу в Любліні, може кожен.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae.mp3?source=podcast" fileSize="7280640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Майстерня культури в Любліні шукає волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання». Долучитися до події, що об’єднує митців із різних країн світу в Любліні, може кожен.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d/</link><title>Першому каналу Польського радіо — 100 років</title><description>Польське радіо розпочало регулярне мовлення 100 років тому, 18 квітня 1926 року о 17.00. З того часу Єдинка є головним каналом Польського радіо, який також слухали і слухають в Україні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d/</guid><pubDate>Fri, 17 Apr 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>799</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d.mp3?source=podcast" length="12792832" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Першому каналу Польського радіо — 100 років</itunes:subtitle><itunes:summary>Польське радіо розпочало регулярне мовлення 100 років тому, 18 квітня 1926 року о 17.00. З того часу Єдинка є головним каналом Польського радіо, який також слухали і слухають в Україні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d.mp3?source=podcast" fileSize="12792832" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Польське радіо розпочало регулярне мовлення 100 років тому, 18 квітня 1926 року о 17.00. З того часу Єдинка є головним каналом Польського радіо, який також слухали і слухають в Україні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc/</link><title>«Гупало Василь» у благодійному турі Європою</title><description>Український супергерой «Гупало Василь» вирушив у європейський благодійний тур. Автор цього персонажа, вокаліст гурту «Танок на майдані Конго» та письменник Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі, презентував свої книги в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc/</guid><pubDate>Sun, 12 Apr 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>643</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc.mp3?source=podcast" length="10288128" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Гупало Василь» у благодійному турі Європою</itunes:subtitle><itunes:summary>Український супергерой «Гупало Василь» вирушив у європейський благодійний тур. Автор цього персонажа, вокаліст гурту «Танок на майдані Конго» та письменник Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі, презентував свої книги в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc.mp3?source=podcast" fileSize="10288128" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Український супергерой «Гупало Василь» вирушив у європейський благодійний тур. Автор цього персонажа, вокаліст гурту «Танок на майдані Конго» та письменник Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі, презентував свої книги в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a/</link><title>Великодні традиції на Житомирському Поліссі</title><description>Про те, як колись і сьогодні до Великодня готуються на Житомирському Поліссі, як ці традиції змінюються розповідає історикиня літератури, краєзнавиця Ванда Чайковська.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a/</guid><pubDate>Mon, 06 Apr 2026 20:04:00 GMT</pubDate><itunes:duration>576</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a.mp3?source=podcast" length="9226240" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Великодні традиції на Житомирському Поліссі</itunes:subtitle><itunes:summary>Про те, як колись і сьогодні до Великодня готуються на Житомирському Поліссі, як ці традиції змінюються розповідає історикиня літератури, краєзнавиця Ванда Чайковська.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a.mp3?source=podcast" fileSize="9226240" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про те, як колись і сьогодні до Великодня готуються на Житомирському Поліссі, як ці традиції змінюються розповідає історикиня літератури, краєзнавиця Ванда Чайковська.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50/</link><title>Евакуйований «Олень» з Покровська відправився на Бієнале до Венеції</title><description>Скульптуру «Орігамі Олень» Жанни Кадирової, що була створена у парку у 2019 році, евакуювали з Покровська у 2024 році через загрозу обстрілів. Сьогодні вона, серед іншого, символізує долю мільйонів українців і українок, які були змушені залишити свій дім, рятуючись від війни. Проект Українського павільйону порушує питання невиконаних гарантій безпеки, заради яких Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Проект також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50/</guid><pubDate>Sat, 28 Mar 2026 17:26:43 GMT</pubDate><itunes:duration>3196</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50.mp3?source=podcast" length="51149824" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Евакуйований «Олень» з Покровська відправився на Бієнале до Венеції</itunes:subtitle><itunes:summary>Скульптуру «Орігамі Олень» Жанни Кадирової, що була створена у парку у 2019 році, евакуювали з Покровська у 2024 році через загрозу обстрілів. Сьогодні вона, серед іншого, символізує долю мільйонів українців і українок, які були змушені залишити свій дім, рятуючись від війни. Проект Українського павільйону порушує питання невиконаних гарантій безпеки, заради яких Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Проект також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50.mp3?source=podcast" fileSize="51149824" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Скульптуру «Орігамі Олень» Жанни Кадирової, що була створена у парку у 2019 році, евакуювали з Покровська у 2024 році через загрозу обстрілів. Сьогодні вона, серед іншого, символізує долю мільйонів українців і українок, які були змушені залишити свій дім, рятуючись від війни. Проект Українського павільйону порушує питання невиконаних гарантій безпеки, заради яких Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Проект також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc/</link><title>Алім Алієв: Крим — це розмова про майбутнє</title><description>У Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський відкрилася виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим». Співкуратор виставки Алім Алієв розповідає про багатошаровість оповіді про Крим в ефірі програми «Пів-на-пів | Pół na pół».  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc/</guid><pubDate>Tue, 24 Mar 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1728</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc.mp3?source=podcast" length="27659264" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Алім Алієв: Крим — це розмова про майбутнє</itunes:subtitle><itunes:summary>У Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський відкрилася виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим». Співкуратор виставки Алім Алієв розповідає про багатошаровість оповіді про Крим в ефірі програми «Пів-на-пів | Pół na pół».  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc.mp3?source=podcast" fileSize="27659264" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський відкрилася виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим». Співкуратор виставки Алім Алієв розповідає про багатошаровість оповіді про Крим в ефірі програми «Пів-на-пів | Pół na pół».  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c/</link><title>«Hoc est corpus meum»: у Любліні триває виставка Павла Ковача</title><description>Тут представлені роботи українського митця, одного із засновників мистецького об’єднання «Відкрита група», військовослужбовця ЗСУ Павла Ковача. Виставка триватиме до 31 травня 2026 року (вівторок-неділя, 12:00 — 19:00), вхід — вільний.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c/</guid><pubDate>Sun, 22 Mar 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>720</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c.mp3?source=podcast" length="11521024" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Hoc est corpus meum»: у Любліні триває виставка Павла Ковача</itunes:subtitle><itunes:summary>Тут представлені роботи українського митця, одного із засновників мистецького об’єднання «Відкрита група», військовослужбовця ЗСУ Павла Ковача. Виставка триватиме до 31 травня 2026 року (вівторок-неділя, 12:00 — 19:00), вхід — вільний.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c.mp3?source=podcast" fileSize="11521024" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Тут представлені роботи українського митця, одного із засновників мистецького об’єднання «Відкрита група», військовослужбовця ЗСУ Павла Ковача. Виставка триватиме до 31 травня 2026 року (вівторок-неділя, 12:00 — 19:00), вхід — вільний.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e/</link><title>Навчання польської та української через пісні. Історія Олени Маруняк-Гайдучик</title><description>Олена Маруняк-Гайдучик з весни 2022 року перебуває у Торуні, де сьогодні активно займається музикою з дітьми та дорослими, а також навчає української та польської за допомогою подібних польських і українських пісень. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e/</guid><pubDate>Fri, 20 Mar 2026 21:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>896</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e.mp3?source=podcast" length="14352384" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Навчання польської та української через пісні. Історія Олени Маруняк-Гайдучик</itunes:subtitle><itunes:summary>Олена Маруняк-Гайдучик з весни 2022 року перебуває у Торуні, де сьогодні активно займається музикою з дітьми та дорослими, а також навчає української та польської за допомогою подібних польських і українських пісень. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e.mp3?source=podcast" fileSize="14352384" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Олена Маруняк-Гайдучик з весни 2022 року перебуває у Торуні, де сьогодні активно займається музикою з дітьми та дорослими, а також навчає української та польської за допомогою подібних польських і українських пісень. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85/</link><title>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</title><description>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85/</guid><pubDate>Sun, 15 Mar 2026 18:02:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1940</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85.mp3?source=podcast" length="31042560" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</itunes:subtitle><itunes:summary>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85.mp3?source=podcast" fileSize="31042560" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452/</link><title>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</title><description>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452/</guid><pubDate>Sun, 15 Mar 2026 18:02:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1995</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452.mp3?source=podcast" length="31926272" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</itunes:subtitle><itunes:summary>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452.mp3?source=podcast" fileSize="31926272" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2/</link><title>Почався Рік Анджея Вайди</title><description>Конференція «Анджей Вайда 2026. 100-та річниця народження Вчителя» офіційно відкрила Рік Анджея Вайди у Польщі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2/</guid><pubDate>Sat, 14 Mar 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>551</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2.mp3?source=podcast" length="8819712" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Почався Рік Анджея Вайди</itunes:subtitle><itunes:summary>Конференція «Анджей Вайда 2026. 100-та річниця народження Вчителя» офіційно відкрила Рік Анджея Вайди у Польщі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2.mp3?source=podcast" fileSize="8819712" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Конференція «Анджей Вайда 2026. 100-та річниця народження Вчителя» офіційно відкрила Рік Анджея Вайди у Польщі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f/</link><title>В Україні розпочинається ретроспектива фільмів Анджея Вайди</title><description>У програмі — стрічки з українськими субтитрами з різних періодів творчості Анджея Вайди, які покажуть у Києві, Львові та Дніпрі. 6 березня минуло 100 років від дня народження режисера.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f/</guid><pubDate>Thu, 12 Mar 2026 21:41:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1298</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f.mp3?source=podcast" length="20777984" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>В Україні розпочинається ретроспектива фільмів Анджея Вайди</itunes:subtitle><itunes:summary>У програмі — стрічки з українськими субтитрами з різних періодів творчості Анджея Вайди, які покажуть у Києві, Львові та Дніпрі. 6 березня минуло 100 років від дня народження режисера.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f.mp3?source=podcast" fileSize="20777984" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У програмі — стрічки з українськими субтитрами з різних періодів творчості Анджея Вайди, які покажуть у Києві, Львові та Дніпрі. 6 березня минуло 100 років від дня народження режисера.</content></item></channel></rss>