<rss xmlns:a10="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:media="//search.yahoo.com/mrss/"><title>Культурна рубрика</title><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link><description>Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами</description><language>uk</language><copyright>Copyright Polskie Radio S.A.</copyright><webMaster>podcastpodcast3@gmail.com</webMaster><managingEditor>podcastpodcast3@gmail.com</managingEditor><image><title>Культурна рубрика</title><url>https://static.prsa.pl/images/560f88d3-cc60-4d5d-84a1-f755ec040c58.jpg</url><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link></image><itunes:summary>Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами</itunes:summary><itunes:subtitle>Культурна рубрика</itunes:subtitle><itunes:explicit>No</itunes:explicit><itunes:category text="Society &amp; Culture"><itunes:category text="Documentary" /></itunes:category><itunes:author>Polskie Radio S.A.</itunes:author><itunes:owner><itunes:name>Polskie Radio S.A.</itunes:name><itunes:email>podcastpodcast3@gmail.com</itunes:email></itunes:owner><itunes:keywords>Культура</itunes:keywords><itunes:image href="https://static.prsa.pl/images/560f88d3-cc60-4d5d-84a1-f755ec040c58.jpg" /><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee/</link><title>«Нас об'єднує…»: столиця відзначає 82-гу річницю Варшавського повстання</title><description>До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee/</guid><pubDate>Sat, 01 Aug 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>771</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee.mp3?source=podcast" length="12344320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Нас об'єднує…»: столиця відзначає 82-гу річницю Варшавського повстання</itunes:subtitle><itunes:summary>До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee.mp3?source=podcast" fileSize="12344320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b/</link><title>«Карнавал штукарів» у Любліні змінює уявлення про мистецтво</title><description>У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b/</guid><pubDate>Mon, 27 Jul 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>622</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b.mp3?source=podcast" length="19917824" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Карнавал штукарів» у Любліні змінює уявлення про мистецтво</itunes:subtitle><itunes:summary>У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b.mp3?source=podcast" fileSize="19917824" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434/</link><title>«Висунь язика!» — вірші Бжехви двома мовами у Перемишлі для дітей</title><description>У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434/</guid><pubDate>Sun, 26 Jul 2026 10:56:00 GMT</pubDate><itunes:duration>575</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434.mp3?source=podcast" length="13830144" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Висунь язика!» — вірші Бжехви двома мовами у Перемишлі для дітей</itunes:subtitle><itunes:summary>У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434.mp3?source=podcast" fileSize="13830144" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a/</link><title>Триматися свого. У Ждині відбулася 44-та Лемківська ватра</title><description>Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a/</guid><pubDate>Thu, 23 Jul 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1038</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a.mp3?source=podcast" length="33238016" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Триматися свого. У Ждині відбулася 44-та Лемківська ватра</itunes:subtitle><itunes:summary>Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a.mp3?source=podcast" fileSize="33238016" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b/</link><title>Гелена Рубінштейн. Краса — твоє призначення</title><description>Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b/</guid><pubDate>Sat, 18 Jul 2026 18:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>689</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b.mp3?source=podcast" length="22052864" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Гелена Рубінштейн. Краса — твоє призначення</itunes:subtitle><itunes:summary>Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b.mp3?source=podcast" fileSize="22052864" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3/</link><title>Місце, що об’єднує. Про Радруж на польсько-українському прикордонні</title><description>Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3/</guid><pubDate>Thu, 16 Jul 2026 15:46:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1950</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3.mp3?source=podcast" length="31213568" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Місце, що об’єднує. Про Радруж на польсько-українському прикордонні</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3.mp3?source=podcast" fileSize="31213568" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209/</link><title>«Себе розшукую»: 100 років Остапа Лапського</title><description>У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209/</guid><pubDate>Sun, 12 Jul 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>835</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209.mp3?source=podcast" length="13366272" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Себе розшукую»: 100 років Остапа Лапського</itunes:subtitle><itunes:summary>У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209.mp3?source=podcast" fileSize="13366272" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0/</link><title>«Література — це про свободу і простір для різноманітності». Про люблінський літературний цикл «Східний експрес»</title><description>«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0/</guid><pubDate>Thu, 09 Jul 2026 18:49:00 GMT</pubDate><itunes:duration>791</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0.mp3?source=podcast" length="25320448" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Література — це про свободу і простір для різноманітності». Про люблінський літературний цикл «Східний експрес»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0.mp3?source=podcast" fileSize="25320448" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de/</link><title>Натхненні Новосельським: нові розписи храму УГКЦ в Любліні</title><description>Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de/</guid><pubDate>Thu, 09 Jul 2026 16:17:00 GMT</pubDate><itunes:duration>590</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de.mp3?source=podcast" length="9456640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Натхненні Новосельським: нові розписи храму УГКЦ в Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de.mp3?source=podcast" fileSize="9456640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe/</link><title>Сергій Жадан презентував у Любліні двомовну збірку «Бої без правил»</title><description>Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe/</guid><pubDate>Sun, 05 Jul 2026 23:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>781</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe.mp3?source=podcast" length="18761728" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Сергій Жадан презентував у Любліні двомовну збірку «Бої без правил»</itunes:subtitle><itunes:summary>Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe.mp3?source=podcast" fileSize="18761728" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910/</link><title>Аліна Костікова: Анімація — це мистецтво, яке вдихає життя й рух у зображення</title><description>Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910/</guid><pubDate>Thu, 02 Jul 2026 18:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>900</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910.mp3?source=podcast" length="14404608" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Аліна Костікова: Анімація — це мистецтво, яке вдихає життя й рух у зображення</itunes:subtitle><itunes:summary>Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910.mp3?source=podcast" fileSize="14404608" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1/</link><title>П'ятнадцяті Іменини Яна Кохановського відбулися у Варшаві</title><description>Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1/</guid><pubDate>Mon, 29 Jun 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>683</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1.mp3?source=podcast" length="21870592" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>П'ятнадцяті Іменини Яна Кохановського відбулися у Варшаві</itunes:subtitle><itunes:summary>Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1.mp3?source=podcast" fileSize="21870592" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94/</link><title>У Варшаві представили мистецький проєкт про жіночу роль під час війни </title><description>Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94/</guid><pubDate>Mon, 22 Jun 2026 23:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>970</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94.mp3?source=podcast" length="23298048" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві представили мистецький проєкт про жіночу роль під час війни </itunes:subtitle><itunes:summary>Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94.mp3?source=podcast" fileSize="23298048" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823/</link><title>«Парадокс існування»: 50 років листування Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка</title><description>Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823/</guid><pubDate>Mon, 15 Jun 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>700</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823.mp3?source=podcast" length="22423552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Парадокс існування»: 50 років листування Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка</itunes:subtitle><itunes:summary>Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823.mp3?source=podcast" fileSize="22423552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483/</link><title>У Любліні триває Східний фестиваль фотографії: про аналогову фотографію, пам’ять і досвід війни</title><description>Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483/</guid><pubDate>Sun, 14 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>607</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483.mp3?source=podcast" length="19436544" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні триває Східний фестиваль фотографії: про аналогову фотографію, пам’ять і досвід війни</itunes:subtitle><itunes:summary>Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483.mp3?source=podcast" fileSize="19436544" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea/</link><title>Польський документаліст: «Неможливо бути поляком і не розуміти Україну, а також українцем і не розуміти Польщу»</title><description>У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea/</guid><pubDate>Fri, 12 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>743</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea.mp3?source=podcast" length="23781376" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польський документаліст: «Неможливо бути поляком і не розуміти Україну, а також українцем і не розуміти Польщу»</itunes:subtitle><itunes:summary>У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea.mp3?source=podcast" fileSize="23781376" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f/</link><title>Результати Євробачення здивували перемогою Болгарії та спричинили дискусії про голосування</title><description>Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f/</guid><pubDate>Wed, 10 Jun 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1393</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f.mp3?source=podcast" length="22292480" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Результати Євробачення здивували перемогою Болгарії та спричинили дискусії про голосування</itunes:subtitle><itunes:summary>Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f.mp3?source=podcast" fileSize="22292480" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f/</link><title>У Любліні вийшла збірка віршів Сергія Жадана — «Бої без правил»</title><description>Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f/</guid><pubDate>Sun, 07 Jun 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>569</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f.mp3?source=podcast" length="18233344" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні вийшла збірка віршів Сергія Жадана — «Бої без правил»</itunes:subtitle><itunes:summary>Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f.mp3?source=podcast" fileSize="18233344" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8/</link><title>Митець Кшиштоф Ґіль: Кожен із нас може стати «чужим»</title><description>«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8/</guid><pubDate>Sun, 07 Jun 2026 17:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>764</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8.mp3?source=podcast" length="24452096" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Митець Кшиштоф Ґіль: Кожен із нас може стати «чужим»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8.mp3?source=podcast" fileSize="24452096" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b/</link><title>«Вівтарі» та «марійки»: про що розповідають каплички з варшавської Праги?</title><description>Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b/</guid><pubDate>Thu, 04 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>915</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b.mp3?source=podcast" length="29296640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Вівтарі» та «марійки»: про що розповідають каплички з варшавської Праги?</itunes:subtitle><itunes:summary>Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b.mp3?source=podcast" fileSize="29296640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b/</link><title>«Останні молекули свободи»: Ана Бландіана — лауреатка Премії Герберта 2026 року</title><description>Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b/</guid><pubDate>Tue, 02 Jun 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>501</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b.mp3?source=podcast" length="8030208" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Останні молекули свободи»: Ана Бландіана — лауреатка Премії Герберта 2026 року</itunes:subtitle><itunes:summary>Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b.mp3?source=podcast" fileSize="8030208" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5/</link><title>Уява замість іграшок: нова прем’єра Театру Андерсена у Любліні</title><description>Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5/</guid><pubDate>Sun, 31 May 2026 21:23:00 GMT</pubDate><itunes:duration>480</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5.mp3?source=podcast" length="15367168" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Уява замість іграшок: нова прем’єра Театру Андерсена у Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5.mp3?source=podcast" fileSize="15367168" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760/</link><title>Репортажистика, комікси і сучасна проза: книжковий ярмарок у Варшаві-2026</title><description>Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760/</guid><pubDate>Fri, 29 May 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>700</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760.mp3?source=podcast" length="22415360" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Репортажистика, комікси і сучасна проза: книжковий ярмарок у Варшаві-2026</itunes:subtitle><itunes:summary>Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760.mp3?source=podcast" fileSize="22415360" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2/</link><title>Театр як школа життя: у Любліні пройшов студентський фестиваль</title><description>Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2/</guid><pubDate>Mon, 25 May 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>549</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2.mp3?source=podcast" length="17568768" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Театр як школа життя: у Любліні пройшов студентський фестиваль</itunes:subtitle><itunes:summary>Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2.mp3?source=podcast" fileSize="17568768" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d/</link><title>У Варшаві говорили про збереження ідентичності Криму</title><description>У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d/</guid><pubDate>Sun, 24 May 2026 23:54:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1266</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d.mp3?source=podcast" length="50647040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві говорили про збереження ідентичності Криму</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d.mp3?source=podcast" fileSize="50647040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168/</link><title> Українське сучасне мистецтво на тлі повернення Росії до Венеції</title><description>Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168/</guid><pubDate>Thu, 21 May 2026 22:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1196</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168.mp3?source=podcast" length="19150848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle> Українське сучасне мистецтво на тлі повернення Росії до Венеції</itunes:subtitle><itunes:summary>Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168.mp3?source=podcast" fileSize="19150848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937/</link><title>Вечірня Школа Традицій у Любліні: як народна культура об’єднує покоління</title><description>У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937/</guid><pubDate>Sun, 17 May 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>565</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937.mp3?source=podcast" length="4523008" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Вечірня Школа Традицій у Любліні: як народна культура об’єднує покоління</itunes:subtitle><itunes:summary>У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937.mp3?source=podcast" fileSize="4523008" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124/</link><title>Через культуру Україна повертає собі історію й утверджує міжнародну суб'єктність</title><description>Поки Росія намагається привласнити історію Русі, витіснити українську культуру й нав’язати власні імперські наративи, Україна дедалі активніше використовує культуру як простір опору й міжнародної присутності. На Українському форумі культурної безпеки у Варшаві музейники, історики та дипломати говорили про те, чому боротьба за пам’ять сьогодні стала частиною війни, і як українські інституції повертають світові правду про власну історію.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124/</guid><pubDate>Fri, 15 May 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1363</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124.mp3?source=podcast" length="21821440" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Через культуру Україна повертає собі історію й утверджує міжнародну суб'єктність</itunes:subtitle><itunes:summary>Поки Росія намагається привласнити історію Русі, витіснити українську культуру й нав’язати власні імперські наративи, Україна дедалі активніше використовує культуру як простір опору й міжнародної присутності. На Українському форумі культурної безпеки у Варшаві музейники, історики та дипломати говорили про те, чому боротьба за пам’ять сьогодні стала частиною війни, і як українські інституції повертають світові правду про власну історію.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/363c9199-4685-4cff-b5f2-8864aee31124.mp3?source=podcast" fileSize="21821440" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Поки Росія намагається привласнити історію Русі, витіснити українську культуру й нав’язати власні імперські наративи, Україна дедалі активніше використовує культуру як простір опору й міжнародної присутності. На Українському форумі культурної безпеки у Варшаві музейники, історики та дипломати говорили про те, чому боротьба за пам’ять сьогодні стала частиною війни, і як українські інституції повертають світові правду про власну історію.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963/</link><title>«Цей хор, цей хор...», що співає по всьому світу. «Гомін» у Варшаві</title><description>11 травня у Варшаві вчергове відбувся концерт ретро-пісень хору «Гомін» Львівського органного залу. Хор повернувся із великого туру США та Канадою, далі – концерти в Європі і підготовка нової програми із українським ретро українськими містами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963/</guid><pubDate>Thu, 14 May 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>3218</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963.mp3?source=podcast" length="51488768" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Цей хор, цей хор...», що співає по всьому світу. «Гомін» у Варшаві</itunes:subtitle><itunes:summary>11 травня у Варшаві вчергове відбувся концерт ретро-пісень хору «Гомін» Львівського органного залу. Хор повернувся із великого туру США та Канадою, далі – концерти в Європі і підготовка нової програми із українським ретро українськими містами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9285a4bf-28b4-4dad-bff3-ec78ffaaa963.mp3?source=podcast" fileSize="51488768" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">11 травня у Варшаві вчергове відбувся концерт ретро-пісень хору «Гомін» Львівського органного залу. Хор повернувся із великого туру США та Канадою, далі – концерти в Європі і підготовка нової програми із українським ретро українськими містами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e/</link><title>«Міграція сьогодні стосується кожного». Візит у Музеї еміграції у Ґдині</title><description>Музей еміграції в Гдині, відкритий для відвідувачів у 2015 році, розповідає глобальну історію поляків та польок. З ініціативи міської влади в історичній будівлі Морського вокзалу, звідки протягом десятиліть відпливали польські трансатлантичні лайнери, було створено установу, яка розповідає про історію виїздів та долі поляків у світі у тісному зв’язку із сучасністю.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e/</guid><pubDate>Wed, 13 May 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>895</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e.mp3?source=podcast" length="14325760" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Міграція сьогодні стосується кожного». Візит у Музеї еміграції у Ґдині</itunes:subtitle><itunes:summary>Музей еміграції в Гдині, відкритий для відвідувачів у 2015 році, розповідає глобальну історію поляків та польок. З ініціативи міської влади в історичній будівлі Морського вокзалу, звідки протягом десятиліть відпливали польські трансатлантичні лайнери, було створено установу, яка розповідає про історію виїздів та долі поляків у світі у тісному зв’язку із сучасністю.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/485c9d3d-d719-49d3-bc77-61e85b851c7e.mp3?source=podcast" fileSize="14325760" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Музей еміграції в Гдині, відкритий для відвідувачів у 2015 році, розповідає глобальну історію поляків та польок. З ініціативи міської влади в історичній будівлі Морського вокзалу, звідки протягом десятиліть відпливали польські трансатлантичні лайнери, було створено установу, яка розповідає про історію виїздів та долі поляків у світі у тісному зв’язку із сучасністю.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662/</link><title>Пристрасть колекціонування: у Національному музеї у Варшаві відтворили легендарну збірку Іґнація Корвін-Мілевського</title><description>Частину цих картин сьогодні знає кожен, хто цікавиться польським мистецтвом. Рідше згадують людину, яка їх зібрала разом і на певний час фактично визначила їхню долю. Виставка у Варшаві повертає на перший план Іґнація Корвіна-Мілевського — колекціонера, який мислив масштабом цілого художнього світу, а не окремих полотен.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662/</guid><pubDate>Sat, 09 May 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>716</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662.mp3?source=podcast" length="11466752" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Пристрасть колекціонування: у Національному музеї у Варшаві відтворили легендарну збірку Іґнація Корвін-Мілевського</itunes:subtitle><itunes:summary>Частину цих картин сьогодні знає кожен, хто цікавиться польським мистецтвом. Рідше згадують людину, яка їх зібрала разом і на певний час фактично визначила їхню долю. Виставка у Варшаві повертає на перший план Іґнація Корвіна-Мілевського — колекціонера, який мислив масштабом цілого художнього світу, а не окремих полотен.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ed5753e6-971a-4df1-a08e-2e891033a662.mp3?source=podcast" fileSize="11466752" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Частину цих картин сьогодні знає кожен, хто цікавиться польським мистецтвом. Рідше згадують людину, яка їх зібрала разом і на певний час фактично визначила їхню долю. Виставка у Варшаві повертає на перший план Іґнація Корвіна-Мілевського — колекціонера, який мислив масштабом цілого художнього світу, а не окремих полотен.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9/</link><title>Крихкість буденного: виставка Станіслава Туріни в Любліні</title><description>Проєкт Станіслава Туріни в люблінській галереї «Лабіринт» працює з уривками — образами, жестами, фразами, що народжуються з особистого досвіду життя у стані війни і водночас виходять за його межі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9/</guid><pubDate>Mon, 04 May 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>584</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9.mp3?source=podcast" length="9357312" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Крихкість буденного: виставка Станіслава Туріни в Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Проєкт Станіслава Туріни в люблінській галереї «Лабіринт» працює з уривками — образами, жестами, фразами, що народжуються з особистого досвіду життя у стані війни і водночас виходять за його межі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a5e415eb-478c-418f-a5c3-9639abc0b5b9.mp3?source=podcast" fileSize="9357312" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Проєкт Станіслава Туріни в люблінській галереї «Лабіринт» працює з уривками — образами, жестами, фразами, що народжуються з особистого досвіду життя у стані війни і водночас виходять за його межі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70/</link><title>Проєкт ветеранів війни «НАСскрізь»: Ми сильні й можемо справитися з усім</title><description>У Варшаві 24 квітня виступив Хмельницький театр імені М. Старицького з виставою «НАСскрізь», де грають військові, які пройшли війну. Про постановку розповіли авторка проєкту Марина Бортник-Гулевата й головний режисер, доброволець Дмитро Гусаков. Відвідала Сніжана Чернюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70/</guid><pubDate>Tue, 28 Apr 2026 20:50:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1044</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70.mp3?source=podcast" length="16710656" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Проєкт ветеранів війни «НАСскрізь»: Ми сильні й можемо справитися з усім</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві 24 квітня виступив Хмельницький театр імені М. Старицького з виставою «НАСскрізь», де грають військові, які пройшли війну. Про постановку розповіли авторка проєкту Марина Бортник-Гулевата й головний режисер, доброволець Дмитро Гусаков. Відвідала Сніжана Чернюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/35b88cd7-9a4f-4f4b-9161-9e5f5e11fc70.mp3?source=podcast" fileSize="16710656" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві 24 квітня виступив Хмельницький театр імені М. Старицького з виставою «НАСскрізь», де грають військові, які пройшли війну. Про постановку розповіли авторка проєкту Марина Бортник-Гулевата й головний режисер, доброволець Дмитро Гусаков. Відвідала Сніжана Чернюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef/</link><title>Ненароджені діти і втрачений дім: про що пише світова і українська література на тему ЧАЕС?</title><description>Від документальних хронік до художніх експериментів — література десятиліттями намагається осмислити Чорнобильську катастрофу. Попри це, в Україні досвід трагедії поки не знайшов втілення у «великому романі», — вважає літературознавиця Ганна Улюра.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef/</guid><pubDate>Sun, 26 Apr 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>633</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef.mp3?source=podcast" length="10131456" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Ненароджені діти і втрачений дім: про що пише світова і українська література на тему ЧАЕС?</itunes:subtitle><itunes:summary>Від документальних хронік до художніх експериментів — література десятиліттями намагається осмислити Чорнобильську катастрофу. Попри це, в Україні досвід трагедії поки не знайшов втілення у «великому романі», — вважає літературознавиця Ганна Улюра.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f7ee8bca-cc02-409b-a508-3bddf7e0c9ef.mp3?source=podcast" fileSize="10131456" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Від документальних хронік до художніх експериментів — література десятиліттями намагається осмислити Чорнобильську катастрофу. Попри це, в Україні досвід трагедії поки не знайшов втілення у «великому романі», — вважає літературознавиця Ганна Улюра.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2/</link><title>Поїзд, який подорожує крізь час</title><description>Як реагували поляки на появу перших поїздів, які три різні частини залізниці й сьогодні можемо побачити в Польщі, про містотвірну й державотворчу ролі залізниці розповідає Міхал Флудзінський, спеціаліст науково-популяризаційного відділу. Слухала Сніжана Чернюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2/</guid><pubDate>Sat, 25 Apr 2026 22:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>996</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2.mp3?source=podcast" length="15950848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Поїзд, який подорожує крізь час</itunes:subtitle><itunes:summary>Як реагували поляки на появу перших поїздів, які три різні частини залізниці й сьогодні можемо побачити в Польщі, про містотвірну й державотворчу ролі залізниці розповідає Міхал Флудзінський, спеціаліст науково-популяризаційного відділу. Слухала Сніжана Чернюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8fab3c3e-951e-49c1-8fbb-61a5ad8dd9b2.mp3?source=podcast" fileSize="15950848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як реагували поляки на появу перших поїздів, які три різні частини залізниці й сьогодні можемо побачити в Польщі, про містотвірну й державотворчу ролі залізниці розповідає Міхал Флудзінський, спеціаліст науково-популяризаційного відділу. Слухала Сніжана Чернюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d/</link><title>Виступ України на Євробаченні має більше значення, ніж результат</title><description>Україна стабільно демонструє високі результати і щоразу виходить у фінал.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d/</guid><pubDate>Wed, 22 Apr 2026 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1463</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d.mp3?source=podcast" length="23412736" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Виступ України на Євробаченні має більше значення, ніж результат</itunes:subtitle><itunes:summary>Україна стабільно демонструє високі результати і щоразу виходить у фінал.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/4f1f5b4c-c052-4cbb-b32b-66eb0a3a636d.mp3?source=podcast" fileSize="23412736" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Україна стабільно демонструє високі результати і щоразу виходить у фінал.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae/</link><title>У Любліні шукають волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання»</title><description>Майстерня культури в Любліні шукає волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання». Долучитися до події, що об’єднує митців із різних країн світу в Любліні, може кожен.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae/</guid><pubDate>Sun, 19 Apr 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>455</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae.mp3?source=podcast" length="7280640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні шукають волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання»</itunes:subtitle><itunes:summary>Майстерня культури в Любліні шукає волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання». Долучитися до події, що об’єднує митців із різних країн світу в Любліні, може кожен.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f30710f3-7e91-48be-bce6-30f556f2b5ae.mp3?source=podcast" fileSize="7280640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Майстерня культури в Любліні шукає волонтерів на фестиваль «Схід культури — Інші звучання». Долучитися до події, що об’єднує митців із різних країн світу в Любліні, може кожен.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d/</link><title>Першому каналу Польського радіо — 100 років</title><description>Польське радіо розпочало регулярне мовлення 100 років тому, 18 квітня 1926 року о 17.00. З того часу Єдинка є головним каналом Польського радіо, який також слухали і слухають в Україні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d/</guid><pubDate>Fri, 17 Apr 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>799</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d.mp3?source=podcast" length="12792832" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Першому каналу Польського радіо — 100 років</itunes:subtitle><itunes:summary>Польське радіо розпочало регулярне мовлення 100 років тому, 18 квітня 1926 року о 17.00. З того часу Єдинка є головним каналом Польського радіо, який також слухали і слухають в Україні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f9823ab4-e621-4679-8a0f-6ae88229348d.mp3?source=podcast" fileSize="12792832" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Польське радіо розпочало регулярне мовлення 100 років тому, 18 квітня 1926 року о 17.00. З того часу Єдинка є головним каналом Польського радіо, який також слухали і слухають в Україні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc/</link><title>«Гупало Василь» у благодійному турі Європою</title><description>Український супергерой «Гупало Василь» вирушив у європейський благодійний тур. Автор цього персонажа, вокаліст гурту «Танок на майдані Конго» та письменник Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі, презентував свої книги в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc/</guid><pubDate>Sun, 12 Apr 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>643</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc.mp3?source=podcast" length="10288128" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Гупало Василь» у благодійному турі Європою</itunes:subtitle><itunes:summary>Український супергерой «Гупало Василь» вирушив у європейський благодійний тур. Автор цього персонажа, вокаліст гурту «Танок на майдані Конго» та письменник Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі, презентував свої книги в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/00bf59b7-2d97-4729-a0bb-7150125fdefc.mp3?source=podcast" fileSize="10288128" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Український супергерой «Гупало Василь» вирушив у європейський благодійний тур. Автор цього персонажа, вокаліст гурту «Танок на майдані Конго» та письменник Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі, презентував свої книги в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a/</link><title>Великодні традиції на Житомирському Поліссі</title><description>Про те, як колись і сьогодні до Великодня готуються на Житомирському Поліссі, як ці традиції змінюються розповідає історикиня літератури, краєзнавиця Ванда Чайковська.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a/</guid><pubDate>Mon, 06 Apr 2026 20:04:00 GMT</pubDate><itunes:duration>576</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a.mp3?source=podcast" length="9226240" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Великодні традиції на Житомирському Поліссі</itunes:subtitle><itunes:summary>Про те, як колись і сьогодні до Великодня готуються на Житомирському Поліссі, як ці традиції змінюються розповідає історикиня літератури, краєзнавиця Ванда Чайковська.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c8a30962-3298-4ae3-bb06-90a0bf94c28a.mp3?source=podcast" fileSize="9226240" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про те, як колись і сьогодні до Великодня готуються на Житомирському Поліссі, як ці традиції змінюються розповідає історикиня літератури, краєзнавиця Ванда Чайковська.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50/</link><title>Евакуйований «Олень» з Покровська відправився на Бієнале до Венеції</title><description>Скульптуру «Орігамі Олень» Жанни Кадирової, що була створена у парку у 2019 році, евакуювали з Покровська у 2024 році через загрозу обстрілів. Сьогодні вона, серед іншого, символізує долю мільйонів українців і українок, які були змушені залишити свій дім, рятуючись від війни. Проект Українського павільйону порушує питання невиконаних гарантій безпеки, заради яких Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Проект також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50/</guid><pubDate>Sat, 28 Mar 2026 17:26:43 GMT</pubDate><itunes:duration>3196</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50.mp3?source=podcast" length="51149824" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Евакуйований «Олень» з Покровська відправився на Бієнале до Венеції</itunes:subtitle><itunes:summary>Скульптуру «Орігамі Олень» Жанни Кадирової, що була створена у парку у 2019 році, евакуювали з Покровська у 2024 році через загрозу обстрілів. Сьогодні вона, серед іншого, символізує долю мільйонів українців і українок, які були змушені залишити свій дім, рятуючись від війни. Проект Українського павільйону порушує питання невиконаних гарантій безпеки, заради яких Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Проект також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/69588598-4351-445f-9fce-e827f8379b50.mp3?source=podcast" fileSize="51149824" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Скульптуру «Орігамі Олень» Жанни Кадирової, що була створена у парку у 2019 році, евакуювали з Покровська у 2024 році через загрозу обстрілів. Сьогодні вона, серед іншого, символізує долю мільйонів українців і українок, які були змушені залишити свій дім, рятуючись від війни. Проект Українського павільйону порушує питання невиконаних гарантій безпеки, заради яких Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Проект також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc/</link><title>Алім Алієв: Крим — це розмова про майбутнє</title><description>У Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський відкрилася виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим». Співкуратор виставки Алім Алієв розповідає про багатошаровість оповіді про Крим в ефірі програми «Пів-на-пів | Pół na pół».  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc/</guid><pubDate>Tue, 24 Mar 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1728</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc.mp3?source=podcast" length="27659264" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Алім Алієв: Крим — це розмова про майбутнє</itunes:subtitle><itunes:summary>У Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський відкрилася виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим». Співкуратор виставки Алім Алієв розповідає про багатошаровість оповіді про Крим в ефірі програми «Пів-на-пів | Pół na pół».  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d91d166f-9a63-4780-8d63-5f3c38dc6dcc.mp3?source=podcast" fileSize="27659264" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський відкрилася виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим». Співкуратор виставки Алім Алієв розповідає про багатошаровість оповіді про Крим в ефірі програми «Пів-на-пів | Pół na pół».  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c/</link><title>«Hoc est corpus meum»: у Любліні триває виставка Павла Ковача</title><description>Тут представлені роботи українського митця, одного із засновників мистецького об’єднання «Відкрита група», військовослужбовця ЗСУ Павла Ковача. Виставка триватиме до 31 травня 2026 року (вівторок-неділя, 12:00 — 19:00), вхід — вільний.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c/</guid><pubDate>Sun, 22 Mar 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>720</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c.mp3?source=podcast" length="11521024" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Hoc est corpus meum»: у Любліні триває виставка Павла Ковача</itunes:subtitle><itunes:summary>Тут представлені роботи українського митця, одного із засновників мистецького об’єднання «Відкрита група», військовослужбовця ЗСУ Павла Ковача. Виставка триватиме до 31 травня 2026 року (вівторок-неділя, 12:00 — 19:00), вхід — вільний.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7fe05ec3-857e-45da-bc5e-aa925067bf7c.mp3?source=podcast" fileSize="11521024" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Тут представлені роботи українського митця, одного із засновників мистецького об’єднання «Відкрита група», військовослужбовця ЗСУ Павла Ковача. Виставка триватиме до 31 травня 2026 року (вівторок-неділя, 12:00 — 19:00), вхід — вільний.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e/</link><title>Навчання польської та української через пісні. Історія Олени Маруняк-Гайдучик</title><description>Олена Маруняк-Гайдучик з весни 2022 року перебуває у Торуні, де сьогодні активно займається музикою з дітьми та дорослими, а також навчає української та польської за допомогою подібних польських і українських пісень. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e/</guid><pubDate>Fri, 20 Mar 2026 21:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>896</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e.mp3?source=podcast" length="14352384" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Навчання польської та української через пісні. Історія Олени Маруняк-Гайдучик</itunes:subtitle><itunes:summary>Олена Маруняк-Гайдучик з весни 2022 року перебуває у Торуні, де сьогодні активно займається музикою з дітьми та дорослими, а також навчає української та польської за допомогою подібних польських і українських пісень. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/eced6cba-9a67-4ed0-b338-9eaa52b5168e.mp3?source=podcast" fileSize="14352384" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Олена Маруняк-Гайдучик з весни 2022 року перебуває у Торуні, де сьогодні активно займається музикою з дітьми та дорослими, а також навчає української та польської за допомогою подібних польських і українських пісень. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85/</link><title>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</title><description>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85/</guid><pubDate>Sun, 15 Mar 2026 18:02:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1940</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85.mp3?source=podcast" length="31042560" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</itunes:subtitle><itunes:summary>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/07d2b72c-a02a-45ac-94e8-295ddddf1c85.mp3?source=podcast" fileSize="31042560" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452/</link><title>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</title><description>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452/</guid><pubDate>Sun, 15 Mar 2026 18:02:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1995</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452.mp3?source=podcast" length="31926272" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Павел Солтис — Ґрохів як Всесвіт | Paweł Sołtys – Grochów jak cały świat</itunes:subtitle><itunes:summary>Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/25de130d-9c13-40ac-aef8-19c7ac2c9452.mp3?source=podcast" fileSize="31926272" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Гість двомовної передачі «Pół na Pół | Пів на пів» запрошує на прогулянку правобережною Варшавою у супроводі героя своєї найновішої книжки «Monolok» — перукаря з Ґрохова | Gość dwujęzycznej audycji «Pół na Pół | Пів на пів» zaprasza na spacer po prawobrzeżnej Warszawie wraz z bohaterem swojej najnowszej książki «Monolok» – fryzjerem z Grochowa.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2/</link><title>Почався Рік Анджея Вайди</title><description>Конференція «Анджей Вайда 2026. 100-та річниця народження Вчителя» офіційно відкрила Рік Анджея Вайди у Польщі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2/</guid><pubDate>Sat, 14 Mar 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>551</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2.mp3?source=podcast" length="8819712" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Почався Рік Анджея Вайди</itunes:subtitle><itunes:summary>Конференція «Анджей Вайда 2026. 100-та річниця народження Вчителя» офіційно відкрила Рік Анджея Вайди у Польщі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f276a42d-1940-46ac-982c-60d81b1d25f2.mp3?source=podcast" fileSize="8819712" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Конференція «Анджей Вайда 2026. 100-та річниця народження Вчителя» офіційно відкрила Рік Анджея Вайди у Польщі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f/</link><title>В Україні розпочинається ретроспектива фільмів Анджея Вайди</title><description>У програмі — стрічки з українськими субтитрами з різних періодів творчості Анджея Вайди, які покажуть у Києві, Львові та Дніпрі. 6 березня минуло 100 років від дня народження режисера.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f/</guid><pubDate>Thu, 12 Mar 2026 21:41:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1298</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f.mp3?source=podcast" length="20777984" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>В Україні розпочинається ретроспектива фільмів Анджея Вайди</itunes:subtitle><itunes:summary>У програмі — стрічки з українськими субтитрами з різних періодів творчості Анджея Вайди, які покажуть у Києві, Львові та Дніпрі. 6 березня минуло 100 років від дня народження режисера.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/11243328-c059-437d-bc8f-36cbed7e575f.mp3?source=podcast" fileSize="20777984" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У програмі — стрічки з українськими субтитрами з різних періодів творчості Анджея Вайди, які покажуть у Києві, Львові та Дніпрі. 6 березня минуло 100 років від дня народження режисера.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/93e10f95-d995-4508-b307-7546302e5e16/</link><title>«Слово» за тобою, Харкове!</title><description>У 2018 році Харківська літературна резиденція починалася як ініціатива без власного даху: гості міста ночували в готелях. Усе змінилося, коли ЛітМузею передали дві знакові локації — квартиру Петра Лісового в будинку «Слово» та помешкання Юрія Шевельова в «Саламандрі». Кураторка Мистецької резиденції «Слово» Владислава Дерманська розповідає, як ці квартири перетворилися на реальне місце на мапі Харкова, сповнене активним культурним життям; хто з відомих культурних діячів приїздив до Харкова та чи прибувають сюди гості... добровільно.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/93e10f95-d995-4508-b307-7546302e5e16/</guid><pubDate>Fri, 06 Mar 2026 16:35:00 GMT</pubDate><itunes:duration>691</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/93e10f95-d995-4508-b307-7546302e5e16.mp3?source=podcast" length="11067392" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Слово» за тобою, Харкове!</itunes:subtitle><itunes:summary>У 2018 році Харківська літературна резиденція починалася як ініціатива без власного даху: гості міста ночували в готелях. Усе змінилося, коли ЛітМузею передали дві знакові локації — квартиру Петра Лісового в будинку «Слово» та помешкання Юрія Шевельова в «Саламандрі». Кураторка Мистецької резиденції «Слово» Владислава Дерманська розповідає, як ці квартири перетворилися на реальне місце на мапі Харкова, сповнене активним культурним життям; хто з відомих культурних діячів приїздив до Харкова та чи прибувають сюди гості... добровільно.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/93e10f95-d995-4508-b307-7546302e5e16.mp3?source=podcast" fileSize="11067392" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У 2018 році Харківська літературна резиденція починалася як ініціатива без власного даху: гості міста ночували в готелях. Усе змінилося, коли ЛітМузею передали дві знакові локації — квартиру Петра Лісового в будинку «Слово» та помешкання Юрія Шевельова в «Саламандрі». Кураторка Мистецької резиденції «Слово» Владислава Дерманська розповідає, як ці квартири перетворилися на реальне місце на мапі Харкова, сповнене активним культурним життям; хто з відомих культурних діячів приїздив до Харкова та чи прибувають сюди гості... добровільно.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1db6c28f-c5d6-402a-a94a-99e5d13b9c5f/</link><title>Харків — вчора, сьогодні і завтра. Розмова з істориком Владиславом Яценком</title><description>Як продовжувати науково-дослідну діяльність у місті, що розташоване лише за 20 кілометрів від лінії фронту? І як виглядає наукове життя Харкова в умовах постійних обстрілів, блекаутів та відсутності опалення? Як змінилися харківські наративи після 2022 року, що з них назавжди зникло, що з’явилося вперше, а що може повернутися?</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1db6c28f-c5d6-402a-a94a-99e5d13b9c5f/</guid><pubDate>Fri, 06 Mar 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2461</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1db6c28f-c5d6-402a-a94a-99e5d13b9c5f.mp3?source=podcast" length="39383040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Харків — вчора, сьогодні і завтра. Розмова з істориком Владиславом Яценком</itunes:subtitle><itunes:summary>Як продовжувати науково-дослідну діяльність у місті, що розташоване лише за 20 кілометрів від лінії фронту? І як виглядає наукове життя Харкова в умовах постійних обстрілів, блекаутів та відсутності опалення? Як змінилися харківські наративи після 2022 року, що з них назавжди зникло, що з’явилося вперше, а що може повернутися?</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1db6c28f-c5d6-402a-a94a-99e5d13b9c5f.mp3?source=podcast" fileSize="39383040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як продовжувати науково-дослідну діяльність у місті, що розташоване лише за 20 кілометрів від лінії фронту? І як виглядає наукове життя Харкова в умовах постійних обстрілів, блекаутів та відсутності опалення? Як змінилися харківські наративи після 2022 року, що з них назавжди зникло, що з’явилося вперше, а що може повернутися?</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/20d55c20-1fff-489c-8a90-bba4c77ca7ea/</link><title>У Любліні вірші відомих українських авторів сплелися в один повноцінний твір про війну</title><description>У Любліні відбулось музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм Гірником поєднала в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/20d55c20-1fff-489c-8a90-bba4c77ca7ea/</guid><pubDate>Sun, 01 Mar 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>563</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/20d55c20-1fff-489c-8a90-bba4c77ca7ea.mp3?source=podcast" length="9013248" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні вірші відомих українських авторів сплелися в один повноцінний твір про війну</itunes:subtitle><itunes:summary>У Любліні відбулось музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм Гірником поєднала в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/20d55c20-1fff-489c-8a90-bba4c77ca7ea.mp3?source=podcast" fileSize="9013248" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Любліні відбулось музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм Гірником поєднала в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/2c8d4fcb-ab9c-4553-911c-ccf4887b5c67/</link><title>Радіо Хартія. Голос Харкова</title><description>Гостями програми «Пів-на-пів | Pół na pół» у межах спецпроєкту «Варшава — Харків» є ведучі Радіо Хартія Наталка Цимбал та Володимир Мазур. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/2c8d4fcb-ab9c-4553-911c-ccf4887b5c67/</guid><pubDate>Fri, 27 Feb 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1230</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/2c8d4fcb-ab9c-4553-911c-ccf4887b5c67.mp3?source=podcast" length="49219584" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Радіо Хартія. Голос Харкова</itunes:subtitle><itunes:summary>Гостями програми «Пів-на-пів | Pół na pół» у межах спецпроєкту «Варшава — Харків» є ведучі Радіо Хартія Наталка Цимбал та Володимир Мазур. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/2c8d4fcb-ab9c-4553-911c-ccf4887b5c67.mp3?source=podcast" fileSize="49219584" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Гостями програми «Пів-на-пів | Pół na pół» у межах спецпроєкту «Варшава — Харків» є ведучі Радіо Хартія Наталка Цимбал та Володимир Мазур. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fcd9fc7b-2ae6-44e4-a0c6-f5536bea243c/</link><title>Поранений Харків: код міста та нова ідентичність</title><description>Черговим гостем програми «Пів-на-пів | Pół na pół» у межах спецпроєкту «Варшава — Харків» став Віктор Дворніков — співзасновник «Платформи урбаністичного розвитку» та арт-простору Bursa, архітектор-реставратор і один із тих, хто системно працює з темою збереження харківської спадщини.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fcd9fc7b-2ae6-44e4-a0c6-f5536bea243c/</guid><pubDate>Wed, 25 Feb 2026 16:35:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1866</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fcd9fc7b-2ae6-44e4-a0c6-f5536bea243c.mp3?source=podcast" length="29870080" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Поранений Харків: код міста та нова ідентичність</itunes:subtitle><itunes:summary>Черговим гостем програми «Пів-на-пів | Pół na pół» у межах спецпроєкту «Варшава — Харків» став Віктор Дворніков — співзасновник «Платформи урбаністичного розвитку» та арт-простору Bursa, архітектор-реставратор і один із тих, хто системно працює з темою збереження харківської спадщини.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fcd9fc7b-2ae6-44e4-a0c6-f5536bea243c.mp3?source=podcast" fileSize="29870080" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Черговим гостем програми «Пів-на-пів | Pół na pół» у межах спецпроєкту «Варшава — Харків» став Віктор Дворніков — співзасновник «Платформи урбаністичного розвитку» та арт-простору Bursa, архітектор-реставратор і один із тих, хто системно працює з темою збереження харківської спадщини.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1d6944bf-f69d-436e-b2cb-94249efff088/</link><title>«Зараз ікона не може не бачити війну». Розмова з іконописцем Дмитром Гордіцею</title><description>У програмі «Міжкультурні діалоги» зустріч з українським іконописцем, художником та військовим Дмитром Гордіцею. Він ділиться своїми думками про актуальну ситуацію в Україні, про війну, про переосмислення іконопису, про те, який зміст сьогодні має сакральне мистецтво. «Ікона — сувій правди; вона не може не бачити війну; ікона стає дзеркалом світу земного», — говорить художник у розмові.  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1d6944bf-f69d-436e-b2cb-94249efff088/</guid><pubDate>Tue, 24 Feb 2026 18:01:00 GMT</pubDate><itunes:duration>3298</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1d6944bf-f69d-436e-b2cb-94249efff088.mp3?source=podcast" length="52767744" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Зараз ікона не може не бачити війну». Розмова з іконописцем Дмитром Гордіцею</itunes:subtitle><itunes:summary>У програмі «Міжкультурні діалоги» зустріч з українським іконописцем, художником та військовим Дмитром Гордіцею. Він ділиться своїми думками про актуальну ситуацію в Україні, про війну, про переосмислення іконопису, про те, який зміст сьогодні має сакральне мистецтво. «Ікона — сувій правди; вона не може не бачити війну; ікона стає дзеркалом світу земного», — говорить художник у розмові.  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1d6944bf-f69d-436e-b2cb-94249efff088.mp3?source=podcast" fileSize="52767744" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У програмі «Міжкультурні діалоги» зустріч з українським іконописцем, художником та військовим Дмитром Гордіцею. Він ділиться своїми думками про актуальну ситуацію в Україні, про війну, про переосмислення іконопису, про те, який зміст сьогодні має сакральне мистецтво. «Ікона — сувій правди; вона не може не бачити війну; ікона стає дзеркалом світу земного», — говорить художник у розмові.  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9b98927b-4959-4da9-8301-e0fa61d15cae/</link><title>Життя книг у Харкові</title><description>Харків: міфічна «перша столиця» чи сучасна столиця українського книговидання? Марцін Ґачковський розмовляє з видавцем та засновником «КнигоУкриття» Олександром Савчуком.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9b98927b-4959-4da9-8301-e0fa61d15cae/</guid><pubDate>Tue, 24 Feb 2026 09:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1699</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9b98927b-4959-4da9-8301-e0fa61d15cae.mp3?source=podcast" length="27188224" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Життя книг у Харкові</itunes:subtitle><itunes:summary>Харків: міфічна «перша столиця» чи сучасна столиця українського книговидання? Марцін Ґачковський розмовляє з видавцем та засновником «КнигоУкриття» Олександром Савчуком.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9b98927b-4959-4da9-8301-e0fa61d15cae.mp3?source=podcast" fileSize="27188224" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Харків: міфічна «перша столиця» чи сучасна столиця українського книговидання? Марцін Ґачковський розмовляє з видавцем та засновником «КнигоУкриття» Олександром Савчуком.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7f0ca56b-5e97-4a52-9b36-565f2c0d24b0/</link><title>Ліхтарики любові. Розмова з Яриною Цимбал та Оленою Рибкою</title><description>Увага — прем’єра! Відсутність світла не зупиняє ні любов, ні літературу, адже вони завжди сильніші за темряву. У Харкові, під час чергового блекауту й при світлі ліхтариків, 14 лютого відбулася презентація антології «Любовна класика».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7f0ca56b-5e97-4a52-9b36-565f2c0d24b0/</guid><pubDate>Sun, 22 Feb 2026 13:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1707</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7f0ca56b-5e97-4a52-9b36-565f2c0d24b0.mp3?source=podcast" length="68289536" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Ліхтарики любові. Розмова з Яриною Цимбал та Оленою Рибкою</itunes:subtitle><itunes:summary>Увага — прем’єра! Відсутність світла не зупиняє ні любов, ні літературу, адже вони завжди сильніші за темряву. У Харкові, під час чергового блекауту й при світлі ліхтариків, 14 лютого відбулася презентація антології «Любовна класика».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7f0ca56b-5e97-4a52-9b36-565f2c0d24b0.mp3?source=podcast" fileSize="68289536" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Увага — прем’єра! Відсутність світла не зупиняє ні любов, ні літературу, адже вони завжди сильніші за темряву. У Харкові, під час чергового блекауту й при світлі ліхтариків, 14 лютого відбулася презентація антології «Любовна класика».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9384424a-3ab6-4d74-b327-3695cb308f49/</link><title>«Пітер Пен та Ванда»: у Любліні презентують незвичну інтерпретацію класики</title><description>У Театрі ім. Ганса Крістіана Андерсена в Любліні відбудеться вистава «Пітер Пен та Ванда». Це історія про зустріч старості й молодості, руйнівну силу людської жадібності і про світ мрій, який здатен їй протистояти.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9384424a-3ab6-4d74-b327-3695cb308f49/</guid><pubDate>Sun, 22 Feb 2026 11:44:00 GMT</pubDate><itunes:duration>542</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9384424a-3ab6-4d74-b327-3695cb308f49.mp3?source=podcast" length="13028352" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Пітер Пен та Ванда»: у Любліні презентують незвичну інтерпретацію класики</itunes:subtitle><itunes:summary>У Театрі ім. Ганса Крістіана Андерсена в Любліні відбудеться вистава «Пітер Пен та Ванда». Це історія про зустріч старості й молодості, руйнівну силу людської жадібності і про світ мрій, який здатен їй протистояти.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9384424a-3ab6-4d74-b327-3695cb308f49.mp3?source=podcast" fileSize="13028352" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Театрі ім. Ганса Крістіана Андерсена в Любліні відбудеться вистава «Пітер Пен та Ванда». Це історія про зустріч старості й молодості, руйнівну силу людської жадібності і про світ мрій, який здатен їй протистояти.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/e1c43a5d-7ce7-482b-b9b4-672102e7e0c2/</link><title>Для добра пам'яток. Як реставрують пам'ятки у час війни</title><description>У програмі Української служби Польського радіо далі говоримо про реставрацію пам’яток в Україні. Цього року розпочнеться черговий етап реставрації пам'яток в Олеському та Підгорецькому замках Львівської області України, а також кількох пам’яток у Львові. Проєкт реалізує Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/e1c43a5d-7ce7-482b-b9b4-672102e7e0c2/</guid><pubDate>Sat, 21 Feb 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>501</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/e1c43a5d-7ce7-482b-b9b4-672102e7e0c2.mp3?source=podcast" length="8025088" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Для добра пам'яток. Як реставрують пам'ятки у час війни</itunes:subtitle><itunes:summary>У програмі Української служби Польського радіо далі говоримо про реставрацію пам’яток в Україні. Цього року розпочнеться черговий етап реставрації пам'яток в Олеському та Підгорецькому замках Львівської області України, а також кількох пам’яток у Львові. Проєкт реалізує Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/e1c43a5d-7ce7-482b-b9b4-672102e7e0c2.mp3?source=podcast" fileSize="8025088" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У програмі Української служби Польського радіо далі говоримо про реставрацію пам’яток в Україні. Цього року розпочнеться черговий етап реставрації пам'яток в Олеському та Підгорецькому замках Львівської області України, а також кількох пам’яток у Львові. Проєкт реалізує Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/041c9210-72c3-4473-8d32-4b39e0f8e516/</link><title>Засновник «Aza Nizi Maza»: «Талант? Соціальний конструкт»</title><description>Сьогодні запрошуємо вас у простір, де мистецтво це щоденна присутність, спільна праця та особливий талант — до командної гри. З 2012 року в Харкові працює артстудія «Aza Nizi Maza» — майстерня для дітей і підлітків, зокрема з аутичним спектром та синдромом Дауна. Тут створюють масштабні полотна, колективні розписи, інсталяції та ілюстрації до книжок і музичних релізів. Студію заснував художник і педагог Микола Коломієць. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/041c9210-72c3-4473-8d32-4b39e0f8e516/</guid><pubDate>Wed, 18 Feb 2026 13:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1853</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/041c9210-72c3-4473-8d32-4b39e0f8e516.mp3?source=podcast" length="74147840" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Засновник «Aza Nizi Maza»: «Талант? Соціальний конструкт»</itunes:subtitle><itunes:summary>Сьогодні запрошуємо вас у простір, де мистецтво це щоденна присутність, спільна праця та особливий талант — до командної гри. З 2012 року в Харкові працює артстудія «Aza Nizi Maza» — майстерня для дітей і підлітків, зокрема з аутичним спектром та синдромом Дауна. Тут створюють масштабні полотна, колективні розписи, інсталяції та ілюстрації до книжок і музичних релізів. Студію заснував художник і педагог Микола Коломієць. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/041c9210-72c3-4473-8d32-4b39e0f8e516.mp3?source=podcast" fileSize="74147840" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сьогодні запрошуємо вас у простір, де мистецтво це щоденна присутність, спільна праця та особливий талант — до командної гри. З 2012 року в Харкові працює артстудія «Aza Nizi Maza» — майстерня для дітей і підлітків, зокрема з аутичним спектром та синдромом Дауна. Тут створюють масштабні полотна, колективні розписи, інсталяції та ілюстрації до книжок і музичних релізів. Студію заснував художник і педагог Микола Коломієць. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1408d0b0-8e92-4bd3-9320-c4a032833d0b/</link><title>«Нагірна 22. Спільнота» у Варшаві </title><description>У «Культурному калейдоскопі» запрошуємо відвідати виставку українських художників, пов'язаних зі платформою «Нагірна 22», яка триває в Українському домі у Варшаві, а також дізнатися про номінації на польську кінопремію «Орли». </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1408d0b0-8e92-4bd3-9320-c4a032833d0b/</guid><pubDate>Mon, 16 Feb 2026 20:03:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1096</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1408d0b0-8e92-4bd3-9320-c4a032833d0b.mp3?source=podcast" length="17550336" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Нагірна 22. Спільнота» у Варшаві </itunes:subtitle><itunes:summary>У «Культурному калейдоскопі» запрошуємо відвідати виставку українських художників, пов'язаних зі платформою «Нагірна 22», яка триває в Українському домі у Варшаві, а також дізнатися про номінації на польську кінопремію «Орли». </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1408d0b0-8e92-4bd3-9320-c4a032833d0b.mp3?source=podcast" fileSize="17550336" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У «Культурному калейдоскопі» запрошуємо відвідати виставку українських художників, пов'язаних зі платформою «Нагірна 22», яка триває в Українському домі у Варшаві, а також дізнатися про номінації на польську кінопремію «Орли». </content></item></channel></rss>