<rss xmlns:a10="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:media="//search.yahoo.com/mrss/"><title>Культурна рубрика</title><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link><description>Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами</description><language>uk</language><copyright>Copyright Polskie Radio S.A.</copyright><webMaster>podcastpodcast3@gmail.com</webMaster><managingEditor>podcastpodcast3@gmail.com</managingEditor><image><title>Культурна рубрика</title><url>https://static.prsa.pl/images/560f88d3-cc60-4d5d-84a1-f755ec040c58.jpg</url><link>https://podcasty.polskieradio.pl/</link></image><itunes:summary>Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами</itunes:summary><itunes:subtitle>Культурна рубрика</itunes:subtitle><itunes:explicit>No</itunes:explicit><itunes:category text="Society &amp; Culture"><itunes:category text="Documentary" /></itunes:category><itunes:author>Polskie Radio S.A.</itunes:author><itunes:owner><itunes:name>Polskie Radio S.A.</itunes:name><itunes:email>podcastpodcast3@gmail.com</itunes:email></itunes:owner><itunes:keywords>Культура</itunes:keywords><itunes:image href="https://static.prsa.pl/images/560f88d3-cc60-4d5d-84a1-f755ec040c58.jpg" /><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/56960288-b4b4-4a5d-b8bd-9878d0c9826e/</link><title>Після війни. На XI Ukraina! Festiwal Filmowy показали фільм Валентина Васяновича «За перемогу!»</title><description>Серед найбільш очікуваних стрічок на XI Ukraina! Festiwal Filmowy – фільм Валентина Васяновича «За перемогу!». У програмі Української служби Польського радіо про фільм роззповідають режисер Валентин Васянович та актор Григорій Наумов.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/56960288-b4b4-4a5d-b8bd-9878d0c9826e/</guid><pubDate>Fri, 06 Nov 2026 23:50:26 GMT</pubDate><itunes:duration>1205</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/56960288-b4b4-4a5d-b8bd-9878d0c9826e.mp3?source=podcast" length="19287040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Після війни. На XI Ukraina! Festiwal Filmowy показали фільм Валентина Васяновича «За перемогу!»</itunes:subtitle><itunes:summary>Серед найбільш очікуваних стрічок на XI Ukraina! Festiwal Filmowy – фільм Валентина Васяновича «За перемогу!». У програмі Української служби Польського радіо про фільм роззповідають режисер Валентин Васянович та актор Григорій Наумов.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/56960288-b4b4-4a5d-b8bd-9878d0c9826e.mp3?source=podcast" fileSize="19287040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Серед найбільш очікуваних стрічок на XI Ukraina! Festiwal Filmowy – фільм Валентина Васяновича «За перемогу!». У програмі Української служби Польського радіо про фільм роззповідають режисер Валентин Васянович та актор Григорій Наумов.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/918babf2-f244-4f91-9041-39d730c81e9b/</link><title>«Наша революція»: Яцек і Гайка Куронь проти комуністичного режиму</title><description>Яцек Куронь увійшов в історію Польщі як один із лідерів демократичної опозиції, але поруч із ним у цій боротьбі була Гражина — його дружина і соратниця. У фільмі «Наша революція» режисер Пйотр Домалевський розповідає про спротив комуністичній владі через історію подружжя, їхнє кохання, спільні переконання і ціну, яку вони за них заплатили.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/918babf2-f244-4f91-9041-39d730c81e9b/</guid><pubDate>Tue, 03 Nov 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>625</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/918babf2-f244-4f91-9041-39d730c81e9b.mp3?source=podcast" length="20024320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Наша революція»: Яцек і Гайка Куронь проти комуністичного режиму</itunes:subtitle><itunes:summary>Яцек Куронь увійшов в історію Польщі як один із лідерів демократичної опозиції, але поруч із ним у цій боротьбі була Гражина — його дружина і соратниця. У фільмі «Наша революція» режисер Пйотр Домалевський розповідає про спротив комуністичній владі через історію подружжя, їхнє кохання, спільні переконання і ціну, яку вони за них заплатили.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/918babf2-f244-4f91-9041-39d730c81e9b.mp3?source=podcast" fileSize="20024320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Яцек Куронь увійшов в історію Польщі як один із лідерів демократичної опозиції, але поруч із ним у цій боротьбі була Гражина — його дружина і соратниця. У фільмі «Наша революція» режисер Пйотр Домалевський розповідає про спротив комуністичній владі через історію подружжя, їхнє кохання, спільні переконання і ціну, яку вони за них заплатили.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9aba0b39-5dd6-49e7-b559-3560b66b975d/</link><title>Дивитися Україну: у Варшаві розпочався XI Ukraina! Festiwal Filmowy</title><description>Протягом тижня варшавська публіка матиме змогу переглянути найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях. Це унікальний і єдиний фестиваль у Польщі, що від самого початку своєї історії присвячений українському кіно.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9aba0b39-5dd6-49e7-b559-3560b66b975d/</guid><pubDate>Tue, 03 Nov 2026 16:34:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1341</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9aba0b39-5dd6-49e7-b559-3560b66b975d.mp3?source=podcast" length="21465088" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Дивитися Україну: у Варшаві розпочався XI Ukraina! Festiwal Filmowy</itunes:subtitle><itunes:summary>Протягом тижня варшавська публіка матиме змогу переглянути найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях. Це унікальний і єдиний фестиваль у Польщі, що від самого початку своєї історії присвячений українському кіно.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9aba0b39-5dd6-49e7-b559-3560b66b975d.mp3?source=podcast" fileSize="21465088" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Протягом тижня варшавська публіка матиме змогу переглянути найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях. Це унікальний і єдиний фестиваль у Польщі, що від самого початку своєї історії присвячений українському кіно.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ec5a34b3-a524-4071-8d5a-9ce81cfe6d3e/</link><title>In memoriam. Згадуємо людей культури у День всіх святих</title><description>В ефірі Української служби Польського радіо у День всіх святих згадуємо людей культури, які відійшли цього року.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ec5a34b3-a524-4071-8d5a-9ce81cfe6d3e/</guid><pubDate>Sun, 01 Nov 2026 15:52:00 GMT</pubDate><itunes:duration>680</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ec5a34b3-a524-4071-8d5a-9ce81cfe6d3e.mp3?source=podcast" length="10881024" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>In memoriam. Згадуємо людей культури у День всіх святих</itunes:subtitle><itunes:summary>В ефірі Української служби Польського радіо у День всіх святих згадуємо людей культури, які відійшли цього року.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ec5a34b3-a524-4071-8d5a-9ce81cfe6d3e.mp3?source=podcast" fileSize="10881024" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">В ефірі Української служби Польського радіо у День всіх святих згадуємо людей культури, які відійшли цього року.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9bb40f1a-9ad4-445b-81f0-bf4b0cc5800a/</link><title>Kino wielu głosów | Кіно багатьох голосів</title><description>Як розповідати про війну, не показуючи бойових дій? Чи можна передати травму за допомогою музики? Яким буде українське кіно після перемоги? Від 2 до 9 листопада у Варшаві відбудеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy. Про сучасну українську кінематографію говоримо з програмною директоркою фестивалю Мартиною Лях та режисеркою Анною Дубиною, чий короткометражний фільм «Голос війни» бере участь у цьогорічному конкурсі. Jak opowiadać o wojnie, nie pokazując działań zbrojnych? Czy traumę można wyrazić za pomocą muzyki? I jakie będzie ukraińskie kino po zwycięstwie? Od 2 do 9 listopada w Warszawie odbędzie się 11. Ukraina! Festiwal Filmowy. O współczesnej ukraińskiej kinematografii rozmawiamy z dyrektorką programową festiwalu Martyną Lach oraz reżyserką Anną Dubyną, której krótkometrażowy „Głos wojny” bierze udział w tegorocznym konkursie.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9bb40f1a-9ad4-445b-81f0-bf4b0cc5800a/</guid><pubDate>Sat, 31 Oct 2026 12:05:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2305</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9bb40f1a-9ad4-445b-81f0-bf4b0cc5800a.mp3?source=podcast" length="36883456" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Kino wielu głosów | Кіно багатьох голосів</itunes:subtitle><itunes:summary>Як розповідати про війну, не показуючи бойових дій? Чи можна передати травму за допомогою музики? Яким буде українське кіно після перемоги? Від 2 до 9 листопада у Варшаві відбудеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy. Про сучасну українську кінематографію говоримо з програмною директоркою фестивалю Мартиною Лях та режисеркою Анною Дубиною, чий короткометражний фільм «Голос війни» бере участь у цьогорічному конкурсі. Jak opowiadać o wojnie, nie pokazując działań zbrojnych? Czy traumę można wyrazić za pomocą muzyki? I jakie będzie ukraińskie kino po zwycięstwie? Od 2 do 9 listopada w Warszawie odbędzie się 11. Ukraina! Festiwal Filmowy. O współczesnej ukraińskiej kinematografii rozmawiamy z dyrektorką programową festiwalu Martyną Lach oraz reżyserką Anną Dubyną, której krótkometrażowy „Głos wojny” bierze udział w tegorocznym konkursie.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9bb40f1a-9ad4-445b-81f0-bf4b0cc5800a.mp3?source=podcast" fileSize="36883456" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Як розповідати про війну, не показуючи бойових дій? Чи можна передати травму за допомогою музики? Яким буде українське кіно після перемоги? Від 2 до 9 листопада у Варшаві відбудеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy. Про сучасну українську кінематографію говоримо з програмною директоркою фестивалю Мартиною Лях та режисеркою Анною Дубиною, чий короткометражний фільм «Голос війни» бере участь у цьогорічному конкурсі. Jak opowiadać o wojnie, nie pokazując działań zbrojnych? Czy traumę można wyrazić za pomocą muzyki? I jakie będzie ukraińskie kino po zwycięstwie? Od 2 do 9 listopada w Warszawie odbędzie się 11. Ukraina! Festiwal Filmowy. O współczesnej ukraińskiej kinematografii rozmawiamy z dyrektorką programową festiwalu Martyną Lach oraz reżyserką Anną Dubyną, której krótkometrażowy „Głos wojny” bierze udział w tegorocznym konkursie.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c8c0d271-f1ea-43d5-96a3-0f3ce4843eb7/</link><title>«Русалка Пікассо»: історія малюнка у Варшаві — на польських кіноекранах</title><description>Подивитися рисунок Пікассо до приватної квартири щодня приходили сотні відвідувачів, тож зрештою мешканці його зафарбували. Ця реальна історія надихнула сценариста Романа Яроша на фільм «Русалка Пікассо».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c8c0d271-f1ea-43d5-96a3-0f3ce4843eb7/</guid><pubDate>Mon, 26 Oct 2026 18:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>664</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c8c0d271-f1ea-43d5-96a3-0f3ce4843eb7.mp3?source=podcast" length="10629120" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Русалка Пікассо»: історія малюнка у Варшаві — на польських кіноекранах</itunes:subtitle><itunes:summary>Подивитися рисунок Пікассо до приватної квартири щодня приходили сотні відвідувачів, тож зрештою мешканці його зафарбували. Ця реальна історія надихнула сценариста Романа Яроша на фільм «Русалка Пікассо».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c8c0d271-f1ea-43d5-96a3-0f3ce4843eb7.mp3?source=podcast" fileSize="10629120" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Подивитися рисунок Пікассо до приватної квартири щодня приходили сотні відвідувачів, тож зрештою мешканці його зафарбували. Ця реальна історія надихнула сценариста Романа Яроша на фільм «Русалка Пікассо».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9ca0b61a-6aa6-405d-8050-97155ebf6c96/</link><title>«Салемські відьми»: хто сьогодні на лаві підсудних?</title><description>Чому суспільства знову й знову шукають винних у часи страху й невизначеності? Як чутки стають доказами, упередження виправдовують переслідування, а звичайні люди долучаються до несправедливості? «Салемські відьми» порушують питання, які залишаються актуальними й сьогодні: про механізми колективного насильства, відповідальність за власні рішення та межу, за якою прагнення знайти винного перетворюється на полювання на людей.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9ca0b61a-6aa6-405d-8050-97155ebf6c96/</guid><pubDate>Sat, 24 Oct 2026 18:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>578</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9ca0b61a-6aa6-405d-8050-97155ebf6c96.mp3?source=podcast" length="9249792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Салемські відьми»: хто сьогодні на лаві підсудних?</itunes:subtitle><itunes:summary>Чому суспільства знову й знову шукають винних у часи страху й невизначеності? Як чутки стають доказами, упередження виправдовують переслідування, а звичайні люди долучаються до несправедливості? «Салемські відьми» порушують питання, які залишаються актуальними й сьогодні: про механізми колективного насильства, відповідальність за власні рішення та межу, за якою прагнення знайти винного перетворюється на полювання на людей.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9ca0b61a-6aa6-405d-8050-97155ebf6c96.mp3?source=podcast" fileSize="9249792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Чому суспільства знову й знову шукають винних у часи страху й невизначеності? Як чутки стають доказами, упередження виправдовують переслідування, а звичайні люди долучаються до несправедливості? «Салемські відьми» порушують питання, які залишаються актуальними й сьогодні: про механізми колективного насильства, відповідальність за власні рішення та межу, за якою прагнення знайти винного перетворюється на полювання на людей.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ad0d829b-0e1a-4d99-b0a5-99bb73fda08f/</link><title>Фестиваль «Україна в центрі Любліна» знайомить із сучасним українським мистецтвом</title><description>У подорож сучасним українським мистецтвом запрошує фестиваль «Україна в центрі Любліна». Уже в дев'ятнадцяте подія завітає до міста, щоб дати відчуття дому українській спільноті, а польському глядачеві представити, яка сьогодні мистецька сцена незалежної України.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ad0d829b-0e1a-4d99-b0a5-99bb73fda08f/</guid><pubDate>Sun, 18 Oct 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>668</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ad0d829b-0e1a-4d99-b0a5-99bb73fda08f.mp3?source=podcast" length="21396480" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Фестиваль «Україна в центрі Любліна» знайомить із сучасним українським мистецтвом</itunes:subtitle><itunes:summary>У подорож сучасним українським мистецтвом запрошує фестиваль «Україна в центрі Любліна». Уже в дев'ятнадцяте подія завітає до міста, щоб дати відчуття дому українській спільноті, а польському глядачеві представити, яка сьогодні мистецька сцена незалежної України.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ad0d829b-0e1a-4d99-b0a5-99bb73fda08f.mp3?source=podcast" fileSize="21396480" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У подорож сучасним українським мистецтвом запрошує фестиваль «Україна в центрі Любліна». Уже в дев'ятнадцяте подія завітає до міста, щоб дати відчуття дому українській спільноті, а польському глядачеві представити, яка сьогодні мистецька сцена незалежної України.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/505e1481-cfa6-479a-a3b2-1680613cca6e/</link><title>«Все буде добре»: львівський театр представив у Любліні виставу про українсько-польську дружбу та солідарність</title><description>Голоси українських та польських жінок прозвучали на сцені Театру імені Ганса Крістіана Андерсена в Любліні. Перший академічний український театр для дітей та юнацтва зі Львова представив виставу «Все буде добре / Wszystko będzie dobrze».</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/505e1481-cfa6-479a-a3b2-1680613cca6e/</guid><pubDate>Sat, 17 Oct 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>641</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/505e1481-cfa6-479a-a3b2-1680613cca6e.mp3?source=podcast" length="20520960" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Все буде добре»: львівський театр представив у Любліні виставу про українсько-польську дружбу та солідарність</itunes:subtitle><itunes:summary>Голоси українських та польських жінок прозвучали на сцені Театру імені Ганса Крістіана Андерсена в Любліні. Перший академічний український театр для дітей та юнацтва зі Львова представив виставу «Все буде добре / Wszystko będzie dobrze».</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/505e1481-cfa6-479a-a3b2-1680613cca6e.mp3?source=podcast" fileSize="20520960" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Голоси українських та польських жінок прозвучали на сцені Театру імені Ганса Крістіана Андерсена в Любліні. Перший академічний український театр для дітей та юнацтва зі Львова представив виставу «Все буде добре / Wszystko będzie dobrze».</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/eda95a2f-7549-4130-a158-989c4ff48e59/</link><title>«Потрібно розповідати цю історію світові». Композитор Максим Коломієць про оперу «Матері Херсона»</title><description>16 жовтня у Великому театрі — Національній опері у Варшаві відбудеться світова прем’єра опери «Матері Херсона». Опера присвячена темі незаконного викрадення українських дітей на початку повномасштабної війни та шляху, який долають українські матері, щоб повернути своїх дітей.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/eda95a2f-7549-4130-a158-989c4ff48e59/</guid><pubDate>Thu, 15 Oct 2026 21:41:00 GMT</pubDate><itunes:duration>2010</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/eda95a2f-7549-4130-a158-989c4ff48e59.mp3?source=podcast" length="32166912" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Потрібно розповідати цю історію світові». Композитор Максим Коломієць про оперу «Матері Херсона»</itunes:subtitle><itunes:summary>16 жовтня у Великому театрі — Національній опері у Варшаві відбудеться світова прем’єра опери «Матері Херсона». Опера присвячена темі незаконного викрадення українських дітей на початку повномасштабної війни та шляху, який долають українські матері, щоб повернути своїх дітей.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/eda95a2f-7549-4130-a158-989c4ff48e59.mp3?source=podcast" fileSize="32166912" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">16 жовтня у Великому театрі — Національній опері у Варшаві відбудеться світова прем’єра опери «Матері Херсона». Опера присвячена темі незаконного викрадення українських дітей на початку повномасштабної війни та шляху, який долають українські матері, щоб повернути своїх дітей.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/296135c1-dfee-49f6-ac99-486e0523adae/</link><title>«Орестея» Люка Персеваля — антична трагедія голосом сучасних війн </title><description>У постановці «Орестеї» у режисурі Люка Персеваля в Національному театрі у Варшаві антична трагедія стає розмовою про дітей, убитих через рішення дорослих, і про насильство, яке породжує нове насильство.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/296135c1-dfee-49f6-ac99-486e0523adae/</guid><pubDate>Mon, 12 Oct 2026 12:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>653</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/296135c1-dfee-49f6-ac99-486e0523adae.mp3?source=podcast" length="20900864" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Орестея» Люка Персеваля — антична трагедія голосом сучасних війн </itunes:subtitle><itunes:summary>У постановці «Орестеї» у режисурі Люка Персеваля в Національному театрі у Варшаві антична трагедія стає розмовою про дітей, убитих через рішення дорослих, і про насильство, яке породжує нове насильство.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/296135c1-dfee-49f6-ac99-486e0523adae.mp3?source=podcast" fileSize="20900864" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У постановці «Орестеї» у режисурі Люка Персеваля в Національному театрі у Варшаві антична трагедія стає розмовою про дітей, убитих через рішення дорослих, і про насильство, яке породжує нове насильство.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c491a44d-cdda-4ff7-9d32-21ca54e4210f/</link><title>«Атлантик-транс» Томаша Шершеня: подорож через океан у час кліматичної катастрофи</title><description>У книжці «Атлантик-транс» есеїст, фотограф і антрополог культури Томаш Шершень повторює маршрут Вітольда Ґомбровича через Атлантичний океан, щоб поглянути на подорож із сучасної перспективи. У центрі його уваги — океан як простір людської історії, міграції та світової торгівлі, який ми дедалі рідше помічаємо.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c491a44d-cdda-4ff7-9d32-21ca54e4210f/</guid><pubDate>Fri, 09 Oct 2026 20:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1018</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c491a44d-cdda-4ff7-9d32-21ca54e4210f.mp3?source=podcast" length="16292864" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Атлантик-транс» Томаша Шершеня: подорож через океан у час кліматичної катастрофи</itunes:subtitle><itunes:summary>У книжці «Атлантик-транс» есеїст, фотограф і антрополог культури Томаш Шершень повторює маршрут Вітольда Ґомбровича через Атлантичний океан, щоб поглянути на подорож із сучасної перспективи. У центрі його уваги — океан як простір людської історії, міграції та світової торгівлі, який ми дедалі рідше помічаємо.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c491a44d-cdda-4ff7-9d32-21ca54e4210f.mp3?source=podcast" fileSize="16292864" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У книжці «Атлантик-транс» есеїст, фотограф і антрополог культури Томаш Шершень повторює маршрут Вітольда Ґомбровича через Атлантичний океан, щоб поглянути на подорож із сучасної перспективи. У центрі його уваги — океан як простір людської історії, міграції та світової торгівлі, який ми дедалі рідше помічаємо.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0963b29c-a536-4fe5-9c0f-d6c0da3d1ac1/</link><title>Книжковий ярмарок у Любліні: малий формат — багато світів</title><description>За масштабом книжковий ярмарок у Любліні поступається великим подіям у Варшаві чи Кракові, проте дає більше простору для неспішного ознайомлення з літературними новинками й розмови з видавцями. Тут поруч опинилися книжки про Люблінщину, переклади української літератури, дитячі книжки, комікси та невеликі незалежні видавництва.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0963b29c-a536-4fe5-9c0f-d6c0da3d1ac1/</guid><pubDate>Sun, 04 Oct 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>682</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0963b29c-a536-4fe5-9c0f-d6c0da3d1ac1.mp3?source=podcast" length="21834752" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Книжковий ярмарок у Любліні: малий формат — багато світів</itunes:subtitle><itunes:summary>За масштабом книжковий ярмарок у Любліні поступається великим подіям у Варшаві чи Кракові, проте дає більше простору для неспішного ознайомлення з літературними новинками й розмови з видавцями. Тут поруч опинилися книжки про Люблінщину, переклади української літератури, дитячі книжки, комікси та невеликі незалежні видавництва.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0963b29c-a536-4fe5-9c0f-d6c0da3d1ac1.mp3?source=podcast" fileSize="21834752" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">За масштабом книжковий ярмарок у Любліні поступається великим подіям у Варшаві чи Кракові, проте дає більше простору для неспішного ознайомлення з літературними новинками й розмови з видавцями. Тут поруч опинилися книжки про Люблінщину, переклади української літератури, дитячі книжки, комікси та невеликі незалежні видавництва.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/a418cbc9-c67d-4d5c-a3db-972f670da467/</link><title>Голоси, що продовжують лунати: як проєкт «Недописані» зберігає спадщину полеглих митців</title><description>Російська агресія забрала життя сотень українських діячів культури — від відомих письменників та перекладачів до верстальників, видавців і бібліотекарів. Проєкт пам'яті «Недописані», заснований поеткою і парамедикинею Оленою Герасим'юк та письменником і військовослужбовцем Євгеном Ліром, покликаний зберегти історію кожного, кому загарбники забрали можливість продовжити свою розповідь.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/a418cbc9-c67d-4d5c-a3db-972f670da467/</guid><pubDate>Mon, 28 Sep 2026 15:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>883</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/a418cbc9-c67d-4d5c-a3db-972f670da467.mp3?source=podcast" length="14131200" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Голоси, що продовжують лунати: як проєкт «Недописані» зберігає спадщину полеглих митців</itunes:subtitle><itunes:summary>Російська агресія забрала життя сотень українських діячів культури — від відомих письменників та перекладачів до верстальників, видавців і бібліотекарів. Проєкт пам'яті «Недописані», заснований поеткою і парамедикинею Оленою Герасим'юк та письменником і військовослужбовцем Євгеном Ліром, покликаний зберегти історію кожного, кому загарбники забрали можливість продовжити свою розповідь.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/a418cbc9-c67d-4d5c-a3db-972f670da467.mp3?source=podcast" fileSize="14131200" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Російська агресія забрала життя сотень українських діячів культури — від відомих письменників та перекладачів до верстальників, видавців і бібліотекарів. Проєкт пам'яті «Недописані», заснований поеткою і парамедикинею Оленою Герасим'юк та письменником і військовослужбовцем Євгеном Ліром, покликаний зберегти історію кожного, кому загарбники забрали можливість продовжити свою розповідь.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/820dc279-d8ce-4ec4-9ed6-9533974f8bde/</link><title>Виміри пам’яті. Про містечко Ізбиця на польсько-українському пограниччі</title><description>Цього тижня у містечку Ізбиця, що на Люблінщині поблизу польсько-українського кордону, відбувається ряд заходів пам’яті єврейських мешканців цього регіону.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/820dc279-d8ce-4ec4-9ed6-9533974f8bde/</guid><pubDate>Tue, 22 Sep 2026 19:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>515</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/820dc279-d8ce-4ec4-9ed6-9533974f8bde.mp3?source=podcast" length="16486400" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Виміри пам’яті. Про містечко Ізбиця на польсько-українському пограниччі</itunes:subtitle><itunes:summary>Цього тижня у містечку Ізбиця, що на Люблінщині поблизу польсько-українського кордону, відбувається ряд заходів пам’яті єврейських мешканців цього регіону.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/820dc279-d8ce-4ec4-9ed6-9533974f8bde.mp3?source=podcast" fileSize="16486400" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Цього тижня у містечку Ізбиця, що на Люблінщині поблизу польсько-українського кордону, відбувається ряд заходів пам’яті єврейських мешканців цього регіону.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/7c2dec57-70d5-4096-832a-b05d503fd1f0/</link><title>Триматися свого. Українська спільнота на Підляшші</title><description>Славомир Савчук, автор програм для української меншини на Польському радіо Білосток, став лауреатом Підляської науково-літературної премії в номінації «Публіцистична творчість» за 2026 рік.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/7c2dec57-70d5-4096-832a-b05d503fd1f0/</guid><pubDate>Tue, 22 Sep 2026 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>882</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/7c2dec57-70d5-4096-832a-b05d503fd1f0.mp3?source=podcast" length="14117888" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Триматися свого. Українська спільнота на Підляшші</itunes:subtitle><itunes:summary>Славомир Савчук, автор програм для української меншини на Польському радіо Білосток, став лауреатом Підляської науково-літературної премії в номінації «Публіцистична творчість» за 2026 рік.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/7c2dec57-70d5-4096-832a-b05d503fd1f0.mp3?source=podcast" fileSize="14117888" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Славомир Савчук, автор програм для української меншини на Польському радіо Білосток, став лауреатом Підляської науково-літературної премії в номінації «Публіцистична творчість» за 2026 рік.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/d83b8744-9e26-40f9-9264-8955b49f8a58/</link><title>«Кассандра» Ґжеґожа Яжини — між античною Троєю і сучасною Україною</title><description>Польський режисер приїхав до України разом із командою, щоб поставити виставу про Кассандру, але під час роботи опинився всередині української воєнної реальності. Повітряні тривоги, атаки і складнощі щоденної роботи стали частиною процесу, який Яжина називає важливим досвідом і способом бути поруч з Україною.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/d83b8744-9e26-40f9-9264-8955b49f8a58/</guid><pubDate>Tue, 22 Sep 2026 11:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>952</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/d83b8744-9e26-40f9-9264-8955b49f8a58.mp3?source=podcast" length="30471168" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Кассандра» Ґжеґожа Яжини — між античною Троєю і сучасною Україною</itunes:subtitle><itunes:summary>Польський режисер приїхав до України разом із командою, щоб поставити виставу про Кассандру, але під час роботи опинився всередині української воєнної реальності. Повітряні тривоги, атаки і складнощі щоденної роботи стали частиною процесу, який Яжина називає важливим досвідом і способом бути поруч з Україною.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/d83b8744-9e26-40f9-9264-8955b49f8a58.mp3?source=podcast" fileSize="30471168" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Польський режисер приїхав до України разом із командою, щоб поставити виставу про Кассандру, але під час роботи опинився всередині української воєнної реальності. Повітряні тривоги, атаки і складнощі щоденної роботи стали частиною процесу, який Яжина називає важливим досвідом і способом бути поруч з Україною.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5bb49bd0-cc6e-4f19-bd4a-be30eb076817/</link><title>Польська осінь «Ляльки»: повнометражний фільм, серіал і виставки</title><description>Продюсер художньої стрічки Радослав Драбік повертає «Ляльку» на великий екран, бо скучив за масштабною епічною історією, яку можна показати глядачам у кінотеатрі. Його команда прагнула максимально близько передати світ роману: його Варшаву кінця XIX століття, нерозділене кохання, соціальні поділи та конфлікт між романтизмом і позитивізмом. На глядача чекають реальні варшавські локації, костюми епохи, близько 30 відомих польських акторів.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5bb49bd0-cc6e-4f19-bd4a-be30eb076817/</guid><pubDate>Mon, 21 Sep 2026 12:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>703</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5bb49bd0-cc6e-4f19-bd4a-be30eb076817.mp3?source=podcast" length="11260928" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польська осінь «Ляльки»: повнометражний фільм, серіал і виставки</itunes:subtitle><itunes:summary>Продюсер художньої стрічки Радослав Драбік повертає «Ляльку» на великий екран, бо скучив за масштабною епічною історією, яку можна показати глядачам у кінотеатрі. Його команда прагнула максимально близько передати світ роману: його Варшаву кінця XIX століття, нерозділене кохання, соціальні поділи та конфлікт між романтизмом і позитивізмом. На глядача чекають реальні варшавські локації, костюми епохи, близько 30 відомих польських акторів.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5bb49bd0-cc6e-4f19-bd4a-be30eb076817.mp3?source=podcast" fileSize="11260928" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Продюсер художньої стрічки Радослав Драбік повертає «Ляльку» на великий екран, бо скучив за масштабною епічною історією, яку можна показати глядачам у кінотеатрі. Його команда прагнула максимально близько передати світ роману: його Варшаву кінця XIX століття, нерозділене кохання, соціальні поділи та конфлікт між романтизмом і позитивізмом. На глядача чекають реальні варшавські локації, костюми епохи, близько 30 відомих польських акторів.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f217b6ef-de10-4897-8131-a6212830c7b8/</link><title>Станіслав Лем: львівське дитинство, філософія майбутнього і питання, які досі не мають відповіді</title><description>Станіслав Лем — один із найвідоміших польських письменників у світі та один із творців польської наукової фантастики. Народжений у Львові автор пережив Другу світову війну, Голокост і повоєнні тоталітарні режими, а згодом створив твори, у яких фантастика стала лише приводом для роздумів про людину, цивілізацію, межі пізнання та майбутнє. Чому книги Лема залишаються актуальними через десятиліття і яку роль у його творчості відігравав Львів — розповідає літературознавець, професор Александр Вуйтович.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f217b6ef-de10-4897-8131-a6212830c7b8/</guid><pubDate>Sun, 13 Sep 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>658</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f217b6ef-de10-4897-8131-a6212830c7b8.mp3?source=podcast" length="21070848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Станіслав Лем: львівське дитинство, філософія майбутнього і питання, які досі не мають відповіді</itunes:subtitle><itunes:summary>Станіслав Лем — один із найвідоміших польських письменників у світі та один із творців польської наукової фантастики. Народжений у Львові автор пережив Другу світову війну, Голокост і повоєнні тоталітарні режими, а згодом створив твори, у яких фантастика стала лише приводом для роздумів про людину, цивілізацію, межі пізнання та майбутнє. Чому книги Лема залишаються актуальними через десятиліття і яку роль у його творчості відігравав Львів — розповідає літературознавець, професор Александр Вуйтович.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f217b6ef-de10-4897-8131-a6212830c7b8.mp3?source=podcast" fileSize="21070848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Станіслав Лем — один із найвідоміших польських письменників у світі та один із творців польської наукової фантастики. Народжений у Львові автор пережив Другу світову війну, Голокост і повоєнні тоталітарні режими, а згодом створив твори, у яких фантастика стала лише приводом для роздумів про людину, цивілізацію, межі пізнання та майбутнє. Чому книги Лема залишаються актуальними через десятиліття і яку роль у його творчості відігравав Львів — розповідає літературознавець, професор Александр Вуйтович.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/62a8682e-7c23-4866-8d1a-378afe9702c7/</link><title>Альтернативні музичні заняття. Про KapustaBand з Вроцлава</title><description>KapustaBand допомагає дітям з України відчувати зв’язок із власною культурою та однолітками, а українська мова стає природною частиною цього спільного простору.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/62a8682e-7c23-4866-8d1a-378afe9702c7/</guid><pubDate>Fri, 11 Sep 2026 10:34:00 GMT</pubDate><itunes:duration>888</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/62a8682e-7c23-4866-8d1a-378afe9702c7.mp3?source=podcast" length="28444672" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Альтернативні музичні заняття. Про KapustaBand з Вроцлава</itunes:subtitle><itunes:summary>KapustaBand допомагає дітям з України відчувати зв’язок із власною культурою та однолітками, а українська мова стає природною частиною цього спільного простору.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/62a8682e-7c23-4866-8d1a-378afe9702c7.mp3?source=podcast" fileSize="28444672" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">KapustaBand допомагає дітям з України відчувати зв’язок із власною культурою та однолітками, а українська мова стає природною частиною цього спільного простору.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d/</link><title>Міцкевич між минулим і сьогоденням: у Варшаві читали «Дзядів»</title><description>«Дзяди» Адама Міцкевича — текст, до якого в Польщі повертаються через покоління. Цьогорічне Національне читання у Варшаві показало, що цей твір і сьогодні дає привід говорити про свободу, пам’ять, відповідальність і національну ідентичність.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d/</guid><pubDate>Tue, 08 Sep 2026 14:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>674</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d.mp3?source=podcast" length="21569536" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Міцкевич між минулим і сьогоденням: у Варшаві читали «Дзядів»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Дзяди» Адама Міцкевича — текст, до якого в Польщі повертаються через покоління. Цьогорічне Національне читання у Варшаві показало, що цей твір і сьогодні дає привід говорити про свободу, пам’ять, відповідальність і національну ідентичність.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/753899a3-bd53-48e1-b92c-c96b86486e3d.mp3?source=podcast" fileSize="21569536" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Дзяди» Адама Міцкевича — текст, до якого в Польщі повертаються через покоління. Цьогорічне Національне читання у Варшаві показало, що цей твір і сьогодні дає привід говорити про свободу, пам’ять, відповідальність і національну ідентичність.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091/</link><title>Мистецтво для дітей: у Любліні розвивають креативність, упевненість і вміння бути собою</title><description>Понад 70 відсотків дітей відвідують позашкільні заняття. Найчастіше це уроки іноземних мов та спортивні гуртки. Експерти підкреслюють, що варто також інвестувати час у мистецькі напрямки. Це може позитивно впливати на креативність, соціальні зв’язки та розвиток нестандартного мислення.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091/</guid><pubDate>Sun, 06 Sep 2026 22:36:00 GMT</pubDate><itunes:duration>616</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091.mp3?source=podcast" length="14795776" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Мистецтво для дітей: у Любліні розвивають креативність, упевненість і вміння бути собою</itunes:subtitle><itunes:summary>Понад 70 відсотків дітей відвідують позашкільні заняття. Найчастіше це уроки іноземних мов та спортивні гуртки. Експерти підкреслюють, що варто також інвестувати час у мистецькі напрямки. Це може позитивно впливати на креативність, соціальні зв’язки та розвиток нестандартного мислення.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/ef6b18ae-2ab3-4127-95d4-aae71ae5f091.mp3?source=podcast" fileSize="14795776" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Понад 70 відсотків дітей відвідують позашкільні заняття. Найчастіше це уроки іноземних мов та спортивні гуртки. Експерти підкреслюють, що варто також інвестувати час у мистецькі напрямки. Це може позитивно впливати на креативність, соціальні зв’язки та розвиток нестандартного мислення.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6/</link><title>«ДахаБраха» за кордоном: Українцям потрібна якась звістка з дому</title><description>«ДахаБраха» виступили в Любліні в межах міжнародного проєкту RE GogolFest та програми заявки «Європейська столиця культури Люблін 2029». Після початку повномасштабної війни на концертах гурту за кордоном стало більше українців. Для частини з них така музика стала способом знову відчути зв’язок із домом.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6/</guid><pubDate>Mon, 31 Aug 2026 18:15:00 GMT</pubDate><itunes:duration>669</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6.mp3?source=podcast" length="16069632" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«ДахаБраха» за кордоном: Українцям потрібна якась звістка з дому</itunes:subtitle><itunes:summary>«ДахаБраха» виступили в Любліні в межах міжнародного проєкту RE GogolFest та програми заявки «Європейська столиця культури Люблін 2029». Після початку повномасштабної війни на концертах гурту за кордоном стало більше українців. Для частини з них така музика стала способом знову відчути зв’язок із домом.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0271a569-5b26-45d6-9f11-e8a7a960c5a6.mp3?source=podcast" fileSize="16069632" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«ДахаБраха» виступили в Любліні в межах міжнародного проєкту RE GogolFest та програми заявки «Європейська столиця культури Люблін 2029». Після початку повномасштабної війни на концертах гурту за кордоном стало більше українців. Для частини з них така музика стала способом знову відчути зв’язок із домом.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5243c27f-077b-446f-893e-0383e9df1ba3/</link><title>Анджей Северин: Вільна Україна означає вільну Польщу і Європу</title><description>Від Яцека Куроня та Єжи Ґедройця діяч успадкував переконання, що вільна Україна означає вільну Польщу, а разом — вільну Європу. Ще до повномасштабної війни Северин розвивав співпрацю з українськими театрами. Сьогодні він говорить про культуру як про силу, що допомагає Україні вистояти. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5243c27f-077b-446f-893e-0383e9df1ba3/</guid><pubDate>Sat, 29 Aug 2026 17:40:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1125</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5243c27f-077b-446f-893e-0383e9df1ba3.mp3?source=podcast" length="36019200" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Анджей Северин: Вільна Україна означає вільну Польщу і Європу</itunes:subtitle><itunes:summary>Від Яцека Куроня та Єжи Ґедройця діяч успадкував переконання, що вільна Україна означає вільну Польщу, а разом — вільну Європу. Ще до повномасштабної війни Северин розвивав співпрацю з українськими театрами. Сьогодні він говорить про культуру як про силу, що допомагає Україні вистояти. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5243c27f-077b-446f-893e-0383e9df1ba3.mp3?source=podcast" fileSize="36019200" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Від Яцека Куроня та Єжи Ґедройця діяч успадкував переконання, що вільна Україна означає вільну Польщу, а разом — вільну Європу. Ще до повномасштабної війни Северин розвивав співпрацю з українськими театрами. Сьогодні він говорить про культуру як про силу, що допомагає Україні вистояти. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42/</link><title>У Варшаві відбудуться 12-ті Дні української музики</title><description>Під час фестивалю звучатиме українська музика різного часу, зокрема, фортепіанна, хорова, симфонічна та традиційна.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42/</guid><pubDate>Fri, 28 Aug 2026 21:31:00 GMT</pubDate><itunes:duration>855</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42.mp3?source=podcast" length="27361280" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві відбудуться 12-ті Дні української музики</itunes:subtitle><itunes:summary>Під час фестивалю звучатиме українська музика різного часу, зокрема, фортепіанна, хорова, симфонічна та традиційна.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/f4f0cbf2-ee52-484b-bd62-beb66719fc42.mp3?source=podcast" fileSize="27361280" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Під час фестивалю звучатиме українська музика різного часу, зокрема, фортепіанна, хорова, симфонічна та традиційна.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286/</link><title>Українську оперу Дмитра Бортнянського «Креонт» повертають на європейську сцену</title><description>Українську оперу XVIII століття «Креонт» Дмитра Бортнянського, партитуру якої майже 250 років вважали втраченою, планують представити на європейських сценах. Автори міжнародного проєкту хочуть через музику розповісти про українську культурну спадщину та показати її як невід’ємну частину європейської культури.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286/</guid><pubDate>Fri, 28 Aug 2026 13:06:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1594</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286.mp3?source=podcast" length="25505792" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Українську оперу Дмитра Бортнянського «Креонт» повертають на європейську сцену</itunes:subtitle><itunes:summary>Українську оперу XVIII століття «Креонт» Дмитра Бортнянського, партитуру якої майже 250 років вважали втраченою, планують представити на європейських сценах. Автори міжнародного проєкту хочуть через музику розповісти про українську культурну спадщину та показати її як невід’ємну частину європейської культури.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b7d67e69-813a-42e5-a6fe-0b535fed9286.mp3?source=podcast" fileSize="25505792" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Українську оперу XVIII століття «Креонт» Дмитра Бортнянського, партитуру якої майже 250 років вважали втраченою, планують представити на європейських сценах. Автори міжнародного проєкту хочуть через музику розповісти про українську культурну спадщину та показати її як невід’ємну частину європейської культури.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f/</link><title>Сім скарбів українського бароко вперше покажуть у Великій Британії</title><description>Сім сакральних пам’яток із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 вересня представлять у лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Експозиція «Сакральні скарби з Києва» стане першою масштабною презентацією цих українських творів у Великій Британії.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f/</guid><pubDate>Tue, 25 Aug 2026 21:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>926</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f.mp3?source=podcast" length="29638656" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Сім скарбів українського бароко вперше покажуть у Великій Британії</itunes:subtitle><itunes:summary>Сім сакральних пам’яток із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 вересня представлять у лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Експозиція «Сакральні скарби з Києва» стане першою масштабною презентацією цих українських творів у Великій Британії.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/933398df-fc67-45a1-81e5-5ca017a58f4f.mp3?source=podcast" fileSize="29638656" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сім сакральних пам’яток із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 вересня представлять у лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Експозиція «Сакральні скарби з Києва» стане першою масштабною презентацією цих українських творів у Великій Британії.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e/</link><title>«Її світло назавжди залишиться в наших серцях»: у Любліні згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну</title><description>У Польщі згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну, яка неодноразово представляла своє мистецтво в Любліні. Відома майстриня витинанки поєднувала українську традицію із сучасним мистецтвом, створюючи масштабні ажурні роботи, які експонувалися у понад 20 країнах світу. Її смерть стала великою втратою для української культури та мистецької спільноти, зокрема й Любліна, де Альошкіна багато років була учасницею фестивалю Re:tradycja — Ярмарок Ягеллонський.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e/</guid><pubDate>Sun, 23 Aug 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>664</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e.mp3?source=podcast" length="21252096" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Її світло назавжди залишиться в наших серцях»: у Любліні згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну</itunes:subtitle><itunes:summary>У Польщі згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну, яка неодноразово представляла своє мистецтво в Любліні. Відома майстриня витинанки поєднувала українську традицію із сучасним мистецтвом, створюючи масштабні ажурні роботи, які експонувалися у понад 20 країнах світу. Її смерть стала великою втратою для української культури та мистецької спільноти, зокрема й Любліна, де Альошкіна багато років була учасницею фестивалю Re:tradycja — Ярмарок Ягеллонський.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/277d5014-9eac-4c8d-baa8-77b17d75256e.mp3?source=podcast" fileSize="21252096" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Польщі згадують українську мисткиню Дарію Альошкіну, яка неодноразово представляла своє мистецтво в Любліні. Відома майстриня витинанки поєднувала українську традицію із сучасним мистецтвом, створюючи масштабні ажурні роботи, які експонувалися у понад 20 країнах світу. Її смерть стала великою втратою для української культури та мистецької спільноти, зокрема й Любліна, де Альошкіна багато років була учасницею фестивалю Re:tradycja — Ярмарок Ягеллонський.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175/</link><title>Що цікавого підготував XXIII фестиваль «Варшава Зінгера»</title><description>«Варшава Зінгера» за роки існування стала міжнародною культурною подією. Нині до Варшави приїжджають митці, письменники та музиканти з різних країн.  </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175/</guid><pubDate>Sat, 22 Aug 2026 17:05:00 GMT</pubDate><itunes:duration>543</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175.mp3?source=podcast" length="17381376" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Що цікавого підготував XXIII фестиваль «Варшава Зінгера»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Варшава Зінгера» за роки існування стала міжнародною культурною подією. Нині до Варшави приїжджають митці, письменники та музиканти з різних країн.  </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/da79070b-3da1-40e0-9645-a5c328b6d175.mp3?source=podcast" fileSize="17381376" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Варшава Зінгера» за роки існування стала міжнародною культурною подією. Нині до Варшави приїжджають митці, письменники та музиканти з різних країн.  </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541/</link><title>Польща очима Едварда Двурніка: від ПНР до сучасної суспільної кризи</title><description>Картини Едварда Двурніка, створені в соціалістичній Польщі, допомагають зрозуміти емоції сучасного суспільства. Виставка у Варшаві показує, як сором, гордість, прагнення визнання та пам’ять про минуле продовжують впливати на Польщу сьогодні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541/</guid><pubDate>Mon, 17 Aug 2026 19:50:00 GMT</pubDate><itunes:duration>599</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541.mp3?source=podcast" length="19181568" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польща очима Едварда Двурніка: від ПНР до сучасної суспільної кризи</itunes:subtitle><itunes:summary>Картини Едварда Двурніка, створені в соціалістичній Польщі, допомагають зрозуміти емоції сучасного суспільства. Виставка у Варшаві показує, як сором, гордість, прагнення визнання та пам’ять про минуле продовжують впливати на Польщу сьогодні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9f4b51cf-4fa0-4b9c-aafe-b151465e5541.mp3?source=podcast" fileSize="19181568" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Картини Едварда Двурніка, створені в соціалістичній Польщі, допомагають зрозуміти емоції сучасного суспільства. Виставка у Варшаві показує, як сором, гордість, прагнення визнання та пам’ять про минуле продовжують впливати на Польщу сьогодні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64/</link><title>Від Варшави до Нью-Йорка: Ukrainian Freedom Orchestra починає п'яте світове турне</title><description>Українські музиканти виходять на світові сцени, щоб відкривати міжнародній публіці українську музику та показувати її поруч із європейською класикою. П'ятий тур Ukrainian Freedom Orchestra розпочнеться у Варшаві, а завершиться концертами в Нью-Йорку. Про музику як культурний фронт, реакцію слухачів у різних країнах і те, як за роки війни змінилося місце української культури у світі, говоримо з трубачами Остапом Поповичем та Романом Копіяновим.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64/</guid><pubDate>Thu, 13 Aug 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>662</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64.mp3?source=podcast" length="21200896" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Від Варшави до Нью-Йорка: Ukrainian Freedom Orchestra починає п'яте світове турне</itunes:subtitle><itunes:summary>Українські музиканти виходять на світові сцени, щоб відкривати міжнародній публіці українську музику та показувати її поруч із європейською класикою. П'ятий тур Ukrainian Freedom Orchestra розпочнеться у Варшаві, а завершиться концертами в Нью-Йорку. Про музику як культурний фронт, реакцію слухачів у різних країнах і те, як за роки війни змінилося місце української культури у світі, говоримо з трубачами Остапом Поповичем та Романом Копіяновим.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/463e049f-8f2d-4d6f-aa79-90dab010af64.mp3?source=podcast" fileSize="21200896" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Українські музиканти виходять на світові сцени, щоб відкривати міжнародній публіці українську музику та показувати її поруч із європейською класикою. П'ятий тур Ukrainian Freedom Orchestra розпочнеться у Варшаві, а завершиться концертами в Нью-Йорку. Про музику як культурний фронт, реакцію слухачів у різних країнах і те, як за роки війни змінилося місце української культури у світі, говоримо з трубачами Остапом Поповичем та Романом Копіяновим.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0/</link><title>«Вміння сміятися з себе — ознака зрілої культури»: українська акторка про серіал «1670»</title><description>Поява української козачки у третьому сезоні особливо актуальна на тлі нинішніх польсько-українських відносин.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0/</guid><pubDate>Thu, 13 Aug 2026 14:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1561</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0.mp3?source=podcast" length="24983552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Вміння сміятися з себе — ознака зрілої культури»: українська акторка про серіал «1670»</itunes:subtitle><itunes:summary>Поява української козачки у третьому сезоні особливо актуальна на тлі нинішніх польсько-українських відносин.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/95877a29-6c0c-4c7e-a251-498705d154f0.mp3?source=podcast" fileSize="24983552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Поява української козачки у третьому сезоні особливо актуальна на тлі нинішніх польсько-українських відносин.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef/</link><title>У Любліні презентували виставку українського митця APL315</title><description>Одеський художник у своїй праці дослідив та презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef/</guid><pubDate>Sun, 09 Aug 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>547</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef.mp3?source=podcast" length="17512448" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні презентували виставку українського митця APL315</itunes:subtitle><itunes:summary>Одеський художник у своїй праці дослідив та презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/09c70121-1cc4-449a-8d2b-bdbb521d36ef.mp3?source=podcast" fileSize="17512448" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Одеський художник у своїй праці дослідив та презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee/</link><title>«Нас об'єднує…»: столиця відзначає 82-гу річницю Варшавського повстання</title><description>До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee/</guid><pubDate>Sat, 01 Aug 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>771</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee.mp3?source=podcast" length="12344320" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Нас об'єднує…»: столиця відзначає 82-гу річницю Варшавського повстання</itunes:subtitle><itunes:summary>До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c3e67675-62ff-4299-84e2-d892206be5ee.mp3?source=podcast" fileSize="12344320" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">До 82-ї річниці повстання тут відкрили виставку про моду й повсякденне життя в окупованій Варшаві, презентували новий концептуальний музичний альбом Блажея Круля та оголосили фотоконкурс про сучасні способи вшанування пам'яті.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b/</link><title>«Карнавал штукарів» у Любліні змінює уявлення про мистецтво</title><description>У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b/</guid><pubDate>Mon, 27 Jul 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>622</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b.mp3?source=podcast" length="19917824" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Карнавал штукарів» у Любліні змінює уявлення про мистецтво</itunes:subtitle><itunes:summary>У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/46060cb1-20f9-4b20-a0f7-19d6bf99965b.mp3?source=podcast" fileSize="19917824" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Любліні завершився фестиваль «Карнавал штукарів» — подія, яка на кілька днів перетворює місто на відкриту сцену сучасного циркового мистецтва. Тут не потрібно купувати квиток, щоб опинитися серед глядачів: повітряні акробати, жонглери, клоуни та перформери зустрічають людей просто на вулицях Старого міста. А високо між кам’яницями над головами перехожих пересуваються канатоходці.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434/</link><title>«Висунь язика!» — вірші Бжехви двома мовами у Перемишлі для дітей</title><description>У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434/</guid><pubDate>Sun, 26 Jul 2026 10:56:00 GMT</pubDate><itunes:duration>575</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434.mp3?source=podcast" length="13830144" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Висунь язика!» — вірші Бжехви двома мовами у Перемишлі для дітей</itunes:subtitle><itunes:summary>У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fe62f98a-0184-4573-9749-5c075df26434.mp3?source=podcast" fileSize="13830144" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Бібліотеці Дому Українського в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком 3–6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це не було звичайне слухання казок чи поезії — діти взяли участь у сенсорно-літературній грі з музикою, рухом і творчими вправами.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a/</link><title>Триматися свого. У Ждині відбулася 44-та Лемківська ватра</title><description>Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a/</guid><pubDate>Thu, 23 Jul 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1038</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a.mp3?source=podcast" length="33238016" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Триматися свого. У Ждині відбулася 44-та Лемківська ватра</itunes:subtitle><itunes:summary>Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8c222c38-6e0b-43cc-a580-8cb2e74bd24a.mp3?source=podcast" fileSize="33238016" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Лемківська ватра — це час щорічних зустрічей, надзвичайно важливих для лемків: між поколіннями, у колі родини, з друзями, зустрічей, які об’єднують спільною піснею, збирають навколо важливих справ. Такою була початкова ідея Владислава Ґрабана — лемківського поета, фотографа, громадського діяча, а також людей, пов’язаних із Репрезентативним ансамблем пісні й танцю «Лемковина» з Білянки.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b/</link><title>Гелена Рубінштейн. Краса — твоє призначення</title><description>Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b/</guid><pubDate>Sat, 18 Jul 2026 18:20:00 GMT</pubDate><itunes:duration>689</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b.mp3?source=podcast" length="22052864" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Гелена Рубінштейн. Краса — твоє призначення</itunes:subtitle><itunes:summary>Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6d8f7a85-921e-4581-8550-bb41e115261b.mp3?source=podcast" fileSize="22052864" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Вона створила власний міф, побудувала глобальну косметичну імперію і зробила догляд за собою частиною повсякденного життя мільйонів жінок. Про її шлях, амбіції та спадщину розповідає виставка у варшавському музеї POLIN.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3/</link><title>Місце, що об’єднує. Про Радруж на польсько-українському прикордонні</title><description>Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3/</guid><pubDate>Thu, 16 Jul 2026 15:46:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1950</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3.mp3?source=podcast" length="31213568" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Місце, що об’єднує. Про Радруж на польсько-українському прикордонні</itunes:subtitle><itunes:summary>Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/057d3219-2c26-48c7-af08-d8b90db3d8b3.mp3?source=podcast" fileSize="31213568" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про Радруж, село на прикордонні, яке є спільною польсько-українською спадщиною і яке, попри дуже складну історію, сьогодні дає простір для спільної праці, де відбуваються важливі польсько-українські зустрічі, проєкти, де реставрують три кладовища, розташовані на території комплексу, у програмі Мар'яни Кріль «Міжкультурні діалоги» розповідає директор Музею кресів у Любачові, історик Пйотр Зубовський.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209/</link><title>«Себе розшукую»: 100 років Остапа Лапського</title><description>У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209/</guid><pubDate>Sun, 12 Jul 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>835</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209.mp3?source=podcast" length="13366272" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Себе розшукую»: 100 років Остапа Лапського</itunes:subtitle><itunes:summary>У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6e019cf2-0c3b-4c47-817d-c29949a9f209.mp3?source=podcast" fileSize="13366272" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У соту річницю від дня народження Остапа Лапського у Варшаві відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, літературознавця і багаторічного працівника Української служби Польського радіо. Запрошуємо послухати спогади про Патріарха української поезії у Польщі, а також архівні записи Остапа Лапського. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0/</link><title>«Література — це про свободу і простір для різноманітності». Про люблінський літературний цикл «Східний експрес»</title><description>«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0/</guid><pubDate>Thu, 09 Jul 2026 18:49:00 GMT</pubDate><itunes:duration>791</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0.mp3?source=podcast" length="25320448" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Література — це про свободу і простір для різноманітності». Про люблінський літературний цикл «Східний експрес»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/0ac64c9b-a5c0-4a75-9174-d64090a4fde0.mp3?source=podcast" fileSize="25320448" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Східний експрес» — це цикл зустрічей з авторами, презентації найновіших прем’єр видавництва Warsztaty Kultury та дискусії, присвячені найцікавішій сучасній літературі Центрально-Східної Європи. Цьогорічний «Східний експрес» представив аж дев’ять прем’єрних видань польською мовою книг письменників та письменниць з України, Білорусі та Литви.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de/</link><title>Натхненні Новосельським: нові розписи храму УГКЦ в Любліні</title><description>Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de/</guid><pubDate>Thu, 09 Jul 2026 16:17:00 GMT</pubDate><itunes:duration>590</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de.mp3?source=podcast" length="9456640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Натхненні Новосельським: нові розписи храму УГКЦ в Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8a3b6433-0d8c-4798-93c5-70413a8d72de.mp3?source=podcast" fileSize="9456640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Українська греко-католицька церква святого Йосафата в Любліні поступово змінює свій вигляд. У храмі тривають роботи над новими розписами, автором яких є український іконописець Мирослав Трохановський. Проєкт поєднує традицію іконопису із сучасною художньою мовою та натхненний творчістю Єжи Новосельського.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe/</link><title>Сергій Жадан презентував у Любліні двомовну збірку «Бої без правил»</title><description>Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe/</guid><pubDate>Sun, 05 Jul 2026 23:28:00 GMT</pubDate><itunes:duration>781</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe.mp3?source=podcast" length="18761728" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Сергій Жадан презентував у Любліні двомовну збірку «Бої без правил»</itunes:subtitle><itunes:summary>Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/fb512218-64cc-4adc-a230-6f121a78c9fe.mp3?source=podcast" fileSize="18761728" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сергій Жадан презентував свою нову книгу в Любліні. «Бої без правил» — це двомовна збірка поезії, видана Видавництвом Майстерень Культури в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910/</link><title>Аліна Костікова: Анімація — це мистецтво, яке вдихає життя й рух у зображення</title><description>Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910/</guid><pubDate>Thu, 02 Jul 2026 18:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>900</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910.mp3?source=podcast" length="14404608" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Аліна Костікова: Анімація — це мистецтво, яке вдихає життя й рух у зображення</itunes:subtitle><itunes:summary>Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8e8c5743-291d-4c49-a20d-02cc8cb3f910.mp3?source=podcast" fileSize="14404608" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1/</link><title>П'ятнадцяті Іменини Яна Кохановського відбулися у Варшаві</title><description>Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1/</guid><pubDate>Mon, 29 Jun 2026 20:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>683</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1.mp3?source=podcast" length="21870592" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>П'ятнадцяті Іменини Яна Кохановського відбулися у Варшаві</itunes:subtitle><itunes:summary>Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/1916a520-4aee-459c-98e5-48d7e38f73b1.mp3?source=podcast" fileSize="21870592" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Літературний пікнік, який свого часу започаткували для популяризації читання, сьогодні є одним із найпомітніших літературних заходів Польщі. Цьогоріч його програму частково довелося адаптувати через рекордну спеку, однак це не завадило тисячам відвідувачів долучитися до зустрічей з авторами та численних культурних подій.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94/</link><title>У Варшаві представили мистецький проєкт про жіночу роль під час війни </title><description>Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94/</guid><pubDate>Mon, 22 Jun 2026 23:10:00 GMT</pubDate><itunes:duration>970</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94.mp3?source=podcast" length="23298048" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві представили мистецький проєкт про жіночу роль під час війни </itunes:subtitle><itunes:summary>Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/795a6eec-2032-4d37-ad90-29187bd79c94.mp3?source=podcast" fileSize="23298048" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823/</link><title>«Парадокс існування»: 50 років листування Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка</title><description>Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823/</guid><pubDate>Mon, 15 Jun 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>700</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823.mp3?source=podcast" length="22423552" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Парадокс існування»: 50 років листування Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка</itunes:subtitle><itunes:summary>Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/18577e18-834a-46e2-9126-4b37f3464823.mp3?source=podcast" fileSize="22423552" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Історик Олександр Аврамчук та дослідниця Оля Гнатюк спільно видали книжку «Парадокс існування». Це кореспонденція двох видатних польсько-українських науковців та діячів — Михайла Лесіва та Романа Шпорлюка. Нова публікація стала також нагодою до розмови про кризу в польсько-українських відносинах під час Конгресу Польського Наукового Інституту в Америці, що відбувся в Любліні.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483/</link><title>У Любліні триває Східний фестиваль фотографії: про аналогову фотографію, пам’ять і досвід війни</title><description>Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483/</guid><pubDate>Sun, 14 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>607</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483.mp3?source=podcast" length="19436544" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні триває Східний фестиваль фотографії: про аналогову фотографію, пам’ять і досвід війни</itunes:subtitle><itunes:summary>Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/08c8dc70-67f0-46e7-92b1-985c0dc5b483.mp3?source=podcast" fileSize="19436544" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Понад 40 виставок, десятки митців із Польщі та з-за кордону й розмови про сучасне мистецтво, пам’ять та ідентичність. У Любліні триває Східний фестиваль фотографії, який цього року проходить під гаслом «Головне — гарна фотографія».





</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea/</link><title>Польський документаліст: «Неможливо бути поляком і не розуміти Україну, а також українцем і не розуміти Польщу»</title><description>У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea/</guid><pubDate>Fri, 12 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>743</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea.mp3?source=podcast" length="23781376" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Польський документаліст: «Неможливо бути поляком і не розуміти Україну, а також українцем і не розуміти Польщу»</itunes:subtitle><itunes:summary>У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5c037bf4-c5bf-438e-b818-35a7a80e0eea.mp3?source=podcast" fileSize="23781376" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У програмі Української служби Польського радіо — розмова з документалістом, оператором та репортером Кшиштофом Кшижановським. З нагоди 80-річчя режисера в Усті-Горлицькому в Низьких Бескидах відбувся спеціальний показ архівних фільмів Кшиштофа Кшижановського на лемківську тематику, а також про Низький Бескид, Гуцульщину та Україну. Про фільми, пізнання лемківської спільноти, культури, спадщини з Кшиштофом Кшижановським розмовляла Мар’яна Кріль.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f/</link><title>Результати Євробачення здивували перемогою Болгарії та спричинили дискусії про голосування</title><description>Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f/</guid><pubDate>Wed, 10 Jun 2026 16:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1393</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f.mp3?source=podcast" length="22292480" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Результати Євробачення здивували перемогою Болгарії та спричинили дискусії про голосування</itunes:subtitle><itunes:summary>Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/c9fd897f-b1c5-401a-a661-269bfc4cd04f.mp3?source=podcast" fileSize="22292480" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Особливе обурення спричинили 12 балів від польського журі Ізраїлю, що стало предметом дискусій у європейському медіапросторі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f/</link><title>У Любліні вийшла збірка віршів Сергія Жадана — «Бої без правил»</title><description>Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f/</guid><pubDate>Sun, 07 Jun 2026 21:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>569</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f.mp3?source=podcast" length="18233344" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Любліні вийшла збірка віршів Сергія Жадана — «Бої без правил»</itunes:subtitle><itunes:summary>Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/dae81942-4cf9-443f-9781-c4cd8985861f.mp3?source=podcast" fileSize="18233344" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. </content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8/</link><title>Митець Кшиштоф Ґіль: Кожен із нас може стати «чужим»</title><description>«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8/</guid><pubDate>Sun, 07 Jun 2026 17:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>764</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8.mp3?source=podcast" length="24452096" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Митець Кшиштоф Ґіль: Кожен із нас може стати «чужим»</itunes:subtitle><itunes:summary>«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/b8ceaf67-b7af-471a-8734-2be0223cb3f8.mp3?source=podcast" fileSize="24452096" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">«Кожен із нас у будь-який момент свого життя може несподівано стати чужинцем». Ця думка проходить крізь усю виставку Кшиштофа Ґіля «Вас тут ніхто не хоче», представлену в Національній галереї мистецтв «Захента» у Варшаві. Йдеться про механізми виключення, які повторюються в різних країнах, епохах і суспільствах.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b/</link><title>«Вівтарі» та «марійки»: про що розповідають каплички з варшавської Праги?</title><description>Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b/</guid><pubDate>Thu, 04 Jun 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>915</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b.mp3?source=podcast" length="29296640" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Вівтарі» та «марійки»: про що розповідають каплички з варшавської Праги?</itunes:subtitle><itunes:summary>Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/6064bf35-b2d0-4a00-a814-a16d99219c2b.mp3?source=podcast" fileSize="29296640" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b/</link><title>«Останні молекули свободи»: Ана Бландіана — лауреатка Премії Герберта 2026 року</title><description>Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b/</guid><pubDate>Tue, 02 Jun 2026 15:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>501</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b.mp3?source=podcast" length="8030208" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>«Останні молекули свободи»: Ана Бландіана — лауреатка Премії Герберта 2026 року</itunes:subtitle><itunes:summary>Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/8edf7bfa-6ccc-4271-b673-6b1c6d4b685b.mp3?source=podcast" fileSize="8030208" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Для Ани Бландіани поезія була місцем, де в часи репресій зберігалися «останні молекули свободи». Для журі Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта її творчість стала прикладом того, як література здатна поєднувати художню силу, моральну відповідальність і пам’ять про досвід цілих поколінь</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5/</link><title>Уява замість іграшок: нова прем’єра Театру Андерсена у Любліні</title><description>Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5/</guid><pubDate>Sun, 31 May 2026 21:23:00 GMT</pubDate><itunes:duration>480</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5.mp3?source=podcast" length="15367168" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Уява замість іграшок: нова прем’єра Театру Андерсена у Любліні</itunes:subtitle><itunes:summary>Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/5506ebed-1c58-4b21-a54d-e3623dbb25f5.mp3?source=podcast" fileSize="15367168" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760/</link><title>Репортажистика, комікси і сучасна проза: книжковий ярмарок у Варшаві-2026</title><description>Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760/</guid><pubDate>Fri, 29 May 2026 19:30:00 GMT</pubDate><itunes:duration>700</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760.mp3?source=podcast" length="22415360" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Репортажистика, комікси і сучасна проза: книжковий ярмарок у Варшаві-2026</itunes:subtitle><itunes:summary>Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9cfcf95a-000f-44e1-8fb7-106a162fc760.mp3?source=podcast" fileSize="22415360" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2/</link><title>Театр як школа життя: у Любліні пройшов студентський фестиваль</title><description>Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2/</guid><pubDate>Mon, 25 May 2026 10:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>549</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2.mp3?source=podcast" length="17568768" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Театр як школа життя: у Любліні пройшов студентський фестиваль</itunes:subtitle><itunes:summary>Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/db80729b-cf89-4772-a7fa-f08c258eebb2.mp3?source=podcast" fileSize="17568768" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Організатори наголошують, що участь у театрі допомагає студентам не лише реалізовувати творчі ідеї, а й розвивати комунікаційні навички, вчитися працювати в команді та впевнено висловлювати себе. Окрім показів вистав, учасники мали змогу взяти участь у майстер-класах і професійних обговореннях із членами журі.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d/</link><title>У Варшаві говорили про збереження ідентичності Криму</title><description>У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d/</guid><pubDate>Sun, 24 May 2026 23:54:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1266</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d.mp3?source=podcast" length="50647040" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>У Варшаві говорили про збереження ідентичності Криму</itunes:subtitle><itunes:summary>У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/515aeef0-34e6-4b39-a763-08393cf56b0d.mp3?source=podcast" fileSize="50647040" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea» , присвячена ролі Криму в майбутньому України та Європи. На події побувала журналістка Світлана Мялик.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168/</link><title> Українське сучасне мистецтво на тлі повернення Росії до Венеції</title><description>Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168/</guid><pubDate>Thu, 21 May 2026 22:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>1196</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168.mp3?source=podcast" length="19150848" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle> Українське сучасне мистецтво на тлі повернення Росії до Венеції</itunes:subtitle><itunes:summary>Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/705b8497-5311-4bd6-9f1a-fa796f7f0168.mp3?source=podcast" fileSize="19150848" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">Триває 61-ша Венеційська бієнале. Про значення участі України у Венеційській бієнале розповідає історик мистецтва, куратор Єжи Онух.</content></item><item><link>https://podcasty.polskieradio.pl/track/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937/</link><title>Вечірня Школа Традицій у Любліні: як народна культура об’єднує покоління</title><description>У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</description><guid isPermaLink="false">https://podcasty.polskieradio.pl/track/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937/</guid><pubDate>Sun, 17 May 2026 19:00:00 GMT</pubDate><itunes:duration>565</itunes:duration><enclosure url="https://static.prsa.pl/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937.mp3?source=podcast" length="4523008" type="audio/mpeg"></enclosure><itunes:subtitle>Вечірня Школа Традицій у Любліні: як народна культура об’єднує покоління</itunes:subtitle><itunes:summary>У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</itunes:summary><content url="https://static.prsa.pl/9964bffd-1e84-457c-a1fc-6bd4c5366937.mp3?source=podcast" fileSize="4523008" type="audio/mpeg" xmlns="//search.yahoo.com/mrss/">У Любліні діє Вечірня Школа Традицій — освітній проєкт, що об’єднує дорослих і дітей довкола автентичної народної культури регіону та передає її наступним поколінням.</content></item></channel></rss>