Робота інфлюенсера: легка професія зі складною ціною
На думку Олександри Зиськ, попри поширені стереотипи, професію інфлюенсера важко назвати фізично чи технічно складною. Значно важче інше — побудувати навколо себе спільноту людей, які залишатимуться вірними автору протягом багатьох років.
Водночас ця діяльність має і свою темну сторону. Постійний хейт, критика та страх втратити аудиторію — так зване FOMO (Fear of Missing Out) — стають невід'ємною частиною життя тих, хто повністю залежить від соціальних мереж. Адже разом із втратою уваги підписників людина ризикує втратити й основне джерело доходу.
Хоча суспільство часто говорить про величезні заробітки блогерів, співрозмовниця наголошує: далеко не кожен інфлюенсер отримує великі гроші. Більшість успіхів залишаються непомітними для широкої аудиторії, а універсального рецепта популярності не існує. Одні стають відомими майже випадково, інші роками працюють над контентом і так і не досягають бажаного результату.
Як інфлюенсери замінили традиційні медіа
Каріна Гертель звертає увагу на те, що нинішнє покоління вже пережило кілька великих медійних революцій.
Спочатку інформаційний простір формували друковані видання, де головний редактор визначав тематику й редакційну політику. Згодом їх замінили великі інтернет-портали, які зробили інформацію доступнішою.
Однак сьогодні люди дедалі частіше відмовляються від багатогодинного читання новин. Інформації стало настільки багато, що більшість просто не встигає її опрацьовувати. Саме тому зростає роль інфлюенсерів, які виконують своєрідну функцію інформаційного фільтра.
Вони читають, аналізують, відбирають головне й подають складні теми зрозумілою мовою. Це можуть бути політика, економіка, здоров'я, фінанси чи будь-які інші сфери життя.
Фактично незалежні автори дедалі частіше виконують роль медіа. Вони самостійно визначають теми для обговорення, формують власний порядок денний і без участі традиційних редакцій будують довірливі стосунки зі своєю аудиторією.
Показовим прикладом такої трансформації Каріна Гертель називає польський проєкт Kanał Zero, який виріс із традиційної журналістики, але саме завдяки соціальним мережам зміг побудувати багатомільйонну аудиторію.
Свобода без редактора — нові можливості й нові ризики
На відміну від журналіста, сучасний інфлюенсер не має головного редактора, який визначає стандарти чи перевіряє інформацію перед публікацією. Саме тому разом зі свободою приходить і велика відповідальність.
На думку Каріни Гертель, сьогодні критичне мислення стає однією з найважливіших навичок сучасної людини. Особливо в час, коли штучний інтелект дедалі активніше проникає в інформаційний простір і здатний створювати переконливий, але неправдивий контент.
Проблема полягає не лише в появі псевдоекспертів чи дезінформації. Законодавство традиційно не встигає за розвитком цифрових технологій, тому державним інституціям ще доведеться напрацьовувати механізми регулювання нових медіа.
Водночас відповідальність лежить і на користувачах. Якщо люди бачать шкідливий або неправдивий контент, вони можуть повідомляти про нього адміністрації платформ і таким чином спільно обмежувати поширення дезінформації.
Цифрова грамотність має починатися з дитинства
На думку експертів, формування здорових стосунків із технологіями має стати такою ж природною частиною виховання, як навчання читанню чи правилам поведінки.
Діти отримують доступ до смартфонів і соціальних мереж у дедалі молодшому віці, тому цифрова грамотність повинна стати невід'ємною складовою сучасної освіти.
Йдеться не лише про безпечне користування гаджетами, а й про розуміння принципів роботи алгоритмів, реклами, маніпуляцій та інформаційного впливу.
Адже за кожною великою платформою стоять масштабні бізнес-інтереси, а популярність інфлюенсерів також є частиною великої цифрової економіки.
Як і будь-який потужний інструмент, технології самі по собі не є ані добром, ані злом. Усе залежить від того, як люди вирішать ними користуватися.
Чи замінить штучний інтелект живих інфлюенсерів?
Олександра Зиськ переконана, що люди й надалі прагнутимуть спілкування з реальною людиною, а не з цифровими персонажами. Саме людські емоції, щирість і особистий досвід залишатимуться головною цінністю.
Каріна Гертель дивиться на майбутнє дещо стриманіше. На її думку, штучний інтелект справді поступово заповнить значну частину масового інформаційного простору. AI створюватиме типовий контент, відповідатиме на запитання, допомагатиме в державних сервісах, медицині та багатьох інших сферах.
Однак саме тому справжня людська автентичність стане дефіцитною і, відповідно, дорожчою.
Масовий контент залишиться безкоштовним і значною мірою автоматизованим, тоді як авторський контент, створений реальною людиною, перетвориться на своєрідний преміальний продукт. Саме за нього аудиторія буде готова платити через платні підписки або інші моделі підтримки авторів.
Разом із тим експертка не виключає, що через десять років штучний інтелект навчиться викликати в людей майже такі самі емоції, як жива людина. Якщо це станеться, світ інформації зміниться ще раз — можливо, найрадикальніше за всю його історію.
Баланс між традиціями та інноваціями
Світ медіа вже ніколи не буде таким, як раніше. Інфлюенсери стали повноцінними учасниками інформаційного простору, а штучний інтелект поступово змінює правила гри ще швидше.
Втім, незалежно від розвитку технологій, найціннішими залишатимуться критичне мислення, медіаграмотність і здатність людини свідомо оцінювати інформацію. Саме ці навички допоможуть новому поколінню не загубитися у світі алгоритмів, соціальних мереж і цифрових технологій.
Можливо, вже найближчими роками контент, створений людиною, стане рідкісним і дорожчим, тоді як більшість інформаційного потоку генеруватиме штучний інтелект. Хто займе цю нову нішу і стане лідером медіапростору майбутнього, покаже лише час.
PR / М.Т.