Королівські Лазєнки у Варшаві відзначають 350-річчя. Історію нині вже музейно-паркового комплексу, який намагається відвідати кожен, хто приїздить до Варшави, розпочав Станіслав Іраклій Любомирський. З нагоди ювілею для гостей Лазєнок підготували низку цікавих подій. Про деякі з них, а також про найважливіші моменти в історії комплексу, в ефірі Польського радіо 24 розповіла директорка Королівських Лазєнок, доктор Маріанна Отмяновська.
— Розкажіть, будь ласка, як вийшло, що з маленького купального павільйону, тобто з лазні, постав такий шляхетний музейний об'єкт? Якою є історія? І завжди всі задаються питанням, чи назва Лазєнки походить від лазень? Але яких? До того ж тут слово вжите в однині.
— Повірте, це ми замислюємося над польськомовним варіантом, але, коли англомовні гості з-за кордону питають, що означає The Royal Łazienki Museum (англ. — ред.), і я відповідаю, що Лазєнки перекладаються, як bath (тобто ванна кімната — англ.) i починаю розплутувати цю історію, вона здається їм несамовитою. Але повернемося до історії нашого місця. До періоду правління короля Станіслава Авґуста. Його основною резиденцією був Королівський замок, а літньою — Королівські Лазєнки з їх різноманітними мальовничими куточками. Але не все було готове на момент, коли король там перебував, він застав певний готовий простір, де знаходився звіринець, який належав Станіславу Іраклію Любомирському, маршалку, який мав свій палац в районі Уяздова, де сьогодні знаходиться Центр сучасного мистецтва «Замок Уяздовський». Там знаходилася його резиденція, а біля її підніжжя — чудовий ліс, який називався Звіринець. Станіслав Іраклій Любомирський часто їздив до маєтку на полювання, для приємного проведення дозвілля. Зокрема, там був ермітаж, який сьогодні розташований в районі вулиці Аґриколя біля підніжжя пагорба, а також лазня, яка є передпокоєм сьогоднішнього Палацу на острові — вишукано оздоблена будівля, за проєктом Трильмана ван Гамерена. О дев'ятій годині ранку 16 лютого 1674 року Любомирські зайняли цю територію. Станіслав Іраклій вирішив, що це найкращий час для початку, що було пов'язано з гороскопом, який був для нього складений. Цю історію розповідають наші два куратори д-р Каміль Фрейліх та д-р Пьотр Сковронський. І завдяки цьому ми плануємо надзвичайну інтерактивну виставку — «Мистецтво доброго мислення». Вона розповідатиме про діяльність Станіслава Іраклія Любомирського на території нинішніх Королівських Лазєнок. Найважливішим є те, що цією виставкою ми також запускаємо великий дослідницький напрямок, який ще не був достатньо описаний у публікаціях. Це буде широкомасштабна виставка, яка частково розміститься в будівлі на Підхорунжівці, а частково в Палаці на Острові, який є найстарішим місцем, оригінальним, з часів Любомирських, пізніше перебудований королем Станіславом Авґустом та його архітекторами. В цьому проєкті ми представляємо експонати з 15 інституцій у Польщі та п'яти з-за кордону. Це перша подібна комплексна виставка, яка розповідає історію Любомирських, що також відповідає нашій концепції розповідати історію цього місця, про його наратив не тільки з перспективи міського парку, але саме історичного саду та історичних місць, які розвивалися в нашій столиці з XVII століття. Одна з невеликих кімнат Палацу на Острові буде спеціально відкрита на час виставки. Разом з тим це можливість відкрити для себе щось невідоме, якісь ще не відкриті таємниці. Наша природна сценографія — архітектура. Природні інтер'єри, автентичні предмети та історія, що стоїть за ними, створюють просто надзвичайні сузір'я.
— Тобто, завдяки цій виставці в Музеї Королівські Лазєнки ми зможемо перенестися у світ польського бароко? І цими деякими артефактами, які ви представляєте, завдяки підтримці колег з інших музейних установ, ми зможемо не тільки помилуватися, але й дізнатися більше про творця, а точніше засновника Королівських Лазєнок? Адже князь Любомирський цією однією лазнею, павільйоном, розпочав, так би мовити, реалізацію архітектурного плану, який призвів до створення Музею Королівські Лазєнки, трансформуючись і змінюючись протягом століть.
— Не буду приховувати, що нашим орієнтиром є Версаль, або інші королівські резиденції в Європі. І це пов'язано з питаннями, які ми чуємо від наших відвідувачів: «Чому не можна з собаками?», «Чому не можна на велосипедах?». Ми дуже хочемо змінити їхнє мислення і перейти від урбаністичного парку до усвідомлення того, що це все ж таки історичний парк. І тільки-но ми повертаємося думками до того, що це за місце, і скажемо собі, що це — королівська, історична резиденція, концепція якої сягає практично середини XVII століття, у нас сформуються зовсім інші уявлення про це місце. Ми незвичайні ще й тим, що весь наш сад, ці 74 гектари історичного саду абсолютно вільні для відвідування. А зазвичай при таких королівських резиденціях є платні входи до садів. До того ж, ми знаходимося в самому серці столиці, в центрі критичної інфраструктури, посольств, канцелярій, служб, і все ж таки ми продовжуємо розповідати і розвивати красиву легенду про історичний сад, про історію, про спадщину. Тому у мене є маленький жарт про те, що історія записана в нашій ДНК, пов'язана саме концепцією виняткової постаті, якою був Любомирський. Як зазначають наші куратори, він був важливим гравцем на політичній сцені Речі Посполитої у другій половині XVII століття, але він також був фундатором, меценатом, письменником і поетом. Його біографія справді охоплює багато аспектів, але все ще не описана в деталях. І це теж один із викликів, про який говорять наші куратори, і вся виставка також проходитиме у супроводі конференції, яка узагальнить різні точки зору, вже зібрані дослідниками, чиї осяяння, дослідження та висновки на сьогоднішній день будуть зібрані в одному томі за редакцією наших фахівців.
Королівські Лазєнки у Варшаві
Королівські Лазєнки у Варшаві
— Дуже лукаве, як на мене, але також дуже сучасне гасло, що вміло поєднує епоху бароко з XXI століттям «Мистецтвом доброго мислення». Мислення має колосальне майбутнє, але тут можна побачити, як протягом 350 років Іраклій Любомирський думав про свою лазню, а пізніше про Лазєнки, і взагалі, як він думав про своє життя, як він його організовував, якими були його інтереси, і як ці інтереси були реалізовані пізніше, в плані культури, саме в цьому звіринці. Адже це зовсім інше місце, яке зробило його відомим, більш відомим, я б сказала, ніж оригінальний Уяздовський замок, який залишився на пагорбі, а Королівські Лазєнки стали чудовим місцем для відвідувачів, для мешканців в центрі європейської столиці, а й багатьох міст цієї країни в Європі. Це місце згадують і описують.
— Коли ми звертаємося до цієї фрази — «Мистецтво доброго мислення», то важливо, поговоримо в цілому про літературну творчість самого Любомирського, адже значна частина виставки буде також про це. Ми є музеєм, який намагається поєднати наративи історичного минулого з найрізноманітнішими сучасними потребами. Ми проводимо опитування аудиторії, торік нас відвідало рекордне число, це близько 5 мільйонів людей. Перш за все вони приходять у сад і не завжди знають, що можна взагалі відвідати приміщення. Звісно, це результат того, що кілька десятиліть наш сад не був під управлінням музею. До 1995 року Королівські Лазєнки були частиною Національного музею у Варшаві. Але, коли ми беремося за дослідження, виявляється, як багато сторінок ще непрочитаних, скільки всього заслуговує на прояснення. Наші відвідувачі нерідко не усвідомлюють, що Музей Королівські Лазєнки — це єдине ціле. Це поєднання парку і пам'ятників, які тут знаходяться. Великий Музей Королівські Лазєнки — це не тільки Палац на острові, це всі історичні будівлі: палаци, Королівський театр, Каретний двір, які є частиною одного великого Музею Королівські Лазєнки. Це справді унікально, адже ми маємо історичний парк у центрі міста, до якого є вільний доступ, а також дитячий майданчик. Тож шукаємо способи задовольнити потреби сучасного відвідувача, зберігаючи цю оригінальну тканину, і дотримуючись правил її збереження. Перед тим, як щось починати, ми проводимо археологічні дослідження. Це також пов'язано з тим, що ми виявляємо і постійно знаходимо нові артефакти, перевіряємо інформацію і знаходимо нові архіви. Вся ця сфера досліджень дійсно важлива. Також наше повсякденне життя супроводжується постійною турботою про збереження і дослідження цього місця. Найновіше у нас — це тварини. А найстаріше — насадження дерев, деякі навіть більшого віку, ніж острівний палац. Вони є супутниками і свідками історії. Заснування звіринця Іраклієм Любомирським. Надзвичайно, що в центрі столиці є така оаза гармонії, естетики і спокою в оточенні надзвичайних, найдавніших просторів. Ми готуємо для відвідувачів цей простір, ми дбаємо про нього, про пам'ятники, про флору і фауну, але ми є співтворцями музею разом з ними. Музею без відвідувача не існує. Тому, пам'ятаючи, що це одна з найважливіших пам'яток у Польщі, в нашому місті, ми запрошуємо вас до співтворення гармонії цього місця.
Запрошуємо слухати аудіоверсію розмови
ПР4/Христина Срібняк