Українська Служба

Що змінилося для війни в Україні після візиту Сі Цзіньпіна до Європи

14.05.2024 17:00
Марцін Пшиходняк, аналітик у справах Китаю Польського інституту міжнародних справ, говорить про цілі, яких успішно досягнув Сі Цзіньпін візитом до трьох європейських країн, і про французьку спробу змінити позицію Китаю щодо війни в Україні
Аудіо
  • Марцін Пшиходняк про візит Сі Цзінпіна
Ілюстративне фотоAutorstwa DF08, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=41415

Чи правильно я розумію, що за підсумками візиту Сі Цзіньпіна до Європи Україна нічого не отримала? Може, ми не очікували від візиту до Сербії нічого, але від візиту до Франції таки очікували, бо й Макрон, і Урсула фон дер Ляєн обіцяли говорити про війну в Україні...

Власне, невідомо, що ми отримали, бо це залежить, де будемо слухати. Насамперед розмовляли про це. Президент Макрон і очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн говорили очільнику Сі Цзіньпіну... Може, спочатку нагадаю, що перед зустрічами китайсько-французькими відбулася тристороння зустріч, президент Макрон запросив очільницю Єврокомісії і власне на цій зустрічі, головним чином очільниця Єврокомісії, уже вкотре вказала Сі Цзіньпіну, наскільки допомога китайських фірм у відбудові мілітарного чи економічного потенціалу росії є важливою в відносинах ЄС — Китай, згадуючи також про санкції, які Євросоюз міг би ввести проти китайських фірм. Деякі фірми вже охоплені такими санкціями, це поодинокі випадки, але в чергових пакетах ЄС може з’явитися й китайська тема. Я сказав би, що навіть дуже ймовірно. І про це говорять. Про це сказав Макрон, і про це сказала Урсула фон дер Ляєн на цій зустрічі.

Китайський лідер, звичайно, не відреагував на це прямо. Він представив те, що китайці зазвичай говорять: що вони за стабілізацію, за мир і за те, щоб усі сторони відновили переговори, у яких братиме участь, звісно, і росія, яку, і це правильно, ніхто не хоче допускати до переговорів на цей момент.

Але це сказав Макрон, а Китай такі розмови не підтверджує.

Президент Макрон сказав, що в межах двосторонніх розмов він отримав або ні, навіть не отримав, а, що Сі Цзіньпін запевнив його, що, по-перше, Китай не продаватиме зброю росії, так? А того, чи продає Китай, чи ні до цього часу ніхто не підтвердив. Китайці, звичайно, заперечують це. Але ніби було зроблено таку заяву, що цього не станеться. Припускаючи, що до цього такого не було, бо офіційно так вважають.

Тож це частина декларації, про яку говорив лише президент Макрон.

І друга частина, мабуть, трохи важливіша, що президент Сі Цзіньпін зобов’язався (узяв зобов’язання від імені Китаю, бо він очільник), що буде запроваджено більш жорсткий контроль за експортом товарів подвійного призначення. Тобто тими, які росіяни потім використовують у своїх танках, вантажівках, безпілотниках чи інших подібних пристроях, які потім використовують у війні, щоб нищити Україну і вбивати українців, прямо кажучи.

Це сказав Макрон, але ж китайці...

Китайці не згадали про це ні словом, ні в своїх підсумкових заявах. Є лише звичайний китайський наратив про війну в Україні, про який я вже говорив. Загалом ні про що, але так насправді про реальну політико-дипломатичну підтримку росії.

І що ж це означає?

Про що це свідчить? Я думаю, що це просто частина переговорів з французами. Сі Цзіньпін поїхав до Франції, щоб переконати французів, зокрема президента Макрона, зміцнювати відносини з Китаєм, а не послаблювати їх. Головним чином економічні, звичайно, через весь цей європейський контекст деріскінґу, зменшення залежності від електромобілів, але не тільки це.

Йому потрібно було продемонструвати успішність цього візиту через кількість підписаних контрактів. Є їх 30, але будуть іще, але це вже не має значення, тому що важлива ця цифра.

Ми не знаємо, що з цього насправді вийде, чи ці угоди взагалі щось принесуть. Наразі для Сі Цзіньпіна важливо те, що можна показати, що вони укладені.

І вся ця французька риторика важлива. Під час цього візиту було багато сигналів не лише від президента Макрона, а й від уряду Франції, що для них важлива економічна співпраця, бізнес та інтереси з Китаєм. І я думаю, що Цзіньпіну насправді йшлося саме про це, тому що він, очевидно, усвідомлює, що не змінить повністю французької політики. Та й європейської не змінить, бо це занадто далеко зайшло — це відчуття небезпеки, пов’язане з економічною політикою Китаю, а також у контексті безпеки ЄС загалом, тепер є стійким у мисленні європейських політиків, говорячи загалом.

Тож ідеться про деталі, про те, чи зберегти, чи закривати, чи про ступінь обмеження китайських фірм на ринку ЄС і про те, щоби ці стосунки підтримувати. І це вдалося Сі під час цього візиту.

Я вважаю, що саме тому маємо такі запевнення, тому така була м’якша риторика, коли йдеться про війну в Україні.

У Франції Сі часто не згадував, що Європа нібито підливає оливи до вогню, надаючи зброю українцям і фінансуючи цю зброю. Не звинувачував американців і НАТО.

У Франції не звинувачував, але в Сербії та Угорщині?

У Сербії та Угорщині, звичайно, так! Особливо в Сербії. Була опублікована в сербській пресі стаття, яку він підписав. Це китайська традиція, у французькій пресі теж була стаття. То у цій сербській статті є безпосередньо слова про відповідальність, або про дестабілізаційну роль НАТО як альянсу та США загалом. Це, звичайно, трохи інший контекст, пов’язаний зі знищенням посольства Китаю, помилковим знищенням авіаударами НАТО в 1999 році, під час авіаударів по Югославії, по Белграду.

У Сербії не було української теми, лише такий елемент ослаблення єдності Європи. У Франції для України був мінус чи нуль, чи якийсь хоча би маленький плюс?

Я би дуже обережно говорив про плюси. Напевно, нуль, там не було змін. Мінус теж ні, напевно, не мінус, бо, на мій погляд, ніяких змін на гірше, якщо говоримо про позицію Китаю щодо війни в Україні. У тому сенсі що зміною на гірше була би відкрита декларація про допомогу росії, так? Поки що ця допомога надається обережно та закулісно. І це не змінилося у Франції. Я би не звертав особливої ​​уваги на запевнення Макрона, що Сі мав це сказати, можливо, він справді це сказав.

Однак, це нічого не змінює. Декларація, що офіційно нічого насправді не зміниться. А щодо цього суворого експортного контролю, то це настільки загальне твердження, що його важко, майже неможливо перевірити. Ну, ми зможемо хіба що спостерігати статистику торгівлі між Китаєм і росією, як спостерігали досі й тому маємо дані про рівень цієї підтримки.

Дуже важко перевірити, що це за товари подвійного призначення і як китайці передають їх росіянам, бо є треті країни, тобто фактично одна третя країна — Північна Корея.

І Угорщина, мабуть, теж ні, скоріше мінус чи нуль.

я думаю, що і тут не буде змін в українських справах, тому що політика Угорщини така, яка є. У них дуже хороші відносини з росією, і вони хочуть їх підтримувати та розвивати цю співпрацю з росією, наприклад, розбудовуючи атомну електростанцію? Тож тут не можна очікувати, що прем’єр-міністр Орбан чи президент Угорщини щось інше скажуть про війну в Україні, ніж китайська сторона.

Путін ось у травні має бути в Китаї, але загалом нікуди не їздить, бо не дуже й може, у Європі визнаний злочинцем. Чи може бути, щоб Сі Цзіньпін представляв заодно й росію в цій поїздці?

Це важливий елемент, але він жодним чином не представляє росію. І я розумію інтенцію цього питання, але він туди їздив як очільник Китаю. Натомість очевидно, що він представляє певну стратегічну спільноту з росією.

Тобто реалізує цілі, такі як послаблення позицій Сполучених Штатів, певна дестабілізація в Європі, підкреслення негативних чи інших елементів, відмінних від західного погляду на міжнародну спільноту, у Сербії чи Угорщині. Все це служить інтересам Китаю, але, звичайно, також служить інтересам росії. Це той спільний елемент, головний, — оці всі цілі, заради яких Китай зміцнює відносини з росією.

Звукову версію розмови слухайте в доданому аудіофайлі.

Сніжана Чернюк