Починаючи з 1994 року, щороку 18 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цьогоріч з моменту депортації кримських татар із території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом минає 80 років.
З 18 по 21 травня 1944 року за наказом Сталіна була проведена спецоперація НКВС по виселенню з Криму корінного населення. За офіційними даними, у віддалені райони Радянського Союзу у вантажних вагонах було вивезено близько 200 тисяч людей.
У 1944 році з Криму також було депортовано понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків, караїмів і ромів. Майже половина з них загинула в дорозі або в перші роки після переселення. Повернення на Кримський півострів для багатьох стало можливим лише через 50 років.
Серед депортованих були, зокрема, прадіди Севілі — кримської татарки, яка нині проживає у Польщі.
- Десять років тому разом з батьками і молодшими братами та сестрами ми змушені були виїхати з Криму внаслідок окупації. Тоді мені було 17 років. Для нас це було дуже важко, боляче і неочікувано. Все життя ми жили спокійно, ми ніколи навіть не думали про те, що колись у нашій країні може бути війна, що історія повториться.
- У Польщі ми живемо вже десять років, але ми не втратили надії на те, що повернемося додому, до нашої Батьківщини. Ми дуже сумуємо за нашою родиною, я дуже сумую за бабусею. На жаль, ми не маємо можливості зустрітися.
80 років тому, а саме 18 травня до нашого дому в Криму, до дому моїх предків, о 4 ранку прийшли військові. Дали 20 хвилин на збір, щоб залишити будинок. Людей запихали до товарних вагонів. Їх було депортовано до Центральної Азії. Серед них був мій прадідусь. Йому було 14 років. Також була прабабуся, якій було 5 років. Повернення до Криму було дуже складне. Кримські татари повернулися через 50 років. Так народилася традиція, що на річницю депортації 18 травня кримські татари сходять від підніжжя аж на вершину гори, що називається Чадир-Даг. Це символізує складну мандрівку, дорогу додому.
- Мій прадідусь був одним із перших, хто повернувся до Криму. Він був активістом Національного руху кримських татар. Він також боровся за повернення на Батьківщину і за відродження нашої культури. Також він був першим головою мечеті і спонсором першого кримськотатарського ансамблю в Криму. Він називається «Єшиль ада», що означає «Зелений острів».
- У нашій родині основна традиція — це спільні зустрічі на свята. Ми маємо два свята — Курбан-Байрам і Ураза-Байрам. На свята ми готуємо традиційні страви. Також ми пригощаємо своїх сусідів. Ми також даруємо один одному подарунки.
Головною цінністю серед кримських татар є повага до старших, відвідування старших осіб, які також не є родичами, ми допомагаємо відвідувати літніх осіб, що не є родичами. Зі свого дитинства я найбільше запам’ятала неймовірне тепло, яке мене оточувало скрізь — у природі, в людях… Я пам’ятаю неймовірно красиву природу, запах моря, свіжі фрукти і чебрець, чай з чебрецю.
Після незаконної окупації Криму російська влада продовжує дискредитувати та піддавати утискам кримських татар, які залишилися на півострові. У 2015 році Верховна Рада України визнала примусове переселення корінного населення Криму актом геноциду.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Мар’яна Кріль