Українська Служба

Особливості роботи дикторів у Польщі у повоєнні роки

13.05.2024 12:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо
Аудіо
  • «Історія Польського радіо». Випуск 53. Ефір 26 грудня 2023 року
Створення звукових ефектів під час передачі в ефірі радіостанції Польського радіо у КраковіNarodowe Archiwum Cyfrowe / http://surl.li/tprzq

У кількох попередніх випусках нашого радіоциклу ми вже згадували про обов’язки нового, станом на середину 20-х років минулого століття, фаху — дикторства. Якими ж були вимоги до кандидатів уже на початку та в середині 1970-х, розповідав диктор Польського радіо Анджей Крусєвич, який присвятив цій професії понад 40 років. До слова, зі збереженого в архівах запису його інтерв’ю можемо дізнатися, що в ті ж 70-ті дикторська група Польського радіо була доволі камерною. Варшавська мережа мовника, яка вже мала чотири загальнодержавні канали та дуже розвинену структуру Польського радіо для закордону, налічувала близько тридцяти дикторів. У національному масштабі, разом з працівниками регіональних радіостанцій, їх було близько 60-70.

«Ми були зобов'язані ознайомитися з програмою і продивитися всі підготовлені тексти, інколи відредагувати стилістику, якщо дозволяв час. А приходити на роботу, звісно, потрібно було завчасно, аби все встигнути. Важливим було ще одне правило. Якщо в ефір йде записаний заздалегідь матеріал, скажімо, тривалістю у годину, то попередній диктор не міг піти зі студії, доки не дочекається свого напарника. Інколи траплялися якісь непередбачувані ситуації і прикрості, а моїм обов'язком було чекати диктора на заміну. І, якщо він не з'являвся, я заступав на чергування. Пригадую випадок, коли нон-стоп я працював, мабуть, 34 години. Випив 13 чи 14 чашок кави, щипав себе, аби не заснути. І навіть досі інколи відчуваю, як щипаю себе. Якогось усталеного шаблону ведення передач насправді не було. Це залежно від того, хто був на чергуванні. Іноді ми представлялися так: "Добрий ранок, Анджей Крусєвич, Анна Камінська або ж Януш Шидловський… За мить запропонуємо вам програму, яку підготував такий журналіст, назва програми така, або така". Не всі колеги представлялися, це залежало від їхнього темпераменту та настрою. А настрій та емоції для нас є дуже важливими. Слухачі дуже чутливі, вони відчувають настрій, і про це варто пам'ятати. Колись я отримав дзвінок від слухача: "Пане, Андрію! Ви сьогодні були таким сумним". У мене, справді, були неприємності, але мені здавалося, що говорив я нормальним голосом. Але, напевно, він відчув якийсь смуток. Нетипова звичка була у моєї колеги Ванди Ліпінської. Вона любила затуляти штори на вікнах і запалювати маленьку настільну лампочку і у такій атмосфері готувалася до ефіру. Її чергування в Чвурці (ред. — Четвертий канал Польського радіо) починалося рівно о 12-й. І в ефірі вона сказала: "Вітаю, пані та панове, перед мікрофоном Ванда Ліпінська, у Варшаві минула північ". Адже, лампа горіла, вікна були зачинені, і їй чомусь здалося, що вже північ. Звичайно, вона одразу вибачилася. Це ж тільки полудень. Але таке траплялося», згадував диктор Анджей Крусєвич.

Попри високу конкуренцію щороку охочих стати диктором було чимало. У книзі 1973 року Мацєй Юзеф Квятковський пише, що до останнього конкурсу на цю посаду відгукнулося 4136 претендентів, до другого етапу відбору дійшло 3956, до третього — 179, на четвертому залишилося 19, а до фіналу дійшли п’ятеро. Це мали бути дуже освічені люди, адже щодня вони читали офіційні комюніке та новини, де траплялися скорочені умовні позначення, іншомовні слова та прізвища. Та попри попри високий рівень ерудиції, траплялися обмовки.

«Наприклад, було так, що замість оголошення "за роялем — Єжи Лєфельд", в ефірі казали "за роялем лежить Єфельд". Також інколи казали "маємо пряме з’єднання з гастрономічною обсерваторією", замість "астрономічною". Або ж, наприклад, "транслюємо наші передачі у понеділки і цьвяртки" замість "по понеділках і четвергах". Ну а "цьвяртка" в польській мові може асоціюватися з алкоголем. Бували також концерти "на два опої" замість "для двох гобоїв". Тож камені спотикання були різними. Інколи такі словесні двозначності могли виникати через не зовсім вдало написаний текст, який містив переклади. Тож одного разу слухачі концерту Шуберта почули: "А після „Собовтур” буде сива голова того ж композитора". Автор мав би пояснити слухачам, що після твору "Собовтур" Франца Шуберта, прозвучить ще одна композиція цього ж композитора, яка називається в перекладі з німецької "Сива голова". Це знову повертає нас до питання ерудованості диктора і його обізнаності в музиці. Коли траплялося, що в ефірі хтось прочитав в музичній новині "allegro risotto". Тож не дивно, що одним із турів, який мали пройти претенденти на посаду диктора, — пише Мацєй Юзеф Квятковський, — було оголошення музичних творів і назв закордонних колективів, оркестрів та імен композиторів. Це може бути непростою справою і сьогодні. Гадаю, що багато людей мали би проблеми із проходженням такого конкурсу. І одним із різновидів завдань в цьому турі, було виправлення в тексті навмисних помилок. І в одному з таких текстів, наприклад, було написано "Люц’ян ван Бетховен". Зрозуміло, що виправити потрібно було на Людвіґа. І коли комісія запитала кандидатку, чи тут є помилка, вона відповіла: "Звісно! Тут має бути Люц’ян фон Бетховен!". Гадаю, що в наступний тур вона не пройшла. Але і в наші дні, зрештою, деякі виконавці вигадують собі дивні псевдоніми. Можливо, журналісти, які щодня працюють перед мікрофоном, іноді мають клопот з тим, як прочитати того чи іншого виконавця або ту чи іншу назву», — розповів Кшиштоф Саґан.

Цікаво, що диктор був особою, що не тільки отримувала славу та подарунки, а й зауваження від слухачів, та навіть різку критику. Водночас кінець 70-тих це час значних змін у структурі мовлення Польського радіо, коли посада диктора почала потроху відходити на другий план. Все частіше журналісти зачитували в ефірі власні репортажі, або ж замітки, чи інтерв’ю особисто. Зрештою, завдяки цьому і ми разом з Кшиштофом можемо представити свій матеріал. Ну а дикторів майже повністю замінили звичні для нас радіоведучі. Посада диктора на Польському радіо в наші дні збереглася лише в структурі Другого каналу.

Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу

Христина Срібняк, Krzysztof Sagan


Перші диктори Польського радіо

13.02.2024 16:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

«Генерал» польських дикторів — Тадеуш Бохенський

20.02.2024 15:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо. Міні-цикл, присвячений найвідомішим дикторам Польського радіо

Обов'язки та професійні навички дикторів від початку радіомовлення у Польщі

11.04.2024 13:30
Рубрика присвячена історії Польського радіо