Найбільш важливі і цікаві сторінки минулого Польщі, України та Європи. Це також розмови про вплив історії на сучасність, аналіз історичної політики та політики пам’яті.
Nazar Oliynyk/Назар Олійник
Сергій Жадан став лауреатом ювілейної Нагороди ім. Єжи Ґедройця, заснованої редакцією Rzeczpospolita, — за послідовне вибудовування діалогу між українською та польською культурами і за особисту відповідальність, яку він взяв на себе після початку повномасштабної війни, вступивши ...
У черговому випуску програми «Тема дня» - йшлося про історію, політику та сучасні виклики для Польщі і України. Світлана Мялик запросила до розмови екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського.
Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».
Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії
Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)
Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).
У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.
Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння
Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопи...
z 39
-logo.svg?w=256&q=75){kind=logo}