На шпальтах видання Dziennik Gazeta Prawna польський публіцист Міхал Потоцький присвячує свою колонку 20-річчю вступу Польщі до Європейського Союзу. «Кремль ненавидить ЄС. Цього достатньо, аби дбати про нього», — наголошує він, нагадуючи про постійні спроби Москви підірвати євросоюзну єдність.
«Росія Євросоюз ані поважає, ані розуміє. Для Кремля взірцем двосторонніх відносини було би повернення до відомої із XIX століття Віденської системи міжнародних відносин (Європейського концерту). Після перемоги над Наполеоном союз Австрії, Пруссії, Росія та Великої Британії самостійно регулював життя на Старому континенті, вирішуючи, які держави мають право на існування, а які ні», — нагадує автор.
«У новішій формулі, яку не без успіху просував перехідний президент Дмітрій Мєдвєдєв як „Європу від Лісабону до Владивостока”, Москва була готова домовлятися з Францією, Німеччиною, можливо, Італією, визнаючи ці країни гідними собі партнерами. Велика Британія вважалася чужорідним тілом, американським троянським конем, а решта з Польщею на чолі — зграєю гавкаючих цуценят, якими не варто перейматися, а лише прилаштувати їх, наче пазл, до окремих сфер впливу. Для євросоюзних інституцій на цій ментальній мапі просто немає місця», — пише Потоцький.
На переконання автора, дуже важливо сьогодні для продовження Європейського Союзу зберегти демократію і верховенство права у членських державах, бо диктатори не спроможні зрікатися прерогатив, адже інакше вони не будуть диктатурами. На додаток є величезна різниця у потенціалах. «Росія у будь-якому вигляді була би єдиним магнатом в союзі з Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами регіону. Важко було би уникнути її диктату навіть у демократичних умовах. А відтак інтеграційні ідеї завершувалися фіаско або фасадом», — зазначає публіцист.
«Москва не мусить розуміти ЄС, аби зашкодити йому. Боротьба із об’єднаною Європою — це один із проявів підриву єдності Заходу. Звідси підтримка Кремля для антисистемних рухів з кожного боку політичної сцени. Звідси кредити для Марін Лє Пен, допомога у складанні програмних маніфестів для „Альтернативи для Німеччини”, перераховані гроші проросійським політикам. Звідси допомога тролів у розкручуванні кампанії на підтримку „брекзіту” та поділу Іспанії, звідси, зрештою, участь православного олігарха Констянтіна Малофєєва в одночасне фінансуванні заворушень у Донецьку та конгресів ультраконсервативних активістів […] Росія — це країна, де лідера комуністів Ґєннадія Зюґанова нагороджують орденом Пьотра Столипіна, який як царський очільник міністерства внутрішніх справ, вішав комуністів настільки охоче, що шибеницю назвали „столипінською краваткою”, і ніхто не бачить у цьому жодної невідповідності. Вже цього достатньо, аби дбати про те, щоб західні ідеї збереглися і не стали жертвою навіяної Кремлем підміни понять. А однією із цих ідей, з усіма її болячками, залишається європейська інтеграція», — підсумовує Міхал Потоцький.
Dziennik Gazeta Prawna/Т.А.