Людський голос містить набір вимірюваних акустичних параметрів, включно з висотою тону, темпом мовлення, кількістю пауз, тремором і тембром, які називають голосовими біомаркерами. За словами професора Томаша Ядчика, керівника відділу неінвазивної серцево-судинної діагностики та Лабораторії цифрових біомаркерів, ці характеристики можуть відображати гемодинамічні та респіраторні зміни в організмі, нейрогормональний стрес і набряк тканин — усе це типово для серцевих захворювань.
«Завдяки алгоритмам машинного навчання можна виявляти тонкі зміни, які непомітні для людського вуха», — наголосив учений, цитований у пресрелізі його університету. Він зазначив, що найсучасніші докази стосуються серцевої недостатності: накопичення рідини в голосових складках і порушення дихальної механіки можуть впливати на якість голосу пацієнтів. Дослідження також показують, що специфічні вокальні патерни пов'язані з ішемічною хворобою серця та можуть корелювати із запальними процесами або психосоціальним стресом, а їх аналіз може передбачати серцеві події незалежно від класичних шкал ризику.
Діагностичний процес включає запис мовлення, видалення шуму, вилучення акустичних параметрів (наприклад, коефіцієнтів MFCC) та аналіз за допомогою штучного інтелекту, який також можна виконувати за допомогою смартфонів, що відкриває перспективу дистанційного моніторингу пацієнтів.
«Голосові біомаркери мають потенціал стати неінвазивним, масштабованим та економічно ефективним діагностичним інструментом, хоча вони потребують стандартизації та валідації у великих багатоцентрових дослідженнях. Паралельно розробляють європейські ініціативи, такі як мережа eVoiceNet, для стандартизації методів та інтеграції голосових технологій у медицину», — наголосив професор Ядчик. Завдання, з якими стикаються дослідники, включають захист конфіденційності та біометричних даних, покращення інтерпретованості алгоритмів штучного інтелекту та врахування лінгвістичних, емоційних і супутніх відмінностей, які можуть впливати на результати аналізу.
РАР/С.Ч.