У цей час у Римі відбуваються Ювілей мігрантів і Всесвітнього місіонерського руху. Цьогорічна тема: «Мігранти, місіонери надії». Це посилання на папське послання на цей день, — пояснив митрополит варшавський архієпископ Адріан Ґальбас в інтерв'ю Польському радіо.
«Прибулі — це знак надії, тому що вони часто входять до таких християнських структур, католицьких, часом млявих, і вносять із собою багато ентузіазму, багато такої свіжої віри, тож можуть бути елементом також якогось пробудження чи ревіталізації таких млявих католицьких спільнот».
Священник Лешек Крижа, координатор душпастирської опіки для білорусів, зазначає, що в Польщі існує дев'ять душпастирських центрів для білорусів. Вони є гарним прикладом інтеграції та взаємоповаги.
«Творять свою спільноту, але також вони частина цієї місцевої спільноти і думаю, що саме про це йдеться: щоби ми не будували взаємне гетто, але щоби ми взаємно проникалися та дозволили їм молитися своєю мовою, мати свої звички, а одночасно пам’ятаючи, що ми в Польщі й маємо певні свої польські звичаї й правила, якими хочемо керуватися».
Допомога біженцям надається єзуїтами в рамках єзуїтської допомоги біженцям. У варшавському центрі проживає приблизно сорок людей з України, з прифронтових районів. Це хворі, інваліди та самотні люди, — каже директор центру, священник Даріуш Міхальський.
«Одна з наших цілей також — те, щоби ці особи ставали самостійними. Це проживання не може тривати нескінченно, тому також професійні курси, також навчання польської мови, тому допомога в пошуку праці, бо, мені здається що саме такий образ біженця, який інтегрується, який знаходить себе, який також може щось дати тій спільноті, яку створюємо тут у Польщі є важливим і потрібним».
Рада у справах мігрантів та біженців при Польському єпископаті наголошує, що День мігрантів і біженців має, насамперед, бути заохоченням до молитви та виявлення пастирської турботи про тих, хто знайшов не лише роботу в Польщі, а й бачить надію на своє майбутнє та майбутнє своїх близьких.
IAR/С.Ч.