X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Навіщо Україні кредит МВФ?

02.04.2020 18:01
Депутати Верховної Ради України запровадили ринок землі і ухвалили в першому читанні закон про регулювання банків
Аудіо
  • Для чого потрібен і чи взагалі потрібен Україні кредит МВФ
      , 31  2020
Президент України Володимир Зеленський у Верховній Раді, 31 березня 2020 року EPA/STR/POOL

30 березня Верховна Рада України зробила два кроки до уникнення державного дефолту і відновлення кредитування Міжнародним валютним фондом (МВФ). Депутати запровадили ринок землі і ухвалили в першому читанні закон про регулювання банків. Запеклий спротив цьому зчинив гурт парламентарів на чолі з проросійською «Опозиційною платформою – За життя!».

Благати депутатів ухвалити ключові закони для відновлення співпраці з МВФ до Верховної Ради прибув особисто президент України Володимир Зеленський. Під час своєї промови він навіть зняв маску, щоби «депутати побачили його лице»:

– Для нас дуже важливо, щоби в нас відбулося підписання меморандуму з Міжнародним валютним фондом. І ви прекрасно знаєте, що є дві головні умови – це закон про землю і банківський закон. Я не хочу багато слів про те, що ми отримаємо 10 мільярдів, чи буде більше. Сьогодні важливо підтримати нашу економіку. Життєво важливо. Це кров нашої економіки. Від кожного з вас це дійсно залежить.

Натомість депутати фракції «Опозиційної платформи – За життя!», цілий гурт яких в середині березня їздив до Москви задля «відновлення діалогу» з депутатами російської Державної думи, були категорично проти кредитів МВФ. Один з лідерів цієї проросійської фракції Вадим Рабінович наполягає на тому, що Україні не слід боятися дефолту і вимагати від західних кредиторів відкласти виплату зовнішніх боргів на десятиліття:

– Ми сьогодні маємо економічних зобов'язань більше, ніж ми в змозі виплатити. Ми вже в стані дефолту. Те, що сьогодні пропонує нинішній уряд – знову набирати нові запозичення, щоби ще відсунути цю катастрофу. Треба їм сказати: ми не можемо сьогодні більше платити наші борги. Тому давайте нам реструктуризацію боргу років на 50, сьогодні призупинимо платежі. Вся моторошність в тому, що нам слід виплатити цього року за зовнішніми зобов'язаннями 11 мільярдів 600 мільйонів доларів. Якщо вони нам дадуть під землю, яку ми вже продали, 5-10 мільярдів, то це вони нам дають, щоби віддати. Тому треба сідати і займатися реструктуризацією зовнішнього боргу.

Союзницею у цьому з «Опозиційною платформою – За життя!» виступила фракція партії «Батьківщина». Один з її депутатів, Володимир Кабаченко, навів два аргументи проти відновлення кредитів МВФ:

– МВФ не може втручатися у внутрішню політику України. Він – та організація, яка кредитує проблемні країни. І по-друге, МВФ зробив офіційну ноту, де написав, що проблемні країни, які мають проблеми з поверненням боргів, мають звертатися для відтермінування сплати зовнішніх боргів.

На відміну від нього, екс-президент України і лідер фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявив, що запозичені в МВФ кошти вкрай необхідні на покриття дефіциту державного бюджету, виплату пенсій, у Фонд боротьби з безробіттям та інші соціальні виплати, без яких мільйони українців залишаться без допомоги. Порошенко звинуватив противників співпраці з МВФ у блокуванні ухвалення цілого закону про банківську діяльність, який у пресі вже охрестили «антиколомойським законом», бо він не дозволяє одіозному олігарху Ігореві Коломойському і далі судитися з державою і вимагати компенсації за відібраний в нього найбільший в Україні банк – «Приватбанк»:

– Як буде далі – я не знаю. Бо замість того, аби прийняти закон про банки в цілому, він був прийнятий в першому читанні. В які ігри ми намагаємося грати? Щоб зараз накидали поправок, затягнули і зруйнували таким чином напрямок співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Тому вибір простий: або депутати працюють на Росію, бо відсутність МВФ означає дефолт країни. А дефолт означає російський наступ. Або ми працюємо над порятунком держави, бо сьогодні мова йде не про розвиток, а про порятунок держави. І тут треба чесно говорити з народом.

Екс-голова Державного резерву України Вадим Мосійчук застеріг, що навіть після отримання кредиту МВФ українська економіка переживатиме дуже важкі часи і що це відіб'ється на всіх українцях:

– Оптимістичний сценарій, коли ми домовляємося з МВФ і просимо допомогти на суму 10 мільярдів доларів, це передбачає, що ми все одно падаємо в першому кварталі до 10 відсотків, і отримаємо таке саме падіння впродовж року. Курс буде девальвований на 10-20 відсотків, безумовно, буде безробіття, буде банкрутство малого, середнього і великого бізнесу. Песимістичний сценарій – ми не домовляємося. Тут вже наслідки будуть непрогнозовані. Тобто, всі дії мають бути скеровані на зменшення удару.

Чи не вперше після перемоги Зеленського на президентських виборах в Україні навесні минулого року, фракція Петра Порошенка пішла на співпрацю з фракцією партії «Слуга народу». Депутати голосували до пізньої ночі і таки запровадили ринок землі в Україні з цілою низкою обмежень для купівлі землі іноземцями та відтермінуванням набрання чинності цього закону. Але "антиколомойський" закон був ухвалений лише в першому читанні і його подальша доля ще залишається під сумнівом. Незалежні економісти вважають, що ринок землі можна було запровадити після завершення карантину і згасання епідемії корнавірусу. А от закон про регулювання банків вкрай необхідний не лише для співпраці з МВФ, а й щоби захистити саму державу від судового терору з боку олігархів. Тільки на початку цього року пов'язані з Коломойським структури подали 285 позовів проти «Приватбанку». Фахівець відділу продажів боргових цінних паперів найбільшої інвестиційної компанії України Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що цьому слід давно було покласти край:

– Ключове, що там унеможливлюється контроль над банком з боку колишніх акціонерів і будь-які компенсації, бо вони прописані таким чином, що міжнародний аудит ніколи не визнає правоту українських олігархів, бо вони просто крали звідти гроші. Цей закон покликаний, щоби судові рішення не мали можливості впливати на ситуацію.

В  кожному разі, як вважають всі опитані економісти, Україні не уникнути важкої економічної кризи. І лише після економічного спаду, на державу чекає повільне і тривале відновлення економіки.

Вільгельм Смоляк