X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Бранці Кремля

22.10.2020 16:36
Якими способами можна допомоги бранцям Кремля та їхнім сім’ям, що вже зроблено і що слід зробити, які обміни та прогнози з повернення українських політв’язнів додому – в матеріалі нашого кореспондента
Аудіо
         , , , 9  2014
Російські окупаційні війська захоплюють українську військову частину в селищі Перевальне, Крим, Україна, 9 березня 2014 рокуAnton Holoborodko (Антон Голобородько) - Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported license

Доносити до міжнародної громадськості та урядів країн Заходу інформацію про бранців Кремля, наполягати на їхньому негайному звільненні, залучати до цього відомих осіб, діячів науки, культури та мистецтва – такі завдання ставлять собі громадські правозахисні організації України та вже звільнені з російського полону бранці. Вони вважають, що Україна, як держава, наразі недостатньо докладає зусиль для звільнення полонених. Щоби поширити знання про полонених та стимулювати Захід чинити тиск на російського агресора, правозахисники розробляють нові методи донесення інформації та використовують сучасні інформаційні технології. Якими способами можна допомоги бранцям Кремля та їхнім сім’ям, що вже зроблено і що слід зробити, які обміни та прогнози з повернення українських політв’язнів додому – в матеріалі нашого кореспондента.

Звільнення з полону ув'язнених в Криму, в Росії та на Донбасі українців є однією з передвиборчих обіцянок президента України Володимира Зеленського. Йому вдалося організувати кілька обмінів з самопроголошеною "владою" квазіреспублік на окупованій території донбасу, але останніми місяцями про цей процес нічого не чути.

Проте, заступник генерального директора Генерального директорату МЗС України Едуард Фесько сказав, що тема політичних в'язнів в Росії та в риму є неодмінною складовою всіх дипломатичних контактів із закордонними партнерами України по цілому світі, але перш за все – на Заході:

- Інформування відбувається для того, щоб від наших іноземних партнерів було також належне реагування. Коли вони під час своїх контактів з російською стороною, з окупаційною владою в Криму і на Донбасі також порушували це питання. Тобто, це стає питанням політичного тиску. Інший аспект, це коли наші дипломати і представництва за кордоном в ОБСЄ, в Раді Європи, в ООН також виносять цю тематику на обговорення.

Фесько зазначив, що зустрічі політв'язнів в Росії з українськими консулами відбувається регулярно і за останній час відбулося 75 таких візитів. А от в Криму це неможливо, бо ця територія не вважається територією іноземної держави. І тому тут важливі засоби впливу через публічну громадську дипломатію та отримання зовнішньої підтримки, сказав Фесько.

Українські правозахисники розробили додаток для комп'ютерів та смартфонів – ініціативу https://prisonersvoice.app/. Вона призначена для міжнародного розголосу та здобуття активної підтримки світової спільноти у справі звільнення українських політв'язнів. Один з авторів цього додатку, програмний директор "Інтерньюз-Україна" Андрій Кулаков зазначив, що ця ініціатива місить в собі інформацію про понад 100 українських політв'язнів, більшість з яких є кримськими татарами, зараз перебувають в тюрмах Росії та Криму. Ще понад 200 українців – в тюрмах на окупованому Донбасі. Це жертви російської агресії, анексії Криму та війни проти України, сказав Кулаков:

- Ми вирішили, що технології дозволять нам привернути увагу серед цього величезного інформаційного шуму, який дуже тяжко пробити. Особливо, на теми достатньо болючі і гострі, теми, до яких людська психіка інстинктивно не хоче торкатися. Тому ми розробили такий додаток доповненої реальності, де з вами можуть поговорити колишні політв'язні – Сенцов, Кольченко, Балух… Крім цього додатку ми робимо велику інформаційну кампанію – серію інтерв'ю з родичами бранців Кремля і поширюємо це в різних форматах, переважно на Захід, в нашому іншому проєкту – Ukraine-World. Він скерований на те, щоби говорити легкою, зрозумілою англійською мовою та іншими мовами про проблеми України.

В Україні є кілька громадських правозахисних організацій, що опіковуються справами звільнення українських бранців. Зокрема, Центр громадянських свобод від самого початку російської анексії Криму та розпочатої Москвою війни на Донбасі виявляв і поширював інформацію про політичних в'язнів російського режиму та українських військовополонених на Донбасі й цивільних осіб, яких  ув'язнили окупанти та їхні спільники. Але, як сказала голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, є ще й третя категорія українців, яких захищає ця організація:

- Це люди, які перебувають за ґратами в Росії і справи проти них сфабриковані. Там немає політичних мотивів, але вони сидять без жодної провини. Як-от, наприклад, справа водія рейсового автобусу Олега Чабана. І таких людей є кілька тисяч. Ці люди використовуються, як знаряддя в російській інформаційній війні. Адже Москві потрібно щодня показувати в російському телевізорі карателів, диверсантів, шпигунів, щоби формувати образ ворога. По-друге, це спосіб ведення війни. Ми бачили, як ще в 2014 році показовими звірячими викраденнями, катування і вбивствами почала виштовхуватися активна меншість, залякуватися пасивна більшість. Третя причина – в цілях шантажу. Так постало питання ключового свідка у справі збиття літака МН-17 Віталія Цемаха, питання загальної амністії бойовиків, звільнення "беркутівців", які взагалі не мають до війни жодного відношення, подачі води в Крим…

Будь-яка інформація про процеси зі звільнення полонених є дуже важливою для тих, хто перебуває в ув'язненні, зазначив колишній політв'язень самопроголошеної "Донецької народної республіки", місцевий журналіст Станіслав Асєєв. Він перебував за ґратами понад два роки лише за публікації в інтернеті та українській пресі про те, яким життям живе Донецьк під окупацією. Після звільнення з полону, Асєєв активно виступає у справах зі звільнення решти полонених і вкрай критично оцінює ту ситуацію, яка склалася на теперішній день:

Навіть наші списки полонених Росія та її сателіти в "ДНР/ЛНР" не приймають від ОБСЄ, Росія дала наказ їх навіть не розглядати. Виходячи з цього, ми не маємо і списків для обміну, які би нам надали бойовики. Тобто, ці питання навіть не розглядуються через політичні умови з російського боку. По-друге, українська влада починає бачити у родичах тих, хто зараз перебуває у полоні, певних ворогів через те, що вони постійно піднімають цю тему і називають прізвища полонених. Аргументи з боку влади – коли ви називаєте прізвища того, чи іншого полоненого, ви підвищуєте ціну його обміну. Але це цілковитий абсурд. Бо я, Сенцов, Козловський та інші політв'язні можемо бути сьогодні на свободі тільки тому, що про нас постійно говорили.  Якщо людина вже просиділа 3-4 роки, пропустила кілька обмінів, а його батькові чи матері кажуть "не кажіть про свого сина", це просто абсурд. Люди на окупованому Донбасі, не просто сидять і чекають звільнення. Їх постійно катують щодня. Навіть зараз, коли я з вами говорю, когось катують, бо коли я там сидів, це відбувалося щодня.

Станіслав Асєєв вважає, що Україна, як держава, недостатньо активно працює на звільнення політв'язнів. Зокрема, він заявив, що його звернення в Службу безпеки України із тим, щоби поширити інформацію про нелюдські катування в'язнів в донецькому концентраційному таборі "Ізоляція", зазвичай залишаються без жодної підтримки чи реакції.

Вільгельм Смоляк