X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Чи українці налаштовані на новий Майдан?

18.02.2021 18:05
Опитування населення України не засвідчують загрозу вибуху народного невдоволення. Проте, ці дані недостатні для прогнозування масових вуличних акцій. Такими є результати соціологічних досліджень, оприлюднені Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва під назвою: "Дух, що тіло рве до бою: революційні настрої українців на тлі протестів у Білорусі та Росії"
Аудіо
 , .
Майдан Незалежності, Київ. Ілюстраційне фотоpxhere.com - CC0 Public Domain

Опитування населення України не засвідчують загрозу вибуху народного невдоволення. Проте, ці дані недостатні для прогнозування масових вуличних акцій. Такими стали результати соціологічних досліджень, оприлюднені Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва під назвою: "Дух, що тіло рве до бою: революційні настрої українців на тлі протестів у Білорусі та Росії".

Багатотисячні вуличні протести підприємців у Києві наприкінці минулого року, а також масові мітинги по областях України через підвищення тарифів на газ примусили політиків та експертів досліджувати імовірність нового Майдану або серйозних вуличних протистоянь. 17 лютого Верховна Рада ухвалила заяву, якою визнала Революцію Гідності 2013-2014 років історичною подією і ключовим фактором державотворення. Документ вшановує пам’ять про загиблих героїв та відзначає відповідальність режиму Януковича за злочини проти власного народу і підрив основ національної безпеки й оборони України. Ця позиція парламенту вважається запобіжником від повторення узурпації влади, зухвалих принижень людської гідності та обмежень мирних зібрань.

Тим часом, соціологи оприлюднили дані опитувань громадської думки щодо цієї проблеми, яка набула нової актуальності напередодні Дня Героїв Небесної сотні, який відзначатиметься 20 лютого. За їхніми результатами, 28 відсотків опитаних допускають високу ймовірність протестів у своєму населеному пункті в разі зниження рівня життя або потреби захисту своїх прав. Це більше, ніж за весь час таких опитувань від 2012-го року, хоча і менше, ніж у 2014-му та 2015 роках, коли пам’ять про Майдан була ще дуже свіжою, зазначив науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань:

- На перше місце з величезною перевагою вийшли соціально-економічні питання. Але ми пам'ятаємо, що і перший Майдан, і другий Майдан не були безпосередньо пов'язані з соціально-економічними вимогами. Спроби організувати чи тарифний Майдан, чи фінансовий Майдан не вдаються. Практика показує, що і перший і другий Майдани виникли через інші фактори.

Саме по собі народне невдоволення економічним станом не може бути індикатором для точного прогнозування конкретних виступів, зазначили соціологи. А голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук нагадала, що Майдан 2013-го року вибухнув через кричущі порушення владою не економічних, а політичних прав українців на протест:

- Люди вийшли на Майдан масово 1 грудня не тому, що вони боролися за євроінтеграцію, а тому, що вони хотіли жити в країні, де поліція не б'є мирних демонстрантів, студентів, які співають гімн на Майдані Незалежності. На жаль, оці всі злочини, що почалися після 30-го листопада 2013 року залишаються не дорозслідуваними і допокараними. Це 4 500 таких злочинів, які розглядає зараз Державне бюро розслідувань. Так, можливо це не стане само по собі причиною якогось масового протесту. Але цей незадоволений запит на справедливість колись може перетворитися на запит на помсту. І владі слід звертати на це увагу  і виправляти цю ситуацію.

Інституті соціології Національної академії наук України від 90-хроків минулого століття  вираховує індекс дестабілізаційного протестного потенціалу на основі кількості людей, готових брати участь у вуличних акціях. Як сказав завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології Олександр Резнік, критичною вважається позначка в 4,4 бала і цей рубіж перетинався вже неодноразово:

- Особиста готовність у передмайданні роки найбільшою мірою зумовлювалася негативною оцінкою життєвої та політичної ситуації. Готовність участі в Майдані – це  регіональні розмежування, геополітичні орієнтації і питання російської мови. В майданах брали участь переважно люди із Заходу і Центру України, ті, що говорять у сім'ях українською, які проти надання російській мові статусу офіційної, ті, що за вступ України в Євросоюз і НАТО і проти євразійського напрямку. Соціальною базою обох Майданів були люди з чіткою проукраїнською ідентичністю. Третій Майдан може бути викликаний лише коли буде екзистенційна загроза статусу української мови.

За всі роки після Майдану соціологи фіксують збільшення активності українського громадянського суспільства. Але кількість громадських активістів при цьому не зростає. Соціально-економічні чинники називали головними завжди. Однак усі Майдани відбулися з інших причин. А приводом для повстання громадян проти влади може стати взагалі будь-яка негативна подія, стверджують дослідники. Головна причина імовірності чергового Майдану полягає у неготовності більшості українців до щоденної копіткої роботи зі встановлення суспільного контролю за владою і, як наслідок, поліпшення стану справ в державі, вважає Олександра Матвійчук:

- Валити авторитарні режими українці вже навчилися і не треба вже нікого цьому переконати в цьому. В нас проблема в тому, що ми не вміємо досі будувати стійкі незалежні державні інституції. Після того, як авторитарний режим впаде, це означає тільки одне – що ми вибрали для себе нові завдання. Бо тільки людям, а не владі потрібні справедливі суди, ефективна поліція, підконтрольна суспільству влада, де права кожної людини захищені. Натомість ми бачимо, що людей, які готові вкладатися в щоденну регулярну на різних рівнях роботу, протягом останніх років лишається на рівні 8 відсотків. А 2019 року, вперше за ці роки, зменшилося до 7,5 відсотків. Це дуже низька і нестабільна позиція. Не можна покладатися лише на протестні активності. Підпирати плечима суспільні інституції мають всі.

Опитування Фонду "Демократичні ініціативи" спільно з Центром політичної соціології охопило понад дві тисячі людей в усіх областях держави, за винятком окупованих територій. Це опитування відбулося ще в листопаді 2020 року але, за словами авторів дослідження, відтоді не відбулося значних змін громадської думки.

Вільгельм Смоляк