X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Стратегії деокупації Криму бракує непримиренності щодо окупанта»

01.04.2021 19:00
Оцінки українських експертів щодо Стратегії деокупації і реінтеграції Криму розходяться – одні вважають її дороговказом, інші – лиш деклараціями
Аудіо
  • Strategia deokupacji i reintegracji Krymu. Opinie ekspertów
Прапор УкраїниShamil Khakirov from Ukraine, CC BY-SA 2.0, via Wikimedia Commons

Президент України Володимир Зеленський своїм указом 24 березня ввів у дію стратегію деокупації і реінтеграції Криму. 11 березня вона була попередньо затверджена Радою національної безпеки і оборони України. Оцінки документа експертами розходяться. Дехто закидає стратегії брак непримиренності щодо окупанта українського півострова. Але більшість оглядачів визнає, що цей документ став першим офіційним дороговказом стосовно звільнення півострова від часу його анексії Росією 2014 року. 

В опублікованому тексті стратегії деокупації Криму цей півострів і місто Севастополь проголошені невід'ємною частиною території України та «тимчасово окупованими територіями». Офіційний Київ має намір протидіяти легітимізації Росією спроби анексії Криму, не визнає результатів так званих «референдумів і виборів» у Криму, що відбулися в порушення українського законодавства і міжнародного права. Деокупація півострова передбачається «всіма доступними засобами», але, як сказано в тексті стратегії, перевага віддається  політико-дипломатичним способам.

Кримський експерт, співзасновник та головний редактор видання «Чорноморські новини», керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко сприйняв стратегію деокупації Криму як довгоочікувану «доктрину з опису принципів, рамок і „червоних ліній”». Експерт впевнений, що виконання стратегії стане великою адміністративно-управлінською революцією в Україні, адже всі попередні сім років аналізом і протидією шкоди Україні від захоплення півострова Росією здебільшого переймалися тільки громадські активісти:

– Зараз чітко встановлено, що ми формуємо доказову базу. Для цього моніторимо гостей Російської Федерації, які попадають в Крим не через територію України. Моніторимо порушення прав людини. Україна зараз каже, що ми не гарантуємо ніяких прав тим, хто приїхав на територію Кримського півострова після його окупації. Держава буде моніторити рішення та дії Російської Федерації, пов'язані з її діями в Криму, запровадить реєстр шкоди та збитків у всіх сферах, в тому числі, вперше згадали про український шельф Чорного моря, який простягається майже до Одеси. Моніторимо майно, складаємо реєстр культурних цінностей, ведемо екологічний моніторинг. Відзначається можливість знаходження тактичної ядерної зброї на території Кримського півострова і потреба його демілітаризації і денуклеаризації. Чітко прописано, що постачання води буде відновлене після деокупації Криму.

Однак політичний аналітик Володимир Горбач вважає стратегію деокупації Криму «доволі декларативною». У нього виникають сумніви щодо адекватності оцінки реального стану справ. Зокрема, він незадоволений недооцінкою важливості кримськотатарського фактора. Часом складається враження, що автори підходять до цього питання ще з доокупаційними уявленнями, сказав Горбач. З цим незгідна заступниця представника президента України в Криму Таміла Ташева:

– Це рамковий документ, публічна декларація, під яку буде протягом трьох місяців, і це завдання поставлене Радою національної безпеки 11 березня, Кабінет Міністрів має напрацювати план заходів на виконання цієї стратегії. Певна частина цього плану заходів теж може бути закритою, а цей документи повністю відкритий, в тому числі й для наших міжнародних партнерів. Але поза тим, ця рамка, незважаючи на те, що вона є достатньо широкою, вона є дороговказом, куди ми рухаємось. Наприклад, наскрізною лінією через весь документ ми бачимо питання захисту прав людини в умовах збройного конфлікту, окупації території і підтримки зв'язків нашими громадянами. Відповідно, держава заявила про свою політику: повертати окуповані території і повертати наших громадян.

Тема прав кримських татар розкрита в стратегії деокупації Криму настільки, наскільки це дозволяє самий характер цього документа, вважає Ташева:

– Мені як кримській татарці хотілося би, щоб були більш точні згадки про відновлення прав кримських татар. Але, все ж таки, в документі є питання корінних народів, якими є кримські татари, щодо захисту їхніх культурних, релігійних та інших прав. Є згадка про відновлення прав кримськотатарського народу та інших корінних народів України. Для мене відновлення прав є достатньо широкою рамкою, в яку під час напрацювання плану заходів урядом, роботи з народними депутатами можна закладати достатньо багато. Розвиток кримськотатарської мови, право кримськотатарського народу на самовизначення… Питання права самовизначення кримськотатарського народу не може точно прописуватись в стратегії, тому що це питання, які стосуються народних депутатів України і змін до Конституції України.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав стратегію деокупації Криму історичною. Однак, на думку голови правління Інституту світової політики Євгена Магди, стратегія справила суперечливі враження:

– В цій стратегії дійсно достатньо багато загальних слів. Те, що Україна буде підтримувати позови в судах і не буде визнавати дії, спрямовані на оформлення спроби анексії юридично, це все добре. Але як пересічному громадянину України, тим більше тому, хто проживає на окупованій території, знайти себе в цій стратегії – мені не зовсім ясно. Ще один момент: треба було б передбачити зміну статусу міста Севастополя. Адже його особливий статус, в тому числі й на момент ухвалення Конституції України 1996 року, багато в чому був визначений тим, що там була база російського Чорноморського флоту. Що заважає ну хоча б задекларувати цей факт для того, щоб підкреслити – Севастополь більше ніколи не буде юридично визнаною базою російського Чорноморського флоту. Самий факт появи цієї стратегії – це добре. Добре, що там чітко вказано країну-агресора, чим офіційні особи в принципі не часто радують співгромадян. Добре, що там йдеться про загарбання української території на Донбасі. Але мені в цій стратегії дещо бракує непримиренності, яка має відчуватися в словах і діях.

Після публікації українською стороною стратегії деокупації Криму речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Росія вважає «посяганням на територіальну цілісність Росії» будь-які дії України задля повернення собі контролю над окупованим Кримом. Москва також вдалася до погроз тим державам, які збираються взяти участь у першому саміті дипломатичної ініціативи України «Кримська платформа» у травні цього року. МЗС України назвало ці заяви Москви «політичним булінґом».

Вільгельм Смоляк