X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Кластерний план» - порятунок чи шлях до капітуляції?

22.04.2021 16:50
Що таке «кластери для імплементації мінських угод» і що вони означають для України – в дослідженні нашого кореспондента
Аудіо
, 21  2021
Київ, 21 квітня 2021 рокуEPA/SERGEY DOLZHENKO

16 квітня в Парижі, після переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном, президент України Володимир Зеленський оголосив про підготовку країнами «нормандського формату» – Україною, Росією, Францією та Німеччиною – прориву з мирного врегулювання воєнного конфлікту на Донбасі. Ним має стати документ під назвою «Кластери з імплементації Мінських угод». 16 квітня відбулася зустріч радників лідерів України, Росії, Франції і Німеччини з підготовки саміту лідерів «нормандської четвірки», який має на меті «зменшення напруженості на сході України». Що таке «кластери для імплементації мінських угод» і що вони означають для України – в дослідженні нашого кореспондента.

Після переговорів з президентом Франції Емманюелем Макроном Володимир Зеленський повідомив, що розробки французькою та німецькою сторонами нового документу з врегулювання війни на Донбасі будуть з українськими доповненнями. Пізніше, за словами українського президента, очікується, що свої пропозиції до цього документу подадуть всі країни "нормандської четвірки", а його остаточний узгоджений текст буде ухвалений на саміті лідерів чотирьох держав.

Представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України 2015-2016 років Роман Безсмертний нагадав, що ідея розподілу виконання мінських угод на окремі частини виникла ще шість років тому:

- Структурування, або те, що зараз модно іменувати словом «кластеризація», в кінці 2015 року вперше прозвучало, як пропозиція: можливо із-за того, що є непослідовність, краще розбити на частини, в цих частинах вибудувати внутрішню логіку, а після того їх звести до купи. Ми вже забули про те, що ключовою частиною цих домовленостей є безпековий блок. Це один кластер. Другий – це тема з військовополоненими. Це від початку вивалилося за межі існуючих конвенцій, які характеризують статус військовополонених, їхні права, механізми їхнього обміну і звільнення. Це породжує ще один кластер, який називається «правила, звичаї і традиції війни», про що в Україні чути ніхто не хоче. Якби кожен з нас сів за стіл переговорів, кожен би почув від європейців, що в цій війні щодня порушуються закони, правила і традиції війни. Зокрема, артилерійські обстріли нашим ворогом з населених пунктів, з дитсадків, біля шкіл, що категорично заборонено всіма міжнародними документами. Наступний кластер – соціально-економічний блок. І останній – політичний блок. Але ми прекрасно розуміємо, що початком всього є відповідь на безпековий блок.

Вперше слова «кластери з виконання Мінських угод» прозвучали наприкінці 2020 року. В березні, представник Росії в Тристоронній контактній групі Дмитро Козак заявив у пресі про домовленість між Францією, Німеччиною, Україною та Росією про намір втілити мінські угоди невеликими частинами – кластерами. Завісу таємності над цією ідеєю привідкрила публікація в російській газеті «Комерсант», яка опублікувала франко-німецькі пропозиції та доповнення до них України і Росії. Голова офісу президента України Андрій Єрмак назвав це "порушенням етики внутрішніх домовленостей в рамках «нормандського формату". Але Роман Безсмертний вважає, що сама ця втаємниченість є тривожним сигналом для України:

- Українська сторона перше, що має робити, – це інформувати громадян України про те, що там відбувається. Це було упущено. Серпень минулого року: ситуація в переговорному процесі фактично заходить в глухий кут, але ми про це дізнаємося в грудні місяці. Перша позиція російської сторони – це втаємничити самі переговори. Найнебезпечніше, що цю позицію завжди підтримували французи. Стаття в газеті "Комерсант" – це інструмент тиску на Київ. і це по-суті є примус інформаційним інструментом Зеленського. І виникло це тільки тому, що Київ, замість спілкуватися з громадськістю, доносити цю інформацію, весь час її ховає.

Таємно підготовлений «кластерний план з імплементації мінських угод» є загрозою Україні, бо намагається реанімувати майже мертві і незаконні Мінські угоди, переконаний член координаційної ради «Руху опору капітуляції» Михайло Басараб:

- Мінські домовленості грубо суперечать нормам міжнародного права. Я вважаю, що це пастка. Проблема в тому, що за ці довгі роки не робилося нічого, окрім того, що говорилося, що це безальтернативний шлях до миру. Замість того, щоб доводити міжнародному співтовариству, що ці домовленості грубо порушують статут ООН, норми міжнародного права і, фактично, є документом, який змушує державу що зазнала агресії, до виконання вимог держави-агресора.

Мінські домовленості з точки зору українського права і з точки зору міжнародного права не є обов’язковими і не підлягають виконанню, додав своєю чергою представник України в Раді ООН з прав людини 2006-2010 років Володимир Василенко. Він назвав тиск, який чиниться на Україну Росією, Францією і Німеччиною неправомірним і таким, що примушує державу погоджуватися на вимоги, що суперечать міжнародному та українському праву і законам:

- Приводом для збройної агресії Росії проти України було посилання на немовби існуючі порушення прав російськомовного населення. Однак всі міжнародні моніторингові інституції, зо вивчали ситуацію з правами людини в Україні, ніколи і ніде, в жодному документі не фіксували порушення прав російськомовного населення в будь-якому регіоні України. Зобов'язання, які Росія намагається нав'язати Україні відповідно до мінських угод, такі, як зміна Конституції України, запровадження особливого статусу для окремих регіонів України, проведення виборів на окупованих територіях, загальна амністія, в тому числі й для тих, хто воював проти України і вчинив воєнні злочини, та злочини проти людяності – все це суперечить принципам поваги до державного суверенітету і принципам невтручання. Обмеження державного суверенітету дозволяється міжнародно визнаним правом лише щодо тих держав, що вчинила агресію і як покарання за вчинену ними агресію. Парадокс полягає в тому, що на Україну, яка зазнала агресії, намагаються накласти обмеження, які за міжнародним правом зазвичай накладаються на державу-агресора.

Інші критики «кластерного плану» вказують на те, що він є планом поетапної капітуляції України перед російським агресором під контролем Франції та Німеччини. На доказ наводяться такі факти "кластерного плану", як вимоги до Києва негайно розпочати переговори з так званою "владою" незаконно проголошених донецької та Луганської народних республік, проведення там місцевих виборів, амністії бойовиків і ухвалення змін до Конституції України. І лише після цього передбачається перебрання Києвом контролю за українсько-російським кордоном на Донбасі.

Вільгельм Смоляк