X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Взаємні інтереси України та Ініціативи Трьох морів

01.08.2021 19:00
Про взаємні інтересів ініціативи Тримор'я та України у сферах енергетики, транспорту та цифрових технологій – у матеріалі нашого київського кореспондента
Аудіо
  • Взаємні інтереси України та Ініціативи трьох морів
  ,
Географічна мапа країн, що входять до Ініціативи трьох морівФото: wikipedia. org/JayCoop/CC BY-SA 4.0

Дискусії про участь України в геополітичній ініціативі "Тримор'я" тривають вже кілька років. Зрештою, Київ проґавив можливість стати членом цього об'єднання балтійських, центрально- та східно-європейських держав. Але в України ще є шанси стати важливим партнером "Тримор'я" і посилити свої перспективи на вступ до НАТО і Євросоюзу, вважають експерти та дипломати країн Балтії. Так, посол Латвії в Україні Юріс Пойканс заявив, що Україна є частиною регіону "Тримор’я". на його думку Латвії, яка наразі головує в Тримор’ї, напередодні Дня Незалежності України варто подумати про запрошення Києва на наступний саміт Ініціативи, що відбудеться в Ризі 2022 року. Латвія зацікавлена у залученні України у спільні проекти, не зважаючи на відсутність членства України в "Тримор'ї", зазначив латвійський посол:

– Ми бачимо цю Ініціативу, як можливість покращення зв'язків. Тому що історично усі ліній комунікацій винайшли заходу до сходу. І не так багато з півночі до півдня. Звичайно, нам треба зміцнювати Інвестиційний фонд. Якщо нас не буде грошей, ми не зможемо реалізувати усі проєкти. Тут занадто рано поки що говорити про успіх, або неуспіх Ініціативи. Це наразі триває, як робочий процес. Тому це не буде революційний саміт, а продовження тієї співпраці, яку ми вже маємо. Дуже важливо, щоби Україна була частиною всіх проєктів. І це дуже важливо для таких країн, як Латвія, Польща… Щоб Україна, може бути не будучи членом цієї Ініціативи, але була би частиною всіх процесів. Чому я вважаю важливою цю  Ініціативу для України? Тому, що це додатковий шлях для вас з інтеграції до Європейського Союзу в майбутньому.

Своєю чергою директорка Українського інституту міжнародної політики Надія Афанасьєва поінформувала про експертні рекомендації та результати дослідницького проекту "Тримор’я" – дорожня карта для України". Згідно з ним, в Києва є ціла низка перспективних напрямків співпраці з державами "Тримор'я", які можуть принести зиск українцям, українській економіці та міжнародному авторитетові держави:

– Просування в межах країн Тримор'я та секретаріату Енергетичного співтовариства додаткового сценарію безпеки постачання газу. Зокрема, щодо моделювання зриву постачання, якщо таке трапиться на рівні Турецького потоку, Північного потоку та Північного потоку-2 і загалом на Східному напрямку. Є зацікавленість України у з'єднанні автомобільних магістралей Via Baltica (Естонія, Латвія, Литва і Польща) з автомагістралями Via Carpatia, щоб побудувати кращі логістичні зв'язки України з балтійськими країнами. Крім того, це будівництво високошвидкісних залізниць та європейських колій на маршрутах з'єднання Києва з Польщею, Словаччиною й Угорщиною. Взаємодія та обмін базами даних між прикордонними органами, обмін електронними базами даних автомобільних перевізників України та ЄС для доступу на європейський ринок автомобільних перевезень. А також перехід на європейську систему управління рухом поїздів. Це теж може бути цікавою ініціативою з уніфікації форми сигнальних систем та контролю швидкості поїздів, залучення України в проекти фінансових технологій: "держава в смартфоні", обмін досвідом цифровізації державних інституцій та послуг та кібербезпеки. Україна та країни Тримор'я вже мають гарний досвід з літаками. І тут саме з країнами Балтії в тому числі, може бути застосований дуже цікавий приклад співпраці. Саме в Таллінні відкритий Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО. Тобто тут теж можна налагодити зв'язки. Також ми говоримо за участь у проєктах ЄС з розвитку транс-європейської телекомунікаційної інфраструктури.

Участь в проектах "Тримор’я" сприятиме національній енергобезпеці та урізноманітненню джерел постачання енергоносіїв, що зменшить небезпечну залежність України від сусідньої ворожої Росії. Так вважає представник Міненергетики України Олександр Тарасенко. Він сказав, що Україна вже є частиною енергетичних проектів країн ЄС в рамках Енергетичного Співтовариства і може розширити це за допомоги участі в ініціативі "Тримор'я":

– Частина цих проєктів входить в перелік проектів спільного інтересу в рамках енергетичного співтовариства і ми маємо підтримку на їх впровадження. Це проєкт з добудови ліній електропередач до кордону зі Словаччиною, проєкт "Південна" нафтопроводу "Дружба". Але є деякі проєкти, що не потрапили до переліку проєктів спільного інтересу, хоча вони важливі для нас, але можливо не настільки важливі для країн Європейського Союзу. Це газовий інтерконектор з Румунії, відновлення лінії електропередач Хмельницький-Краків. Проєкти можуть розглядатися в рамках ініціативи "Тримор'я". Ми зараз маємо домовленість нашого міністра і єврокомісара з енергетики зі створення робочих груп з інтеграції газових та електроенергетичних ринків. Я маю сподівання що в рамках цих робочих груп зможемо розрізняти деякі проблемні питання з нашими країнами-сусідами щодо нових проєктів. Бо це питання більше політичні, аніж фінансові, або технічні. Щодо постачання скрапленого газу, ми працюємо в рамках Східного партнерства і це постачання можливе з Польщі, з Хорватії, Греції і частково опрацьовується варіант поставок з Туреччини.

Ключовим акцентом розвитку українського транспорту, в тому числі у пришвидшенні процедури перетину кордону, є цифровізація, яка одночасно є й одним з пріоритетів діяльності держав "Тримор'я". Про це нагадала представниця директорату стратегічного планування та євроінтеграції Мінінфраструктури України Катерина Соляннік. Вона закликала використати у співпраці з державами "Тримор'я" напрацювання прикордонних областей України, які вже зараз мають багато пропозицій з розвитку транспортної інфраструктури:

– Розвиток перевезень в майбутньому – це залізниця і внутрішні водні шляхи. Після ухвалення закону України про внутрішній водний транспорт, який вступає в дію з 1 січня 2022 року, перевезення з використанням річки Дніпро буде дуже активно розвиватися. На сьогодні в нас вже підготовлена стратегія розвитку внутрішніх водних шляхів України. В цьому контексті розвиток внутрішніх водних шляхів України і включення їх до розширеної мережі TEN-T є для нас завдання на найближчий період часу.

Зі свого боку, посол Естонії в Україні Каімо Кууск пообіцяв, що його держава зробить свій внесок у наближення України до "Тримор’я". На його переконання, в України вже достатньо ресурсів, щоб брати участь в спільних проектах цієї Ініціативи.

Вільгельм Смоляк