Видання «Niezalezna.pl» помістило допис публіциста Томаша Сакєвича про ставлення Німеччини до нинішньої ситуації України. Як пише автор, проєкт поділу зон впливу між росією та Німеччиною не є ані новим, ані невідомим. Він сягає часів Віденського конгресу. Дуже важливим, якщо не єдиним елементом конференції 1814–1815 років було підпорядкувати собі народи Східної Європи. Прусія, а згодом Німеччина з Росією солідарно душили всі устремління цих народів. Дружна співпраця завершилося з початком Першої світової війни. Імперська росія та імперська Німеччина, не маючи більше можливостей розширювати свої впливи, розпочали війну за вже підкорені території. Виникла ситуація, про яку могли тільки мріяти польські провидці: росію розгромила Німеччина, а Німеччину – країни Заходу. Публіцист відзначає, що в досягненні цього важливим був внесок, вправність і хоробрість польських військових і лідерів. Обидві імперії розпалися, а на їхньому місці виникло багато незалежних республік.
Як пише автор, республіки на сході придушила своїм нападом червона росія; це принесло величезну трагедію для українців і поляків, що там проживали. Голодомор забрав мільйони жертв в Україні. Німеччина підтримала напад совєтів, блокуючи постачання зброї для Польщі. Попри це, польські війська з українськими загонами, з постачанням зброї з Угорщини, захистили Європу.
Мир вдалося зберегти до 1939 року, коли сталінська росія і гітлерівська Німеччина знову розв’язали війну, нападаючи на нашу країну, – нагадує Томаш Сакєвич і звертає увагу, що німецько-російська політика продовжувалася, зросла лише жорстокість агресорів.
Угода бандитських держав утрималася лише два роки, і незабаром вони почали війну між собою. За словами автора, Німеччина зазнала поразки, але росії не тільки не покарали за співпрацю з Гітлером і розв’язання нової війни, а й обдарували її половиною Європи. Німеччина програла війну у військовому плані, а росія не витримала економічного суперництва і, на жаль, розпалася аж пів століття після закінчення війни.
Публіцист нагадує – у 1990-х роках і Німеччина, і росія вирішили відновити свої зони впливу. Німеччина використовувала економічні інструменти, фонди, ЗМІ, агентуру, а росія – енергетичну залежність, а передусім насильство. Слабкій і деморалізованій російській армії потрібні були дві війни, щоб довести до відновлення контролю над маленькою Чечнею. При цьому вбито чверть мільйона людей.
2008 року росія напала на Грузію, 2010 року вбито президента Польщі і майже сто осіб, які його супроводжували, – пише автор, – а 2014 року росія напала на Україну.
Протягом цього цього часу Німеччина підтримувала росію, вела з нею бізнес і навіть створила проєкт повного контролю постачання газу до Європи з боку москви та Берліна. Заодно, кліматична політика Німеччини робила її залежною від російського постачання енергоносіїв. Це остаточно мало довести до поділу всієї Європи між росією та Німеччиною. План почали вводити в дію в середині минулого року, разом із завершенням технічних робіт при Nord Steram 2.
На кордоні з Білоруссю розпочалася операція «Шлюз», до Польщі повернувся Дональд Туск, який мав повалити уряд, а росіяни почали збирати значні сили навколо України. Проблема в тому, що поляки не дозволили себе розчавити, попри економічні санкції та наступ на кордони. Як пише публіцист, росіяни зазнали ще більшої невдачі. Їхню армію просто розгромили в полі українці. Успіхів вона досягає лише в кривавій розправі над мирним населенням. Але німецько-російський план триває. Німеччина надалі чекає падіння України та падіння польського уряду.
Автор статті Томаш Сакєвич звертає увагу, що в середу, 23 березня, о 18:00 відбудеться демонстрація перед посольством Німеччини у Варшаві з вимогою, щоб Берлін припинив підтримувати путіна та його злочинців. «Розбудімо совісті наших західних сусідів! Чи хочуть вони бути співвинними у третій великій війні протягом одного століття?» – закликає публіцист.
https://niezalezna.pl/Н.Б.