X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Rzeczpospolita»: Таємні санкції проти Росії

16.12.2021 12:00
Європейський Союз одностайно ставиться до суворого покарання Росії у разі вторгнення в Україну. Але ніяких превентивних заходів не буде. Про це пише польська публіцистка Анна Слоєвська у статті «Таємні санкції щодо Росії» на шпальтах свіжої «Rzeczpospolita»
          ( )
Президент України Володимир Зеленський на саміті Східного партнерства у Брюсселі (ілюстративне фото)PAP/EPA/KENZO TRIBOUILLARD / POOL

«У тіні можливої російської агресії в Україні відбувся саміт Східного партнерства у Брюсселі за участю 27 країн ЄС та 5 держав ініціативи: України, Грузії, Молдови, Азербайджану та Вірменії. Водночас всі важливі гравці Заходу від США, Великої сімки, НАТО та ЄС і Великої Британії закликають Москву до розважливості та погрожують серйозними наслідками у разі реалізації чорного сценарію», - пише газета.

«ЄС рішуче одностайний у цій справі. Збройне вторгнення – це груба червона лінія, за якою почнуться дуже серйозні санкції. У всі держави розуміють, що можуть теж на цьому постраждати і готові заплатити таку ціну», - говорить неофіційно високопоставлений дипломат однієї з держав ЄС.

Утім, як зауважує авторка статті, жоден конкретний сценарій із введення скоординованих із США та Великобританією жорстких санкцій проти Росії наразі не складений Євросоюзом із двох причин. Першою причиною вважається можливий витік інформацію, що дало би непотрібні знання Путінові. А по-друге, в ЄС немає повної згоди, що робити у разі агресивних дій Росії. Деякі європейські держави не впевнені, наскільки згромадження військ при кордоні – це насправді підготовка до атаки, а наскільки гра, що має змусити Захід до перемовин з Росією. Як зауважує публіцистка, прибічники цього погляду вважають, що Путін свого вже частково досяг, бо розмовляв з Байденом, а до Москви прилетіла представниця президента США, хоча офіційно і Вашингтон, і НАТО переконують, що Росія не може вимагати гарантій нерозширення Альянсу на Схід.

При цьому експерт аналітичного центру Rasmussen Global Гаррі Неделку в коментарі польському виданню каже, що багато залежатиме від нового німецького уряду і чи буде він більш приязним до України, ніж попередній.

Як пише публіцистка, хоча новий канцлер Олаф Шольц закликає до діалогу з Москвою, утім співрозмовники видання у Брюсселі кажуть, що розмови з Росією можливі тільки тоді, коли сценарій вторгнення в Україну буде рішуче відкинутий. Водночас вона звертає увагу, що Берлін переконує у своїй підтримці для Києва і заявляє, що ніколи не погодиться на декларацію про не розширення НАТО, чого вимагає Москва.

«Навіть не потрібно починати дискусію на цю тему. Це було би в стилі Ялти – рішення супердержав за спинами зацікавленої країни», - говорить неофіційно німецький дипломат. Водночас він додає: «Повірте, що найліпшою відповіддю на російську загрозу не є озброєння української сторони, а загроза серйозних санкцій».

Повертаючись до теми саміту Східного партнерства у Брюсселі, авторка пише, що через 12 років після інавгурації цього політичного проекту його оцінка не є однозначною. Найбільш просунуті країни, такі як Україна, Грузія і Молдова, дуже багато отримали на угодах про асоціацію з ЄС, але надалі для них проблемою є корупція, відмова від деяких реформ, загроза для демократії або залежність від Росії. Вони ж, у свою чергу, відчувають розчарування відсутністю виразної перспективи членства в ЄС.

«Видно теж втому як у Вашингтоні, так і в ЄС та дедалі менше переконання про стратегічне значення цих держав», - вважає Гаррі Неделку.

Водночас у коментарі на шпальтах цього ж видання експерт з міжнародних питань київського аналітичного Центру Разумкова Михайло Пашков наголошує, що Україна має право пізнати перспективу членства в ЄС. Він зауважує, що Київ зацікавлений у співпраці в межах Східного партнерства, але ця ініціатива є елементом політики сусідства ЄС, а не її розширення. Він переконаний, що Східному партнерству потрібне перезавантаження, позаяк країни, що входять до проекту, мають різні пріоритети, а Білорусь із відомих причин взагалі призупинила своє членство.

«Україна, Молдова і Грузія очікують, що з’явиться якийсь виразний сигнал або хоча б якесь припущення перспективи їхнього членства в ЄС. Однак я думаю, що все обмежиться до комюніке, у якому прочитаємо про те, що ЄС „поважає європейський вибір та проєвропейські прагнення” наших країн. Привид великої російської агресії звісно робить своє і створює величезну загрозу для України. З іншого боку, у зв’язку із такою загрозою Україна як ніколи має право пізнати перспективи своєї інтеграції з ЄС. Вже не говорю про НАТО, бо це надто дратує Росію, яка вважає, що ми перебуваємо у її так званій сфері привілейованих інтересів. Вона висуває ультиматум і погрожує силою, бо вважає, що має право вирішувати наше майбутнє», - говорить Пашков.  

«Rzeczpospolita»/Т.А.