Rzeczpospolita ставить запитання: «Що зробимо, якщо на Польщу буде здійснено напад?». Стаття містить результати соціологічного опитування, проведеного для Rzeczpospolita, яке показало, що понад чверть поляків (25,6%) у разі нападу на країну готові добровільно вступити до армії або організацій, які її підтримують. 36-37% респондентів планують залишитися вдома, щоб убезпечувати свою родину чи майно, а майже 13% — прагнуть залишити країну у разі загрози. Ще 15% — заявили, що нічого би не робили, а близько 5% — не знають, що зробили б.
Газета порівнює результати з такого опитування у квітні, коли майже кожен третій поляк утік би з Польщі (32,6%), а у 2023 році таких осіб було трохи більше 37%.
Експерти зазначають, що рівень патріотизму в Польщі стабільно високий, і це відображається як у бажанні захистити державу, так і у готовності брати участь у військових або медичних формуваннях. Опитування також виявили різницю у підходах між чоловіками й жінками та серед різних вікових груп, причому молодь більш схильна до активного захисту.
У матеріалі підкреслюють, що для ефективного захисту країни не обов'язково бути військовим чи командос — важлива координація зусиль в логістиці, комунікації, підтримці та евакуації, а також розгалужена система підготовки населення до кризових ситуацій. Акцент зроблено на необхідності чіткого комунікаційного плану, щоб кожен знав свої дії в разі війни, зокрема щодо евакуації, укриттів та захисту родини.
Генерал Роман Полько, колишній очільник Бюро націонльної безпеки говорить про недоліки в комунікації війська з громадянами Польщі та вказує, що політики також більше дбають про пропаганду, пов’язану з їхніми рейтингами, аніж про те, щоби схиляти виборців до підтримки держави. Генерал наголосив на важливості ініціативи громадян, а не лише урядових структур: саме добровільна участь у підтримці країни та суспільній безпеці стала б запорукою мобілізації та успішного організованого спротиву у разі воєнних викликів.
Rzeczpospolita/С.Ч.