X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Ким є перекладач літератури у Польщі?

30.09.2019 15:56
З нагоди Міжнародного дня перекладача розмовляємо з перекладачкою шведської літератури на польську мову, очільницею Об’єднання перекладачів літератури Юстиною Чеховською
Аудіо
  • Ким є польський перекладач літератури?
 ,     (). 1513-1514 .
Альбрехт Дюрер, Святий Ієронім у келії (фрагмент). 1513-1514 рр.Wikipedia, http://www.deutschefotothek.de/obj30105649.html - Public Domain

Що таке переклад літератури та в чому полягає роль літературних перекладачів? Ким є такі перекладачі та як їм працюється в Польщі? Цим та іншим питанням було присвячено цілоденну зустріч з нагоди Міжнародного дня перекладача, що власне відбулася в Уяздовському замку у Варшаві. Захід організували Об’єднання інститутів культури країн Європейського Союзу, Представництво Європейської комісії у Польщі та місцеве Об’єднання перекладачів літератури.

Отже, про сам захід, як і про згадані на початку питання я розмовляв із перекладачкою шведської літератури на польську мову, співзасновницею та очільницею Об’єднання перекладачів літератури Юстиною Чеховською:

- 30 вересня у всьому світі відзначається Міжнародний день перекладача. У Варшаві ми відзначаємо це свято 11 років, і це відбувається у різних місцях, у різній сценографії, із різними учасниками. Цьогоріч Об’єднанню перекладачів літератури виповнюється 10 років, і тому ми вирішили поєднати відзначення нашого ювілею із Міжнародним днем перекладача. У зв’язку з цим у Лабораторії в Уяздовському замку відбувається захід, що триває весь день та складається з розмов на тему перекладу, дискусій. Подія почалася з поєдинку перекладачів з французької, що вони переклали той самий текст, а потім дивилися, який з них, можливо, був ліпшим, та які рішення ліпші. У даний момент відбуваються дискусійні панелі з перекладачами на найрізноманітніші теми, що їх ведуть експерти з мови, перекладів, книжок, літератури, антропології тощо. Такі дискусії відбуватимуться ще до 17 години, після чого ми покажемо цикл фільмів під назвою «Wytłumaczenia». Режисером цих стрічок є наш колега з Об’єднання перекладачів літератури Славомір Пашкєт. І це портрети видатних перекладачів як на польську мову, так і з польської на іноземні. А о 18 розпочнеться урочистість з нагоди 10-річчя Об’єднання, після чого, на кінець, ми матимемо нагоду переглянути спектакль, приготований спеціально для нас. Його поставила «Studnia O.». Це музично-літературна постановка про історію перекладачів минулого. А після цього – бенкет, що становить дивовижну нагоду, аби перекладачі могли одне з одним зустрітися. Адже зазвичай вони працюють у своїх чотирьох стінах і зазвичай мають справу лише з книжками. А тут ми зустрічаємося, весь день розмовляємо, зокрема в кулуарах, а передусім популяризуємо свою професію – те, чим ми займаємося на щодень.

- Ви говорите про те, чим є переклад – літературний і не лише. Про те, ким є перекладачі. Не ставитиму аж настільки загального запитання, але дозволю собі його якби звузити: ким є перекладач літератури у Польщі?

- Перекладач літератури – це митець, автор, що своєю рідною мовою пише книжку, що початково була написана іноземною мовою. Натомість, з історії відомо, що до перекладачів відносилися також як до ремісників. Проте, я би воліла так про них не говорити, оскільки слово ’ремісник’ ставить нас у ряді невидимих, малопомітних професій, тоді як статус митця, за який ми ведемо боротьбу і який справді у Польщі маємо, дозволяє нам не лише дбати про свої ставки, але й про страхування, гонорари, і загалом про умови, у яких ми працюємо. Я би сказала, що сьогодні у Польщі перекладач справді є митцем на одному рівні з авторами польських книжок. Ми з письменниками товаришуємо, зустрічаємося, а віднедавна маємо спільний осідок. І виявляється, що чимало справ, котрі стосуються нашої праці, таких суто професійних, - це наші спільні справи. Статус перекладача у Польщі щораз ліпший. Прізвища перекладачів з’являються вже навіть на обкладинках, отже нас щораз ліпше видно. А це для нас важливо, бо дуже довго про перекладачів не пам’ятали, а іноземні книжки сприймали як такі, що їх написано польською мовою. А шкода, бо тоді важлива фігура людини, що, де факто, пише цю книжку польською, зникає. Й тоді не так вже й легко дбати про інші свої права.

- А чи можна сказати, що існує якась польська школа перекладу, що, можливо, відрізняється від інших шкіл? І, скажімо, до такої школи можна було б зарахувати таких видатних польських перекладачів, як, наприклад, Станіслав Баранчак, Адам Поморський, Іренеуш Канія та інших?

- Я би не сказала, що це якась польська школа перекладу. Натомість, справді, польська мова у порівнянні з іншими великими європейськими мовами, або загалом світовими, як, наприклад, англійська або іспанська, це, однак, така мова, на яку дуже багато перекладають. А це значить, що нас дуже багато і, природно, кожен з нас має свою методику. Тому важко вести мову про таку школу. Натомість, треба сказати, що ми маємо чудових експертів з перекладу, і насправді нам немає чого соромитися. Приблизно половина книжок, що з’являються на польському ринку, - це переклади. І це переклади як видатної літератури, так і більш популярної, що ми її читаємо перед сном або у відпустці. Але я би не ризикнула вести мову про польську школу перекладу тому, передусім, що мала би когось скривдити, а робити би цього не хотіла, особливо з цієї нагоди. Натомість, справді видатних перекладачів з найрізноманітніших світових мов ми маємо у Польщі дуже-дуже багато. І з їхнього приводу ми також сьогодні святкуємо. Маю сказати, що навіть існує така ідея, що народилася понад рік тому, аби на честь видатних, вже померлих перекладачів садити липи. І ми це робимо в саду Музею Кохановського в Чарнолясі. Цього року 13 жовтня ми знову туди їдемо садити липи, що носитимуть імена видатних перекладачів.

- Чи існують якісь статистичні дані про те, які книжки – які літературні жанри – найчастіше перекладають польською та з яких мов?

- Важко сказати. Найчастіше, безперечно, перекладають з англійської мови. Але маю сказати, що, порівнюючи наш ринок з іншими європейськими ринками, у Польщі дуже багато перекладають з найрізноманітніших мов. Ми дбаємо про це і, зрештою, ці тенденції видно у різних видавництвах, аби, наприклад, видавати дуже багато румунської літератури, що останнім часом навіть тріумфує. Дуже багато маємо перекладів угорської літератури. Це я зараз згадую такі несподівані приклади. У нас дуже добре представлена українська література – значно ліпше, наприклад, ніж література російська. Навіть якось представлені такі дуже малопоширені мови, як, наприклад, литовська і латиська. Починаючи з 90-х років у нас вийшло дуже багато перекладів найрізноманітніших балканських літератур, та, звісно, скандинавської літератури, що останнім часом дуже популярна. Але якщо йдеться про жанр, то дещо складно відповісти на це запитання, бо книжок дуже багато, наш ринок, власне кажучи, заливається різною літературою. Я би навіть ризикнула ствердити, що книжок аж дещо забагато. Натомість, поза тим, що є дуже багато популярної літератури, або дитячої, що її перекладають, а також видатних творів – навіть вже померлих класиків, то на нашому ринку також багато перекладів різнобарвних порадників, таких собі ужиткових книжок, як би я їх назвала. Отже, їх справді дуже багато, є з чого вибирати. І якщо хтось захоплюється якимось регіоном світу, то напевно знайде свого улюбленого письменника або письменницю.

Антон Марчинський