X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Польща перемагає безробіття

08.02.2021 19:40
Вже перед виходом передачі в етер стало відомо, що у січні поточного року рівень безробіття зріс на 0,3%, тобто сягнув 6,5%
Аудіо
  • Wiceminister RPiT Robert Tomanek o sytuacji i perspektywach rynku pracy
pxere.com - CCO domena publiczna
pxere.com - CCO "domena publiczna"pxere.com - CCO "domena publiczna"

Наразі криза, пов’язана з пандемією COVID-19, не завдала великої шкоди польському ринку праці, зокрема завдяки допомозі, що надається державою підприємцям за умови збереження робочих місць. Але попереду може бути кілька сценаріїв розвитку економіки, серед іншого й щодо ситуації на ринку праці. Неабияку роль у підтримці кондиції польських фірм можуть відіграти Євросоюзні кошти. 

Валовий внутрішній продукт у другому кварталі минулого року у порівнянні з першим зменшився на 9%. Третій квартал приніс суттєве покращення, а економіка щоквартально зроcла на 7,9%, у річному ж обсязі вона впала лише на 1,8%. Тим часом, з червня рівень безробіття залишається на рівні 6,1%, але згідно з дослідженням про економічну активність населення, навіть у третьому, так би мовити, кращому, кварталі кількість безробітних, все ж таки, зросла на 53000 тисячі осіб, при чому таке збільшення стосується лише жінок.
«Наступні два-три місяці стануть вирішальними для компаній та ринку праці. Існує ризик хвилі банкрутств та збільшення безробіття до 8-9%», - наголошує керівник Центру сталого розвитку Департаменту економіки столичної Академії Леона Козьмінського Анна Чарчинська.

- Говорячи сьогодні про ринок праці, скажу щиро, що в умовах ринкової економіки оцінити його нелегко. Адже тут існує декілька чинників. По-перше, ми дійсно маємо справу з кризою. Тобто, вперше в нашій історії останнього тридцятиріччя безперервного економічного зростання, Польща зафіксувала від’ємний показник, який вимірюється ВВП, в найгірших моментах він знижувався навіть до рівня -8% і -9%. Це великий шок.
Але це фактично не вплинуло на ринок праці. Тобто ринок праці відчув це падіння набагато слабше, ніж показані економічні результати. Чому так сталося?
По-перше, після пандемічного шоку в реакції на закриття фірм, ми відразу ж мали запущені в дію державні кошти, що підтримали працевлаштування, тобто особи, які мають роботу, завдяки черговим програмам допомоги з боку уряду, найчастіше могли утриматися на роботі. А зараз ми вже перебуваємо у такому часі, коли програми допомоги вже закінчуються, коли гарантоване працевлаштування вже не фінансуватиметься, а більшість малих і середніх фірм, згідно з даними Головного статистичного управління, заявляє, що власним коштом зможе вижити від місяця до трьох. І певно протягом першого кварталу 2021 року ситуація проясниться.
Тобто, мені здається, що частина малих і середніх фірм, що опинилися під загрозою банкрутства (а це може бути одна четверта усіх такого типу суб’єктів), якщо не отримає чергової підтримки, дійсно може закінчити свою діяльність.

Експертка Анна Чарчинська згадала про можливі високі показники безробіття -8 чи -9. Востаннє такий рівень було зафіксовано в Польщі 2016-го та на початку 2017 року. Наша співрозмовниця каже, що нам не загрожує кіпрський чи іспанський сценарії, який був наслідком попередньої кризи 2008 року. У цих країнах у жовтні минулого року рівень безробіття був двозначним (10,5% та 16,2% відповідно), ці показники здійснено за методологією Євросоюзу, згідно з якою у Польщі рівень безробіття, у цей же період, становив лише 3,5%. В Іспанії відсоток безробітних серед молоді до 25 років становить понад 40% (у Польщі 12%). Проте ситуація в нашій країні також не занадто оптимістична через відносно слабкі заходи соціального забезпечення, які сприяли б поверненню людей на ринок праці та створювали б робочі місця для роботодавців.
Яка, все ж таки, найближча перспектива ?

- І тут, я б сказала, що ми маємо два сценарії. Тобто, песимістичний сценарій, коли у нас закінчаться власні кошти, якими ми можемо підтримувати фірми, щоб вони витримали не дивлячись на те, чи вони економічно вигідні чи ні, і це протягом найближчих трьох місяців має вияснитися. Це може призвести до зростання безробіття навіть до рівня 8-9%. Для Польщі це було б досить багато. Натомість, коли ми подивимося на країни Західної Європи, то це не так вже й багато, адже цей показник там сягає понад 20 і більше відсотків. А серед молодих людей інколи навіть до 40%. Це такий був наслідок кризи 2008 року. Тож, такого сценарію у нас, певно, не буде. І все одно, подібні явища зовсім не оптимістичні, оскільки ми маємо порівняно слабкі захисні засоби, які дозволяли б вийти з цього безробіття без значних наслідків.

Але, Ви говорили, що є й інші сценарії розвитку подій?

- Тож, я сподіваюся, що здійсниться другий сценарій, тобто ми зможемо продовжувати підтримувати фірми, поки вони не наберуть певної економічної стійкості до цієї кризи. Думаю, цей момент настане навесні. Я сподіваюся, що це також буде моментом мобілізації додаткових коштів з Фонду реконструкції Європейського Союзу, тому що такі кошти нам також дуже потрібні для економічного підйому. Ми чекаємо моменту запуску економіки, нових фондів, нових інвестицій та нових проєктів, які підтримають фірми.
Пам’ятаймо також, що ті фонди вже не будуть фондами, так би мовити, задля «проїдання», вони радше будуть спрямовані на модернізацію, на технологічний поступ.

Черговою формою допомоги для компаній буде фінансовий щит Польського фонду розвитку 2.0 на суму 35 мільярдів злотих. Він буде орієнтований на конкретні галузі, при цьому 3-4 мільярди злотих потраплять до мікрофірм, 7 мільярдів - до малих і середніх підприємств, а 25 мільярдів - до великих компаній.
10 грудня країни ЄС також узгодили багаторічний бюджет на 2021-2027 роки та щодо Фонду реконструкції. З понад 1,8 трлн євро Польща отримає близько 139 млрд євро субсидій та 34 млрд євро у вигляді позик.

- Якщо нам вдасться протриматися до весни, то ми хочемо використати кризу як час можливості для стрибка у нову дійсність. Другим економічним імпульсом, який повинен з’явитися, це імпульс, пов’язаний з періодичним безробіттям, яке часто стихійно зростає взимку, оскільки ми маємо послаблення активності у сільському господарстві та на переробленні фруктів та овочів, і у будівельному секторі. Ці галузі, маючи хороший імпульс економічного зростання, повинні почати краще функціонувати навесні. Тобто, якщо малому та середньому, сімейному бізнесу вдасться протриматися до весни, то у співпраці з Європейським економічним простором ми зможемо відносно безболісно перейти до наступного етапу і відірватися від дна.

Тим часом, наприкінці січня Головне статистичне управління (ГСУ) оголосило, що у грудні безробіття дійсно незначно зросло і становило 6,2%. А попереднього місяця, тобто, в листопаді, воно було на 0,1% нижчим. Заступник директора з досліджень та аналізу в Польському економічному інституті Анджей Кубісяк сказав, що свіжі дані ГСУ відповідають очікуванням ринку:

- 6,2% - це результат, яким ми зачиняємо 2020 рік, це на одну відсоткову позначку вище, ніж рік раніше. Це показує, що в час кризи і в умовах пандемії коронавіруса, безробіття у Польщі зросло. Але, воно нижче тих передбачень, які звучали ще на початку кризи. Головні сигнали говорили про те, що безробіття може сягнути навіть двоцифрової позначки, тобто у масштабах країни збільшитися на понад 10%. Але, такі найчорніші сценарії не збулися.

Проте Анджей Кубісяк вважає, що перший квартал цього року може бути для ринку праці найскладнішим:

- Ми очікуємо, що рівень безробіття в подальших місяцях може зрости. З одного боку це наслідок сезонних, календарних днів, бо зима – це той час, коли безробіття у Польщі зростає. Це також ефект другої хвилі пандемії, замороження частини галузей.

Такі нові дані з безробіття відповідають попереднім оцінкам, що їх було опубліковано Міністерством розвитку, праці та технологій.
Тож, кількість зареєстрованих безробітних на кінець минулого року становить 1 мільйон, 46 тисяч 400 осіб. Місяцем раніше кількість зареєстрованих безробітних була дещо меншою, - 1 мільйон 25 тисяч 700.
Головний економіст польського Поштового банку (Bank Pocztowy) Моніка Куртек також коментує ситуацію:

- Протягом останніх 6 місяців рівень безробіття утримувався на рівні 6,1%. Однак, дивлячись на умови, які панували у 2020 році, йдеться ж про економічну кризу, дані з безробіття досить добрі. І тут немає сумнівів, що цьому сприяли залучені захисні антикризові заходи, які, просто не дали шансів обвалитися ринкові праці.

«Зростання рівня безробіття в грудні є типовим явищем для кінця року і воно спостерігалося також у попередні роки, каже заступник міністра розвитку, праці і технологій, професор Роберт Томанек. За його словами у Польщі все ще існує ринок працівників, а не роботодавців:

- Звичайно є ділянки, де спостерігаються проблеми, наприклад, там де надаються послуги – взяти до прикладу готелярство чи гастрономію. Але, показники для економіки досить оптимістичні. Ринок постійно в русі, наприклад, звучать обіцянки про зростання зарплат, а до того ж, досить оптимістичні показники кон’юнктури PMI для промисловості, показують, що ми радше матимемо проблеми з кваліфікованими, потрібними нам кадрами, а у деяких підрозділах нам буде дійсно тяжко. Маю на увазі, наприклад, ІТ-сектор.

Заступник міністра Роберт Томанек підкреслив, - не дивлячись на те, що існує ринок працівників, це не змінює того факту, що в Польщі в певних галузях та конкретних регіонах, будуть місця з вищим рівнем безробіття:

- У певному сенсі оті територіальні проблеми могли б бути нівельовані більшою мобільністю, що пов’язана, наприклад, з доступом до житла. Відомство працює над ініціативами, які можуть активізувати рух у цьому напрямку. Але, результати не з’являться швидко, - через пів року чи рік. Та все ж, оптимістичні висновки будуть, особливо в контексті того, що ми сподіваємося на весні.

Заступник міністра розвитку, праці і технологій висловив переконання, що економіка відновиться після пандемії і потребуватиме людей до праці. «Тому імпорт кваліфікованої робочої сили буде фактом, адже без нього неможливо підняти економіку до рівня, який відповідає нашим амбіціям», - наголосив Роберт Томанек. За його словами, можна припустити, що ВВП Польщі цього року зросте на 3,3%.

А вже перед виходом передачі в етер стало відомо, що у січні поточного року рівень безробіття зріс на 0,3%, тобто сягнув 6,5%. Таким чином, нині у Польщі понад 1 млн 89 тисяч безробітних, що на понад 43 тисячі більше, ніж було наприкінці 2020-го.

Newseria/IAR/В.П.


Побач більше на цю тему: безробіття робота праця